—трахуванн¤ > ≈колог≥чн≥ чинники здоров`¤ у постчорнобильськ≥й св≥домост≥

≈колог≥чн≥ чинники здоров`¤ у постчорнобильськ≥й св≥домост≥

–еал≥њ украњнського постчорнобильського сусп≥льства вказують не лише на зростаючий вплив еколог≥чних чинник≥в на вс≥ сфери життЇд≥¤льност≥ населенн¤, але ≥ на њх причетн≥сть до нагромадженн¤ загального конфл≥ктного потенц≥алу в сусп≥льств≥. ¬ ”крањн≥ еколог≥чний конфл≥кт породжуЇ пог≥ршенн¤ стану здоров'¤, р≥зке зниженн¤ тривалост≥ житт¤, зб≥дн≥нн¤ все нових ≥ нових соц≥ально незахищених груп населенн¤. як зазначаЇ ”. Ѕек, характерною особлив≥стю нин≥шнього покол≥нн¤ Ї поЇднанн¤ рефлекс≥в минулих стол≥ть (¤ким чином захистити себе ≥ своњх р≥дних) з загальним антрополог≥чним шоком в≥д усв≥домленн¤ залежност≥ своЇњ життЇд≥¤льност≥ в≥д навколишнього середовища [1].

—оц≥олог≥чний мон≥торинг 1994-2001 рр., що проводитьс¤ ≤нститутом соц≥олог≥њ ЌјЌ”, заф≥ксував тривале дом≥нуванн¤ у св≥тогл¤дних ор≥Їнтац≥¤х населенн¤ крањни в≥дчутт¤ небезпеки, що виникаЇ на ірунт≥ повс¤кденноњ життЇд≥¤льност≥, серед чинник≥в ¤коњ значне м≥сце пос≥дають еколог≥чн≥ реал≥њ - р≥вень еколог≥чноњ безпеки, стан та зм≥ни навколишнього середовища.

ѕр≥оритети еколог≥чноњ безпеки. ƒл¤ населенн¤ ”крањни першочергову значим≥сть маЇ р≥вень еколог≥чноњ безпеки, ¤ка входить до основних фактор≥в захищеност≥ важливих ≥нтерес≥в людини та сусп≥льства. Ћюди дуже гостро в≥дчувають еколог≥чну загрозу.

¬продовж 1995-2001 рр. б≥льше 70 в≥дсотк≥в респондент≥в пост≥йно в≥дм≥чають, що њм не вистачаЇ еколог≥чноњ безпеки. Ќав≥ть недостатн≥сть здоровТ¤, ¤ке традиц≥йно входить до тр≥йки найб≥льш важливих дл¤ сучасного населенн¤ проблем, ф≥ксований значно меншою частиною населенн¤ Ц 53% респондент≥в у 2001 р.

–≥вень еколог≥чноњ небезпеки респонденти певним чином повТ¤зують ≥з ¤к≥стю еколог≥чних умов проживанн¤ Ц ≥з зростанн¤м незадоволеност≥ ними спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ пониженн¤ р≥вн¤ еколог≥чноњ безпеки. ” рег≥ональному в≥дношенн≥ у 2001 р. найб≥льш стурбованими еколог≥чною небезпекою були жител≥ ѕ≥вденно-—х≥дного рег≥ону: 89% респондентам цього рег≥ону вистачало еколог≥чноњ безпеки, тод≥ ¤к вистачаЇ њњ лише 0,5%.

ѕор≥вн¤но найб≥льш еколог≥чно безпечним Ї  рим: серед респондент≥в цього рег≥ону значно менша к≥льк≥сть - 59% в≥дм≥тили недостаток еколог≥чноњ безпеки.

’оча впродовж тривалого часу загальний в≥дсоток населенн¤ крањни, ¤кому не вистачало еколог≥чноњ безпеки, залишавс¤ приблизно на одному р≥вн≥ (коливанн¤ в межах 74-78%), рег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ в оц≥нках, а тим б≥льше динам≥ка њх зм≥ни, б≥льш значим≥. «начно зростаЇ р≥вень еколог≥чноњ небезпеки в оц≥нках жител≥в «ах≥дного рег≥ону: з 54% у 1995 р. до 65% в 2001 р. «меншуЇтьс¤, на думку опитуваних, еколог≥чна безпека ≥ в ѕ≥вденно-«ах≥дному, ѕ≥вденно-—х≥дному та ѕ≥вн≥чно-—х≥дному рег≥онах. ¬  риму частка респондент≥в, ¤ким не вистачаЇ еколог≥чноњ безпеки, зменшуЇтьс¤.

–≥вень еколог≥чноњ безпеки (2001 р.) пр¤мо залежить в≥д р≥вн¤ урбан≥зац≥њ. Ќайб≥льш небезпечно почувають себе жител≥  иЇва: не вистачаЇ еколог≥чноњ безпеки 84% респондент≥в столиц≥; 81% - великого м≥ста; 75% - невеликих м≥ст; 68% - с≥льських жител≥в.

ќц≥нки еколог≥чних умов за м≥сцем проживанн¤. ¬ досл≥дженн¤х 1999-2001 рр. оц≥нка респондентами еколог≥чних умов за м≥сцем проживанн¤ визначалас¤ за допомогою в≥дпов≥дей на пр¤ме питанн¤: Уяк ¬и оц≥нюЇте еколог≥чн≥ умови (стан пов≥тр¤, води тощо) у ¬ашому м≥крорайон≥ (в район≥ ¬ашого проживанн¤)?Ф. ќтриман≥ результати вим≥рювались за пТ¤тибальною оц≥ночною шкалою з вербально закр≥пленими межами, де одному балу в≥дпов≥даЇ вербальна оц≥нка Удуже поган≥Ф, а пТ¤ти Ц Удостатньо добр≥Ф. јнал≥з одержаних оц≥нок св≥дчить, з одного боку, про загальний низький р≥вень задоволеност≥ еколог≥чною ситуац≥Їю за м≥сцем свого проживанн¤, характерний дл¤ всього населенн¤ ”крањни, а з другого боку, - про тенденц≥ю призупиненн¤ пог≥ршенн¤ стану довк≥лл¤.

” рег≥ональному розпод≥л≥ найб≥льш позитивно оц≥нюють еколог≥чну ситуац≥ю респонденти  риму та ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного рег≥ону (середн≥й бал 3,20 та 3,18 в≥дпов≥дно); найб≥льш негативно Ц респонденти ѕ≥вн≥чного рег≥ону (середн≥й бал 1,97).

≈колог≥чний чинник у самооц≥нках здоровТ¤. як св≥дчать одержан≥ дан≥, впродовж тривалого часу (1994-2001 рр.) стан здоровТ¤ б≥льшост≥ опитуваних, за њх субТЇктивними оц≥нками, коливаЇтьс¤ м≥ж задов≥льним ≥ поганим. Ћише кожний пТ¤тий респондент оц≥нював власне здоровТ¤ ¤к в≥дм≥нне ≥ добре. ѕроведен≥ досл≥дженн¤ ви¤вили невиразну розб≥жн≥сть м≥ж оц≥нками еколог≥чноњ ситуац≥њ за м≥сцем проживанн¤ та субТЇктивними самооц≥нками стану власного здоровТ¤, р≥внем хрон≥чних та простудних захворювань. ѕроте анал≥з к≥лькост≥ дн≥в, проведених за л≥карн¤ним листом, показав, що чим негативн≥ша оц≥нка стану довк≥лл¤, тим б≥льшу к≥льк≥сть дн≥в респонденти провели в л≥жку. ƒинам≥ка зм≥н у к≥лькост≥ дн≥в, проведених опитуваними на л≥карн¤ному лист≥, залежно в≥д стану умов проживанн¤.

’оча найб≥льш негативн≥ оц≥нки стану здоровТ¤ отриман≥ в≥д респондент≥в ѕ≥вн≥чного рег≥ону, важлив≥сть еколог≥чного чинника у њх м≥грац≥йних настро¤х значно нижча, н≥ж в ≥нших рег≥онах.

У„орнобильськийФ фактор у оц≥нках респондент≥в. Ћюди продовжують бо¤тис¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, проте простежуЇтьс¤ поступове зменшенн¤ цього страху. якщо в 1992 р. 47% респондент≥в зазначали про на¤вн≥сть такого страху, в 1999 р. Ц 44%, у 2000 р. Ц 40%, то у 2001 р. Ц 36%. јналог≥чно зменшуЇтьс¤ ≥ к≥льк≥сть респондент≥в, ¤ка вважаЇ насл≥дки чорнобильськоњ катастрофи основним еколог≥чним чинником пог≥ршенн¤ здоровТ¤: в≥д 41% у 1994 р. до 28% у 2001 р. (рис. 3). ѕроте така картина спостер≥гаЇтьс¤ в середньому за масивом. јнал≥з рег≥ональних оц≥нок респондент≥в говорить про те, що в ѕ≥вн≥чному рег≥он≥ та  иЇв≥ б≥льша частина населенн¤ (44% ≥ 47% в≥дпов≥дно) вважаЇ насл≥дки чорнобильськоњ катастрофи основним еколог≥чним чинником пог≥ршенн¤ здоровТ¤, тод≥ ¤к у ѕ≥вденно-«ах≥дного рег≥он≥ Ц лише 14%. –азом з тим, саме в ѕ≥вденно-«ах≥дному рег≥он≥ найб≥льший в≥дсоток респондент≥в (29%), ¤к≥ зазначають про значно б≥льший вплив на њхнЇ здоровТ¤ ≥нших еколог≥чних чинник≥в. Ќа значному вплив≥ на здоровТ¤ еколог≥чних чинник≥в УнечорнобильськогоФ характеру також звертають увагу жител≥ ѕ≥вденно-—х≥дного, —х≥дного та ѕ≥вденного рег≥он≥в (21%, 21% та 17% респондент≥в в≥дпов≥дно).

Ќаселенн¤  иЇва стан свого здоровТ¤ повТ¤зуЇ переважно з насл≥дками чорнобильськоњ катастрофи: 47% вважають, що це основний, а 39% - що суттЇвий чинник пог≥ршенн¤ здоровТ¤. Ћише 9% зауважують про вплив еколог≥чних чинник≥в ≥ншого характеру. Ќайменша к≥льк≥сть респондент≥в  иЇва (6%) мали труднощ≥ з визначенн¤м щодо оц≥нок цього впливу, тод≥ ¤к у ≥нших рег≥онах альтернативу Уважко в≥дпов≥стиФ в≥дм≥тили в≥д 19% (—х≥дний рег≥он) до 41% ( рим).

≈колог≥чний чинник в м≥грац≥йних установках. ¬продовж тривалого часу (1994-1998 рр.) еколог≥чний чинник займав перше м≥сце в мотивац≥йних установках потенц≥йних м≥грант≥в, ≥стотно випереджаючи вс≥ ≥нш≥ причини. ѕроте з 1999 р. його дом≥нанта зменшилас¤, поступившись економ≥чним причинам, повТ¤заним, зокрема, з бажанн¤м знайти нове м≥сце роботи.

ћ≥грац≥йн≥ настроњ б≥льше характерн≥ дл¤ населенн¤, що проживаЇ в еколог≥чно неспри¤тливих умовах. якщо серед респондент≥в, що визначили еколог≥чн≥ умови за м≥сцем проживанн¤ ¤к Удосить добр≥Ф, 7% вказали в ¤кост≥ м≥грац≥йного чинника Ушк≥длив≥ дл¤ здоровТ¤ еколог≥чн≥ умовиФ, то з ростом негативноњ оц≥нки еколог≥чноњ ситуац≥њ зростаЇ ≥ к≥льк≥сть респондент≥в, дл¤ ¤ких еколог≥чний чинник Ї дуже вагомим.

Ќайменше на перењзд через шк≥длив≥ дл¤ здоровТ¤ еколог≥чн≥ умови налаштован≥ с≥льськ≥ жител≥ (9% респондент≥в); найб≥льше Ц жител≥ великих м≥ст (18%).

Ќайб≥льша к≥льк≥сть негативних оц≥нок стану довк≥лл¤, ¤к ≥ ймов≥рн≥сть м≥грувати з еколог≥чних причин, визначена респондентами —х≥дного та ѕ≥вденно-—х≥дного рег≥он≥в. ¬исока значим≥сть еколог≥чного чинника також в м≥грац≥йних установках респондент≥в ѕ≥вденно-«ах≥дного рег≥ону, хоча к≥льк≥сть негативних оц≥нок щодо стану довк≥лл¤ тут значно менша. ¬ ѕ≥вденному рег≥он≥ спостер≥гаЇтьс¤ протилежна картина: досить велика к≥льк≥сть незадов≥льних оц≥нок стану довк≥лл¤ ≥ пор≥вн¤но невелика важлив≥сть еколог≥чного чинника в м≥грац≥йних настро¤х.

ўе к≥лька рок≥в тому проблема м≥грац≥њ з еколог≥чних причин найб≥льше хвилювала населенн¤ ѕ≥вн≥чного, —х≥дного та ѕ≥вн≥чно-—х≥дного рег≥он≥в; з 1998 р. ц≥ настроњ посилились у ѕ≥вденно-«ах≥дному рег≥он≥ та  риму; з 2000 р. Ц у ѕ≥вденно-—х≥дному рег≥он≥ та  иЇв≥. ” 2001 р. вони Ї найб≥льш ваговими у м≥грац≥йних установках респондент≥в —х≥дного, ѕ≥вденно-—х≥дного та ѕ≥вденно-«ах≥дного рег≥он≥в.

“аким чином, впродовж 1994-2001 рр., за оц≥нками респондент≥в, в крањн≥ набула сили тенденц≥¤ зменшенн¤ пог≥ршенн¤ ≥ нав≥ть незначного пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤. Ќайб≥льш позитивно еколог≥чну ситуац≥ю за м≥сцем проживанн¤ оц≥нюють респонденти  риму та ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного рег≥ону; найб≥льш негативно Ц респонденти ѕ≥вн≥чного рег≥ону.

Ќезалежно в≥д оц≥нки еколог≥чних умов м≥сц¤ проживанн¤ населенн¤ дуже низько оц≥нюЇ р≥вень на¤вноњ еколог≥чноњ безпеки Ц в ц≥лому по крањн≥ б≥льше 70% респондент≥в зазначають, що еколог≥чноњ безпеки њм не вистачаЇ.

ќц≥нки респондент≥в щодо стану навколишнього середовища та зм≥н в ньому залежать в≥д складу с≥мТњ та осв≥ти: чим менша у респондент≥в к≥льк≥сть д≥тей до 18 рок≥в, а також чим нижча осв≥та респондента, тим б≥льш задов≥льною Ї його оц≥нка стану довк≥лл¤. ќбТЇктивн≥ оц≥нки стану здоровТ¤ населенн¤ (зокрема к≥льк≥сть дн≥в, проведених на л≥карн¤ному) повТ¤зан≥ з≥ станом навколишнього середовища: чим г≥рший стан довк≥лл¤ за м≥сцем проживанн¤, тим б≥льшу к≥льк≥сть дн≥в населенн¤ проводить за л≥карн¤ним листом.

1	2

Ќазва: ≈колог≥чн≥ чинники здоров`¤ у постчорнобильськ≥й св≥домост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (985 прочитано)