—трахуванн¤ > ƒекларац≥њ про операц≥њ з перестрахуванн¤ ¤к один з елемент≥в нагл¤ду за страховою (перестраховою) д≥¤льн≥стю в ”крањн≥

ƒекларац≥њ про операц≥њ з перестрахуванн¤ ¤к один з елемент≥в нагл¤ду за страховою (перестраховою) д≥¤льн≥стю в ”крањн≥

ќдн≥Їю з особливостей д≥¤льност≥ страхових компан≥й, що зд≥йснюють ав≥ац≥йне страхуванн¤, Ї перестрахуванн¤. ÷е пов'¤зано, перш за все, з розм≥рами страховоњ в≥дпов≥дальност≥, ¤ку страхов≥ компан≥њ не можуть (теоретично та по законодавству) приймати на своЇ власне утриманн¤.

ƒл¤ розпод≥лу страховоњ в≥дпов≥дальност≥ по великих ризиках та диверсиф≥кац≥њ своњх страхових портфел≥в (за видами страхуванн¤, географ≥њ тощо) страхов≥ компан≥њ широко використовують перестрахуванн¤. як зазначено у ст. 2 ѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ операц≥й з перестрахуванн¤, затвердженого ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 24 жовтн¤ 1996 р. є 1290 (дал≥ - ѕоложенн¤), операц≥њ з перестрахуванн¤ Ї необх≥дною умовою дл¤ забезпеченн¤ платоспроможност≥ страховик≥в та над≥йност≥, безпечност≥ ≥ диверсиф≥кованост≥ розм≥щенн¤ страхових резерв≥в страховика у раз≥, коли:

- страховик бере на себе страхов≥ зобов'¤занн¤ в обс¤гах, що можуть перевищувати можливост≥ њх виконанн¤ за рахунок власних актив≥в;
- страхова сума за окремим об'Їктом ≥ видом страхуванн¤ перевищуЇ 10% суми сплаченого страхового фонду та створених страхових резерв≥в на останню зв≥тну дату;
- перестрахуванн¤ Ї передумовою зд≥йсненн¤ ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ (м≥жнародн≥ перевезенн¤, експлуатац≥¤ об'Їкт≥в п≥двищеного ризику, великомасштабн≥ ≥нвестуванн¤ тощо).

« ≥ншого боку ст.4 ѕоложенн¤ встановлюЇ певн≥ обмеженн¤ на операц≥њ з перестрахуванн¤, а саме: укладенн¤ страховиками договор≥в перестрахуванн¤ за межами ”крањни з перестраховиками-нерезидентами дозвол¤Їтьс¤ т≥льки у раз≥, коли:
- законодавством крањни, в ¤к≥й зареЇстрований перестраховик-нерезидент, передбачений державний нагл¤д за страховою (перестрахувальною) д≥¤льн≥стю;
- перестраховик-нерезидент маЇ безперервний досв≥д роботи у страхуванн≥ (перестрахуванн≥) не менше н≥ж три роки;
- перестраховик-нерезидент не порушував страхове законодавство крањни, його м≥сцезнаходженн¤, ≥ до нього не застосовувалис¤ в≥дпов≥дн≥ заходи з цього приводу прот¤гом останн≥х двох рок≥в.

ќдним з елемент≥в контролю за страховою (перестраховою) д≥¤льн≥стю в ”крањн≥ Ї поданн¤ перестрахувальником до ”повноваженого органу декларац≥њ про операц≥њ з перестрахуванн¤. “ак ст. 12 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" (дал≥ - «акон) встановлюЇ, що перестрахувальник повинен подати до ”повноваженого органу декларац≥ю за зв≥тний пер≥од за формою, встановленою  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кщо обс¤ги страхових платеж≥в, що передаютьс¤ в перестрахуванн¤ нерезидентам, перевищують 50% њх загального розм≥ру, отриманого з початку календарного року. ” «акон≥ мова йде про обов'¤зков≥сть поданн¤ декларац≥њ, а пор¤док складанн¤ та поданн¤ такоњ декларац≥њ встановлюЇтьс¤ наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 25.07.02 р. є 582 (дал≥ - Ќаказ). ƒекларац≥¤ страховика про операц≥њ з перестрахуванн¤ складаЇтьс¤ з двох розд≥л≥в:
–озд≥л 1. «агальн≥ показники д≥¤льност≥ страховик≥в ≥з страхуванн¤ та перестрахуванн¤. «аповненн¤ цього розд≥лу не створюЇ н≥¤ких складностей, адже майже вс≥ дан≥ дл¤ цього розд≥лу можна вз¤ти з≥ зв≥ту про доходи та витрати страховика.

–озд≥л 2. ќсновн≥ в≥домост≥ про операц≥њ перестрахуванн¤. ¬ цьому розд≥л≥ особливу увагу сл≥д прид≥лити заповненню п.1 «агальн≥ в≥домост≥ про перестраховик≥в-нерезедент≥в. ќсобливо це стосуЇтьс¤ тих страхових компан≥й, у портфел≥ ¤ких велик≥ ризики (ав≥ац≥йн≥, морськ≥ та ≥нш≥) складають значну питому вагу ≥, в≥дпов≥дно, обс¤ги страхових платеж≥в, що передаютьс¤ в перестрахуванн¤ нерезидентам, значно перевищують 50%, а подекуди дос¤гають 90-99%. ќсновними проблеми з ¤кими стикаютьс¤ страхов≥ компан≥њ п≥д час складанн¤ декларац≥њ Ї:

складн≥ та гром≥здк≥ розрахунки;

- складност≥ з отриманн¤м в≥д перестраховик≥в-нерезидент≥в легал≥зованих документ≥в;
- проблеми з визначенн¤м в≥дпов≥дальност≥ кожного перестраховика-нерезидента у випадку частоњ зм≥ни л≥м≥ту в≥дпов≥дальност≥.

” звТ¤зку з цим, розгл¤немо ц≥ проблеми б≥льш детально.

1. ƒуже гром≥здк≥ розрахунки при визначенн≥ обс¤гу частки страховоњ в≥дпов≥дальност≥, що перестраховуЇтьс¤ у перестраховик≥в-нерезидент≥в, та частки страхових платеж≥в, що сплачуютьс¤ перестраховикам-нерезидентам. ÷е пов'¤зано з тим, що:

а) майже завжди страхов≥ суми або л≥м≥ти в≥дпов≥дальност≥ по великих ризиках ф≥ксуютьс¤ в ≥ноземн≥й валют≥ (найчаст≥ше у доларах —Ўј, що пов'¤зано з вимогами м≥жнародних конвенц≥й), а Ќаказ вимагаЇ, щоб вс≥ грошов≥ показники наводились у гривн¤х;

б) дл¤ розм≥щенн¤ великого ризику залучаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть перестраховик≥в-нерезидент≥в (¤к правило, у ав≥ац≥йних ризиках б≥льше 20, що по¤снюЇтьс¤ специф≥кою перестрахуванн¤ великих ризик≥в та бажанн¤м перестраховик≥в позбутис¤ акумул¤ц≥њ ризику);

в) в≥дпов≥дальн≥сть перестраховик≥в-нерезидент≥в визначаЇтьс¤, зазвичай, у в≥дсотках з двома дес¤тковими знаками. якщо, наприклад, Ї 20 ризик≥в, по кожному з ¤ких Ї у середньому 25 перестраховик≥в-нерезидент≥в, а л≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ по кожному ризику у середньому складаЇ $50 млн., загальний обс¤г в≥дпов≥дальност≥, що перестраховуЇтьс¤ складаЇ 99,99%, а в≥дпов≥дальн≥сть кожного перестраховика складаЇ певний процент в≥д цих 99,99 в≥дсотк≥в, то перестрахувальнику необх≥дно проводити дуже гром≥здк≥ розрахунки, в ¤ких немаЇ н≥¤коњ потреби. якщо виникне така потреба, то контролююч≥ органи можуть вз¤ти будь-¤кий ковер-нот та визначити утриманн¤ того чи ≥ншого перестраховика. јле нав≥що це робити по вс≥х ковер-нотах дл¤ вс≥х перестраховик≥в? ѕрактика показуЇ, що найчаст≥ше ав≥ац≥йн≥ ризики ($500 - 750 млн.) розм≥щуютьс¤ у б≥льш ¤к 100 перестраховик≥в-нерезидент≥в.

2. —кладност≥ з отриманн¤м в≥д перестраховик≥в-нерезидент≥в документ≥в на право провадженн¤ ними страховоњ (перестраховоњ) д≥¤льност≥. «азвичай, велик≥ ризики розм≥щуютьс¤ на м≥жнародному страховому ринку через брокер≥в, ≥ брокер сам вир≥шуЇ ¤к розпод≥лити в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж перестраховиками, керуючись при цьому кон'юнктурою ринку, рейтингом перестраховик≥в, своњми внутр≥шн≥ми правилами та стандартами (security sheet), а не вказ≥вками перестрахувальника. ÷≥ стандарти направлен≥, в основному, на забезпеченн¤ над≥йност≥ перестрахуванн¤, ≥ у детал¤х визначають у кого брокер може розм≥щувати ризики, а в кого Ц н≥. ÷≥кава ≥нформац≥¤ про корел¤ц≥ю м≥ж обс¤гом отриманих прем≥й та к≥льк≥стю в≥дмов у виплат≥ страхового в≥дшкодуванн¤ наведена на мал.1. ќсновний висновок Ц за над≥йн≥сть треба платити!

Ѕеручи до уваги практику перестрахуванн¤ великих ризик≥в можна п≥дсумувати, що перестрахувальник кожен раз розм≥щуючи ризик повинен вимагати в≥д вс≥х нових перестраховик≥в повний комплект документ≥в та дозвол≥в на право проведенн¤ такими перестраховиками страховоњ (перестраховоњ) д≥¤льност≥, при цьому по¤снюючи через брокера нав≥що ц≥ документи потр≥бн≥. «вернемо також увагу на фактори, ¤к≥ можуть ще б≥льше обт¤жити отриманн¤ документ≥в дл¤ виконанн¤ вимог ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в:

а) ризик може розм≥щуватись у ф≥нансов≥й орган≥зац≥њ (наприклад, синдикат≥ Ћлойда), ¤ка пот≥м буде розпод≥л¤ти свою долю ще м≥ж 3-4 перестраховиками, тобто, мова йде про ретроцес≥ю. як ≥ у кого в такому випадку вимагати документи?

б) залишаЇтьс¤ в≥дкритим питанн¤ про легал≥зац≥ю документ≥в отриманих в≥д перестраховик≥в-нерезидент≥в. “ут у будь-¤кий момент може з'¤витис¤ проблема легал≥зац≥њ документ≥в (скор≥ше дов≥док про реЇстрац≥ю), отриманих в≥д синдикат≥в Ћлойда, адже компетентн≥ органи не вказують на процедуру такоњ легал≥зац≥њ. ўе на початку 2002 року ”крањна ратиф≥кувала √аагську конвенц≥ю ≥, таким чином, документи можуть бути легал≥зованими шл¤хом проставленн¤ апостил¤. јле в ”крањн≥ немаЇ органу, у повноваженн¤ ¤кого входило би проставленн¤ апостил¤, тому процедура легал≥зац≥њ документ≥в в ”крањн≥ тривала, складна та до к≥нц¤ неврегульована.

÷≥лком лог≥чна пропозиц≥¤ створити у ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни реЇстр перестраховик≥в-нерезидент≥в, адже б≥льш≥сть украњнських перестрахувальник≥в маЇ справу з одними й тими самими перестраховиками, ≥ у раз≥ створенн¤ згаданого реЇстру страховим компан≥¤м не потр≥бно буде витрачати час та грош≥ на отриманн¤ та легал≥зац≥ю документ≥в, а можна буде сконцентруватись на розвитку свого б≥знесу, ≥ тим самим, розвитку ≥ всього украњнського страхового ринку.

3. « визначенн¤м обс¤гу частини страховоњ в≥дпов≥дальност≥, що перестраховуЇтьс¤ у перестраховик≥в-нерезидент≥в, пов'¤зана ще одна проблема: за зв≥тний пер≥од л≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ може зм≥нюватись 5-10 раз≥в. Ќаприклад: ав≥акомпан≥¤ еп≥зодично виконуЇ чартерн≥ перевезенн¤ до ™вропи, де кожна крањна маЇ своњ власн≥ вимоги до м≥н≥мальних л≥м≥т≥в в≥дпов≥дальност≥: —ловаччина - в≥д $1 млн. до $50 млн.; Ўвец≥¤ - в≥д 1,5 млн. до 90 млн. —ƒ–; Ўвейцар≥¤ - в≥д 300 тис. до 75 млн. швейцарських франк≥в; Ќ≥меччина - в≥д 4,5 млн. до 60 млн. Ївро тощо.

ѕол≥с по страхуванню в≥дпов≥дальност≥ ав≥акомпан≥њ перед трет≥ми особами на р≥к з л≥м≥том в≥дпов≥дальност≥ $20 млн. Ї базовим. —трахова компан≥¤, що продала такий пол≥с, перестраховуЇ цей ризик у 20 перестраховик≥в-нерезидент≥в, кожний з ¤ких бере певний в≥дсоток у перестрахуванн¤. якщо ав≥акомпан≥¤ плануЇ виконати один пол≥т у Ќ≥меччину, то дл¤ цього необх≥дно п≥дн¤ти л≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ ав≥акомпан≥њ перед трет≥ми особами до 60 млн. Ївро на пер≥од виконанн¤ польоту. “акож необх≥дно внести в≥дпов≥дн≥ зм≥ни у догов≥р перестрахуванн¤. “обто, внести у догов≥р нових перестраховик≥в, зм≥нити утриманн¤ кожного перестраховика. ѕостаЇ питанн¤: ¤к розрахувати обс¤г частини страховоњ в≥дпов≥дальност≥, що перестраховуЇтьс¤ у перестраховик≥в-нерезидент≥в? Ќеобх≥дно розраховувати середн≥й розм≥р такоњ в≥дпов≥дальност≥ за зв≥тний пер≥од або брати максимальний розм≥р в≥дпов≥дальност≥ перестраховика за пер≥од? ”¤в≥ть трудом≥стк≥сть таких розрахунк≥в хоча б дл¤ одного пов≥тр¤ного судна. ј ¤кщо таких ѕ— дес¤тки?

1	2

Ќазва: ƒекларац≥њ про операц≥њ з перестрахуванн¤ ¤к один з елемент≥в нагл¤ду за страховою (перестраховою) д≥¤льн≥стю в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1003 прочитано)