Ѕ≥олог≥¤ > ѕоходженн¤ птах≥в

ѕоходженн¤ птах≥в

ѕоходженн¤ птах≥в. ”с≥ особливост≥ птах≥в, що в≥др≥зн¤ють њх в≥д плазун≥в, мають переважно характер, пристосувальний до польоту. “ому ц≥лком природно вважати, що птахи виникли в≥д плазун≥в. ѕоход¤ть птахи в≥д стародавн≥х плазун≥в, задн≥ к≥нц≥вки ¤ких були побудован≥ так само, ¤к ≥ у птах≥в. "ѕерех≥дн≥" форми Ч археоптерикс (археорн≥с) Ч у вигл¤д≥ викопних решток (в≥дбитк≥в) ви¤влен≥ у верхньоюрських в≥дкладах. ѕор¤д з рисами, характерними дл¤ плазун≥в, вони мають ознаки будови птах≥в.

ѕристосуванн¤ птах≥в до житт¤ в р≥зних середовищах. ѕтахи добре пристосувались до р≥зноман≥тних умов ≥снуванн¤: до житт¤ в болотах, водного способу житт¤, у пов≥тр≥, л≥сах ≥ кущах, на р≥внинах чи скел¤х.

ƒл¤ де¤ких птах≥в (стриж≥в, ласт≥вок тощо) пов≥тр¤ Ї основним середовищем ≥снуванн¤, оск≥льки вони живл¤тьс¤ в пов≥тр≥ р≥зними л≥таючими комахами. ѕтахи, що добувають поживу в пов≥тр≥, Ї мешканц¤ми обрив≥в, скель ≥ дерев. Ћаст≥вки ≥ "стриж≥, наприклад, вторинно пристосувались будувати своњ гн≥зда в буд≥вл¤х людини, ¤к≥ зам≥нюють собою схили берег≥в ≥ скель.

ѕтахи, що використовують пов≥тр¤ ≥ ¤к середовище пересуванн¤, ≥ ¤к середовище добуванн¤ поживи, б≥льшу частину доби провод¤ть у польот≥. ¬они мають найдосконал≥ший л≥тальний апарат. ƒр≥бн≥ та середн≥ птахи (стриж≥, ласт≥вки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. ’в≥ст у них част≥ше глибоко вир≥заний, або вилчастий. ÷≥ птахи л≥тають дуже швидко ≥ можуть робити неспод≥ван≥ повороти. ” б≥льших птах≥в л≥тальний апарат пристосований до шир¤нн¤. Ќаприклад, у морських форм (чайок, бурев≥сник≥в) крило в≥дносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птах≥в) воно ширше ≥ коротше.

ѕтахи, що використовують ¤к середовище ≥снуванн¤ й добуванн¤ поживи воду, також мають в≥дпов≥дн≥ пристосуванн¤, ¤к≥ розвивались у двох напр¤мках: пристосуванн¤ крил ≥ пристосуванн¤ н≥г. ќдн≥ птахи (бурев≥сники) мають надзвичайно довг≥ крила ≥ ц≥лими дн¤ми шир¤ють над водою, хапаючи побачену здобич. “ак≥ птахи можуть плавати на вод≥. ≤нш≥ птахи (п≥нгв≥ни) дл¤ пересуванн¤ у вод≥ використовують крила, ¤кими д≥ють ¤к веслами. ѕ≥р'¤ крил п≥нгв≥н≥в перетворилис¤ на лускопод≥бн≥ утвори, тому ц≥ птахи зовс≥м не можуть л≥тати.

” вод¤них птах≥в, ¤к≥ п≥д час плаванн¤ й п≥рнанн¤ використовують ноги, в ход≥ еволюц≥њ м≥ж пальц¤ми з'¤вились плавальн≥ перетинки. ¬ин¤тком Ї вод¤на курочка, ¤ка непогано плаваЇ, а перетинок на ногах не маЇ.

Ќин≥ в св≥т≥ нал≥чують понад 8500 вид≥в птах≥в, њх под≥л¤ють на три надр¤ди: Ѕезк≥льов≥, ѕ≥нгв≥ни та  ≥льогруд≥.

ƒо надр¤ду Ѕезк≥льов≥ належать р¤д —траусопод≥бн≥ та р¤д  ≥в≥под≥бн≥. ѕтахи цих р¤д≥в втратили здатн≥сть л≥тати.  рила у них недорозвинен≥ (страуси) або зовс≥м втрачен≥ (к≥в≥). ” зв'¤зку з цим у них немаЇ к≥л¤ на груднин≥. ѕ≥р'¤ безк≥льових маЇ бор≥дки, ¤к≥ не зчеплен≥ м≥ж собою. ƒо безк≥льових належать найб≥льш≥ тварини в св≥т≥ птах≥в (африканський страус маЇ 2,7 м заввишки ≥ може важити до 90 кг). ∆ивуть страуси родинами. –озмножуютьс¤ на 2-4му роц≥ житт¤. ¬иводков≥ птахи. ∆ивл¤тьс¤ рослинною њжею ≥ др≥бними наземними тваринами. ™ страусин≥ ферми, на ¤ких њх вирощують заради м'¤са та ¤Їць.  ≥в≥ Ч н≥чн≥ з добре розвиненим нюхом птахи. –озмножуютьс¤ на 3-5му роц≥ житт¤.  ладку ¤Їць (кожне масою 450 грам≥в) висиджуЇ самець. ∆ивл¤тьс¤ безхребетними, ¤ких знаход¤ть у п≥дстилц≥ та верхньому шар≥ грунту.

Ќадр¤д ѕ≥нгв≥ни охоплюЇ 18 вид≥в птах≥в, ¤к≥ добре плавають, але не л≥тають, њх поширенн¤ пов'¤зане з холодними океан≥чними теч≥¤ми б≥л¤ јнтарктиди. ћожуть п≥рнати на глибину до 130 метр≥в. Ќа суходол≥ п≥нгв≥ни пересуваютьс¤ повол≥ на задн≥х к≥нц≥вках.  ≥ль у них добре розвинений, оск≥льки вони використовують крила (своЇр≥дн≥ ласти) у вод≥ так само, ¤к ≥нш≥ птахи в пов≥тр≥. ѕ≥р'¤ коротке, утворюЇ густий покрив. яйц¤ п≥нгв≥ни висиджують, тримаючи њх на своњх ногах. “урбуютьс¤ про пташен¤т ≥ самц≥, ≥ самки. ∆ивл¤тьс¤ п≥нгв≥ни переважно рибою. ¬едуть колон≥альний спос≥б житт¤.

”с≥ ≥нш≥ сучасн≥ птахи належать до надр¤ду  ≥льогруд≥ птахи.

–¤д  уропод≥бн≥ Ч типов≥ виводков≥ птахи (близько 270 вид≥в), поширен≥ на вс≥х (кр≥м јнтарктиди) материках. ƒо них належить св≥йська курка (найпоширен≥ший птах у св≥т≥). «аради м'¤са ≥ ¤Їць виведено багато р≥зноман≥тних пор≥д курей. ” л≥сах на п≥вноч≥ ”крањни поширен≥ тетерук ≥ глухар. —тепи й пол¤ нашоњ крањни насел¤ють с≥ра кур≥пка та переп≥лка.

–¤д √усепод≥бн≥ (близько 150 вид≥в) живуть б≥л¤ водойм, здатн≥ п≥рнати (м≥ж пальц¤ми њхн≥х задн≥х к≥нц≥вок Ї шк≥р¤ста перетинка). ƒобре л≥тають, але по суш≥ пересуваютьс¤ важко. “ипов≥ виводков≥ птахи. ќперенн¤ щ≥льне ≥ водонепроникне. ƒобре розвинена куприкова залоза. ” б≥льшост≥ гусепод≥бних крањ дзьоба вкрит≥ поперечними виростами: ними птахи ц≥д¤ть воду або скубуть траву. ” рибоњдних (крохал≥в) поперечн≥ вирости перетворились на зубц≥ дл¤ утриманн¤ здобич≥. ƒо цього р¤ду належать гуси, качки й лебед≥.

–¤д ƒ¤тлопод≥бн≥ (близько 380 вид≥в) Ч невелик≥ за розм≥ром птахидереволази. Ќа ногах мають чотири пальц≥, два з ¤ких спр¤мован≥ вперед, а два Ч назад. ƒзьоб у д¤тл≥в пр¤мий, долотопод≥бний. «а його допомогою птах добуваЇ соб≥ з п≥д кори поживу та видовбуЇ прим≥щенн¤ дл¤ гн≥зда Ч дупло. «добич д¤тел вит¤гуЇ, приклеюючи њњ до тонкого, довгого та гнучкого ¤зика. —ид¤чи на стовбур≥, д¤тел спираЇтьс¤ на нього ≥ хвостом, ¤кий маЇ коротк≥ й тверд≥ стернов≥ пера. ƒ¤тли Ч нагн≥здн≥ птахи. ¬ ”крањн≥ живе 10 вид≥в, найпоширен≥шими з ¤ких Ї великий строкатий д¤тел, крутиголовка, чорний д¤тел та ≥н. —ивий ≥ зелений д¤тли живл¤тьс¤ ¤к на земл≥ (розривають мурашники), так ≥ на стовбурах дерев. ¬зимку д¤тли ур≥зноман≥тнюють св≥й рац≥он нас≥нн¤м хвойних дерев, розбиваючи шишки в своЇр≥дних "кузн¤х".

ѕредставники р¤ду —околопод≥бн≥ мають загнутий короткий дзьоб ≥ довг≥ загнут≥ к≥гт≥, що забезпечуЇ њм хижий спос≥б житт¤. ƒобре л≥тають. ¬≥домо близько 270 вид≥в ¤к великих (беркут, чорний гриф та ≥н.), так ≥ др≥бних (к≥бчик, борив≥тер тощо) соколопод≥бних. ¬ ”крањн≥ в≥домо 34 види. ”с≥ вони нагн≥здн≥ птахи ≥ в≥дкладають одне чи к≥лька ¤Їць, перел≥тн≥. Ѕагато вид≥в соколопод≥бних потребують охорони ≥ занесен≥ до „ервоноњ книги. ћають неаби¤ке значенн¤ дл¤ охорони врожањв в≥д мишопод≥бних гризун≥в.

–¤д —овопод≥бн≥. ƒо цього р¤ду належать н≥чн≥ хиж≥ птахи. ¬они мають велик≥ оч≥, у б≥льшост≥ Ч б≥нокул¤рний з≥р. ” них також добре розвинений слух. як ≥ в ≥нших хижих, у сов гачкопод≥бно загнутий дзьоб та гостр≥ к≥гт≥ на ногах. ÷е нагн≥здн≥ птахи. ѕ≥р'¤ у сов дуже м'¤ке, тому л≥тають вони безшумно. ¬ ”крањн≥ живе близько 13 вид≥в совопод≥бних. Ќайпоширен≥шими Ї с≥ра, вухата болот¤на сови ≥ сич. Ќайб≥льша сова в ”крањн≥ Ч пугач Ч стала р≥дк≥стю ≥ занесена до „ервоноњ книги ”крањни. —ови Ч ос≥л≥ або кочов≥ птахи. ¬они надзвичайно корисн≥ ≥ потребують охорони.

–¤д Ћелекопод≥бн≥ об'ЇднуЇ близько 110 вид≥в др≥бних ≥ великих птах≥в, ¤к≥ мають довгу шию та довг≥ ноги. ÷≥вка й нижн¤ частина гом≥лки у них не оперен≥. ѕоширен≥ лелеки скр≥зь (кр≥м јрктики та јнтарктиди), де Ї волог≥ м≥сц¤. ∆ивл¤тьс¤ р≥зними тваринами. ¬ ”крањн≥ нал≥чують 12 вид≥в Ч чапл≥ та лелеки. „апл≥ част≥ше утворюють колон≥њ. Ћелеки ведуть поодинокий спос≥б житт¤. Ѕ≥лий лелека селитьс¤ близько до осель людини. „орний лелека гн≥здитьс¤ в л≥сах подал≥ в≥д людини. ћайже вс≥ представники лелекопод≥бних Ч м≥груюч≥ птахи. „орний лелека, жовта чапл¤ занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни.

–¤д ∆уравлепод≥бн≥ Ч велик≥ птахи з довгими ногами, шиЇю та дзьобом (журавл≥, пастушки). ѕоширен≥ на болотах ≥ в степах. ∆ивл¤тьс¤ рослинною та тваринною њжею. ¬ ”крањн≥ трапл¤ютьс¤ степовий ≥ с≥рий журавл≥, дрохва, стрепет (занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни). Ќагн≥здн≥ птахи.

–¤д √оробцепод≥бн≥ охоплюЇ близько 5100 вид≥в, що становить майже 2/3 загальноњ к≥лькост≥ птах≥в. ÷е птахи невеликих розм≥р≥в та р≥зноман≥тноњ повед≥нки. —еред горобцепод≥бних Ї м≥груюч≥ (ласт≥вки, солов'њ, в≥вчарики та ≥н.), кочов≥ (синиц≥, сойки, де¤к≥ дрозди) та ос≥л≥ (горобц≥, крук та ≥н.) птахи. Ќайб≥льший представник цього р¤ду, крук, важить близько 1,5 кг, маса найменших Ч к≥лька грам≥в. ∆ивуть горобцепод≥бн≥ в найр≥зноман≥тн≥ших м≥сц¤х. Ѕ≥льш≥сть з них Ї комахоњдними, але Ї й так≥, що живл¤тьс¤ нас≥нн¤м, ≥ всењдн≥ (сорокопуд). ”с≥ горобцепод≥бн≥ Ч нагн≥здн≥ птахи. √н≥зда своњ будують у кущах, скел¤х, дуплах тощо. —аме серед горобцепод≥бних Ї представники сп≥вочих птах≥в (сп≥вають самц≥). √оробцепод≥бн≥ в≥д≥грають важливу роль у природ≥ та в житт≥ людини.  омахоњдн≥ види регулюють чисельн≥сть шк≥дник≥в с≥льського господарства. ѕроте зерноњдн≥ види можуть завдавати шкоди с≥льському господарству.

1

Ќазва: ѕоходженн¤ птах≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2016 прочитано)