—трахуванн¤ > ƒосв≥д ≥ напр¤мки розвитку страховоњ осв≥ти

ƒосв≥д ≥ напр¤мки розвитку страховоњ осв≥ти

як зазначають експерти серед чинник≥в, що зумовлюють в≥дносно велик≥ темпи розвитку страхуванн¤ в наш≥й крањн≥ Ї високий р≥вень осв≥ти населенн¤ ≥, зокрема, кер≥вного складу п≥дприЇмницьких структур. Ќа цьому фон≥ реал≥зац≥¤ такого УневидимогоФ товару ¤к страхов≥ послуги в≥дбуваЇтьс¤ в≥дносно легше н≥ж в умовах низькоњ грамотност≥ потенц≥йних суб'Їкт≥в страхуванн¤. ¬ розвитку страховоњ культури велика роль належить осв≥т¤нським закладам, зокрема, ун≥верситетам, академ≥¤м, ≥нститутам, коледжам ≥ факультетам економ≥чного спр¤муванн¤. ”крањна одна з не багатьох крањн св≥ту ( Їдина в —Ќƒ), де дисципл≥на У—трахуванн¤Ф входить до числа обов'¤зкових предмет≥в дл¤ вс≥х студент≥в, ¤к≥ претендують на диплом бакалавра з економ≥ки. ÷ей досв≥д себе виправдав ≥ дов≥в доц≥льн≥сть нормативного статусу дисципл≥ни У—трахуванн¤Ф, ¤к складовоњ базовоњ економ≥чноњ осв≥ти. Ѕезперечно, що процес викладанн¤ цього предмету, особливо в перифер≥йних вузах, вимагаЇ значного покращанн¤. ¬≥дчуваЇтьс¤ велика нестача висококвал≥ф≥кованих педагог≥в, недостатнЇ забезпеченн¤ студент≥в навчальною й методичною л≥тературою. «араз потр≥бною дл¤ засвоЇнн¤ дисципл≥ни книгою може скористатис¤ лише кожний восьмий студент. ” б≥бл≥отеках багатьох вуз≥в немаЇ жодного допущеного ћ≥носв≥ти й науки п≥дручника з≥ страхуванн¤. —под≥ваЇмос¤, що певний вклад в вир≥шенн¤ проблеми внесе вих≥д у св≥т другого виданн¤ п≥дручника У—трахуванн¤Ф, п≥дготовленого великим колективом автор≥в ≥з числа науковц≥в ≥ практичних прац≥вник≥в.

Ѕагато зроблено ≥ в створенн≥ можливостей дл¤ випуску маг≥стр≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в за спец≥ал≥зац≥Їю У—трахуванн¤Ф у склад≥ спец≥альност≥ У‘≥нансиФ. ќпрацьован≥ й апробован≥ програми п≥дготовки таких фах≥вц≥в. «а останн≥ п'¤ть рок≥в  ињвським нац≥ональним економ≥чним ун≥верситетом ≥ “ерноп≥льською академ≥Їю народного господарства випущено б≥л¤ 300 маг≥стр≥в та спец≥ал≥ст≥в дл¤ роботи на п≥дприЇмствах страховоњ ≥ндустр≥њ. ÷е фах≥вц≥ добре об≥знан≥ ≥з зм≥стом страхових послуг ≥ орган≥зац≥Їю њх наданн¤, ≥з перестрахувальними операц≥¤ми, основами актуарних розрахунк≥в, основами менеджменту, бухгалтерського обл≥ку та аудиту в страхуванн≥. ѕроте з огл¤ду на загальну потребу в кадрах так≥ обс¤ги п≥дготовки фах≥вц≥в ≥з страхуванн¤ нав≥ть не покривають природного вибутт¤ кадрових прац≥вник≥в страхових орган≥зац≥й. «а нашими розрахунками дл¤ задоволенн¤ потреби страхового ринку у фах≥вц¤х вищоњ квал≥ф≥кац≥њ необх≥дно довести њх щор≥чний випуск до 400-500 чолов≥к. ѕри цьому варто подумати про рац≥ональну дислокац≥ю вуз≥в, ¤к≥ будуть зд≥йснювати таку п≥дготовку. ƒосв≥д показуЇ, що жоден студент, ¤кий зак≥нчив маг≥стерську програму У—траховий менеджментФ у  Ќ≈”, не вињхав на роботу за меж≥  иЇва ≥ це не дивно адже тут зосереджена майже половина страхових компан≥й ”крањни. ƒоц≥льно орган≥зувати п≥дготовку фах≥вц≥в у рег≥онах. ƒл¤ цього варто залучити перш за все вузи ћ≥нф≥ну, розташован≥ у ƒн≥пропетровську, Ћьвов≥, ќдес≥, „ерн≥вц¤х, ¤к≥ ран≥ше (у статус≥ коледж≥в) готували молодших спец≥ал≥ст≥в ≥з страхуванн¤.

¬арто враховувати, що п≥дготовка фах≥вц≥в ≥з страхуванн¤ стримуЇтьс¤ не ст≥льки нестачею вуз≥вського потенц≥алу ¤к ще низькою престижн≥стю страхуванн¤, бажанн¤м майбутн≥х випускник≥в отримати б≥льш широку фахову осв≥ту, ¤ка давала б змогу легше вир≥шувати питанн¤ працевлаштуванн¤. “ак нав≥ть у  Ќ≈” формуванн¤ контингенту студент≥в страховоњ спец≥ал≥зац≥њ проходить досить важко. Ќе дивл¤чись на велику профор≥Їнтац≥йну роботу, ¤ку провод¤ть пров≥дн≥ викладач≥, особисто президент Ћ—ќ”, кер≥вн≥ прац≥вники страхових компан≥й к≥льк≥сть бажаючих навчатись за страховими програмами набагато менше за реальн≥ можливост≥ вузу. “ак на 2002/2003 навчальний р≥к ректорат вид≥лив дл¤ маг≥стерськоњ програми У—траховий менеджментФ 50 м≥сць, а фактично над≥йшло за¤в в≥д студент≥в, ¤к≥ зак≥нчили бакалаврат Ц 12. ƒуже малочисельна група на заочн≥й форм≥ навчанн¤. ¬ той же час на програму У‘≥нансовий менеджментФ, виконанн¤ ¤коњ забезпечуЇ та ж кафедра ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ≥ страховоњ справи, над≥йшло понад 120 за¤в в≥д студент≥в стац≥онарноњ форми навчанн¤. ўе б≥льше бажаючих навчатис¤ за ц≥Їю програмою на заочн≥й форм≥ навчанн¤, ≥снуЇ велика група студент≥в, ¤к≥ обрали веч≥рн≥й час в≥дв≥дуванн¤ вузу. ƒо реч≥, багато студент≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ за спец≥ал≥зац≥Їю У‘≥нансовий менеджментФ, охоче йдуть на практику у страхов≥ компан≥њ, виконують дипломн≥ роботи на тематику, що враховуЇ особливост≥ ф≥нанс≥в страховик≥в, бажають влаштуватис¤ на роботу у страхових компан≥¤х. «вичайно, що такий стан справ не Ї нормальним. јдже так≥ випускники не оволод≥ли знанн¤ми з≥ спец≥альних страхових дисципл≥н.

ѕрограма розвитку страхового ринку ”крањни на 2001-2004 роки передбачаЇ постановку питанн¤ про вид≥ленн¤ окремоњ спец≥альност≥ У—трахуванн¤Ф. ћ≥носв≥ти й науки не п≥дтримало цю пропозиц≥ю ≥ рекомендувало продовжити п≥дготовку кадр≥в дл¤ страхуванн¤ в межах спец≥альност≥ У‘≥нансиФ. ¬раховуючи цю обставину надал≥, варто було б просити ћ≥носв≥ти й науки та ћ≥неконом≥ки:
- при визначен≥ планового набору бакалавр≥в ≥ маг≥стр≥в ≥з спец≥альност≥ У‘≥нансиФ передбачати в тому числ≥ число студент≥в за спец≥ал≥зац≥Їю У—трахуванн¤Ф;
- установити, що не менше 51% студент≥в у державних вузах буде навчатис¤ за рахунок бюджетних кошт≥в. –озпод≥л на роботу таких студент≥в маЇ в≥дбуватис¤ за за¤вками страхових компан≥й, погодженими з органом нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю;
- передбачити обов'¤зкове в≥дведенн¤ на вивченн¤ дисципл≥н спец≥ал≥зац≥њ У—трахуванн¤Ф не менше 25% всього бюджету навчального часу на четвертому-п¤тому курсах.

ѕотр≥бно актив≥зувати роботу по в≥дбору на навчанн¤ зд≥бноњ молод≥ за рахунок кошт≥в страхових компан≥й. ¬арто розширити практику навчанн¤ прац≥вник≥в компан≥й, ¤к≥ не мають вищоњ осв≥ти, на заочн≥й ≥ веч≥рн≥й формах навчанн¤.

ƒобр≥ знанн¤ з≥ страхуванн¤ прот¤гом двох рок≥в можуть отримати особи, ¤к≥ вже мають будь-¤ку ≥ншу вищу осв≥ту ≥ бажають отримати диплом маг≥стра за квал≥ф≥кац≥Їю У—траховий менеджментФ. “ака п≥дготовка усп≥шно зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањнськ≥й ф≥нансово-банк≥вськ≥й школ≥ при  Ќ≈”. ¬ищу осв≥ту з≥ страхуванн¤, тут уже набули 21 прац≥вник страхового б≥знесу. —еред них так≥ в≥дом≥ на страховому ринку особи ¤к —.ќ.Ѕерестовий, ≤.ћ.√орд≥Їнко,  .ћ.∆иденко, ё.ќ.Ћахно, ¬.ѕ.ћахно, ¬.≤.Ќечипоренко, ј.≤.Ќестеров, ¬.¬.ястребов. ÷ими дн¤ми в≥дбудетьс¤ трет≥й випуск маг≥стр≥в програми У—траховий менеджментФ у к≥лькост≥ 30 чолов≥к. ¬≥дпов≥дний диплом  Ќ≈” отримають кер≥вники страхових компан≥й ќ.¬.¬ойтко, ќ.¬. ¬иноградов, —.ѕ. √ребенко, ¬.‘.—коморохов, √.≤.—околовська. як приклад активного використанн¤ ц≥Їњ форми навчанн¤ можна навести ”—  У√арант-јвтоФ. “ут щор≥чно направл¤ють на навчанн¤ до ”‘ЅЎ 5-7 пров≥дних прац≥вник≥в компан≥њ. ¬ищу страхову осв≥ту мають майже вс≥ члени правл≥нн¤, кер≥вники пров≥дних департамент≥в ≥ багатьох ф≥л≥ал≥в. ”‘ЅЎ активно працюЇ над покращенн¤м навчальних програм, њх наближенн≥ до заруб≥жних аналог≥в, зокрема, всесв≥тньо визнаного ≤нституту дипломованих страховик≥в у Ћондон≥, що полегшить отриманн¤ бажаючими сертиф≥кату цього навчального закладу.

÷≥кава програма п≥дготовки кадр≥в дл¤ страхових компан≥й реал≥зуЇтьс¤ “ерноп≥льською академ≥Їю народного господарства. ѓњ особлив≥сть пол¤гаЇ в широк≥й ≥нтеграц≥њ навчального процесу з вузами ≥ страховими компан≥¤ми сус≥дньоњ ѕольщ≥, де страхова справа набула на пор¤док б≥льшого поширенн¤.

–озвиток страхуванн¤ знаходитьс¤ п≥д значним впливом зм≥н законодавчоњ бази, стану платоспроможност≥ покупц≥в страхових пол≥с≥в та багатьох ≥нших чинник≥в. ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть пер≥одичного п≥сл¤дипломного навчанн¤ персоналу. ¬ цьому напр¤мку багато робить ÷ентр п≥дготовки, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та ≥нформац≥йного забезпеченн¤ при Ћ—ќ”. …ому належить пр≥оритет в оперативному ознайомленн≥ персоналу страхових компан≥й з новими законодавчими й методичними матер≥алами з≥ страхуванн¤, пропаганд≥ передового досв≥ду. ќтриманий дозв≥л на в≥дкритт¤ кафедри страхуванн¤ при ÷ентр≥ св≥дчить про його ¤к≥сне зростанн¤. Ќадал≥ ÷ентр м≥г би розширити п≥дготовку страхових посередник≥в, авар≥йних ком≥сар≥в, значно актив≥зувати ≥нформативну функц≥ю.

÷≥ та ≥нш≥ можливост≥ удосконаленн¤ п≥дготовки кадр≥в переростуть у реал≥њ лише у раз≥ т≥сного взаЇмозац≥кавленого сп≥вроб≥тництва вуз≥в ≥ страхових компан≥й.

ѕ–ќѕќ«»÷≤ѓ ƒќ ѕ–ќ≈ “” –≤Ў≈ЌЌя ‘ќ–”ћ”

ѕриймаючи до уваги, що передбачене ѕрограмою розвитку страхового ринку ”крањни на 2001-2004 роки вид≥ленн¤ окремоњ спец≥альност≥ У—трахуванн¤Ф не п≥дтримано компетентними органами просити ћ≥носв≥ти й науки, ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥н та Ћ—ќ”:
- при визначен≥ планового набору студент≥в на п≥дготовку бакалавр≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ маг≥стр≥в ≥з спец≥альност≥ У‘≥нансиФ передбачати в тому числ≥ к≥льк≥сть студент≥в за спец≥ал≥зац≥Їю У—трахуванн¤Ф;
- створити можлив≥сть набутт¤ страховоњ осв≥ти в рег≥онах крањни.
- установити, що не менше 51% студент≥в ц≥Їњ спец≥ал≥зац≥њ у державних вузах буде навчатис¤ за рахунок бюджетних кошт≥в. –озпод≥л на роботу таких студент≥в маЇ в≥дбуватис¤ за за¤вками страхових компан≥й, погодженими з органом нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю. –озширити ц≥льову п≥дготовку фах≥вц≥в на контрактних засадах в тому числ≥ ≥ ≥з числа ос≥б, що потребують другоњ - спец≥альноњ вищоњ осв≥ти;
- передбачити обов'¤зкове в≥дведенн¤ вузами на вивченн¤ дисципл≥н спец≥ал≥зац≥њ У—трахуванн¤Ф не менше 25% всього бюджету навчального часу на четвертому-п¤тому курсах.
- - зб≥льшити п≥дготовку викладач≥в страхових дисципл≥н та науковц≥в через асп≥рантуру пров≥дних вуз≥в ≥ науково-досл≥дних установ:
- спри¤ти кращому забезпеченню студент≥в ≥ прац≥вник≥в страхових компан≥й спец≥альною в≥тчизн¤ною, рос≥йською ≥ перекладною заруб≥жною л≥тературою.

1

Ќазва: ƒосв≥д ≥ напр¤мки розвитку страховоњ осв≥ти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (630 прочитано)