—трахуванн¤ > —учасн≥ можливост≥ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банк≥вськ≥й та страхов≥й справ≥

“овариство м≥жнародних м≥жбанк≥вських телекомун≥кац≥й (Society for Worlduide Interbank Financial Telecommunication, SWIFT) було засновано в травн≥ 1973 р. —початку до нього входило 239 банк≥в ≥з 15 крањн ™вропи ≥ јмерики. јле реальне виконанн¤ операц≥й почалось т≥льки 9 травн¤ 1977 р. з участю 513 банк≥в ≥з 15 крањн св≥ту. ¬ червн≥ 1992 р. до мереж≥ SWIFT було п≥дключено вже б≥льше 3000 ф≥нансових орган≥зац≥й з б≥льш чим 80 крањн. ўор≥чний граф≥к мереж включаЇ в себе б≥льше 1,7 млн. банк≥вських пов≥домлень.

ћета товариства Ц вивченн¤, створенн¤ ≥ використанн¤ засоб≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ швидкоњ обробки ≥ безпечноњ передач≥ по компТютерних мережах плат≥жних доручень, а також любоњ ≥ншоњ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ.

ѕереваги SWIFT:

п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи банк≥в за рахунок використанн¤ стандартизац≥њ ≥ сучасних способ≥в передач≥ ≥нформац≥њ;

забезпеченн¤ над≥йност≥ при передач≥ пов≥домлень (кодуванн¤ ≥ спец≥альний пор¤док передач≥ ≥ прийому);

пр¤мий доступ банк≥в Ц учасник≥в SWIFT до своњх кореспондент≥в, в≥дд≥лень ≥ ф≥л≥ал≥в, ¤к≥ розм≥щен≥ по всьому св≥ту за 20 хвилин, а терм≥нов≥ Ц за 5;

використанн¤ стандартизованих пов≥домлень, дозвол¤Ї усувати ¤зиков≥ барТЇри ≥ зменшити в≥дм≥нност≥ в практиц≥ виконанн¤ м≥жнародних банк≥вських операц≥й;

гарант≥¤ безпеки передач≥ даних (захист в≥д п≥дробок, втрати ≥нформац≥њ ≥ залишенн¤ плат≥жних доручень ≥ ф≥нансових пов≥домлень без в≥дпов≥д≥).

 онцепц≥¤ пов≥домлень у м≥жнародн≥й м≥жбанк≥вськ≥й мереж≥.
—истема SWIFT представл¤Ї собою м≥жнародну м≥жбанк≥вську мережу дл¤ збер≥ганн¤ ≥ передач≥ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ. ƒан≥ передаютьс¤ в мереж≥ у вигл¤д≥ структурних пов≥домлень, кожна з ¤ких призначена дл¤ виконанн¤ певноњ ф≥нансовоњ операц≥њ. ƒл¤ п≥дключенн¤ вузла система ≥ндив≥дуально п≥дтверджуЇ прийом пов≥домлень ≥ њх обробку.

Ѕезпека м≥жбанк≥вськоњ мереж≥.

¬исокий р≥вень безпеки забезпечуЇтьс¤ системою контролю доступу до мереж≥, ¤ка включаЇ в себе м≥сцев≥ парол≥ двох вузл≥в ≥ журнальн≥ файли в ¤ких збер≥гаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про п≥дключенн¤ до мереж≥. ¬с¤ ≥нформац≥¤, ¤ка передаЇтьс¤ в систем≥ SWIFT шифруЇтьс¤.

Ќад≥йн≥сть ≥ безперервн≥сть роботи системи.

—истема працюЇ безперервно 24 години на добу ≥ 365 дн≥в у роц≥. ўоденно вс≥ користувач≥ отримують зв≥т, в ¤кому м≥ститьс¤ важлива ≥нформац≥¤ про роботу мереж≥. “акий зв≥т може розсилатис¤ автоматично або по спец≥альному запиту.  р≥м того в любий момент Ї можлив≥сть звТ¤затись з≥ спец≥ал≥стом дл¤ ви¤сненн¤ питанн¤, ¤ке виникло в ход≥ експлуатац≥њ системи.


¬икористанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у страхов≥й справ≥

” страхуванн≥ використовуютьс¤ так≥ пон¤тт¤, ¤к Ђнауково-техн≥чн≥ засобиї, Ђтехн≥чн≥ засобиї, та ≥нш≥, обТЇднан≥ загальним пон¤тт¤м ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ќск≥льки одним ≥з завдань ≥нформац≥йних технолог≥й Ї ви¤вленн¤, обробка ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ, то використанн¤ спец≥ал≥стом персонального компТютера, п≥дключеного до мереж≥ з метою збиранн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ, також можна в≥днести до ≥нформац≥йних технолог≥й. якщо ж ≥снуЇ новий вид ≥нформац≥йних технолог≥й, то необх≥дно визначити основн≥ правила ≥ прийоми њх використанн¤.

¬с≥ послуги що надаютьс¤ мережею Internet можна умовно под≥лити на дв≥ категор≥њ: обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж абонентами мереж≥ та використанн¤ баз даних мереж≥.  ористуючись цими послугами, спец≥ал≥сту страховоњ справи в≥дкриваютьс¤ велик≥ можливост≥ дл¤ отриманн¤, досл≥дженн¤ та збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ усп≥шного виконанн¤ покладених на нього обовТ¤зк≥в.

≈лектронна пошта (e-mail)

÷е саме попул¤рне на сьогодн≥ використанн¤ Internet у нас в ”крањн≥. ѕ≥драхунки показують, що в св≥т≥ Ї б≥льше 50 м≥льйон≥в користувач≥в електронноњ пошти (дан≥ серверу http://www.aport.ru). ѕопул¤рн≥сть њњ по¤снюЇтьс¤ тим, що е-mail доступна при будь-¤кому доступ≥ до Internet. —истема електронноњ пошти Internet Ц це величезна електронно-поштова система св≥ту, ¤ка часто використовуЇтьс¤ дл¤ звТ¤зку м≥ж ≥ншими несум≥сними поштовими системами. ѓњ робота нагадуЇ роботу звичайноњ пошти: ви пишете листа на аркуш≥ паперу (екран≥ диспле¤), запечатуЇте в поштовий конверт (збер≥гаЇте його в файл≥), а п≥сл¤ цього п≥дписавши конверт Ц додаЇте заголовок, ≥ в≥дносите в поштове в≥дд≥ленн¤ (передаЇте на вашу поштову машину). ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д звичайноњ пошти зайве хвилюванн¤ щодо марок, штамп≥в ≥ затримки в дороз≥. ” б≥льшост≥ випадк≥в пошта за 10Ц20 хвилин буде доставлена в ≥ншу частину земноњ кул≥.

«а допомогою е-mail прац≥вник страховоњ компан≥њ може посилати пов≥домленн¤, запити, отримувати њх у свою електронну поштову скриньку, в≥дпов≥дати на листи кореспондент≥в автоматично, використовуючи њх адреси, виход¤чи з њх лист≥в, розсилати коп≥њ документ≥в в≥дразу дек≥льком одержувачам, переправл¤ти отриманий лист чи оф≥ц≥йний документ за ≥ншою адресою. ѕри цьому зм≥ст електронного листа в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зм≥сту звичайного листа тим, що в електронному лист≥ ≥снуЇ можлив≥сть передавати файли з граф≥чною ≥нформац≥Їю (план-схема), звуков≥ файли, в≥деофайли чи фотограф≥њ (субТЇктивний портрет особи. «а допомогою Internet можна посилати пошту з будь-¤кого компТютера в сум≥жн≥ мереж≥ (наприклад, у локальну мережу страховоњ компан≥њ ‘–Ќ), ¤кщо ви знаЇте адресу в≥дпов≥дного шлюзу, формат його звертань ≥ адресу в т≥й мереж≥.

ѕ≥д час користуванн¤ e-mail, через њњ оперативн≥сть, може скластис¤ в≥дчутт¤ телефонного звТ¤зку, але завжди потр≥бно усв≥домлювати, що це все ж пошта. ¬с≥ пов≥домленн¤ письмов≥, тому майже документован≥. Ќегативним моментом використанн¤ e-mail Ї те, що вона не волод≥Ї т≥Їю м≥рою приватност≥, ¤к звичайна пошта. “ому необх≥дно дотримуватись де¤ких обмежень у посланн¤х e-mail. јнон≥мн≥сть також виключена: джерело простежуЇтьс¤ без великих зусиль.

ѕроцес роботи з електронною поштою не викликаЇ н≥¤ких труднощ≥в. ” сучасних програмах-оболонках, призначених дл¤ роботи з ≤нтернет, ≥снують додатки ≥ дл¤ роботи з e-mail.

Talk. –озмова в мереж≥

÷е екв≥валент телефонного д≥алогу ≥ вимагаЇ, щоб ¤к ви, так ≥ особа, з ¤кою ви хочете розмовл¤ти, мали доступ до цього серв≥су ≥ знаходились у мереж≥ в один ≥ той же час.

ƒл¤ прац≥вника страховоњ компан≥њ така можлив≥сть ≤нтернет представл¤Ї велику зручн≥сть, оск≥льки в≥н може сп≥лкуватис¤ з будь-¤кою особою, ¤ка представл¤Ї службовий ≥нтерес, нав≥ть, з особою, ¤ка знаходитьс¤ в ≥ншому к≥нц≥ св≥ту. “аке сп≥лкуванн¤ набагато економн≥ше ¤к у ф≥нансовому план≥, так ≥ дл¤ економ≥њ часу на безпосередн≥ зустр≥ч≥; маЇ б≥льший ефект, н≥ж при телефонн≥й розмов≥ чи при сп≥лкуванн≥ поштою.

« розвитком ≥нформац≥йних технолог≥й ц¤ послуга ≤нтернет дещо зм≥нилась. ” даний час таке сп≥лкуванн¤ можливе не т≥льки шл¤хом читанн¤ сл≥в на екран≥, але й безпосередньо за допомогою сл≥в ≥ жест≥в. ѕри такому сп≥лкуванн≥ ви можете бачити та чути все те, що робить ваш сп≥врозмовник.

÷е в≥дкриваЇ велик≥ можливост≥ дл¤ прац≥вник≥в страхових компан≥й спостер≥гати за проведенн¤м певних д≥й ≥нших ос≥б, проводити так≥ д≥њ самому, обм≥нюватись досв≥дом з≥ своњми колегами з р≥зних крањн, отримувати консультац≥њ в≥д видатних вчених св≥ту шл¤хом безпосереднього задаванн¤ питань. “ака послуга ≤нтернет в≥дкриваЇ дл¤ учасник≥в процесу сп≥лкуванн¤ нове баченн¤ наприклад, такоњ д≥њ, ¤к проведенн¤ експертизи.

–озмова в мереж≥: Internet Relay Chat

IRC (Internet Relay Chat) орган≥зований таким чином, що може бути названий короткохвильовим рад≥о Internet: маЇ р¤д канал≥в, що покривають певну тематику.  ористувач п≥дключаЇтьс¤ до одного з компТютер≥в, що п≥дтримують режим IRC, вибираЇ канал, ¤кий ц≥кавить його ≥ сп≥лкуЇтьс¤ з сп≥врозмовниками, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на л≥н≥њ шл¤хом набору тексту з клавiатури. «а на¤вност≥ звуковоњ плати ≥ в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤ можна прослуховувати сп≥врозмовник≥в ≥ нав≥ть п≥дбирати дл¤ них голос.

якщо ви не бажаЇте брати участь у сп≥лкуванн≥ великоњ к≥лькост≥ людей, то можете створити св≥й приватний канал особисто дл¤ себе ≥ ще дл¤ одного чи двох сп≥врозмовник≥в.

“ака можлив≥сть ≤нтернет схожа з Talk, але в≥др≥зн¤Їтьс¤ к≥льк≥стю сп≥врозмовник≥в ≥ тим, що ≥нформац≥¤, ¤ка була набрана на вашому мон≥тор≥ в той же час стаЇ в≥домою ус≥м, хто опинивс¤ з вами Ђна одн≥й хвил≥ї.
як ≥ у випадку з Talk, можливост≥ ц≥Їњ послуги ≤нтернет можуть в≥д≥гравати велику роль у робот≥, оск≥льки в≥дкриваЇтьс¤ можлив≥сть проводити одночасно сп≥лкуванн¤ з дек≥лькома особами на р≥зних каналах мереж≥, забезпечувати своЇр≥дну присутн≥сть п≥д час сп≥лкуванн¤ фах≥вц≥в з≥ страховоњ справи, консультац≥й з кл≥Їнтами, профес≥йних нарад ≥ т. д., ≥нших учасник≥в сп≥лкуванн¤, ¤к≥ необовТ¤зково повинн≥ знаходитис¤ в одному рег≥он≥.

Ђ¬сесв≥тн¤ ≥нформац≥йна мережаї

≤нтернет ≥снуЇ вже багато рок≥в та лише в останн≥ к≥лька рок≥в спостер≥гаЇтьс¤ справд≥ г≥гантський його зр≥ст, а ≥нформац≥¤ про нього подаЇтьс¤ вс≥ма мас-мед≥а. ÷е повТ¤зано з по¤вою WWW (World Wide Web, або Ђ¬сесвiтн¤ iнформацiйна мережаї, коротко Ц павутина (Web), крiзь ¤ку можна одержати безкоштовний доступ до мультимедiа-документiв, ¤к≥ зберiгаютьс¤ на WWW-серверах всього свiту. Ќаприклад, можна вiдвiдувати вiртуальнi художнi виставки, читати мiжнароднi щоденнi газети i журнали, дiзнатис¤ про новини науки ≥ техн≥ки, укладати угоди або за допомогою iнтерактивних географiчних мап мандрувати по свiту, тиснучи на мишу на тому мiстi земноњ кулi, в ¤ку хочете потрапити

¬сесв≥тн¤ павутина сьогодн≥ Ц це г≥гантський неорган≥зований зб≥р г≥п
ермед≥йних документ≥в, ¤к≥ загалом м≥ст¤ть звТ¤зки (links) з базами даних, стор≥нками, зображенн¤ми, звуковими файлами, в≥деокл≥пами тощо.

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ можливост≥ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банк≥вськ≥й та страхов≥й справ≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2572 прочитано)