—трахуванн¤ > —тратег≥чн≥ аль¤нси страхових компан≥й та банк≥в, заруб≥жний досв≥д та перспективи створенн¤ в ”крањн≥

—тратег≥чн≥ аль¤нси страхових компан≥й та банк≥в, заруб≥жний досв≥д та перспективи створенн¤ в ”крањн≥

—тратег≥чн≥ аль¤нси в≥д≥грають одну з пров≥дних ролей в економ≥ках розвинутих крањн св≥ту. ¬они Ї головною складовою глобальноњ конкуренц≥њ. ƒозвол¤ють швидко дос¤гти стратег≥чних ц≥лей та ефекту синерг≥зму з невеликими операц≥йними витратами, меншими потребами в ≥нвестиц≥¤х та високим потенц≥алом усп≥ху. —тратег≥чн≥ аль¤нси м≥ж п≥дприЇмствами р≥зних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ Ц ключовий елемент стратег≥чного передбаченн¤.
ќдними з основних учасник≥в стратег≥чних аль¤нс≥в в св≥т≥ Ї страхов≥ компан≥њ. ÷е обумовлено переш за все на¤вн≥стю у них великих обс¤г≥в довгострокових кап≥тал≥в, потребою ефективного њх використанн¤ та обТЇктивною необх≥дн≥стю диверсиф≥кац≥њ д≥¤льност≥ ≥ п≥двищенн¤ рентабельност≥ операц≥й.
“ак, наприклад, ресурси американськоњ економ≥ки на 30% складаютьс¤ ≥з ресурс≥в по страхуванню житт¤. ¬ Ўвейцар≥њ цей показник складаЇ 70%. ¬ япон≥њ страхов≥ компан≥њ волод≥ють майже 18% всього акц≥онерного кап≥талу крањни. ј страховики ™вропи, —Ўј та япон≥њ на к≥нець 90-х рок≥в управл¤ли загальним обс¤гом вкладених кошт≥в в економ≥ку на суму б≥льше 4 трлн. дол. —Ўј. —л≥д в≥дзначити глибоку ≥нтеграц≥ю страхових компан≥й у банк≥вський сектор. “ак, обТЇднанн¤ з Dresdner Bank одн≥Їњ з найб≥льших н≥мецьких страхових компан≥й Allianz (в 2000 р. дох≥д компан≥њ за рахунок страхових надходжень склав 68,5 млрд. Ївро, а обс¤г актив≥в в управл≥нн≥ Ц 700 млрд. Ївро, що вивели компан≥ю на 6 м≥сце в св≥т≥) створило четверту за величиною в св≥т≥ ф≥нансову групу. ƒана страхова компан≥¤ також волод≥ла до обТЇднанн¤ акц≥¤ми трьох ≥з чотирьох пров≥дних н≥мецьких банк≥в. ¬ результат≥ обТЇднанн¤ Allianz з Dresdner Bank та складного обм≥ну акц≥й м≥ж сторонами в≥домий в св≥т≥ перестраховик Munich Re буде контролювати 25,7% акц≥й другого по величин≥ н≥мецького банку Hypo Vereinsbak (Munich Re, маючи у розпор¤дженн≥ 25 млрд. Ївро в≥льних кошт≥в, м≥г би отримати повний контроль над даним банком, але не маЇ в цьому потреби). Ќайб≥льший банк Ќ≥меччини Deutsche Bank також знаходитьс¤ в процес≥ пошуку одного ≥з перспективних партнер≥в на страховому ринку. Ѕ≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в повТ¤зують даний банк з в≥домою французькою компан≥Їю јха, ¤ка в свою чергу представлена на французькому ринку через доч≥рн≥й банк Bank Worms та маЇ т≥сн≥ контакти з р¤дом нац≥ональних банк≥в (у ‘ранц≥њ до 60% страхових пол≥с≥в реал≥зуЇтьс¤ через банки Ц ¤скравий приклад довгострокового стратег≥чного партнерства банк≥вських установ та страховик≥в).

√оловними причинами такого п≥двищеного взаЇмного ≥нтересу м≥ж страховими компан≥¤ми та банками, вважаЇмо, Ї:
Ц можлив≥сть значного розширенн¤ кожним ≥з субТЇкт≥в кл≥Їнтськоњ бази: ≥ страховики, ≥ банки обслуговують велику к≥льк≥сть кл≥Їнт≥в. ќбм≥н ≥нформац≥Їю про них, наданн¤ њм послуг лише установами одн≥Їњ системи Ї сьогодн≥ пр≥оритетним дл¤ обох стор≥н в умовах загостренн¤ конкуренц≥њ (характерно ¤к дл¤ розвинутих крањн, так ≥ крањн, що розвиваютьс¤, в т. ч. ”крањни);
Ц диверсиф≥кац≥¤ кап≥талу, п≥двищенн¤ норми прибутковост≥ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. —трахова галузь, ¤к в≥домо, Ї одн≥Їю з найб≥льш рентабельних та динам≥чних серед ≥нших галузей пров≥дних крањн св≥ту, що волод≥Ї значними ≥нвестиц≥йними ресурсами, ¤к≥ можуть використовуватись дл¤ ≥нвестуванн¤ промисловост≥ ¤к страховиками, так ≥ обслуговуючими банками за умови, ¤кщо банк контролюЇ страхову компан≥ю;
Ц необх≥дн≥сть акумулювати вс≥ грошов≥ потоки в одн≥й систем≥.  ожне велике п≥дприЇмство чи банк сплачуЇ значн≥ суми по обовТ¤зкових та добров≥льних видах страхуванн¤. ” звТ¤зку з цим материнською компан≥Їю створюЇтьс¤ страхова компан≥¤, ¤ка займаЇтьс¤ ефективним вир≥шенн¤м даного питанн¤ з метою м≥н≥м≥зац≥њ майнових, кредитних та ф≥нансових ризик≥в, та витрат материнськоњ компан≥њ на таке страхуванн¤;
Ц можлив≥сть наданн¤ кл≥Їнтам повного спектру банк≥вських та страхових послуг. ѕри цьому, ц≥ послуги мають бути високо¤к≥сними, гарантованими та привабливими дл¤ кл≥Їнта. ѕродаж банками страхових продукт≥в, ¤к св≥дчить заруб≥жний досв≥д, не буде мати серйозних протир≥ч м≥ж кл≥Їнтами та банком. як правило, кл≥Їнти Ї ло¤льними до своњх банк≥в та позитивно сприймають ≥дею ф≥нансового супермаркету.  р≥м того, в≥дм≥нност≥ м≥ж банк≥вським та страховим сектором св≥тового ф≥нансового ринку в останн≥ роки стали майже непом≥тними, особливо в сферах приватних ≥нвестиц≥й ≥ довгострокових заощаджень;
Ц можлив≥сть використанн¤ рег≥ональноњ мереж≥ установ, особливо це виг≥дно страховикам дл¤ реал≥зац≥њ страхових продукт≥в через Убанк≥вське в≥концеФ тощо.

√оловною проблемою при налагодженн≥ сп≥льноњ роботи дл¤ страховик≥в на даному етап≥ розвитку Ї те, що банки сприймають страхов≥ послуги ¤к другор¤дн≥ по в≥дношенню до банк≥вських. јле ми вважаЇмо, що це тимчасов≥ проблеми сфери психолог≥њ н≥ж економ≥ки. ѕри в≥дпрацюванн≥ ефективного та взаЇмовиг≥дного механ≥зму сп≥впрац≥, даний напр¤мок роботи Ї перспективним та пр≥оритетним дл¤ розвитку. ¬ ”крањн≥ також просл≥дковуЇтьс¤ тенденц≥¤ створенн¤ стратег≥чних аль¤нс≥в банк≥в та страхових компан≥й. Ќайб≥льш в≥домими Ї аль¤нси ѕром≥нвестбанку та ј—“ У¬ексельФ, ѕриватбанку та —√ У“ј—Ф, ”крсоцбанку та ј—  У”крсоцстрахФ ≥ Ќј—  УќрантаФ, банку УјвальФ та ј—  У≈талонФ тощо. Ѕ≥льш≥сть пров≥дних промислових п≥дприЇмств також мають своњ власн≥ страхов≥ компан≥њ, або ж планують створити доч≥рн≥ компан≥њ. √оловною особлив≥стю в≥тчизн¤них страховик≥в Ї те, що багато з них Ї кептивними, не мають достатн≥х ресурс≥в дл¤ розвитку. « б≥льш н≥ж 320 компан≥й на даний час близько 100 компан≥й активно зд≥йснюють страхов≥ операц≥њ. ƒл¤ прикладу, в ѕольщ≥ в сфер≥ страхуванн¤ ≥ншому н≥ж страхуванн¤ житт¤, працюють лише 32 компан≥њ (населенн¤ крањни складаЇ 38 млн. чол.). ќбс¤г отриманих страхових платеж≥в складаЇ 20,8 млрд. злотих (в ”крањн≥ в 2001 р. Ц 3,03 млрд. грн.). ≈ксперти прогнозують зростанн¤ польського страхового ринку в найближч≥ 3-5 роки в б≥льш н≥ж 400%.
якщо провести паралел≥ в розвитку в≥тчизн¤ного та польського страхових ринк≥в та, враховуючи минулор≥чн≥ зм≥ни до «акону ”крањни Уѕро страхуванн¤Ф (особливо в частин≥ зб≥льшенн¤ вимог до статутних кап≥тал≥в), можна спрогнозувати, що к≥льк≥сть нац≥ональних страховик≥в в найближч≥ роки значно скоротитьс¤. ѓх, на нашу думку, достатньо в к≥лькост≥ 50-70 компан≥й. ѕри цьому, державним контролюючим органам потр≥бно б≥льш прид≥л¤ти уваги не т≥льки абсолютним величинам актив≥в, власного кап≥талу, статутного фонду страховик≥в, але й ¤кост≥ даних показник≥в. Ќаприклад, анал≥з структури актив≥в де¤ких компан≥й св≥дчить про те, що в них основну частину складають нел≥кв≥дн≥ вексел≥ та ц≥нн≥ папери, деб≥торська заборгован≥сть, основн≥ фонди тощо. ¬раховуючи т≥ тенденц≥њ, ¤к≥ склались на страховому ринку в ”крањн≥, можна передбачити, що в найближч≥ роки в≥тчизн¤н≥ банки та промислов≥ п≥дприЇмства ≥ надал≥ будуть головними ≥нвесторами страхових компан≥й.

Ќа «аход≥, ¤к показуЇ заруб≥жний досв≥д, основн≥ ≥нвестори Ц це страховики. —итуац≥¤ в ”крањн≥ ≥нша, вона повТ¤зана перш за все з ≥сторичними умовами, коли при переход≥ в≥д плановоњ економ≥ки до ринковоњ пров≥дну роль в держав≥ в≥д≥гравали промислов≥ п≥дприЇмства та банки. —траховий ринок ¤к такий був в≥дсутн≥й. ƒовгий час йому не прид≥л¤лось належноњ уваги.

яскравим прикладом ≥нвестуванн¤ банк≥вського кап≥талу в страхову галузь Ї куп≥вл¤ державного пакету акц≥й ј Ѕ У”крсоцбанкФ Ќј—  УќрантаФ. ћожна спрогнозувати, що саме ц¤ страхова компан≥¤ в найближч≥ 7-10 рок≥в може стати головним акц≥онером даного банку, поглинувши при цьому його доч≥рнЇ п≥дприЇмство ј—  У”крсоцстрахФ тощо. ¬ умовах п≥двищенн¤ вимог до показник≥в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в (з боку Ќац≥онального банку ”крањни), страхових компан≥й (з боку ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни) можна також передбачити взаЇмовиг≥дне ≥нвестуванн¤ даних ф≥нансових ≥нститут≥в в акц≥њ одне одного, тим самим закр≥плюючи довгостроков≥ стратег≥чн≥ звТ¤зки. √оловною проблемою при зд≥йсненн≥ таких ≥нвестиц≥й буде питанн¤ контролю. ¬ короткостроковому пер≥од≥ воно буде вир≥шуватись на користь банк≥в (вони на даний час Ї б≥льш ф≥нансово потужними). ¬ довгостроков≥й перспектив≥ Ц ситуац≥¤, вважаЇмо, кор≥нним чином зм≥нитьс¤ на зворотну. ” страховик≥в значно виг≥дн≥ в≥дсотков≥ ставки сплати податк≥в (складаЇ 3% в≥д суми отриманих платеж≥в), пом≥тн≥ темпи розвитку в останн≥ роки (з 1997 по 2002 р. страховий ринок в ”крањн≥ зб≥льшивс¤ в 7,4 раз≥в). јктуальним дл¤ страховик≥в Ї питанн¤ ефективного розм≥щенн¤ в≥льних ресурс≥в (в 2001 р. страховиками ”крањни було з≥брано 3,03 млрд. грн.). јкц≥њ п≥дприЇмств та банк≥в, ¤к в≥домо, Ї б≥льш рентабельним вкладенн¤м кап≥талу н≥ж банк≥вськ≥ депозити або державн≥ ц≥нн≥ папери. —тратег≥чним напр¤мком взаЇмод≥њ страхових компан≥й та банк≥в в ”крањн≥ Ї запровадженн¤ сп≥льних технолог≥й продажу ф≥нансових (страхових та банк≥вських) послуг на в≥тчизн¤ному ринку. ѕр≥оритетом дл¤ банк≥в на сьогодн≥ Ї максимальне розширенн¤ послуг кл≥Їнтам та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в продаж - ц¤ проблема, до реч≥, Ї досить актуальною ≥ дл¤ страховик≥в. —уть даного проекту пол¤гаЇ у створенн≥ ф≥нансового супермаркету дл¤ кл≥Їнта, виробленн¤ Їдиноњ сп≥льноњ стратег≥њ обслуговуванн¤ кл≥Їнта. ≤ страховик, ≥ банк повинн≥ задовольн¤ти попит кл≥Їнта на ф≥нансов≥ продукти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в ч≥ткому взаЇмозвТ¤зку: отриманн¤ кредиту та обовТ¤зкове страхуванн¤ предмету застави, страхуванн¤ кер≥вник≥в-позичальник≥в (особливо малих та середн≥х п≥дприЇмств) в≥д нещасного випадку дл¤ забезпеченн¤ б≥льшоњ гарантованост≥ поверненн¤ кредиту (вигодонабувачем буде банк), видача разом з плат≥жною карткою страхових пол≥с≥в, а також тих страхових продукт≥в, ¤к≥ не повТ¤зан≥ з банк≥вською д≥¤льн≥стю, але банк њх може при м≥н≥мальних витратах реал≥зовувати - це обовТ¤зков≥ види страхуванн¤: цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥, вод≥њв в≥д нещасних випадк≥в, член≥в добров≥льних пожежних дружин; майна громад¤н та п≥дприЇмств тощо.
¬≥д побудови такого механ≥зму взаЇмод≥њ виграЇ ≥ банк, ≥ кл≥Їнт.  л≥Їнт отримуЇ повний спектр високо¤к≥сних послуг установами одн≥Їњ системи, ¤к≥ не на формальному р≥вн≥ несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за надан≥ послуги, м≥н≥м≥зуютьс¤ його витрати в сфер≥ страхуванн¤ (за придбанн¤ повного пакету послуг банк ≥ страховик будуть робити значн≥ знижки тощо).
≤ на зак≥нченн¤ хот≥лос¤ б зазначити, що проведен≥ досл≥дженн¤ заруб≥жних вчених у сфер≥ злитт¤ ≥ поглинанн¤ страхових компан≥й, банк≥в, промислових п≥дприЇмств ви¤вили так званий Уефект масштабуФ. —уть даного ефекту пол¤гаЇ в тому, що п≥сл¤ злитт¤ ≥ поглинанн¤ т≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ виступали њх обТЇктом, демонстрували високе зростанн¤ ефективност≥ пор≥вн¤но з тими, ¤к≥ не приймали участ≥ в цих процесах. ƒосить значний Уефект масштабуФ був в≥дкритий в розвинутих крањнах св≥ту саме в галуз≥ страхуванн¤.
“аким чином, можна передбачити, що процеси створенн¤ стратег≥чних аль¤нс≥в м≥ж банками та страховими компан≥¤ми однозначно позитивно вплинуть на д≥¤льн≥сть страховик≥в, ¤к≥ будуть складовими аль¤нс≥в, та на розвиток страхового ринку в ц≥лому, ¤кий маЇ вс≥ шанси стати одним з найб≥льших в ™вроп≥.

1

Ќазва: —тратег≥чн≥ аль¤нси страхових компан≥й та банк≥в, заруб≥жний досв≥д та перспективи створенн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (582 прочитано)