—оц≥олог≥¤ > —оц≥олог≥¤ дев≥антноњ повед≥нки

2. ќсновн≥ концепц≥њ дев≥антноњ повед≥нки

—оц≥альна норма визначаЇ ≥сторично сформований у конкретному сусп≥льств≥ межу, м≥ру, ≥нтервал припустимого (дозволеного чи обов'¤зкового) поводженн¤, д≥¤льност≥ людей, соц≥альних груп, соц≥альних орган≥зац≥й. ” в≥дм≥нност≥ в≥д природних норм ф≥зичних ≥ б≥олог≥чних процес≥в соц≥альн≥ норми складаютьс¤ ¤к результат адекватного чи перекрученого в≥дображенн¤ у св≥домост≥ ≥ вчинках людей об'Їктивних законом≥рностей функц≥онуванн¤ сусп≥льства. “ому вони або в≥дпов≥дають законам сусп≥льного розвитку, будучи Ђприроднимиї, або недостатньо адекватн≥ њм, а ≥нколи вступають у протир≥чч¤ через перекручений Ц класово обмежене, рел≥г≥йне, суб'Їктив≥стське, м≥фолог≥зоване Ц в≥дображенн¤ об'Їктивних законом≥рностей. ” такому випадку аномальною стаЇ Ђнормаї, Ђнормальн≥ї же в≥дхиленн¤ в≥д њњ.

ќсь чому соц≥альн≥ в≥дхиленн¤ можуть мати дл¤ сусп≥льства р≥зн≥ значенн¤. ѕозитивн≥ служать засобом прогресивного розвитку системи, п≥двищенн¤ р≥вн¤ њњ орган≥зованост≥, подоланн¤ застар≥лих, консервативних чи реакц≥йних стандарт≥в повед≥нки. ÷е Ц соц≥альна творч≥сть: наукове, техн≥чне, художнЇ, сусп≥льно-пол≥тичне. Ќегативн≥ Ц дизфункц≥ональн≥, дезорган≥зують систему, п≥дриваючи часом њњ основи. ÷е Ц соц≥альна патолог≥¤: злочинн≥сть, алкогол≥зм, наркоман≥¤, проституц≥¤, суњцид.

√раниц≥ м≥ж позитивним ≥ негативним дев≥антноњ повед≥нки м≥нлив≥ в час≥ ≥ простор≥ соц≥ум≥в.  р≥м того, одночасно ≥снують р≥зн≥ Ђнормативн≥ субкультуриї (в≥д наукових сп≥втовариств ≥ художньоњ Ђбогемиї до сп≥втовариств наркоман≥в ≥ злочинц≥в).

—оц≥альна норма знаходить своЇ вт≥ленн¤ (п≥дтримку) у законах, традиц≥¤х, звича¤х, тобто у всьому тому, що стало звичкою, м≥цно вв≥йшло в побут, у спос≥б житт¤ б≥льшост≥ населенн¤, п≥дтримуЇтьс¤ сусп≥льною думкою, в≥д≥граЇ роль Ђприродного регул¤тораї сусп≥льних ≥ м≥жособист≥сних в≥дносин. јнгл≥йський мислитель  лайв —. Ћьюњс схильний бачити в моральних нормах свого роду Ђ≥нструкц≥њї, Ђщо забезпечують правильну роботу людськоњ машиниї.

јле в реформованому сусп≥льств≥, де зруйнован≥ одн≥ норми ≥ не створен≥ нав≥ть на р≥вн≥ теор≥њ ≥нш≥, проблема формуванн¤, тлумаченн¤ ≥ застосуванн¤ норми стаЇ надзвичайно складною справою.

”св≥домленн¤ неминучост≥ в≥дхилень у поводженн≥ частини людей не виключаЇ необх≥дност≥ пост≥йноњ боротьби сусп≥льства з р≥зними формами соц≥альноњ патолог≥њ. ѕ≥д соц≥альним контролем у широкому соц≥олог≥чному зм≥ст≥ розум≥Їтьс¤ вс¤ сукупн≥сть засоб≥в ≥ метод≥в впливу сусп≥льства на небажан≥ (в≥дхил¤юч≥) форми поводженн¤ з метою њхн≥й ел≥м≥нуванн¤ чи м≥н≥м≥зац≥њ.

3. ѕричини виникненн¤ дев≥антноњ повед≥нки

та шл¤хи њњ подоланн¤

” соц≥олог≥њ дев≥антноњ повед≥нки вид≥л¤ютьс¤ к≥лька напр¤мк≥в, що по¤снюють причини виникненн¤ такоњ повед≥нки. “ак, –. ћертон, використовуючи висунуте ≈. ƒюркгеймом пон¤тт¤ Ђаном≥¤ї (стан сусп≥льства, коли стар≥ норми ≥ ц≥нност≥ вже не в≥дпов≥дають реальним в≥дносинам, а нов≥ ще не затвердилис¤), причиною поводженн¤, що в≥дхил¤Їтьс¤, вважаЇ непогоджен≥сть м≥ж ц≥л¤ми, висунутими сусп≥льством, ≥ засобами, що воно пропонуЇ дл¤ њхнього дос¤гненн¤. ≤нший напр¤мок склавс¤ в рамках теор≥њ конфл≥кту. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ крапки зору, культурн≥ зразки поводженн¤ Ї що в≥дхил¤ютьс¤, ¤кщо вони заснован≥ на нормах ≥ншоњ культури. Ќаприклад, злочинець розгл¤даЇтьс¤ ¤к нос≥й визначеноњ субкультури, конфл≥ктноњ стосовно пануючого в даному сусп≥льств≥ типу культури.

” сучасн≥й в≥тчизн¤н≥й соц≥олог≥њ безсумн≥вний ≥нтерес представл¤Ї позиц≥¤ я.≤. √≥л≥нського, що вважаЇ джерелом дев≥ац≥њ на¤вн≥сть у сусп≥льств≥ соц≥альноњ нер≥вност≥, високоњ ступен¤ розходжень у можливост¤х задоволенн¤ потреб дл¤ р≥зних соц≥альних груп.  ожна з позиц≥й маЇ право на ≥снуванн¤, тому що даЇ зр≥з реально д≥ючих сусп≥льних в≥дносин. ” той же час њхн≥х автор≥в поЇднуЇ прагненн¤ знайти Їдине джерело причинност≥ дл¤ р≥зних форм дев≥ац≥й.

«агальною законом≥рн≥стю поводженн¤, що в≥дхил¤Їтьс¤, виступаЇ факт щодо ст≥йкого взаЇмозв'¤зку м≥ж р≥зними формами дев≥ац≥й. ÷≥ взаЇмозв'¤зки можуть носити вид ≥ндукц≥њ дек≥лькох форм соц≥альноњ патолог≥њ, коли одне ¤вище п≥дсилюЇ ≥нше. ѕрим≥ром, алкогол≥зм спри¤Ї посиленню хул≥ганства. ¬ ≥нших випадках, навпаки, установлена зворотна корел¤ц≥йна залежн≥сть (р≥вн≥ убивств ≥ самогубств). [5]

≤снуЇ ≥ залежн≥сть ус≥х форм про¤ву дев≥ац≥њ в≥д економ≥чних, соц≥альних, демограф≥чних, культуролог≥чних ≥ багатьох ≥нших фактор≥в. ќсобливу гостроту ц¤ проблема придбала сьогодн≥ в наш≥й крањн≥, де вс≥ сфери громадського житт¤ перетерплюють серйозн≥ зм≥ни, в≥дбуваЇтьс¤ девальвац≥¤ колишн≥х норм поводженн¤. ”сто¤н≥ способи д≥¤льност≥ не принос¤ть бажаних результат≥в. Ќеузгоджен≥сть м≥ж оч≥куваним ≥ реальн≥стю п≥двищуЇ напружен≥сть у сусп≥льств≥ ≥ готовн≥сть людини зм≥нити модель свого поводженн¤, вийти за меж≥ сформованоњ норми. ¬ умовах гостроњ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ ≥стотн≥ зм≥ни перетерплюють ≥ сам≥ норми. Ќайчаст≥ше в≥дключаютьс¤ культурн≥ обмежники, слабшаЇ вс¤ система соц≥ального контролю.

ѕрофесор ¬.Ќ. ≤ванов вид≥л¤Ї так≥ причини дев≥ац≥њ ¤к: т≥ зм≥ни в соц≥альних в≥дносинах сусп≥льства, що одержали в≥дображенн¤ в пон¤тт≥ Ђмарг≥нал≥зац≥¤ї, тобто його нест≥йк≥сть, Ђпром≥жн≥стьї, Ђперех≥дн≥стьї, поширенн¤ р≥зного роду соц≥альних патолог≥й.

Ђ√оловна ознака марг≥нал≥зац≥њ, - пише ≈. —тариков, - розривши соц≥альних зв'¤зк≥в, причому в Ђкласичномуї випадку посл≥довно рвутьс¤ економ≥чн≥, соц≥альн≥ ≥ духовн≥ зв'¤зкиї. ≈коном≥чн≥ зв'¤зки рвутьс¤ в першу чергу й у першу ж чергу в≥дновлюютьс¤. ѕов≥льн≥ше всього в≥дновлюютьс¤ духовн≥ зв'¤зки, тому що вони залежать в≥д в≥домоњ Ђпереоц≥нки ц≥нностейї.

ќдн≥Їњ з характерних соц≥ального поводженн¤ маргинал≥в Ї зниженн¤ р≥вн¤ соц≥альних чекань ≥ соц≥альних потреб. ќдним з найважчих насл≥дк≥в цього дл¤ сусп≥льства Ї його прим≥тив≥зац≥¤, що ви¤вл¤Їтьс¤ у виробництв≥, у побут≥, у духовному житт≥. ќсновним соц≥альним джерелом посиленн¤ маргинал≥зац≥њ сусп≥льства Ї зростаюче безроб≥тт¤ в њњ ¤вних ≥ схованих формах.

як≥ перспективи самоњ маргинал≥зац≥њ сусп≥льства? ” самому загальному вид≥ на це питанн¤ можна в≥дпов≥сти в такий спос≥б. ѕ≥д впливом зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥, викликаних ринковими реформами, частина маргинал≥в буде продовжувати рух по спадноњ, тобто опускатис¤ на соц≥альне дно (люмпенизироватьс¤). ƒруга частина маргинал≥в знаходить постепнно способи адаптац≥њ до нових реальностей, знаходить новий соц≥альний статус, нов≥ соц≥альн≥ зв'¤зки ≥ ¤кост≥. ¬они заповнюють нов≥ н≥ш≥ в соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства, починають грати б≥льш активну, самост≥йну роль у сусп≥льному житт≥. [2]

≤нша група причин зв'¤зана з поширенн¤м р≥зного роду соц≥альних патолог≥й. «окрема, ростом псих≥чних захворювань, алкогол≥зму, наркоман≥њ, пог≥ршенн¤м генетичного фонду населенн¤. Ќе можна не в≥дзначити, що серед р≥зних вид≥в соц≥альних в≥дхилень широке поширенн¤ одержав останн≥м часом соц≥альний паразитизм у форм≥ брод¤жництва, жебрацтва ≥ проституц≥њ. ƒл¤ нього характерна прогресуюча ст≥йк≥сть, що перетворюЇ под≥бне соц≥альне в≥дхиленн¤ в спос≥б житт¤ (в≥дмовленн¤ в≥д участ≥ в сусп≥льно корисн≥й прац≥, ор≥Їнтац≥¤ сугубо на нетрудов≥ доходи). Ќебезпека цього паразитизму небезпечна в будь-¤к≥й форм≥. “ак, наприклад, люди, що займаютьс¤ брод¤жництвом ≥ жебрацтвом, нер≥дко виступають у рол≥ посередник≥в у поширенн≥ наркотик≥в, робл¤ть крад≥жки, допомагають збути крадене.

”св≥домленн¤ неминучост≥ в≥дхилень у поводженн≥ частини людей не виключаЇ необх≥дност≥ пост≥йноњ боротьби сусп≥льства з р≥зними формами соц≥альноњ патолог≥њ. ѕ≥д соц≥альним контролем у широкому соц≥олог≥чному зм≥ст≥ розум≥Їтьс¤ вс¤ сукупн≥сть засоб≥в ≥ метод≥в впливу сусп≥льства на небажан≥ (в≥дхил¤юч≥) форми поводженн¤ з метою њхн≥й ел≥м≥нуванн¤ чи м≥н≥м≥зац≥њ.

ќсновн≥ механ≥зми соц≥ального контролю: 1) власне контроль, зд≥йснюваний ззовн≥ в тому числ≥ шл¤хом покарань ≥ ≥нших санкц≥й; 2) внутр≥шн≥й контроль, забезпечуваний ≥нтериал≥зац≥Їю соц≥альних норм ≥ ц≥нностей; 3) непр¤мий контроль, викликаний ≥дентиф≥кац≥Їю з референтною законослухн¤ною групою; 4) Ђконтрольї, заснований на широк≥й приступност≥ р≥зноман≥тних способ≥в дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ задоволенн¤ потреб, альтернативних протиправним чи аморальноњ. [2]

Ћише в самому загальному вид≥ можна визначити стратег≥ю соц≥ального контролю:

зам≥щенн¤, витисненн¤ найб≥льш небезпечних форм соц≥альноњ патолог≥њ сусп≥льно корисними ≥/чи нейтральними

напр¤мок соц≥альноњ активност≥ в сусп≥льно схвалюваному, або нейтральному русл≥

легал≥зац≥¤ (¤к в≥дмовленн¤ в≥д карного чи адм≥н≥стративного пересл≥дуванн¤) Ђзлочину без жертвї (гомосексуал≥зм, проституц≥¤, брод¤жництво, споживанн¤ алкоголю, наркотик≥в)

створенн¤ орган≥зац≥й (служб) соц≥альноњ допомоги: суњцидолог≥чноњ, нарколог≥чноњ, геронтолог≥чноњ

реадаптац≥¤ ≥ ресоц≥ал≥зац≥¤ особи, що опинилас¤ поза сусп≥льними структурами

л≥берал≥зац≥¤ ≥ демократизац≥¤ режиму зм≥сту у в'¤зниц¤х ≥ колон≥¤х при в≥дмовленн≥ в≥д примусовоњ прац≥ ≥ скороченн≥ частки цього виду покаранн¤ в систем≥ правоохоронноњ д≥¤льност≥

безумовне скасуванн¤ страти.

” сусп≥льн≥й св≥домост≥ ще дуже сильна в≥ра в заборонно-репресивн≥ м≥ри ¤к найкращий зас≥б вр¤туванн¤ в≥д цих ¤вищ, хоча весь св≥товий досв≥д св≥дчить про неефективн≥сть твердих санкц≥й з боку сусп≥льства. ѕозитивний ефект даЇ робота з наступним напр¤мкам: 1. ¬≥дмовленн¤ в≥д карного чи адм≥н≥стративного пересл≥дуванн¤ Ђзлочинц≥в без жертвї (проституц≥¤, брод¤жництво, наркоман≥¤, гомосексуал≥зм ≥ ≥н.), маючи у вид≥, що т≥льки соц≥альн≥ м≥ри дозвол¤ють чи зн¤ти нейтрал≥зувати дан≥ форми соц≥альноњ патолог≥њ, 2. створенн¤ системи служб соц≥альноњ допомоги: суњцидолог≥чний, нарколог≥чноњ, специф≥чно в≥ковий (геронтолог≥чний, п≥дл≥тковоњ), соц≥альноњ реадаптац≥њ.

1	2	3

Ќазва: —оц≥олог≥¤ дев≥антноњ повед≥нки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6447 прочитано)