—оц≥олог≥¤ > —оц≥альн≥ сп≥льноти та њх природа

—оц≥альн≥ сп≥льноти та њх природа

¬веденн¤

” вивченн≥ соц≥альних ¤вищ ≥ процес≥в соц≥олог≥¤ ірунтуЇтьс¤ на принципах ≥сторизму. ÷е означаЇ, що, по-перше, ус≥ соц≥альн≥ ¤вища ≥ процеси розгл¤даютьс¤ ¤к системи, що волод≥ють визначеною внутр≥шньою структурою; по-друге, вивчаЇтьс¤ процес њхнього функц≥онуванн¤ ≥ розвитку; по-третЇ, ви¤вл¤ютьс¤ специф≥чн≥ зм≥ни ≥ законом≥рност≥ переходу њх з одного ¤к≥сного стану в ≥нше. Ќайб≥льш загальною ≥ складною соц≥альною системою Ї сусп≥льство, а њњ елементами -люди, соц≥альна д≥¤льн≥сть ¤ких обумовлюЇтьс¤ визначеним соц≥альним статусом, що вони займають, соц≥альними функц≥¤ми (рол¤ми), що вони виконують, соц≥альними нормами ≥ ц≥нност¤ми, прийн¤тими в дан≥й систем≥, а також ≥ндив≥дуальними ¤кост¤ми (соц≥альн≥ ¤кост≥ особистост≥, мотиви, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, ≥нтереси ≥ т.д.).

—оц≥альна система може бути представлена в трьох аспектах. ѕерший аспект - ¤к безл≥ч ≥ндив≥д≥в, в основ≥ взаЇмод≥њ ¤ких лежать т≥ чи ≥нш≥ загальн≥ обставини (м≥сто, село, трудовий колектив ≥ т.д.); другий - ¤к ≥Їрарх≥¤ соц≥альних позиц≥й (статус≥в), що займають особистост≥, включен≥ в д≥¤льн≥сть даноњ системи, ≥ соц≥альних функц≥й (ролей), що вони виконують на основ≥ даних соц≥альних позиц≥й; трет≥й - ¤к сукупн≥сть норм ≥ ц≥нностей, що визначають характер ≥ зм≥ст поводженн¤ елемент≥в даноњ системи. ѕерший аспект зв'¤заний з пон¤тт¤м соц≥альноњ сп≥льност≥, другий - з пон¤тт¤м соц≥альноњ орган≥зац≥њ ≥ трет≥й - з пон¤тт¤м культури. —оц≥альна система, таким чином, виступаЇ ¤к орган≥чна Їдн≥сть трьох стор≥н - соц≥альноњ сп≥льност≥, соц≥альноњ орган≥зац≥њ ≥ культури.

ќсобливост≥ соц≥альних сп≥льнот

’арактерною рисою соц≥альноњ сп≥льност≥ (м≥сто, село, трудовий колектив, родина ≥ т.д.) Ї те, що соц≥альн≥ системи складаютьс¤ саме на њњ баз≥. —оц≥альна сп≥льн≥сть ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть людей, що характеризують умови њхньоњ життЇд≥¤льност≥ (економ≥чний, соц≥ально-статусне, р≥вень профес≥йноњ п≥дготовки й утворенн¤, ≥нтереси ≥ потреби ≥ т.д.), загальн≥ дл¤ даноњ групи взаЇмод≥ючих ≥ндив≥д≥в (нац≥њ класи, соц≥ально-профес≥йн≥ групи, трудов≥ колективи ≥ т.п.); приналежн≥сть до ≥сторично сформованих територ≥альних утворень (м≥сто, село, рег≥он), приналежн≥сть досл≥джуваноњ групи взаЇмод≥ючих ≥ндив≥д≥в до тих чи ≥нших соц≥альних ≥нститут≥в (родина, утворенн¤, наука, пол≥тика, рел≥г≥¤, ≥ т.д. ).

—оц≥альн≥ зв'¤зки.

‘ункц≥онуванн¤ ≥ розвиток соц≥альноњ сп≥льност≥ в≥дбуваютьс¤ на основ≥ соц≥альних зв'¤зк≥в ≥ взаЇмод≥њ њњ елемент≥в-≥ндив≥д≥в.

” самому загальному вид≥ зв'¤зок ¤вл¤Ї собою вираженн¤ сум≥сност≥ чи функц≥онуванн¤ розвитку двох чи б≥льш елемент≥в чи об'Їкта двох ( дек≥лькох ) об'Їкт≥в. «в'¤зок Ї найб≥льш глибоким про¤вом такоњ сум≥сност≥. ” соц≥альних досл≥дженн¤х вид≥л¤ютьс¤ р≥зн≥ типи зв'¤зк≥в: зв'¤зку функц≥онуванн¤, розвитку, чи генетичн≥, причинн≥ зв'¤зки, структурн≥ зв'¤зки ≥ т.д. ” гносеолог≥чному план≥ важливим Ї розходженн¤ зв'¤зк≥в об'Їкта ≥ формальних зв'¤зк≥в, тобто зв'¤зк≥в, установлюваних т≥льки в площин≥ знанн¤ ≥ не мають безпосереднього аналога в сфер≥ самого об'Їкта, зм≥шанн¤ цих зв'¤зк≥в неминуче веде до помилок ¤к у методолог≥њ, так ≥ в результатах досл≥дженн¤.

ѕ≥д Ђсоц≥альноюї зв'¤зком звичайно розум≥ють наб≥р фактор≥в, що обумовлюють сп≥льну д≥¤льн≥сть людей у конкретних общност¤х, у визначений час, дл¤ дос¤гненн¤ тих чи ≥нших ц≥лей. —оц≥альн≥ зв'¤зки встановлюютьс¤ на тривалий пер≥од часу незалежно в≥д персональних ¤костей окремих особистостей. ÷е зв'¤зку ≥ндив≥д≥в один з одним, а також њхнього зв'¤зку з ¤вищами ≥ процесами навколишнього св≥ту, що складаютьс¤ в ход≥ њхньоњ практичноњ д≥¤льност≥. —утн≥сть соц≥альних зв'¤зк≥в ви¤вл¤Їтьс¤ в зм≥ст≥ ≥ характер≥ д≥й людей, що складають дану соц≥альну сп≥льн≥сть. ћожна вид≥лити зв'¤зку взаЇмод≥њ, контролю, в≥дносин, а також ≥нституц≥ональн≥ зв'¤зку.

—оц≥альна взаЇмод≥¤.

¬их≥дним моментом дл¤ формуванн¤ соц≥ального зв'¤зку може бути взаЇмод≥¤ чи ≥ндив≥д≥в груп, що утвор¤ть соц≥альну сп≥льн≥сть дл¤ задоволенн¤ тих чи ≥нших потреб. ¬заЇмод≥¤ трактуЇтьс¤ ¤к будь-¤ке поводженн¤ чи ≥ндив≥да групи, що маЇ значенн¤ дл¤ ≥нших ≥ндив≥д≥в ≥ груп соц≥альноњ чи сп≥льност≥ сусп≥льства в ц≥лому. ѕричому взаЇмод≥¤ виражаЇ характер ≥ зм≥ст в≥дносин м≥ж людьми ≥ соц≥альними групами, що, будучи пост≥йними нос≥¤ми ¤к≥сно р≥зних вид≥в д≥¤льност≥, розр≥зн¤ютьс¤ по соц≥альних позиц≥¤х (статусам) ≥ рол¤м.

—оц≥альна взаЇмод≥¤ ¤вл¤Ї собою взаЇмний вплив р≥зних сфер, ¤вищ ≥ процес≥в громадського житт¤, що зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою соц≥альноњ д≥¤льност≥. ¬оно маЇ м≥сце ¤к м≥ж в≥дособленими об'Їктами (зовн≥шн¤ взаЇмод≥¤), так ≥ усередин≥ окремого об'Їкта, м≥ж його елементами (внутр≥шн¤ взаЇмод≥¤).

—оц≥альна взаЇмод≥¤ маЇ об'Їктивну ≥ суб'Їктивну сторони. ќб'Їктивною стороною взаЇмод≥њ виступають зв'¤зку, незалежн≥ в≥д окремих людей, але що опосередковують ≥ контролюють зм≥ст ≥ характер њхньоњ взаЇмод≥њ. ѕ≥д суб'Їктивною стороною розум≥Їтьс¤ св≥доме в≥дношенн¤ ≥ндив≥д≥в друг до друга, засноване на взаЇмних чеканн¤х в≥дпов≥дного поводженн¤. ÷е, ¤к правило, м≥жособист≥сн≥ (чи соц≥ально-психолог≥чн≥) в≥дносини, що складаютьс¤ в конкретних соц≥альних общност¤х у визначений момент часу. ћехан≥зм соц≥альноњ взаЇмод≥њ включаЇ ≥ндив≥д≥в, що робл¤ть т≥ чи ≥нш≥ д≥њ; зм≥ни в соц≥альн≥й чи сп≥льност≥ сусп≥льств≥ в ц≥лому, викликуваними цими д≥¤ми; вплив цих зм≥н на ≥нших ≥ндив≥д≥в, що складають соц≥альну сп≥льн≥сть, ≥, нарешт≥, зворотну реакц≥ю ≥ндив≥д≥в.

—оц≥альн≥ в≥дносини, соц≥альна структура ≥ соц≥альн≥ системи.

¬заЇмод≥¤ звичайна приводить до становленн¤ нових соц≥альних в≥дносин. ќстанн≥ можна представити ¤к в≥дносно ст≥йк≥ ≥ самост≥йн≥ зв'¤зки м≥ж ≥ндив≥дами ≥ соц≥альними групами.

” соц≥олог≥њ пон¤тт¤ Ђсоц≥альна структураї ≥ Ђсоц≥альна системаї т≥сно зв'¤зан≥ м≥ж собою. —оц≥альна система - це сукупн≥сть соц≥альних ¤вищ ≥ процес≥в, що знаход¤тьс¤ у в≥дносинах ≥ зв'¤зках м≥ж собою й утворюючих де¤кий ц≥л≥сний соц≥альний об'Їкт. ќкрем≥ ¤вища ≥ процеси виступають ¤к елементи системи. ѕон¤тт¤ Ђсоц≥альна структураї Ї частину пон¤тт¤ соц≥альноњ системи ≥ поЇднуЇ два компоненти - соц≥альний склад ≥ соц≥альн≥ зв'¤зки. —оц≥альний склад - це наб≥р елемент≥в, що складають дану структуру. ƒругим компонентом виступаЇ наб≥р зв'¤зк≥в цих елемент≥в. “аким чином, пон¤тт¤ соц≥альноњ структури м≥стить у соб≥, з одного боку, соц≥альний склад, чи сукупн≥сть р≥зних тип≥в соц≥альних общностей ¤к системообразующих соц≥альних елемент≥в сусп≥льства, з ≥ншогобоку - соц≥альн≥ зв'¤зки складових елемент≥в, що розр≥зн¤ютьс¤ по широт≥ поширенн¤ њхньоњ д≥њ, по њхньому значенню в характеристиц≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства на визначен≥й ступ≥н≥ розвитку.

—оц≥альна структура означаЇ об'Їктивний розпод≥л сусп≥льства на окрем≥ шари, групи, р≥зн≥ по њхньому соц≥альному стан≥, по њхньому в≥дношенню до способу виробництва. ÷е ст≥йкий зв'¤зок елемент≥в у соц≥альн≥й систем≥. ќсновними елементами соц≥альноњ структури Ї так≥ соц≥альн≥ сп≥льност≥, ¤к класи ≥ классоподобные групи, етн≥чн≥, профес≥йн≥, соц≥ально- демограф≥чн≥ групи, соц≥ально- територ≥альн≥ сп≥льност≥ ( м≥сто, село, рег≥он).  ожний з цих елемент≥в у свою чергу Ї складною соц≥альною системою з≥ своњми п≥дсистемами ≥ зв'¤зками. —оц≥альна структура в≥дбиваЇ особливост≥ соц≥альних в≥дносин клас≥в, профес≥йних, культурних, нац≥онально-етн≥чних ≥ демограф≥чних груп, що визначаютьс¤ м≥сцем ≥ роллю кожноњ з них у систем≥ економ≥чних в≥дносин. —оц≥альний аспект будь-¤коњ сп≥льност≥ концентруЇтьс¤ в њњ зв'¤зках ≥ опосередкуванн¤х з виробничими ≥ класовими в≥дносинами в сусп≥льств≥.

—оц≥альн≥ ≥нститути.

≤нший тип соц≥альних систем складаЇтьс¤ на основ≥ общностей, соц≥альн≥ зв'¤зки ¤ких обумовлен≥ об'Їднанн¤ми орган≥зац≥й. “ак≥ соц≥альн≥ зв'¤зки називаютьс¤ ≥нституц≥ональними, а соц≥альн≥ системи - соц≥альними ≥нститутами. ќстанн≥ д≥ють в≥д ≥мен≥ сусп≥льства ¤к ц≥лого. ≤нституц≥ональн≥ зв'¤зки можна називати ще ≥ нормативними, тому що њхн≥й характер ≥ зм≥ст установлюютьс¤ сусп≥льством з метою задоволенн¤ потреб його член≥в у тих чи ≥нших сферах громадського житт¤.

ќтже, соц≥альн≥ ≥нститути виконують у сусп≥льств≥ функц≥њ соц≥ального керуванн¤ ≥ соц≥ального контролю ¤к одного з елемент≥в керуванн¤. —оц≥альний контроль даЇ можлив≥сть сусп≥льству ≥ його системам забезпечити дотриманн¤ нормативних умов, порушенн¤ ¤ких завдаЇ шкоди соц≥альн≥й систем≥. ќсновними об'Їктами такого контролю Ї правов≥ ≥ моральн≥ норми, звичањ, адм≥н≥стративн≥ р≥шенн¤ ≥ т.п. ƒ≥¤ соц≥ального контролю зводитьс¤, з одного боку, до застосуванн¤ санкц≥й у в≥дношенн≥ поводженн¤, що порушуЇ соц≥альн≥ обмеженн¤, з ≥ншого боку - до схваленн¤ бажаного поводженн¤. ѕоводженн¤ ≥ндив≥д≥в обумовлене њхн≥ми потребами. ÷≥ потреби можуть бути задоволен≥ р≥зними способами, ≥ виб≥р засоб≥в дл¤ њхнього задоволенн¤ залежить в≥д системи ц≥нностей, прийн¤тою даною соц≥альною чи сп≥льн≥стю сусп≥льством у ц≥лому. ѕрийн¤тт¤ визначеноњ системи ц≥нностей спри¤Ї ≥дентичност≥ поводженн¤ член≥в сп≥льност≥. ¬ихованн¤ ≥ соц≥ал≥зац≥¤ спр¤мован≥ на те, щоб передати ≥ндив≥дам встановлен≥ в дан≥й сп≥льност≥ зразки поводженн¤ ≥ способи д≥¤льност≥.

—оц≥альн≥ ≥нститути керують поводженн¤м член≥в сп≥льност≥ через систему санкц≥й ≥ нагород. ” соц≥альному керуванн≥ ≥ контрол≥ ≥нститути грають дуже важливу роль. ѓхн¤ задача зводитьс¤ не т≥льки до примуса. ” кожн≥м сусп≥льств≥ ≥снують ≥нститути, що зд≥йснюють гарант≥њ вол≥ у визначених видах д≥¤льност≥ - волю творчост≥ ≥ нововведень, волю слова, права на одержанн¤ визначеноњ форми ≥ величини доходу, на житло ≥ безкоштовне медичне обслуговуванн¤ ≥ т.д. Ќаприклад, л≥тератори й артисти мають гарантовану волю творчост≥, пошуку нових художн≥х форм; вчен≥ ≥ фах≥вц≥ зобов'¤зуютьс¤ досл≥джувати нов≥ проблеми ≥ зд≥йснювати пошук нових техн≥чних р≥шень ≥ т.д. —оц≥альн≥ ≥нститути можуть бути охарактеризован≥ з погл¤ду ¤к њх зовн≥шньоњ, формальноњ (Ђматер≥альноњї) структури, так ≥ внутр≥шньоњ, зм≥стовноњ.

1

Ќазва: —оц≥альн≥ сп≥льноти та њх природа
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1647 прочитано)