—трахуванн¤ > ƒосв≥д ≥ проблеми викладанн¤ дисципл≥ни —трахов≥ послуги

ƒосв≥д ≥ проблеми викладанн¤ дисципл≥ни —трахов≥ послуги

—учасний стан розвитку украњнськоњ держави вимагаЇ оц≥нки ≥ осмисленн¤ перспектив розвитку р≥зних галузей д≥¤льност≥, памТ¤таючи при цьому, що основою њх розвитку Ї профес≥йно п≥дготовлена, всеб≥чно осв≥чена людина.

”сп≥шне пр¤муванн¤ ”крањни до найб≥льш розвинених крањн св≥ту неможливе без п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ти њњ громад¤н, починаючи в≥д початковоњ осв≥ти ≥ зак≥нчуючи вищою. Ќе розум≥ючи цього, не варто розраховувати на ¤к≥сь стал≥ усп≥хи ≥ дос¤гненн¤. –азом ≥з цим досв≥д де¤ких розвинених крањн вже засв≥дчив, що вузьке осв≥тнЇ спр¤муванн¤ не спри¤Ї розвитку особистост≥, формуванню повноц≥нного фах≥вц¤ своЇњ справи. ¬раховуючи це, сл≥д зазначити, що застосовуваний у нас колись п≥дх≥д до набутт¤ б≥льш широкого обс¤гу знань на р≥зних р≥вн¤х навчанн¤ залишаЇтьс¤ актуальним ≥ зараз.

ƒл¤ усп≥шного розвитку ”крањни важливе значенн¤ маЇ страхуванн¤, ¤ке Ї розвинутим ≥ могутн≥м видом б≥знесу за рубежем, але залишаЇтьс¤ недостатньо розвинутим в ”крањн≥.  роки до зм≥ни ц≥Їњ ситуац≥њ вже робл¤тьс¤ ≥ неаби¤ка роль при цьому в≥дводитьс¤ саме п≥двищенню р≥вн¤ фаховоњ осв≥ти.

¬ сучасних умовах не можна не знати, що таке страхуванн¤, ¤к≥ функц≥њ воно виконуЇ, ¤к≥ завданн¤ вир≥шуЇ. ќснови таких знань необх≥дно закладати людин≥ ще в шк≥льному в≥ц≥. ѕри цьому треба памТ¤тати, що хоча ≥ далеко не вс≥ випускники шк≥л будуть у майбутньому займатис¤ ц≥Їю справою профес≥йно, але так≥ знанн¤ безперечно стосуютьс¤ ≥нтерес≥в вс≥х громад¤н. ўо ж стосуЇтьс¤ ос≥б з вищою економ≥чною осв≥тою, то зараз навчальним планом п≥дготовки бакалавр≥в з економ≥ки передбачаЇтьс¤ обовТ¤зкове вивченн¤ дисципл≥ни У—трахуванн¤Ф .

¬  ињвському нац≥ональному економ≥чному ун≥верситет≥ (колишн≥й  ≤Ќ√) дисципл≥на У—трахуванн¤Ф почала викладатис¤ з 1989 року. “од≥ курс Уƒержавне страхуванн¤Ф читавс¤ лише дл¤ одн≥Їњ групи студент≥в, ¤к≥ обрали страхуванн¤ своЇю спец≥альн≥стю (денна ≥ заочна форми навчанн¤). Ќа цю дисципл≥ну в≥дводилось 92 години лекц≥й ≥ 92 години практичних ≥ сем≥нарських зан¤ть. Ќеобх≥дно зазначити, що тематичний план лекц≥й охоплював р≥зн≥ питанн¤ страховоњ справи, включаючи ≥ вивченн¤ досв≥ду заруб≥жних крањн щодо нењ. ѕроведенн¤ практичних зан¤ть базувалос¤ на залученн≥ матер≥ал≥в ”крдержстраху, на баз≥ ¤кого була передбачена ≥ практика (близько чотирьох м≥с¤ц≥в). —аме звТ¤зок з практикою д≥¤льност≥ страховоњ орган≥зац≥њ ≥ робив цей курс корисним ≥ привабливим. ¬ипускники за спец≥ал≥зац≥Їю Уƒержавне страхуванн¤Ф могли без великих проблем в≥дразу ж п≥дключатис¤ до практичноњ роботи, тому що мали в своЇму розпор¤дженн≥ сучасн≥ на той час практичн≥ навики. ѕодальш≥ зм≥ни в навчальному процес≥ стосувалис¤ розпод≥лу курсу на дв≥ самост≥йн≥ дисципл≥ни: У—трахова справаФ ≥ У—трахов≥ послугиФ. ƒисципл≥на У—трахова справа У зг≥дно навчального плану була спочатку передбачена т≥льки дл¤ ф≥нансово-економ≥чного факультету, а У—трахов≥ послугиФ - т≥льки дл¤ групи студент≥в, ¤к≥ спец≥ал≥зувались в галуз≥ страхуванн¤.

« часом дисципл≥на У—трахова справаФ (зараз У—трахуванн¤Ф) стала викладатись на ус≥х факультетах ун≥верситету, а У—трахов≥ послугиФ - т≥льки дл¤ студент≥в ф≥нансово-економ≥чного факультету. Ќеобх≥дно зазначити, що ставленн¤ до ц≥Їњ дисципл≥ни спочатку було неоднозначним. “реба було по¤снювати кер≥вництву вузу ≥ студентам , дл¤ чого така дисципл≥на необх≥дна взагал≥, ¤кщо вже вивчаЇтьс¤ дисципл≥на У—трахуванн¤Ф. –азом ≥з цим, ¤кщо дисципл≥на У—трахуванн¤Ф вводить студента в св≥т страховоњ справи, ор≥ЇнтуЇ щодо њњ сучасного стану ≥ проблем розвитку, то дисципл≥на У—трахов≥ послугиФ надаЇ можлив≥сть роз≥братис¤ в сутност≥ страхових послуг, що надаютьс¤ ф≥зичним ≥ юридичним особам, в орган≥зац≥њ њх розробки ≥ реал≥зац≥њ. ¬се це маЇ велике значенн¤ не лише дл¤ тих студент≥в, ¤к≥ обрали страхуванн¤ своЇю спец≥альн≥стю, але ≥ дл¤ тих, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ в галуз≥ ф≥нансового менеджменту, державних ф≥нанс≥в чи банк≥вськоњ справи, тому що зараз ¤к н≥коли йде процес проникненн¤ страхуванн¤ в ус≥ сфери д≥¤льност≥.

ƒисципл≥на У—трахов≥ послугиФ пос≥даЇ важливе м≥сце серед навчальних предмет≥в, що формують фах≥вц≥в економ≥чного проф≥лю. “ипова програма нормативноњ навчальноњ дисципл≥ни У—трахов≥ послугиФ передбачаЇ вивченн¤ студентами тринадц¤ти тем: У—трахова послуга та особливост≥ њњ реал≥зац≥њФ; Уѕор¤док укладанн¤ ≥ веденн¤ страховоњ угодиФ; У—трахуванн¤ житт¤ та пенс≥йФ; У—трахуванн¤ в≥д нещасних випадк≥вФ; Ућедичне страхуванн¤Ф; У—трахуванн¤ п≥дприЇмницьких ризик≥вФ; У—≥льськогосподарське страхуванн¤Ф; У—трахуванн¤ техн≥чних ризик≥вФ; У—трахуванн¤ кредитних ≥ ф≥нансових ризик≥вФ; Ујвтотранспортне страхуванн¤Ф; Ућорське страхуванн¤Ф; Ујв≥ац≥йне страхуванн¤Ф; У—трахуванн¤ майна ≥ в≥дпов≥дальност≥ громад¤нФ.  ожна з наведених тем передбачаЇ використанн¤ студентами вже набутих знань в процес≥ вивченн¤ дисципл≥ни У—трахуванн¤Ф. Ќеобх≥дно зазначити, що ще в недалекому минулому студенти-маг≥стри, що спец≥ал≥зуютьс¤ на страхов≥й справ≥, вивчали ц≥лий р¤д спецкурс≥в, ¤к≥ ,в свою чергу, базувались на вивченн≥ дисципл≥н У—трахуванн¤Ф ≥ У—трахов≥ послугиФ, зокрема, Уќсобисте страхуванн¤Ф, Ућайнове страхуванн¤Ф. јле зараз так≥ курси зн¤т≥ з програми п≥дготовки маг≥стр≥в ≥з страхуванн¤ ≥ в ц≥й ситуац≥њ дисципл≥на У—трахов≥ послугиФ дл¤ студент≥в, що навчаютьс¤ за програмою У—траховий менеджментФ, набуваЇ ще б≥льшого значенн¤.

ƒл¤ забезпеченн¤ усп≥шного засвоЇнн¤ студентами курсу У—трахов≥ послугиФ викладачами кафедри ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ≥ страховоњ справи разом ≥з спец≥ал≥стами-практиками в галуз≥ страхуванн¤ був написаний п≥дручник У—трахуванн¤Ф, ¤кий вже п≥дготовлений до другого виданн¤, а також навчально-методичний пос≥бник дл¤ самост≥йного вивченн¤ студентами дисципл≥ни У—трахов≥ послугиФ. Ќавчально-методичний пос≥бник не лише доводить до в≥дома студент≥в програмн≥ питанн¤, ¤к≥ передбачено дл¤ вивченн¤ за кожною темою, але ≥ даЇ методичн≥ поради щодо того, на ¤к≥ питанн¤ треба звернути особливу увагу.

ѕос≥бник включаЇ в себе терм≥нолог≥чн≥ словники до кожноњ теми, плани сем≥нарських зан¤ть ≥з рекомендованою л≥тературою. ѕередбачен≥ також навчальн≥ завданн¤ до кожноњ теми, ¤к≥ включають в себе тематику реферат≥в, з ¤кими студенти можуть виступити на сем≥нарських зан¤тт¤х, питанн¤ дл¤ дискус≥й, а також завданн¤ дл¤ перев≥рки знань.

¬≥дпов≥дно до навчального плану студенти денноњ, веч≥рньоњ ≥ заочноњ форм навчанн¤ повинн≥ п≥дготувати курсову роботу з дисципл≥ни У—трахов≥ послугиФ. Ќавчально-методичний пос≥бник включаЇ методичн≥ вказ≥вки дл¤ курсових роб≥т з перел≥ком рекомендованих тем, план кожноњ теми (дл¤ студент≥в заочноњ ≥ веч≥рньоњ форм навчанн¤) ≥ список рекомендованоњ л≥тератури.

ƒл¤ забезпеченн¤ ¤кнайкращоњ орган≥зац≥њ складанн¤ студентами ≥спиту з дисципл≥ни У—трахов≥ послугиФ пров≥дними викладачами кафедри розроблен≥ методичн≥ вказ≥вки щодо цього. ¬они включають перел≥к питань, ¤к≥ винос¤тьс¤ на ≥спит, довод¤ть до студент≥в склад ≥ структуру б≥лету, навод¤ть типов≥ приклади (задач≥, тестов≥ завданн¤), а також рекомендовану л≥тературу.

ќрган≥зац≥¤ самост≥йноњ роботи студент≥в передбачаЇ також ≥ зд≥йсненн¤ студентами модульного контролю. “акий контроль даЇ можлив≥сть моб≥л≥зувати студент≥в до усп≥шноњ самост≥йноњ роботи при вивченн≥ дисципл≥ни. ћодульний контроль маЇ дек≥лька етап≥в ≥ передбачаЇ поступовий зв≥т студент≥в ≥з самост≥йного вивченн¤ тем курсу. Ќа модульний контроль винос¤тьс¤ ¤к теоретичн≥ питанн¤ з кожноњ теми, так ≥ задач≥ та тестов≥ завданн¤. як св≥дчить набутий досв≥д, орган≥зац≥¤ такого контролю маЇ певн≥ вади. ¬они насамперед повТ¤зан≥ з тим, що акцент на самост≥йне вивченн¤ студентами дисципл≥н призв≥в до значного скороченн¤ часу, передбаченого на читанн¤ лекц≥й ,а також на проведенн¤ сем≥нарських ≥ практичних зан¤ть. ƒл¤ зд≥йсненн¤ модульного контролю не вид≥л¤Їтьс¤ додатковий аудиторний час ≥ тому його проведенн¤ передбачаЇ скороченн¤ сп≥лкуванн¤ викладач≥в ≥з студентами на лекц≥¤х сем≥нарських ≥ практичних зан¤тт¤х, а це, в свою чергу, позначаЇтьс¤ на ¤кост≥ засвоЇнн¤ ними р¤ду питань курсу.  р≥м цього, ще не вироблений загальний п≥дх≥д до врахуванн¤ результат≥в модульного контролю при складанн≥ студентами ≥спиту. ј оск≥льки за своњм зм≥стом завданн¤ на кожний етап модульного контролю ор≥Їнтуютьс¤ на програмн≥ питанн¤ дл¤ п≥дготовки до ≥спиту з дисципл≥ни, то це доц≥льно було б зробити. ƒо цього треба додати ще ≥ необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ питанн¤ з оц≥нюванн¤м виконаного студентами модульного завданн¤ : зал≥к; загальна диференц≥йована оц≥нка за кожний етап модульного контролю чи в ц≥лому за нього; оц≥нюванн¤ в≥дпов≥д≥ по кожн≥й тем≥, що виноситьс¤ на контроль. ¬ир≥шенн¤ цього питанн¤ може спри¤ти п≥двищенню зац≥кавленост≥ студент≥в у результатах самост≥йноњ роботи ≥ вдосконаленню оц≥нюванн¤ знань на ≥спит≥. “ак, включенн¤ в екзаменац≥йний б≥лет 10 питань не даЇ студенту можливост≥ нав≥ть за 3 години аудиторного часу, що в≥дводитьс¤ на складанн¤ ≥спиту, в повн≥й м≥р≥ ви¤вити своњ знанн¤ ,а врахуванн¤ при цьому результат≥в модульного контролю спри¤ло б частковому вир≥шенню цього важливого питанн¤. ƒосв≥д роботи ≥з студентами дозвол¤Ї також зробити висновок, що загальна оц≥нка, ¤ку одержуЇ студент при зак≥нченн≥ вивченн¤ курсу, повинна бути д≥йсним в≥дображенн¤м його роботи за весь час в≥дпов≥дного навчанн¤. ÷е спри¤Ї б≥льш≥й зац≥кавленост≥ студент≥в у результатах своЇњ поточноњ роботи, а також б≥льш справедливому оц≥нюванню знань ≥ роботи студента п≥д час њх набутт¤.

«начною проблемою, з ¤кою стикаютьс¤ студенти при самост≥йн≥й п≥дготовц≥, Ї недостатнЇ забезпеченн¤ рекомендованою л≥тературою.

ѕрактично нема проблем ≥з забезпеченн¤м студент≥в п≥дручником У—трахуванн¤Ф чи УЌавчально-методичним пос≥бником дл¤ самост≥йного вивченн¤ дисципл≥ни У—трахов≥ послугиФ, але цього ¤вно недостатньо дл¤ повноц≥нного вивченн¤ тем курсу. —аме тому, на наш погл¤д, тенденц≥¤ до скороченн¤ аудиторного часу сп≥лкуванн¤ викладача ≥ студент≥в Ї передчасною. ¬она спри¤Ї виникненню багатьох проблем, зниженню ¤кост≥ засвоЇнн¤ студентами програмних питань.

1	2

Ќазва: ƒосв≥д ≥ проблеми викладанн¤ дисципл≥ни —трахов≥ послуги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1870 прочитано)