—трахуванн¤ > ≈колог≥чний чинник в систем≥ соц≥альних пр≥оритет≥в ки¤н

≈колог≥чний чинник в систем≥ соц≥альних пр≥оритет≥в ки¤н

—тановленн¤ та розвиток еколог≥чного страхуванн¤ в ”крањн≥ залежать не лише в≥д вир≥шенн¤ юридичних та орган≥зац≥йних питань. …ого перспективи значною м≥рою визначаютьс¤ готов≥стю населенн¤ сприйн¤ти цей новий вид страхуванн¤. ” цьому звТ¤зку важливо, ¤ке м≥сце займаЇ в систем≥ соц≥альних пр≥оритет≥в населенн¤ проблема стану довк≥лл¤. Ќƒ≤ соц≥ально-економ≥чних проблем м≥ста прот¤гом б≥льш ¤к дес¤ти рок≥в проводить мон≥торинг найб≥льш актуальних проблем столиц≥ на основ≥ опитувань громадськоњ думки ки¤н. ќпитуванн¤ проводилис¤ за репрезентативною дл¤ м.  иЇва виб≥ркою методом анкетуванн¤ за м≥сцем мешканн¤.

ѕроведен≥ досл≥дженн¤ дали змогу визначити, ¤к у контекст≥ зм≥н соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ у крањн≥ та њњ столиц≥ зокрема, зм≥нювалос¤ ставленн¤ ки¤н до проблем еколог≥њ. –езультати опитувань засв≥дчили, що з другоњ половини 80-х рок≥в соц≥альн≥ пр≥оритети ки¤н обумовлювалис¤ найб≥льшою у св≥т≥ еколог≥чною катастрофою на „ј≈—. “ак, серед найактуальн≥ших проблем мешканц≥в столиц≥ забрудненн¤ навколишнього середовища знаходилос¤ на першому м≥сц≥. як проблема номер один, стан довк≥лл¤ турбував 65% респондент≥в. Ќа другому м≥сц≥ тод≥ була проблема забезпеченн¤ ≥ ¤кост≥ продукт≥в харчуванн¤, а на третьому Ц поширенн¤ УблатуФ та несправедливий розпод≥л благ. якщо дв≥ останн≥ проблеми були насл≥дком деф≥цитного характеру економ≥ки, то стурбован≥сть еколог≥чною ситуац≥Їю стало результатом того психолог≥чного шоку, ¤кий пережили ки¤ни п≥д час в≥дносно недавн≥х под≥й на „ј≈—. ѕрот¤гом 1989-1991 рок≥в еколог≥чна проблема м≥цно тримала перш≥сть у систем≥ соц≥альних пр≥оритет≥в ки¤н.

ѕерех≥д в≥д командно-адм≥н≥стративноњ системи управл≥нн¤ до ринковоњ модел≥, л≥берал≥зац≥¤ економ≥чних в≥дносин призвели до суттЇвого зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤ та зм≥н у розпод≥л≥ його соц≥альних пр≥оритет≥в. ѕочинаючи з 1991 року, проблема довк≥лл¤ вибуваЇ ≥з тр≥йки проблем, що на думку ки¤н потребують першочергового вир≥шенн¤. ѓњ м≥сце заступаЇ проблема забезпеченн¤ м≥ста ¤к≥сними продуктами харчуванн¤, проблема охорони правопор¤дку та житлова.

“им часом до кола найактуальн≥ших особистих проблем входить проблема високих ц≥н.  арколомн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ стрибки, пад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва призвели до того, що з 1993 року поганий матер≥альний стан став на думку переважноњ б≥льшост≥ ки¤н не лише особистою проблемою, а пр≥оритетною проблемою дл¤ м≥ста в ц≥лому. ј протест проти зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ став основним гаслом, ¤ке могло б на думку ки¤н спонукати њх до участ≥ у виступах протесту ≥ тод≥, й зараз.

” подальш≥ три роки перш≥сть серед найактуальн≥ших проблем м≥ста перейшла до проблеми боротьби з≥ злочинн≥стю, соц≥ального захисту малозабезпечених та покращанн¤ медичного обслуговуванн¤. ѕроте еколог≥чна проблема залишалас¤ у пТ¤т≥рц≥ найважлив≥ших серед ки¤н. ѕри цьому пом≥тного прогресу у покращанн≥ еколог≥чноњ ситуац≥њ у м≥ст≥ його мешканц≥ не в≥дзначали. “ак, у 1993 роц≥ за пТ¤тибальною шкалою ки¤ни оц≥нили њњ на 1,7 бали.  ожен другий визначав њњ ¤к зовс≥м незадов≥льну ≥ лише один ≥з ста ¤к повн≥стю задов≥льну. як≥ ж складов≥ були таких низьких оц≥нок у той час?

ќсобливе занепокоЇнн¤ у ки¤н викликало х≥м≥чне забрудненн¤ харчових продукт≥в та рад≥ац≥йний фон (58 та 54% в≥дпов≥дно). Ѕ≥льше третини опитаних були занепокоЇн≥ ¤к≥стю води, кожен четвертий ¤к≥стю пов≥тр¤ та сан≥тарним станом вулиць. ќтже, оц≥нки ки¤н еколог≥чноњ ситуац≥њ у м≥ст≥ визначалис¤ перш за все насл≥дками авар≥њ на „ј≈—.

Ќизьк≥ оц≥нки отримали тод≥ й зусилл¤ м≥ськоњ влади у вир≥шенн≥ проблем довк≥лл¤. ” дес¤ту р≥чницю „орнобильськоњ катастрофи ки¤ни, за пТ¤тибальною шкалою, оц≥нили д≥¤льн≥сть м≥ськоњ адм≥н≥страц≥њ у цьому напр¤мку на 1,9 бали. ѕро значенн¤ дл¤ ки¤н у той час еколог≥чноњ проблеми св≥дчить також те, що переймалис¤ нею близько одн≥Їњ третини респондент≥в, а 12-15% вважали, що вимоги покращанн¤ еколог≥њ у м≥ст≥ здатн≥ були п≥дбити мешканц≥в столиц≥ до виступ≥в протесту. јле 1996 р≥к можна вважати переломним у ставленн≥ ки¤н до еколог≥чноњ проблеми. ѕочинаючи з 1997 року частка респондент≥в, ¤к≥ вбачали, що масов≥ виступи протесту у м≥ст≥ можуть в≥дбутис¤ п≥д гаслами боротьби ≥з забрудненн¤м довк≥лл¤, зменшилас¤ до 2%, а у 2000-му роц≥ менше 1%.

¬ цей же час знизивс¤ ≥ рейтинг еколог≥чноњ проблеми дл¤ ки¤н. —ьогодн≥ вона ви¤вилас¤ на шостому м≥сц≥, а частка ки¤н, що переймаЇтьс¤ станом довк≥лл¤, складаЇ менше одн≥Їњ пТ¤тоњ. ѕри цьому проблемою скороченн¤ безроб≥тт¤, що займаЇ останн≥ три роки перше м≥сце, зараз переймаЇтьс¤ 72% ки¤н. „и означаЇ це, що еколог≥чн≥ проблеми не турбують зараз мешканц≥в столиц≥? ‘окус-групов≥ досл≥дженн¤, проведен≥ наприк≥нц≥ 90-х, ¤к≥ спробували визначити, що саме спонукаЇ респондент≥в зарахувати ту чи ≥ншу проблему до кола першочергових, показали, що це не так.

Ќа думку учасник≥в дискус≥њ проблема еколог≥њ входить до кола пр≥оритетних у столиц≥. ќсобливу стурбован≥сть учасники досл≥дженн¤ висловлювали щодо ¤кост≥ питноњ води та харчових продукт≥в: Упроблема - питьева¤ вода. ќчищают плохо. Ќизкой категорииФ, Уничего не знаем об экологии.  акие продукты кушаем?Ф. ѕродаж м,¤сних продукт≥в на стих≥йних ринках, в≥дсутн≥сть контролю за ¤к≥стю продукт≥в також не залишилис¤ поза увагою ки¤н. –азом ≥з тим, певн≥ позитивн≥ зм≥ни стану довк≥лл¤ у м≥ст≥ респонденти повТ¤зували ≥з зупинкою шк≥дливих виробництв.

“аким чином, говорити про те, що зм≥на рейтингу еколог≥чноњ проблеми зумовлена особливими усп≥хами у њњ вир≥шенн≥, вочевидь не варто. ќсновна причина таких зм≥н пол¤гаЇ у значному пад≥нн≥ р≥вн¤ житт¤ ки¤н ≥ зосередженн¤м њх на б≥льш нагальних проблемах виживанн¤. “ак, станом довк≥лл¤ найменше стурбован≥ т≥ ки¤ни, ¤к≥ в≥днесли себе до найб≥дн≥шого майнового класу. Ќайменше серед них ≥ тих, хто стурбований ¤к≥стю харчових продукт≥в. ўе б≥льш красномовн≥ результати розпод≥лу соц≥альних пр≥оритет≥в ки¤н в залежност≥ в≥д того, ¤к вони визначають своњ грошов≥ можливост≥. “ак у тих, хто пов≥домив, що њм грошей вистачаЇ, еколог≥чна проблема турбуЇ кожного четвертого ≥ д≥лить ≥з житловою пТ¤те м≥сце.

“≥ ж ки¤ни, кому грошей ледь вистачаЇ, або не вистачаЇ нав≥ть на саме необх≥дне, проблема довк≥лл¤ турбуЇ значно менше. ќтже, низький життЇвий р≥вень населенн¤ столиц≥ зумовлюЇ м≥сце еколог≥чноњ проблеми в розпод≥л≥ соц≥альних пр≥оритет≥в мешканц≥в столиц≥. «наченн¤ ц≥Їњ проблеми буде зростати з ростом життЇвого р≥вн¤ населенн¤. ≈колог≥чна св≥дом≥сть притаманна благополучним сусп≥льствам. ”крањна лише на початку шл¤ху до розвиненого сусп≥льства. ќчевидно, в≥дсутн≥сть еколог≥чноњ св≥домост≥ у населенн¤ сьогодн≥ Ї значною перешкодою дл¤ становленн¤ в наш≥й крањн≥ еколог≥чного страхуванн¤.

1

Ќазва: ≈колог≥чний чинник в систем≥ соц≥альних пр≥оритет≥в ки¤н
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (518 прочитано)