—трахуванн¤ > —трахуванн¤ ≥ характер душ≥ кл≥Їнта

—трахуванн¤ ≥ характер душ≥ кл≥Їнта

—траховий маркетинг

ћожлив≥сть застрахувати об'Їкт у значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м страхувальника до проблеми страхуванн¤ взагал≥. “ому в страхов≥й д≥¤льност≥ потр≥бно враховувати кр≥м ф≥нансових, економ≥чних ще й особист≥сн≥ ¤кост≥ суб'Їкт≥в, що приймають р≥шенн¤ при висновку договор≥в страхуванн¤.

Ћюди, що складають сусп≥льство, не схож≥ один на одного по своЇму темперамент≥, в≥дношенню до житт¤, здатност≥ ставити перед собою життЇв≥ ц≥л≥ ≥, саме головне, по здатност≥ переборювати перешкоди на шл¤ху до цим ц≥л¤м.

¬≥дом≥ уроджен≥ характеристики темперамент≥в людини: меланхол≥йний, холеричний, сангв≥н≥чний ≥ флегматичний. ¬они показують темп руху на шл¤ху до поставленоњ життЇвоњ мети, манеру поводженн¤ при прагненн≥ до нењ, але не здатн≥сть ставити саму мету, тому ц≥ психолог≥чн≥ характеристики недостатн≥ дл¤ оц≥нки особистост≥ з погл¤ду њњ д≥лових ¤костей.

¬ етнолог≥њ використовуЇтьс¤ така характеристика особистост≥, що характеризуЇ здатн≥сть людини до наднапружень заради поставленоњ мети, енерг≥йн≥сть людини, здатн≥сть бороти ≥ платити за дос¤гнуту мету.

÷е пас≥онарн≥сть, уроджена здатн≥сть людини, обумовлена його генетичними властивост¤ми ≥ зовн≥шн≥х ≥ ф≥з≥олог≥чних фактор≥в, що зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом, прот¤гом житт¤. (ƒив. напр. прац≥ Ћ.Ќ. √умильова).

Ѕудь-¤ке сусп≥льство складаЇтьс¤ з людей з р≥зною пас≥онарн≥стю ≥ саме маЇ усереднену пас≥онарн≥сть, причому р≥вень њњ в час≥ м≥н¤Їтьс¤ по складних законах, багато хто з ¤кий поки не зовс≥м ¤сн≥. Ќе знайдена м≥ра пас≥онарност≥, способи њњ вим≥ру, тому можна оперувати т≥льки ¤к≥сними њњ визначенн¤ми, пон¤тт¤ми чи б≥льше менше, тобто судити про пор≥вн¤льний, але не про к≥льк≥сний њњ зм≥ст.

ќск≥льки частота под≥й у сусп≥льств≥ зб≥льшуЇтьс¤ при зб≥льшенн≥ пас≥онарноњ напруги, можна зробити висновок, що наше сусп≥льство знаходитьс¤ на пас≥онарному зрушенн≥ в пор≥вн¤нн≥ згодом Ђзастоюї. «нанн¤ р≥вн¤ пас≥онарност≥ ≥ напр¤мки њњ зм≥ни дуже важливо, тому що пас≥онарн≥сть Ї м≥рою потенц≥йних можливостей сусп≥льства ≥ визначаЇ розм≥щенн¤ в ньому ведучих сил.

 оли перед людиною устають в≥чн≥ питанн¤ Ц матер≥альн≥ чи блага душа, чи горд≥сть жад≥бн≥сть, чи слава тихе житт¤, кожний вибираЇ св≥й шл¤х ≥ чим б≥льше р≥внод≥ючий вектор життЇвих зусиль схил¤Їтьс¤ уб≥к душ≥, ≥дењ, чим б≥льше в людини здатн≥сть до понад напругам заради прагненн¤ бути собою, тим вище пас≥онарн≥сть даноњ особи людськоњ череди, ≥менованого сусп≥льством.

ѕас≥онарн≥сть характеризуЇ поводженн¤ особистостей ≥ в стратег≥чних питанн¤х, ≥ в повс¤кденному житт≥, ≥ можна передбачати поводженн¤ людини в процес≥ прийн¤тт¤ р≥шень, бо ¤кщо пас≥онарн≥сть в≥дбиваЇ буд≥влю, арх≥тектон≥ку Ђдушиї, то в≥д цього людин н≥куди не п≥де в будь-¤ких життЇвих обставинах.

ѕас≥онарн≥ характеристики Ї уродженими ≥ сховати њх ц≥лком в≥д сп≥врозмовника людин не може. «нанн¤ закон≥в зм≥ни пас≥онарност≥ може дати можлив≥сть прогнозуванн¤ п≥дсумк≥в вибор≥в, схильн≥сть мас населенн¤ до збурювань, збройним чи конфл≥ктам мирним р≥шенн¤м у критичн≥ моменти, але це турботи пол≥тик≥в, тут же ми розгл¤немо т≥льки вузьке питанн¤ - поводженн¤ людей при р≥шенн≥ питанн¤ чи страхуватис¤ немаЇ.

 атегор≥њ пас≥онарност≥.

”мовно по пас≥онарност≥ д≥Їздатних член≥в сусп≥льства можна розд≥лити на наступн≥ категор≥њ.

Ќайнижча пас≥онарн≥сть у людей, ¤ких не ц≥кавить саме житт¤, ≥ вони нею не дорожать. ÷е люди, з погл¤ду б≥льшост≥, хвор≥, њх небагато, вони нежиттЇздатн≥.

¬ище њх коштуЇ шар людей, поводженн¤ ¤ких визначаЇтьс¤ пок≥рн≥стю обставинам; вони хоча ≥ борють за житт¤, не мають н≥ власност≥, н≥ засоб≥в (бомж≥, бурлаки, люди без власност≥). ÷е субпас≥онар≥њ чи суб'Їкти з негативною пас≥онарн≥стю. ¬они не представл¤ють дл¤ страховик≥в ≥нтересу, ¤к страхувальники, хоча ≥ можуть бути об'Їктами доброд≥йност≥, тими, що страхуютьс¤ чи Увыгодоприобретател¤миФ (рус.) в договорах страхуванн¤.

Ќабагато велика частина населенн¤ в нормальному, сталому сусп≥льств≥ ¤вл¤Ї собою адаптовану до умов житт¤ прошарок з нульовою пас≥онарн≥стю. —умарний ≥мпульс њхн≥х пристрастей приблизно дор≥внюЇ сум≥ ≥нстинкт≥в самозбереженн¤. ѓхн≥ ≥нтереси ≥ св≥тогл¤д гармон≥юють з умовами ≥снуванн¤, вони не прагнуть зм≥нити себе, не прагнуть зм≥нити сусп≥льство. ÷е њх, свого роду щаст¤, але оск≥льки страхуванн¤ власного житт¤, здоров'¤ ≥ майна вимагають елементарноњ у¤ви, напруги розумових зд≥бностей, що неможливо при нульовому р≥вн≥ пас≥онарност≥ , те ≥ цей прошарок також не ц≥кавий дл¤ страховик≥в ¤к страхувальник≥в по особистих договорах страхуванн¤, у ¤кост≥ ж розпор¤дник≥в засоб≥в п≥дприЇмств ≥ ф≥рм ц≥ особистост≥ взагал≥ не зустр≥чаютьс¤.

¬ище њх коштують люди, що прагнуть упор¤дкувати своЇ житт¤ без ризику дл¤ житт¤. “аких людей у стаб≥льному ур≥вноваженому сусп≥льств≥ б≥льш≥сть. ÷е ≥н≥ц≥ативна частина населенн¤, з р≥зноб≥чними ≥нтересами, утворен≥, законослухн¤н≥ люди. —еред них знаход¤тьс¤ п≥дприЇмц≥, велика частина активноњ ≥нтел≥генц≥њ, активна частина роб≥тник≥в, сел¤н. ¬они мають власн≥сть, дорожать здоров'¤м, готов≥ м≥ркувати, зважувати ≥ здатн≥ приймати р≥шенн¤. ƒл¤ страховик≥в вони представл¤ють золотий фонд кл≥Їнтури по частин≥ особистого ≥ майнового страхуванн¤.

ўе вище по пас≥онарност≥ знаход¤тьс¤ особистост≥, що прагнуть до життЇвоњ удач≥, що прагнуть дос¤гти ≥деалу в профес≥йн≥й д≥¤льност≥ (фах≥вц≥, учен≥, люди мистецтва), люди, що прагнуть до ≥деалу матер≥ального усп≥ху (велик≥ б≥знесмени кер≥вники великих п≥дприЇмств). ” ц≥й частин≥ населенн¤ знаход¤тьс¤ страхувальники раритет≥в, майна юридичних ос≥б, обов'¤зкового страхуванн¤ обличч¤ небезпечних профес≥й на своњх п≥дприЇмствах, вантажоперевезень, ф≥нансових ризик≥в.

—лужбовц≥ високого рангу ф≥нансово-промислового комплексу дорожать своњм службовим становищем ≥ не схильн≥ ставити п≥д удар свою кар'Їру, заощаджуючи грош≥ власник≥в (державн≥ чи акц≥онерн≥) на страхових внесках. ¬они охоче страхують усе, що покладено за законом, але ≥н≥ц≥ативу ви¤вл¤ти не хочуть.

ўе б≥льшою пас≥онарн≥стю волод≥ють особистост≥, що прагнуть до ≥деалу морального усп≥ху (л≥дери парт≥й, пол≥тичн≥ д≥¤ч≥, авантюристи великого масштабу). ÷¤ категор≥¤ не представл¤Ї ≥нтересу дл¤ страхуванн¤, тому що њњ представники звикли ризикувати, т≥льки в ризику бачать сенс свого ≥снуванн¤, не прагнуть до щиросердечного спокою ≥ романтика боротьби њм дорожче впевненост≥ в майбутньому. Ќа вершин≥ пас≥онарност≥ знаход¤тьс¤ особи, що розгл¤дають себе, ¤к жертву заради ≥дењ, мети, що вони рахували високоњ (кам≥кадзе, терористи, ф≥дањни тощо). ∆ивуч≥ заради ≥дењ, вони, хоча ≥ впливають на стан сусп≥льноњ атмосфери, сам≥ по соб≥ не ц≥кав≥ дл¤ страхового б≥знесу в зв'¤зку з њхньою малою чисельн≥стю ≥ байдуж≥стю до спок≥йного житт¤. —усп≥льство, що потрапило п≥д њхн≥й вплив чи владу Ц це нещаст¤ дл¤ простих громад¤н.

—трахуванн¤, ¤к результат прагненн¤ сусп≥льства до стаб≥льного житт¤.
як вже згадувалось, пас≥онарн≥сть ще не вивчена в достатньому ступен≥, але ¤кщо навчитис¤ њњ враховувати, активно на нењ впливати, то можна використовувати ц≥ знанн¤ там, де потр≥бно передбачати поводженн¤ великих мас населенн¤.

—трахуванн¤ Ц результат прагненн¤ особистостей, суб'Їкт≥в, що складають сусп≥льство, до стаб≥льност≥ в житт≥, до зниженн¤ р≥зного роду ризик≥в. “ому страхуванн¤ розвиваЇтьс¤ т≥льки тод≥, коли р≥вень пас≥онарност≥ наближаЇтьс¤ до оптимального. ќдночасно, коли р≥вень пас≥онарност≥ в≥дходить в≥д оптимального, обс¤ги страхуванн¤ знижуютьс¤, тобто по них можна судити, в≥дходить пас≥онарн≥сть в≥д чи оптимуму до нього наближаЇтьс¤.

як≥ ще риси маЇ оптимальна пас≥онарн≥сть? ”с≥ у св≥т≥ в≥дносно, але сам≥ життЇздатн≥ особистост≥ це т≥, котр≥ не ризикують житт¤м даремно ≥ т≥, котр≥ прагнуть до усп≥ху, не загрожуючи житт¤ ≥нших. якщо розгл¤дати сусп≥льний пристр≥й, мети сусп≥льства з погл¤ду пр≥оритету не нац≥њ, не класу, а прав людини, то можна ввести деф≥н≥ц≥ю Ц оптимальноњ буде пас≥онарн≥сть, при ¤к≥й забезпечуЇтьс¤ найб≥льша життЇздатн≥сть б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства.

як бачимо, з погл¤ду страхового б≥знесу, у пас≥онарност≥ особистостей, що складають сусп≥льство, маЇтьс¤ оптимум. —траховикам нец≥кав≥ люди ¤к з малоњ, так ≥ з п≥двищеною пас≥онарн≥стю.

—трахова справа спри¤Ї п≥двищенню стаб≥льност≥, упевненост≥, щиросердечному спокою, але знаходить благодатний ірунт т≥льки там, де до цього Ї внутр≥шньо прагненн¤.

ѕо статистиц≥ в зах≥дних рег≥онах ”крањни к≥льк≥сть страхових компан≥й на один м≥льйон населенн¤ в три рази менше, н≥ж у центральних ≥ в п≥вденних област¤х. ÷е св≥дчить поб≥чно не т≥льки про ≥н≥ц≥ативн≥сть страховик≥в у цих рег≥онах, але ≥ про б≥льш оптимальний р≥вень пас≥онарност≥ населенн¤ й у свою чергу, про б≥льш усп≥шн≥ результати в цих рег≥онах майбутн≥х страхових ≥н≥ц≥атив.

ўоб прогнозувати умови, що спри¤тлив≥ страховому б≥знесу, корисно знати в ¤к≥й фаз≥ розвитку по пас≥онарност≥ знаходитьс¤ наше сусп≥льство. «анепад культури, по¤ва великоњ к≥лькост≥ субпас≥онар≥њв, зниженн¤ резистенсност≥ соц≥ально-пол≥тичноњ системи, усе це св≥дчить про зниженн¤ пас≥онарного напруги до гомеостазу, але все питанн¤ пол¤гаЇ в тому, чи д≥йшло воно до м≥н≥муму, з ¤кого випливаЇ чи п≥дйом пад≥нн¤ буде продовжуватис¤ дал≥.

«агальн≥ п≥дсумки страхового б≥знесу всел¤ють оптим≥зм, нав≥ть з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ. ”т≥м песим≥ст не йде в страховики в будь-¤ких обставинах.

1	2

Ќазва: —трахуванн¤ ≥ характер душ≥ кл≥Їнта
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (801 прочитано)