—трахуванн¤ > ƒоходи страховика

* з обов'¤зкового державного страхуванн¤ Ч 6 % розм≥ру тарифу;

* з обов'¤зкового особистого страхуванн¤ Ч 15 % розм≥ру тарифу;

* з обов'¤зкового страхуванн¤ майна та в≥дпов≥дальност≥ Ч 20 % розм≥ру тарифу.

÷≥ обмеженн¤ покликан≥ стримати зростанн¤ ц≥н на страхов≥ послуги хоча б у сфер≥ обов'¤зкового страхуванн¤. јдже головним чинником зростанн¤ обс¤г≥в страхових прем≥й, що њх моб≥л≥зують страховики, маЇ бути не занадто висока ц≥на, а зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ договор≥в страхуванн¤, розширенн¤ сфери д≥¤льност≥. Ќа ц≥й основ≥ зб≥льшуватиметьс¤ Ђсукупна страхова сумаї з розрахунку на кожний окремий вид страхуванн¤ ≥ при використанн≥ нав≥ть досить низьких тариф≥в доходи страхових компан≥й у вигл¤д≥ прем≥й зростатимуть.

 р≥м страхових прем≥й (свого найважлив≥шого первинного доходу), страховик може отримувати також ≥нш≥ види доход≥в, ¤к≥, зг≥дно ≥з чинним законодавством, належать до доход≥в в≥д страховоњ д≥¤льност≥ (так зван≥ ≥нш≥ операц≥йн≥ доходи).

якщо страхова компан≥¤ маЇ договори перестрахуванн¤ ≥ виступаЇ ¤к пр¤мий страховик (цедент), вона може одержувати в≥д перестраховика доходи у вигл¤д≥ ком≥с≥йних винагород за передачу ризик≥в у перестрахуванн¤. ≈коном≥чна виправдан≥сть цих доход≥в пол¤гаЇ у природ≥ перестрахуванн¤. —прави з кл≥Їнтом веде пр¤мий страховик. ¬≥н укладаЇ з≥ страхувальником страховий догов≥р; у повному обс¤з≥, зг≥дно з цим договором, несе перед ним в≥дпов≥дальн≥сть щодо компенсац≥њ збитк≥в. —трахувальников≥ може бути зовс≥м нев≥дома подальша дол¤ його страхового ризику: перестрахований в≥н чи н≥, хто саме виконуЇ функц≥њ перестраховика.

ѕередаючи ризики у перестрахуванн¤ ≥ в≥драховуючи за це перестраховиков≥ певну частину отриманоњ страховоњ прем≥њ, пр¤мий страховик неначе в≥д≥граЇ тут роль посередника, ¤кий несе вс≥ витрати, пов'¤зан≥ з укладанн¤м договору страхуванн¤, ≥ надаЇ можлив≥сть перестраховиков≥ одержати додатковий дох≥д у вигл¤д≥ певноњ частини страховоњ прем≥њ. —аме за це перестраховик сплачуЇ цедентов≥ ком≥с≥йну винагороду. –озм≥р ц≥Їњ ком≥с≥њ встановлюЇтьс¤ звичайно у в≥дсотках в≥д сум страхових прем≥й, що передаютьс¤. ¬≥н заздалег≥дь визначаЇтьс¤ сторонами в угод≥ про перестрахуванн¤.

ѕри настанн≥ страховоњ под≥њ з об'Їктом, що був перестрахований, пр¤мий страховик у повному обс¤з≥ сплачуЇ в≥дшкодуванн¤, а перестраховик компенсуЇ йому свою частину у в≥дшкодуванн≥ збитк≥в у сум≥ зг≥дно з перестраховою угодою. ÷е ще один вид доход≥в в≥д страховоњ д≥¤льност≥: частка в≥д страхових сум ≤ страхових в≥дшкодувань, сплачена перЇстраховиками.

≤нод≥ система проведенн¤ де¤ких вид≥в страхуванн¤ потребуЇ створенн¤ централ≥зованих страхових резервних фонд≥в. ѕрикладом може бути обов'¤зкове страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в. ÷ю д≥¤льн≥сть усередин≥ крањни та за њњ межами координуЇ ћоторне (транспортне) страхове бюро ”крањни (ћ“—Ѕ”), ¤ке забезпечуЇ формуванн¤ за рахунок внеск≥в страхових компан≥й-членњв ћ“—Ѕ” двох централ≥зо≠ваних страхових резервних фонд≥в: фонду страхових гарант≥й (дл¤ забезпеченн¤ врегулюванн¤ претенз≥й за договорами страху≠ванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в автотранспортних засоб≥в за межами крањни) ≥ фонду допомоги потерп≥лим у дорожньо-транспортних пригодах (дл¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥днихί потреб всередин≥ крањни).

”с≥ компан≥њ, що Ї повними членами ћоторного бюро, мають. сплачувати щом≥с¤чн≥ внески в обидва ц≥ фонди за встановленими ”р¤дом нормативами в≥драхувань в≥д страхових прем≥й, щоЈ надход¤ть з≥ страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в; транспортних засоб≥в в ”крањн≥ та за њњ межами. јсоц≥йован≥ члени ћоторного бюро сплачують внески лише до фонду допомоги потерп≥лим в дорожньо-транспортних пригодах.

–езультатом взаЇмних розрахунк≥в м≥ж страховиками ≥ ћ“—Ѕ” може бути поверненн¤ певному страховиков≥ кошт≥в ≥з зазначених фонд≥в. ѕовернен≥ суми ≥з централ≥зованих страхових резервних фонд≥в також вважаютьс¤ доходом в≥д страховоњ д≥¤ль≠ност≥.

≤, нарешт≥, останн≥й вид доход≥в в≥д страховоњ д≥¤льност≥, ¤кий в≥днесений до ц≥Їњ категор≥њ доход≥в чинним законодавством. ÷е повернен≥ суми техн≥чних резерв≥в, ≥нших, н≥ж: резерв незароблених прем≥й. ѕрикладом може служити поверненн¤ сум з резерву збитк≥в.

ѕро повернен≥ з цього резерву суми може йтис¤ в раз≥, коли на п≥дстав≥ за¤ви страхувальника про страхову под≥ю до резерву збитк≥в була спр¤мована певна сума грошей з метою подальшого њх використанн¤ дл¤ компенсац≥њ збитк≥в страхувальников≥. —каж≥мо, у процес≥ з'¤суванн¤ причин ≥ обчисленн¤ точн≥шого розм≥≠ру збитк≥в сума фактичноњ виплати ви¤вилас¤ дещо меншою, н≥ж та, що була попередньо зарезервована. –≥зниц¤ м≥ж зарезервованою сумою ≥ сумою, фактично сплаченою страхувальников≥, ≥ ¤вл¤тиме собою повернен≥ суми з резерву збитк≥в та розгл¤датиметьс¤ ¤к ≥ще один вид доход≥в в≥д страховоњ д≥¤льност≥.

”с≥ види доход≥в, що њх отримуЇ страхова компан≥¤ в≥д прове≠денн¤ страхових операц≥й, а саме: страхов≥ прем≥њ за договорами страхуванн¤ ≥ перестраховуванн¤; ком≥с≥йн≥ винагороди за переданн¤ ризик≥в у перестрахуванн¤; частки в≥д страхових сум та страхових в≥дшкодувань, сплачен≥ перестраховиками; повернен≥ суми ≥з централ≥зованих страхових резервних фонд≥в; повернен≥. суми техн≥чних резерв≥в, ≤нших, н≥ж резерв незароблених прем≥й, - це доходи страховика в≥д його основноњ д≥¤льност≥ (звичайноњ операц≥йноњ д≥¤льност≥).

 р≥м цих доход≥в, страховик маЇ доходи в≥д ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ (доходи в≥д ≥нвестуванн¤ ≥ розм≥щенн¤ тимчасово в≥льних власних кошт≥в ≥ тимчасово в≥льних кошт≥в страхових резерв≥в). ÷≥ доходи Ї пох≥дними в≥д первинних доход≥в страховика (страхових прем≥й). «бираючи страхов≥ прем≥њ, нагромаджуючи доходи в≥д страховоњ д≥¤льност≥, страховик маЇ змогу прот¤гом певного пер≥оду розпор¤джатис¤ коштами, отриманими в≥д страхувальник≥в, ≥нвестувати њх у р≥зноман≥тн≥ сфери.

” крањнах з розвиненим страховим ринком страховики виступають одними з найзначн≥ших ≥нвестор≥в. ѕри цьому р¤д зах≥дних економ≥ст≥в схильн≥ розгл¤дати страхов≥ компан≥њ ¤к ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в, пров≥дною функц≥Їю ¤ких в економ≥ц≥ ринкового типу Ї залученн¤ кап≥талу за допомогою страхуванн¤, а власне наданн¤ страхових послуг вважають другор¤дною функц≥Їю, лише засобом дл¤ зд≥йсненн¤ мети нагромадженн¤ кошт≥в. Ќер≥дко буваЇ так, що за п≥дсумками ф≥нансового року страхова компан≥¤ маЇ збитки в≥д своЇњ основноњ, тобто страховоњ, д≥¤льност≥, ≥ покриваЇ њх за рахунок прибутк≥в в≥д ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

—вобода д≥њ страховика у сфер≥ ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ безпосередньо пов'¤зана з джерелом походженн¤ кошт≥в, що використовуютьс¤ дл¤ ≥нвестуванн¤. —траховик маЇ в розпор¤дженн≥ дв≥ групи кошт≥в:

по-перше Ч власн≥ кошти у вигл¤д≥ статутного фонду (кап≥талу), спец≥альних ≥ резервних (за вин¤тком страхових) фонд≥в, в≥льних резерв≥в, нерозпод≥леного прибутку;

по-друге, залучен≥ кошти у вигл¤д≥ страхових резерв≥в.

≤нвестуванн¤ кошт≥в, що належать до першоњ групи, законодавче не регламентуЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ страховиком на власний розсуд. ¬ин¤ток становить статутний фонд. “ак, «акон ”крањни Ђѕро страхуванн¤ї вимагаЇ формуванн¤ статутного фонду новоствореного страховика або зб≥льшенн¤ статутного фонду вже д≥ючого страховика за рахунок внеск≥в виключно у грошов≥й форм≥. ™диним вин¤тком з цього правила Ї внески до статутного фонду страховика у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤ ƒержавою. «акон допускаЇ так≥ внески у межах 25 % загального розм≥ру статутного фонду. “аким чином, ≥детьс¤ про непр¤ме спонуканн¤ вкладати до 25 % статутного фонду саме в ц≥нн≥ па≠пери, що випускаютьс¤ державою. ќбмеженн¤ загального розм≥≠ру внеск≥в страховика до статутних фонд≥в ≥нших страховик≥в ”крањни (не б≥льш ¤к «ќ % його власного статутного фонду, у то≠му числ≥ внесок до статутного фонду окремого страховика Ч не б≥льш ¤к 10 %) означаЇ регулюванн¤ ф≥нансових вкладень у корпоративн≥ права. «аборона формувати статутний фонд нематер≥альними активами виключаЇ можливост≥ вкладанн¤ його кошт≥в у ц≥ види актив≥в.

≤нвестуванн¤ кошт≥в страхових резерв≥в жорстко регламентуЇтьс¤. “им самим регламентуютьс¤ можливост≥ отриманн¤ певних вид≥в доход≥в. –егламентуванн¤ пов'¤зане з тим, що ц≥ кошти не Ї власн≥стю страховика, тому розпор¤джатись ними в≥н повинен особливо обережно. ќбс¤г цих кошт≥в в≥дпов≥даЇ обс¤гу страхових зобов'¤зань компан≥њ. ўоб у будь-¤кий момент мати змогу виконати своњ зобов'¤занн¤ перед страхувальниками, страховик повинен тримати кошти страхових резерв≥в у диверсиф≥кованих, прибуткових, над≥йних активах, ¤к≥ характеризуютьс¤ достатньо високим р≥внем л≥кв≥дност≥.

—трахова компан≥¤, зг≥дно ≥з законодавством, маЇ право робити за рахунок кошт≥в страхових резерв≥в ¤к кап≥тальн≥, так ≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ. ѕроте можливост≥ кап≥тальних ≥нвестиц≥й обмежуютьс¤ правом придбанн¤ нерухомого майна. ≤нш≥ види кап≥тальних ≥нвестиц≥й дл¤ розм≥щенн¤ кошт≥в страхових резерв≥в законодавством ”крањни не передбачаютьс¤. «начно р≥зноман≥тн≥шими Ї можливост≥ страховика в≥дносно ф≥нансових ≥нвестиц≥й. ѕроте ц≥ ≥нвестиц≥њ, ¤кщо йдетьс¤ про кошти страхових резерв≥в, мають бути не пр¤мими, а портфельними. ÷е означаЇ, що страховик не маЇ права вкладати кошти страхових резерв≥в безпосередньо у статутн≥ фонди юридичних ос≥б в обм≥н на корпоративн≥ права, ем≥тован≥ такими юридичними особами. ¬≥н маЇ право зд≥йснювати лише портфельн≥ ≥нвестиц≥њ, тобто вкладати кошти в придбанн¤ ц≥нних папер≥в.

«важаючи на те, що обмеженн¤ в ≥нвестуванн≥ ≥ розм≥щенн≥ тимчасово в≥льних кошт≥в поширюютьс¤, в основному, лише на кошти страхових резерв≥в, можна виокремити так≥ доходи страховика в≥д цих операц≥й:

1	2	3	4

Ќазва: ƒоходи страховика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3488 прочитано)