—оц≥олог≥¤ > “ворч≥сть, ¤к основна ланка соц≥олог≥њ культури

“ворч≥сть, ¤к основна ланка соц≥олог≥њ культури

ўо сп≥льного м≥ж соц≥олог≥Їю ≥ культурою, що таке соц≥олог≥¤ культури ≥ ¤ке м≥сце м≥ж цими напр¤мками займаЇ творч≥сть? —пробуЇмо зТ¤сувати це в дан≥й робот≥.

—оц≥олог≥¤ Ч наука про законом≥рност≥ становленн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розвитку сусп≥льства в ц≥лому, його структурних п≥дрозд≥л≥в (соц≥альних сп≥льностей ≥ соц≥альних ≥нститут≥в, соц≥альних ≥нститут≥в), соц≥альних в≥дносин м≥ж ними ≥ окремими ≥ндив≥дами.

≈мп≥рична соц≥олог≥¤ в першу чергу пов'¤зана з конкретно-соц≥олог≥чними досл≥дженн¤ми ≥з застосуванн¤м метод≥в анал≥зу документ≥в, опитуванн¤ (анкетуванн¤ та ≥нтерв' юванн¤), спостереженн¤ та експерименту (в лабораторних та "польових" умовах).

¬ свою чергу культура Ц це найглибший р≥вень, ¤кий включаЇ так≥ ¤вища, ¤к родина, рел≥г≥¤, моральн≥ ц≥нност≥, етн≥чна св≥дом≥сть, громад¤нськ≥сть та ≥сторичн≥ традиц≥њ. “ак само, ¤к демократичн≥ ≥нституц≥њ базуютьс¤ на здоровому громад¤нському сусп≥льств≥, так ≥ громад¤нське сусп≥льство маЇ попередник≥в ≥ передумови на р≥вн≥ культури.  ультура може бути визначена ¤к нерац≥ональн≥ етичн≥ навички, що передаютьс¤ завд¤ки традиц≥њ; хоча вона довол≥ пластична ≥ може зазнавати впливу процес≥в на трьох вищих р≥вн¤х, усе ж вона схильна зм≥нюватись найпов≥льн≥ше. ÷е сфера анал≥зу соц≥олог≥њ та антрополог≥њ.

ўо ж таке соц≥олог≥¤ культури?

ѕо-перше, потр≥бно говорити про соц≥олог≥ю культури ¤к про конкретну, специф≥чну галузь знань, ¤ка знаходитьс¤ на дотику областей соц≥олог≥њ ≥ культури ≥, в≥дпов≥дно, вивчаЇ про¤в цих законом≥рностей в людськ≥й д≥¤льност≥.

—оц≥олог≥¤ культури викликана розкривати суперечлив≥ тенденц≥њ, фактори, ¤к≥ впливають на культурогенез, коротше кажучи, на загальну соц≥олог≥чну картину культури.  ожна з≥ складових цього знанн¤ Ц ц≥лий пласт досить складних ≥ взаЇмозалежних елемент≥в: творча д≥¤льн≥сть ≥ спос≥б (Утехнолог≥¤Ф) людськоњ д≥¤льност≥, створенн¤, засвоЇнн¤, збереженн¤ ≥ трансл¤ц≥¤ ≥дей, у¤влень, культурних норм ≥ ц≥нностей, ступен≥ формуванн¤ цих ц≥нностей, к≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний анал≥з культурних ¤вищ ≥ т.п.

ѕо-друге, це соц≥олог≥¤ культури Ц це один з пров≥дних напр¤мк≥в зах≥дноњ культуролог≥њ, ¤кий склавс¤ до початку ’’ стол≥тт¤ ¤к результат ≥нтенсивного розвитку наук про сусп≥льство ≥ м≥сце в н≥й людини, ≥ введенн¤ вперше ¤к пон¤тт¤ в соц≥олог≥чну науку ћ.јдлером.

« точки зору д≥¤льн≥сного п≥дходу, культурне ≥ соц≥альне представл¤ють ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ц≥лого ≥ його частини, а не ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ц≥лого ≥ його ¤кост≥.

ѕо Ћ.”айту, культура розгл¤даЇтьс¤ т≥льки ¤к аспект соц≥альних взаЇмозвТ¤зк≥в, а соц≥олог≥¤ не може в≥дд≥лити культурне в≥д соц≥ального.

ѕри соц≥олог≥чному вивченн≥ культури особливе значенн¤ маЇ визначенн¤ п≥дходу або аспекту, вид≥ленн¤ ц≥нн≥сного або д≥¤льного компоненту, ¤кий дозвол¤Ї обТЇднати елементи культури в систему, провести анал≥з на р≥зних ≥Їрарх≥чних р≥вн¤х, використовуючи методи двох наук.

¬ соц≥олог≥њ п≥д культурою в широкому розум≥нн≥ цього слова розум≥ють специф≥чну, генетично не насл≥дувану сукупн≥сть засоб≥в, способ≥в, форм, образ≥в ≥ ор≥Їнтир≥в взаЇмод≥њ людей з середовищем ≥снуванн¤, ¤к≥ вони виробл¤ють в сум≥сному житт≥ дл¤ п≥дтриманн¤ визначених структур д≥¤льност≥ ≥ сп≥лкуванн¤.

” вузькому значенн≥ культура практикуЇтьс¤ в соц≥олог≥њ ¤к система колективно розд≥люваних ц≥нностей, переконань образ≥в ≥ норм повед≥нки, ¤к≥ присутн≥ певн≥й груп≥ людей.

ўо стосуЇтьс¤ творчост≥, ¤к основноњ ланки соц≥олог≥њ культури, то варто зазначити, що окр≥м рол≥ сусп≥льства на формуванн¤, створенн¤, збереженн¤ ≥ поширенн¤ предмет≥в, ≥дей, ц≥нн≥сних у¤влень, чимале м≥сце пос≥даЇ ≥ фактор субТЇктивний Ц на¤вн≥сть окремих персонал≥й, людей, ¤к≥ здатн≥ створювати, трансформувати щось нове, через призму свого св≥тосприйн¤тт¤ ≥ утвердженн¤ його в житт≥ сусп≥льства ¤к нев≥дТЇмну частину.

Ѕез творчост≥ не могло б ≥снувати справжнЇ мистецтво, ¤ке Ї нев≥дЇмною частиною культури будь-¤кого народу. “ому, з ц≥Їњ точки зору, ¤вище творчост≥ Ц не що ≥нше, ¤к важливий чинник житт¤ сусп≥льства, ¤кий так чи ≥накше потр≥бно досл≥джувати соц≥олог≥Їю культури, визначати його дом≥нанти ≥ можлив≥ зм≥ни в майбутньому. ¬≥д творчоњ активност≥ митц≥в та ≥нших громад¤н залежить ¤к культурне, так ≥ пол≥тичне та громадське житт¤ сусп≥льства.

 ультура розгл¤даЇтьс¤ в соц≥олог≥њ ¤к складне, динам≥чне утворенн¤, ¤ке маЇ соц≥альну природу ≥ виражаЇтьс¤ в соц≥альних в≥дношенн¤х, направлених на створенн¤, поширенн¤ ц≥нн≥сних у¤влень, ¤к≥ забезпечують взаЇморозум≥нн¤ людей в р≥зних соц≥альних ситуац≥¤х.

ќднак не можна сказати, що творч≥сть послуговуЇ т≥льки на об'Їднанн¤ сусп≥льства. Ќер≥дко ¤скрав≥ культурн≥ в≥дкритт¤ чи в≥¤нн¤ швидше викликають в сусп≥льств≥ бурхлив≥ непорозум≥нн¤, революц≥йн≥ заворушенн¤, розкол сусп≥льства на ворогуюч≥ табори прихильник≥в та ¤рих критик≥в.

ќднак творч≥сть аж н≥¤к не Ї сталою ланкою житт¤ сусп≥льства. ¬она пост≥йно видозм≥нюЇтьс¤, прагне свого ≥деалу, тлумачить св≥тосприйн¤тт¤ тих чи ≥нших груп людей, впливаючи на громадську позиц≥ю.

ѕрогрес сусп≥льства не можливий без розширенн¤ запасу культурних ц≥нностей. —убТЇкт, вступаючи в соц≥альн≥ в≥дносини, застаЇ вже усталену систему духовних ц≥нностей, викристал≥зован≥ в культур≥ ≥ санкц≥онован≥ сусп≥льством. —юди в≥дноситьс¤: запас знань, ≥дей, в≥дчутт≥в; прийн¤т≥ норми ≥ образи, вже соц≥альноор≥Їнтованого в≥дношенн¤ до д≥йсност≥; зведенн¤ в одне ц≥ле засоб≥в духовного виробництва. ¬се це ≥ складаЇ обТЇктивн≥ умови ≥ндив≥дуальноњ ≥ сусп≥льноњ духовноњ д≥¤льност≥.

ћехан≥зм засвоЇнн¤ культурних ц≥нностей ≥ норм одночасно виступаЇ механ≥змом в≥дтворенн¤ ≥ творенн¤ культури. ƒ≥¤ такого механ≥зму можливо викласти у вигл¤д≥ певноњ посл≥довност≥ включенн¤ особистост≥ в св≥т культури.

ѕо-перше, залученн¤ до св≥ту культури починаЇтьс¤ ≥з засвоЇнн¤м культурних ц≥нностей, залишених у спадщину в≥д попередн≥х покол≥нь. ¬они виступають в ¤кост≥ первинного . ÷е засвоЇнн¤ може приймати р≥зн≥ форми: насл≥дуванн¤, розвиток, запереченн¤ ≥ т.п.

ѕо-друге, на¤вн≥сть сусп≥льно значимих ц≥нностей створюЇ можлив≥сть комун≥кац≥њ в культурн≥й д≥¤льност≥, зв≥льненн¤ њњ в≥д впливу чисто субТЇктивного свав≥лл¤. јле разом з цим воно приховуЇ небезпеку шаблоннуванн¤ ≥ конформ≥зац≥њ культури. “ому творенн¤ нового зумовлюЇ не т≥льки виникненн¤ нових ц≥нностей, а будуЇ нову систему ц≥нностей, ¤ка включаЇ критично в≥д≥бран≥ стар≥ вз≥рц≥.

ѕо-третЇ, створенн¤ нових культурних ц≥нностей можливо т≥льки при умов≥ високоњ орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва. Ѕез орган≥зац≥њ прац≥ творч≥сть не могла б у повн≥й м≥р≥ про¤витись ≥ впливати на сусп≥льне житт¤. ѕроте рган≥зац≥¤ сфери культурного не повинна повн≥стю перекриви процес створенн¤ культурних ц≥нностей. ѕовинне залишатис¤ поле в≥льноњ самод≥¤льност≥ ≥ндив≥д≥в, ¤ка послуговуЇ резервною базою ≥ невичерпним джерелом культурного розвитку.

ѕо-четверте, дл¤ продукуванн¤ творчих ≥дей, дл¤ створенн¤ нових культурних ц≥нностей ≥ норм формуютьс¤ орган≥зац≥њ двох тип≥в: ≥нституц≥онал≥зован≥ групи ≥ об'Їднанн¤ (ун≥верстити, академ≥њ, консерватор≥њ ≥ т.п.) ≥ неформальн≥ групи (пол≥тичн≥ парт≥њ, творч≥ союзи, комуни ≥ т.п.). ¬ р≥зних формуванн¤х, творчих союзах складаЇтьс¤ система ц≥леспр¤мованих д≥й ≥ включенн¤ в них ≥ндив≥д≥в. ѓх обТЇднуЇ сп≥льн≥сть ≥нтерес≥в, творчого пошуку тощо. ѕроте оск≥льки в сучасному сусп≥льств≥ самод≥¤льна творч≥сть д≥Ї в певн≥й соц≥окультурн≥й сфер≥, то орган≥зац≥йна сфера культури зазнаЇ впливу в≥льноњ самод≥¤льност≥ того прошарку ≥ ≥нтел≥генц≥њ, ¤ка в≥дособлена в≥д ≥нституц≥ол≥зованих форм культурного житт¤.

ѕо-пТ¤те, р≥зн≥ форми масовоњ комун≥кац≥њ закладають технолог≥чн≥ п≥двалини створенн¤ ≥ освоЇнн¤ норм ≥ ц≥нностей культури, ¤к≥ набувають через системи осв≥ти систематизований, комплексний ≥ формально всезагальний характер. “ворч≥сть сучасноњ людини, ¤к ≥ культура в ц≥лому, завд¤чуючи рад≥о- , телекомун≥кац≥¤м ≥ компТютерним мережам, стаЇ потужним фактором впливу на св≥дом≥сть мас.

Ќовий тип духовного виробництва ≥ засвоЇнн¤ культурних ц≥нностей хоча ≥ формуЇтьс¤ на основ≥ старого ≥дейного багажу, але не виростаЇ з нього, а будуЇтьс¤ заново разом з становленн¤м нових сусп≥льних в≥дносин, ¤ке зумовлюЇ творч≥сть ¤к руш≥йна сила не т≥льки мистецтва ≥ науки, а й сусп≥льного житт¤.

“ому творч≥сть Ї елементом досл≥дженн¤ ¤к соц≥олог≥њ, так ≥ культури.

¬икористана л≥тература

—оц≥олог≥¤: наука про сусп≥льство. Ц ’арк≥в, 1997.

√ромов ».ј., ћаскевич ј.ё., —еменов ¬.ј., "«ападна¤ социологи¤", —анкт-ѕетербург, 1997 г.

ƒрач √.¬., " ультурологи¤", (учебное пособие) изд-во /‘еникс/, –остов на ƒону, 1997 г.

≈расов Ѕ.—., "—оциальна¤ культурологи¤", изд-во /јспект ѕресс/, 2-е изд-ние, ћосква, 1996 г.

1

Ќазва: “ворч≥сть, ¤к основна ланка соц≥олог≥њ культури
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1035 прочитано)