—трахуванн¤ > —трахуванн¤, в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤

—трахуванн¤, в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤

” середин≥ XIX стол≥тт¤ в результат≥ стр≥мкого розвитку промисловост≥, ускладненн¤ технолог≥чних процес≥в почаст≥шали нещасн≥ випадки на виробництв≥ та профес≥йн≥ захворюванн¤. “ому постала гостра потреба в законодавчих актах, що регулюють взаЇмини роботодавц¤ та його службовц≥в у процес≥ виробництва. ѕерш≥ законодавч≥ норми передбачали слабкий правовий захист службовц¤. ¬≥н мав довести не лише сам факт шкоди своЇму здоров'ю п≥д час роботи на роботодавц¤, а й те, що ц¤ шкода стала насл≥дком грубоњ необережност≥ роботодавц¤ або порушенн¤ ним вимог охорони прац≥. –озвиток законодавства Ївропейських крањн прив≥в до встановленн¤ сувороњ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ за шкоду життю та здоров'ю службовц¤. якщо нещасний випадок ставс¤ не внасл≥док грубоњ помилки, ¤коњ припустивс¤ службовець, чи навмисного невиконанн¤ ним своњх зобов'¤зань, йому маЇ бути виплачена компенсац≥¤. Ќаприк≥нц≥ 60-х рок≥в багато Ївропейських крањн ввели закон про обов'¤зкове страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤.

¬изначенн¤ в≥дпов≥дальност≥ –оботодавець несе в≥дпов≥дальн≥сть перед службовц¤ми в раз≥, коли:

* в≥н припустивс¤ особистоњ необережност≥ (¤кщо роботодавець Ї ф≥зичною особою);

* не зм≥г забезпечити в≥дпов≥дного та безпечного обладнанн¤, устаткувати безпечн≥ робоч≥ м≥сц¤ й п≥д≥брати квал≥ф≥кованих, компетентних службовц≥в;

* сталис¤ порушенн¤ законодавчих акт≥в, ¤к≥ можуть призвести до в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤;

* необережн≥сть одного з≥ службовц≥в призвела до травми ≥ншого службовц¤.

—лужбовц≥ Ч це особи, ¤к≥ працюють за наймом або навчаютьс¤, стажуютьс¤ на п≥дприЇмств≥ роботодавц¤. —лужбовцем вважаЇтьс¤ також будь-¤ка особа, найн¤та за договором субп≥др¤ду.

 ожний службовець п≥д час роботи маЇ додержувати розумноњ обережност≥ щодо свого здоров'¤ та безпеки, а також щодо здоров'¤ та безпеки ≥нших ос≥б, ¤к≥ можуть постраждати в≥д його хибних д≥й.

ќбов'¤зок кожного роботодавц¤:

* забезпечити охорону здоров'¤, безпеку та благополучч¤ своњх службовц≥в п≥д час роб≥т;

* вжити вс≥х заход≥в, щоб запоб≥гати будь-¤кому ризику дл¤ здоров'¤ ос≥б, ¤к≥ не Ї службовц¤ми роботодавц¤, та гарантувати њх безпеку;

* ус≥ма можливими засобами запоб≥гати викидам у атмосферу отруйних ≥ шк≥дливих речовин.

якщо прац≥вников≥ було завдано шкоди п≥д час виконанн¤ роботи в будь-¤кому м≥сц≥, не пов'¤заному з д≥¤льн≥стю роботодавц¤, останн≥й жодноњ в≥дпов≥дальност≥ за це не несе ≥ компенсац≥¤ не виплачуЇтьс¤.

”мови страхуванн¤. «а договором страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ страховики в≥дшкодовують збитки страхувальников≥ в раз≥ прит¤гненн¤ його до в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, ¤коњ було запод≥¤но життю та здоров'ю службовц¤, ≥ сталос¤ це в пер≥од д≥њ договору страхуванн¤, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службов≥ обов'¤зки. ƒодатково страховики сплат¤ть витрати страхувальника, понесен≥ ним за згодою страховоњ компан≥њ ≥ пов'¤зан≥ з розсл≥дуванн¤м, медичними та техн≥чними зв≥тами про обставини пригоди, а також ≥з захистом у суд≥.

 омпенсац≥¤ за р≥шенн¤м суду виплачуЇтьс¤ страхувальников≥ або за дорученн¤м останнього Ч потерп≥лому прац≥вников≥, ¤кщо це передбачено договором страхуванн¤. ѕроте в украњнськ≥й судов≥й практиц≥ позови щодо в≥дшкодуванн¤ збитк≥в прац≥вников≥ трапл¤ютьс¤ поки що р≥дко. –оботодавець сам в≥дшкодовуЇ постраждалому збитки, не довод¤чи до суду. “ому в договор≥ страхуванн¤ страховим випадком може визнаватис¤ не лише р≥шенн¤ суду, а й претенз≥¤ службовц¤.

¬ин¤тки з договору страхуванн¤. «ауважимо, що страховий захист надаЇтьс¤ лише стосовно в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ за т≥лесн≥ пошкодженн¤, смерть та профес≥йн≥ захворюванн¤. Ўкода майну, ¤коњ завдано службовц¤м, покриваЇтьс¤ пол≥сом цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥. —траховик не в≥дшкодовуЇ витрати:

Х за будь-¤кими видами штраф≥в та неустойок;

Х викликан≥ навмисними д≥¤ми страхувальника;

Х особ≥, ¤ка не Ї страхувальником або партнером страхувальника, на котрого поширюЇтьс¤ страховий захист.

ƒл¤ певних вид≥в д≥¤льност≥ страховик може вдаватис¤ до обмежень. Ќаприклад, щодо роботи з де¤кими механ≥змами. “ак≥ роботи, ¤к п≥дривн≥ виключаютьс¤, але можуть прийматись на страхуванн¤ за додаткову платню.

ѕол≥си страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ виключають ризик шкоди службовц¤м п≥д час використанн¤ транспортних засоб≥в (покриваЇтьс¤ транспортними страховиками) та ризик п≥д час роботи на морських бурових установках ≥ платформах (≥з 1993 року).

якщо службовець д≥став травму п≥д час виконанн¤ роб≥т, не пов'¤заних ≥з його безпосередн≥ми обов'¤зками (визначеними контрактом) та квал≥ф≥кац≥Їю, то компенсац≥¤ за пол≥сом не в≥дшкодовуЇтьс¤. “ак, травма, отримана токарем п≥д час виконанн¤ слюсарних роб≥т, або неквал≥ф≥кованим роб≥тником, котрий виконуЇ роботу, ¤ка вимагаЇ певноњ квал≥ф≥кац≥њ, страхуванн¤м не покриваютьс¤. ѕ≥д час укладанн¤ договору страхуванн¤ обов'¤зково обумовлюЇтьс¤ вид роб≥т, що њх можуть виконувати т≥ або ≤нш≥ групи прац≥вник≥в.

—трок страхуванн¤. –оботодавцев≥ зручно пост≥йно страхуватись в одного страховика. Ќаприк≥нц≥ року перегл¤даютьс¤ умови договору страхуванн¤, уточнюЇтьс¤ страхова прем≥¤.

ƒл¤ страхувальника буваЇ складно визначити, хто з його страховик≥в маЇ сплатити позови у зв'¤зку з латентними захворюванн¤ми. ’вороба, що виникла п≥д час та з приводу профес≥йноњ д≥¤льност≥, може розвиватись та не ви¤вл¤тись тривалий час. Ќаприклад, рак, азбестоз, сил≥коз, профес≥йна глухота ≥ т. ≥н. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ види профес≥йних захворювань, пов'¤заних ≥з пасивним кур≥нн¤м, стресом на робочому м≥сц≥, електромагн≥тними випром≥нюванн¤ми. якщо прот¤гом пер≥оду розвитку хвороби страхувальник обслуговувавс¤ в р≥зних страховик≥в ≥ визначити Ђв≥дпов≥дальногої неможливо, практикуЇтьс¤ розпод≥л виплат за позовом м≥ж цими страховиками.  ожний ≥з них сплачуЇ свою частину в≥дшкодуванн¤ залежно в≥д тривалост≥ пер≥оду страхуванн¤ саме в нього.

–изики латентних профес≥йних захворювань спричинилис¤ до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ договор≥в страхуванн¤, ¤к≥ укладаютьс¤ на баз≥ Ђза¤влених позов≥вї. “аке покритт¤ захищаЇ страховика в≥д в≥дпов≥дальност≥ за хвороби, що виникли до початку д≥њ пол≥су, але ви¤вились у пер≥од д≥њ цього страхуванн¤.

“еритор≥альн≥ меж≥ страхуванн¤. «деб≥льшого в пол≥с≥ обумовлюЇтьс¤ територ≥¤ страхуванн¤ Ч конкретна крањна або нав≥ть ч≥тко визначен≥ д≥л¤нки, наприклад територ≥¤ заводу, буд≥вельного майданчика.

Ћ≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ страховика. ƒонедавна страховики не обмежували суми в≥дшкодуванн¤ за угодами страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц≥в. Ѕагато страхових компан≥й почали вводити л≥м≥ти в≥дпов≥дальност≥ на поодинок≥ катастроф≥чн≥ збитки. Ќин≥ вони становл¤ть в≥д 10 до 25 млн фунт≥в стерл≥нг≥в за кожним страховим випадком, включаючи юридичн≥ витрати.

ќдн≥Їю з причин таких зм≥н стала катастрофа на морськ≥й платформ≥ Ђѕайпер јльфаї, де в результат≥ вибуху загинуло 165 ≥з 226 прац≥вник≥в. —лужбовц≥, ¤к≥ працюють у р≥зних роботодавц≥в, п≥ддались ризику одного нещасного випадку, тобто сталась кумул¤ц≥¤ ризику. «агальна сума сплачених позов≥в дос¤гла 2 млрд долар≥в.

—траховики обов'¤зково застосовують франшизу по одному страховому випадку, а також по збитках стосовно одного службовц¤.

јндерраптинг. ƒл¤ оц≥нки ризику андеррайтер зажадаЇ в≥д страхувальника таку ≥нформац≥ю:

¬ид виробництва. –≥д д≥¤льност≥ страхувальника описуЇтьс¤ докладно з метою уточненн¤ страхового захисту, селекц≥њ ризик≥в. Ќаприклад, у пол≥с≥ страхуванн¤ компан≥њ, що зд≥йснюЇ прокладенн¤ комун≥кац≥й, може бути не передбачена робота у шахтах метропол≥тену.

”мови прац≥ службовц≥в, дотриманн¤ техн≥ки безпеки та розвиток соц≥альноњ сфери. Ќа п≥дстав≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ можна судити про ступ≥нь ризику та ймов≥рн≥сть розвитку профес≥йних захворювань.

 ≥льк≥сть службовц≥в, ≥х квал≥ф≥кац≥¤, стаж.

–≥чна зароб≥тна плата. —аме цей показник беретьс¤ за основу дл¤ визначенн¤ достатн≥х л≥м≥т≥в.

—пециф≥ка д≥¤льност≥ окремих категор≥й службовц≥в. ¬ивчаЇтьс¤ характер роб≥т Ч чи пов'¤зан≥ вони з використанн¤м вибухових та вогненебезпечних речовин, х≥м≥кат≥в, механ≥чних пристроњв, з роботою на висот≥ або п≥д землею. ¬≥дпов≥дно андеррайтер може виключити окрем≥ ризики або ввести обмеженн¤, наприклад, покритт¤ надаЇтьс¤ дл¤ роб≥т, виконуваних на висот≥ не б≥льш н≥ж 20 метр≥в.

–обота на чуж≥й територ≥њ.

≤стор≥¤ збитк≥в за останн≥ 5 рок≥в, сума найб≥льшого збитку.

–озрахунок прем≥њ. ѕол≥си, ¤к правило, оформл¤ютьс¤ на регульован≥й основ≥. —трахувальник виплачуЇ депозитну страхову прем≥ю, сума ¤коњ залежить в≥д р≥чноњ суми зароб≥тноњ плати (брутто-зароб≥тноњ плати за страховий р≥к, включаючи вс≥ оподатковуван≥ прибутки).

ƒругий метод п≥драхунку страховоњ прем≥њ грунтуЇтьс¤ на сумах р≥чного об≥гу Ч прибутк≥в в≥д продажу продукц≥њ та поб≥чних операц≥й, а також в≥д к≥лькост≥ зайн¤тих у виробництв≥.

1

Ќазва: —трахуванн¤, в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (530 прочитано)