—трахуванн¤ > —трахуванн¤ виробничих ризик≥в

—трахуванн¤ виробничих ризик≥в

¬ступ

—трахуванн¤ т≥сно пов'¤зане з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ¤ка неможлива без ризику. «а допомогою страхуванн¤ створюютьс¤ певн≥ ф≥нансов≥ гарант≥њ стаб≥льност≥ й прибутковост≥ виробництва на випадок настанн¤ вс≥л¤ких неспри¤тливих ситуац≥й, у ¤к≥й рано чи п≥зно до певноњ м≥ри опин¤Їтьс¤ кожна п≥дприЇмницька структура, включена в м≥нливий непередбачений ринковий механ≥зм. —трахуванн¤ Ї не т≥льки спос≥б захисту господарства в≥д руйн≥вних стих≥йних лих, але й зас≥б подоланн¤ неспри¤тливих пер≥од≥в в економ≥чн≥й ринков≥й кон'юнктур≥.

ƒл¤ п≥дприЇмц¤ вин¤ткового значенн¤ набуваЇ страхуванн¤ в≥д пол≥тичних ризик≥в, комерц≥йних, правових, техн≥чних небезпек, воно ж спри¤Ї упор¤дкуванню ф≥нансових та юридичних взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж р≥зними суб'Їктами ринку.

¬раховуючи, що метою будь-¤коњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї одержанн¤ прибутку, особливо великого значенн¤ набуваЇ страхуванн¤ в≥д оч≥куваноњ його втрати або неодержанн¤ передбачуваних доход≥в.

ѕрийн¤то вважати: фактори, ¤к≥ спричин¤ють втрати (неодержанн¤) прибутку, зумовлюютьс¤ двома групами причин.

ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ вс≥л¤к≥ порушенн¤ нормального виробничого процесу внасл≥док стих≥йних лих, авар≥й та ≥нших не передбачуваних под≥й. ƒо другоњ групи в≥днос¤ть зм≥ну ринковоњ конТюнктури, пог≥ршенн¤ або ж пол≥пшенн¤ умов виконанн¤ контракт≥в постачальниками чи в≥дмову споживач≥в в≥д замовленоњ продукц≥њ.

ѕрибуткова п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть передбачаЇ пост≥йне оновленн¤ основних актив≥в, впровадженн¤ нових технолог≥й, зам≥ну традиц≥йних матер≥ал≥в тощо. ≤ншими словами, неможливо висто¤ти в конкурентн≥й боротьб≥ без пошук≥в невикористаних резерв≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, а значить, без розумного ризику. «вичайно, при цьому дуже в≥рог≥дн≥ й втрати. —трахуванн¤ в≥д них може стати важливою п≥дтримкою п≥дприЇмц≥в в освоЇнн≥ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу.

¬ умовах становленн¤ ринковоњ економ≥ки ≥ саме страхуванн¤ все б≥льше стаЇ обТЇктом комерц≥йноњ д≥¤льност≥. —траховик, беручи на себе в≥дпов≥дальн≥сть за певн≥ матер≥альн≥ активи чи господарськ≥ операц≥њ, тим самим ризикуЇ сам. “ому в≥н може братис¤ за де¤к≥ види страхуванн¤, ¤ким властива п≥двищена небезпека, повТ¤зана з великими ризиками. ќднак багато з них можуть стати обТЇктом взаЇмного страхуванн¤.

« розширенн¤м ринкових форм господарюванн¤ буде посилюватис¤ потреба страхового захисту п≥дприЇмницьких структур, ¤к≥ до того ж значно зростуть к≥льк≥сно. ¬одночас можливост≥ страхуванн¤ њх будуть також розвиватись внасл≥док зм≥цненн¤ ф≥нансового становища страховик≥в.

—трахуванн¤ виробничих ризик≥в

–изиковий характер виробництва зумовлений ¤к можливими збитками в≥д зупинки конвеЇра, автоматичних л≥н≥й або всього п≥дприЇмства чи його п≥дрозд≥лу, так ≥ непередбачуваними насл≥дками в≥д впровадженн¤ новоњ техн≥ки й технолог≥њ.

—трахуванн¤ на випадок змушеного простою техн≥ки ≥ устаткуванн¤ виступаЇ (за своњм зм≥стом) ¤к доповненн¤ до страхуванн¤ основних та оборотних актив≥в, тому що змушена перерва у виробництв≥ зумовлюЇтьс¤ загибеллю або пошкодженн¤м њх. « огл¤ду на це ≥ склад страхувальник≥в, ≥ перел≥к страхових випадк≥в у названих видах страхуванн¤ можуть бути однаковими. –азом з тим, це не означаЇ њхнього автоматичного зв'¤зку.  л≥Їнти можуть укладати договори або за обома видами страхуванн¤, або за одним з них. ≈коном≥чно виправданим Ї одночасне укладенн¤ п≥дприЇмцем договор≥в ≥з страхуванн¤ майна та страхуванн¤ в≥д вимушених простоњв. ƒл¤ страховик≥в укладанн¤ двох названих договор≥в страхуванн¤ дозвол¤Ї б≥льш виважено ≥ з меншими втратами розраховувати збиток у раз≥ стих≥йного лиха або настанн¤ ≥ншого страхового випадку.

ƒо страховоњ в≥дпов≥дальност≥ в раз≥ непередбаченоњ зупинки виробництва можуть включатись втрати в≥д простою, зумовленого перервами в електро- ≥ газопостачанн≥, неподачею води, стисненого пов≥тр¤ тощо, причинами ¤ких Ї авар≥њ, що сталис¤ не в страхувальника, а у в≥дпов≥дних його постачальник≥в.

ќсоблив≥стю страхуванн¤ в≥д простоњв у виробничому процес≥ Ї те, що розм≥р збитку при цьому в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д тривалост≥ змушених зупинок виробництва. “ому дл¤ визначенн¤ обс¤гу страхового в≥дшкодуванн¤ дуже важливо встановити тривал≥сть в≥дпов≥дальност≥ страховоњ орган≥зац≥њ, тобто пер≥од часу, на прот¤з≥ ¤кого д≥ють њњ зобов'¤занн¤ щодо в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д простою. ” св≥тов≥й практиц≥ найб≥льш поширеним Ї встановленн¤ такоњ в≥дпов≥дальност≥ на пер≥од тривал≥стю до одного року.

” договорах страхуванн¤ збитк≥в в≥д простою здеб≥льшого передбачаЇтьс¤ й встановленн¤ де¤коњ меж≥, перевищенн¤ ¤коњ зумовлюЇ виникненн¤ в≥дпов≥дальност≥ страховика. “акою межею може бути використана франшиза в грошовому вираженн≥, широко застосовувана в практиц≥ майнового страхуванн¤, або пер≥од простою, при перевищенн≥ ¤кого страхувальник одержуЇ право на в≥дшкодуванн¤.

ƒо збитку, що п≥дл¤гаЇ страховому в≥дшкодуванню в≥д простою, вход¤ть так≥ елементи: витрати, зд≥йснен≥ за час зупинки виробництва, не одержаний внасл≥док цього прибуток, додатков≥ затрати на л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в страхового випадку. ” зв'¤зку з тим, що другий складовий елемент величини збитку, ¤к правило, найб≥льш значний, можна вживати визначенн¤ страхуванн¤ упущеного прибутку (доходу).

ƒо складу витрат у пер≥од зупинки виробництва включаютьс¤ так≥ затрати страхувальника, ¤к≥ в≥н змушений нести незалежно в≥д того, чи в≥дбуваЇтьс¤ виробничий процес, чи його зупинено. ќбчислюючи ц≥ витрати, встановлюють ту њхню частину, що про¤вл¤Їтьс¤ лише в умовах зупинки виробництва ≥ не залежить в≥д пост≥йних затрат.

ќбс¤г не одержаного за пер≥од зупинки виробничого процесу прибутку можна обчислити шл¤хом множенн¤ величини продукц≥њ, не виробленоњ внасл≥док простою, на норму прибутку, розраховану на одиницю продукц≥њ. ѕри таких розрахунках обс¤г не виробленоњ в пер≥од простою основних актив≥в продукц≥њ визначаЇтьс¤ у вигл¤д≥ р≥зниц≥ м≥ж величиною товарноњ маси, ¤ка могла бути вироблена в раз≥ нормального виробничого процесу, ≥ масою продукц≥њ, випущеноњ в результат≥ налагодженн¤ виробництва њњ на ≥нших об'Їктах.

ƒл¤ визначенн¤ суми додаткових затрат, спр¤мованих на скороченн¤ збитк≥в в≥д простою техн≥ки й устаткуванн¤, необх≥дно проанал≥зувати обл≥ков≥ та зв≥тн≥ документи, в ¤ких Ї необх≥дна ≥нформац≥¤ про введенн¤ додаткових зм≥н, оплату за надурочн≥ роботи, терм≥новий ремонт, залученн¤ менш ефективних техн≥ки й технолог≥њ тощо. ¬ажливою умовою зд≥йсненн¤ таких затрат Ї те, що сума њх не перевищувала можливого збитку за двома ≥ншими елементами в тому раз≥, коли б цих затрат не було.

«вернемо увагу на те, що розрахунок обс¤гу збитку, ¤к правило, досить складний ≥ вимагаЇ передовс≥м глибокого знанн¤ специф≥ки виробничого процесу на тому чи ≥ншому п≥дприЇмств≥, котре виступаЇ в рол≥ страхувальника. Ќеобх≥дний також анал≥з значного обс¤гу ≥нформац≥њ, ¤ка характеризуЇ вс≥л¤к≥ сторони його д≥¤льност≥.

ƒл¤ страхуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ застосовуютьс¤ т≥ ж загальн≥ обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥ страховика, що й до ≥нших вид≥в страхуванн¤ (порушенн¤ страхувальником правил ≥ техн≥ко-економ≥чних умов експлуатац≥њ механ≥зм≥в та устаткуванн¤, в≥йськов≥ д≥њ тощо).  р≥м них, у даному страхуванн≥ вилучаЇтьс¤ з в≥дшкодуванн¤ додатковий збиток, зумовлений зупинкою виробництва з таких причин: зм≥на затвердженого проекту ремонту чи реконструкц≥њ пошкоджених актив≥в; заборона органами м≥сцевоњ влади проведенн¤ в≥дновлювальних роб≥т; недостатн≥сть у страхувальника необх≥дних ф≥нансових або матер≥альних ресурс≥в дл¤ подоланн¤ насл≥дк≥в простою.

ѕри страхуванн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ставки платеж≥в встановлюютьс¤ у в≥дсотках до грошовоњ оц≥нки валовоњ продукц≥њ, ¤ка випускалась до настанн¤ страхового випадку. ћожливе й використанн¤ середн≥х ставок за видами д≥¤льност≥ чи галуз¤ми з коригуванн¤м њх стосовно конкретних п≥дприЇмств. “ут необх≥дне врахуванн¤ загального техн≥ко-економ≥чного стану њхнього майна, ч≥ткост≥ та орган≥зац≥њ виробництва, господарських зв'¤зк≥в, ступен¤ ймов≥рност≥ виникненн¤ втрат. ¬ивченн¤ цих чинник≥в може бутив одних випадках п≥дставою дл¤ зниженн¤ страхових платеж≥в, а в ≥нших Ч дл¤ п≥двищенн¤ њх. «алежно в≥д конкретноњ ситуац≥њ виправданим може бути й наданн¤ скидки ≥з ставки платеж≥в у тому раз≥, ¤кщо страхувальник зум≥в не допустити настанн¤ страхових випадк≥в на прот¤з≥ дек≥лькох рок≥в, ≥ цей пер≥од не претендував на страхове в≥дшкодуванн¤. Ќавпаки, в раз≥ частих або великих збитк≥в на де¤ких виробництвах доц≥льно п≥двищувати дл¤ них ставки страхових платеж≥в.

ѕевн≥ особливост≥ Ї у страхуванн≥ ризик≥в, пов'¤заних з впровадженн¤м у виробництво новоњ техн≥ки та технолог≥й. ÷≥ ризики залежать в≥д конкретних напр¤м≥в страхуванн¤. ќдним з них Ї страхуванн¤ самоњ техн≥ки, транспортних засоб≥в та устаткуванн¤, технолог≥чних л≥н≥й тощо на випадок загибел≥, зупиненн¤ чи порушенн¤ њхнього ритму роботи. ¬ цьому раз≥ передбачаЇтьс¤ в≥дшкодуванн¤ пр¤мих збитк≥в, пов'¤заних ≥з страховими об'Їктами. ƒругий напр¤м Ч це страхуванн¤ в≥д раптових неспри¤тливих насл≥дк≥в впровадженн¤ науково-техн≥чних ≥ технолог≥чних новинок, в≥д авар≥й та руйнуванн¤ цих новинок. …детьс¤ про опосередкован≥ збитки страхувальника, ¤кий змушений нести додатков≥ втрати ≥ не одержувати на прот¤з≥ де¤кого часу запланований обс¤г прибутку. «а наведеними напр¤мами страхуванн¤ може зд≥йснюватись ¤к окремо, так ≥ в комплекс≥.

—трахуванн¤ новоњ техн≥ки та технолог≥й стосуЇтьс¤ ризик≥в, пов'¤заних з њх експлуатац≥Їю. ƒо них в≥днос¤тьс¤: конструкц≥йн≥ помилки у виготовленн≥ техн≥ки й розробц≥ технолог≥њ, п≥дбор≥ матер≥ал≥в, використанн≥ њх; непередбачене надходженн¤ на ринок б≥льш конкурентоздатноњ або дешевоњ техн≥ки чи технолог≥й; не ви¤влен≥ п≥д час випробувань дефекти; неправильн≥ показанн¤ вим≥рювальних, регулювальних або попереджувальних прилад≥в, що призводить до зниженн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, ≥нших негативних насл≥дк≥в; не передбачуван≥ показники напруги й тиску, ¤к≥ викликають зупинку техн≥ко-технолог≥чного процесу; непрофес≥йн≥ д≥њ в обслуговуванн≥ устаткуванн¤, технолог≥чних л≥н≥й, машин та механ≥зм≥в. ћожливе страхуванн¤ й в≥д ≥нших ризик≥в, реал≥зац≥¤ ¤ких призводить до зруйнуванн¤, поломки активноњ частини основних актив≥в ≥ зупиненн¤ виробництва.

1	2

Ќазва: —трахуванн¤ виробничих ризик≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1933 прочитано)