—трахуванн¤ > ”крањнська влада критикуЇ украњнськ≥ банки ≥... Ќ≥чого не пропонуЇ

”крањнська влада критикуЇ украњнськ≥ банки ≥... Ќ≥чого не пропонуЇ

ќстанн≥м часом украњнську банк≥вську систему п≥ддано обструкц≥њ на вс≥х р≥вн¤х - в≥д ѕрезидента до —в≥тового банку. √оловним чином - за височезн≥ кредитн≥ ставки. ≤ крити н≥чим - вони таки височезн≥. јле конкретних заход≥в, ¤к знизити ставки, критики не пропонують. ≤, швидше за все, не запропонують...

ƒругий р≥к п≥др¤д економ≥чне зростанн¤ змушуЇ битис¤ швидше серце оптим≥стично налаштованих експерт≥в в≥д економ≥ки. «ростають реальн≥ доходи населенн¤, надходженн¤ до бюджету, ≥ все це на тл≥ грошово-кредитноњ та валютноњ стаб≥льност≥ в крањн≥. ѕоказники л≥кв≥дност≥ у банк≥в зашкалюють, а кредитн≥ ставки... залишаютьс¤ на надхмарному р≥вн≥.

“ому не дивно, що, дотримуючись певноњ черговост≥, про Ђвадиї украњнськоњ банк≥вськоњ системи спочатку висловилис¤ експерти —в≥тового банку, ѕрезидент ≥ ѕрем'Їр-м≥н≥стр ”крањни.

≈ксперти —Ѕ у своЇму досл≥дженн≥ ф≥нансового сектора досить пр¤мол≥н≥йно в≥дзначили, що причина рихлост≥ та неефективност≥ украњнських банк≥в пол¤гаЇ в неефективному менеджмент≥, високих витратах та значн≥й залежност≥ банк≥в в≥д тих чи ≥нших ур¤дових р≥шень. ÷≥лком лог≥чн≥ висновки: оск≥льки р≥вень корупц≥њ у нас високий то, природно, банкам дешевше налагодити ЂвзаЇмовиг≥дн≥ї контакти з високопоставленими чиновниками, н≥ж вкладати грош≥ у вдосконаленн¤ б≥знесу та п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥. ѕравильне зауваженн¤, але що вд≥Їш? ѕрозор≥сть та тендерна практика, ¤ку культивував незабутьн≥й ¬иктор ёщенко, так ≥ не отримала прописку у в≥дносинах укрб≥знесу та укрвлади. ≤ хоч це добре в≥домо нерезидентам з —Ѕ вони про це говор¤ть дуже р≥дко.

ƒещо п≥зн≥ше Ђщир≥с≥ньку правдуї про банк≥вський сектор пов≥дав ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д  учма п≥д час свого в≥нницького в≥др¤дженн¤. ¬≥н звинуватив украњнськ≥ комерц≥йн≥ банки в егоњстичн≥й повед≥нц≥, що Ђзаган¤Ї п≥дприЇмства в глухий кутї ≥ змушуЇ шукати вих≥д не у виробництв≥, а в операц≥¤х куп≥вл≥-продажу. ƒ≥сталос¤ тод≥ в≥д ѕрезидента ≥ Ќацбанку, ¤кий, ¤к ви¤вилос¤, "акумулював кредитн≥ ресурси ≥ в≥ддавав њх нев≥домим компан≥¤м". јле дуже своЇчасне зауваженн¤ гаранта конституц≥њ, на жаль, також не супроводилос¤ чимось конкретн≥шим. ¬нутр≥шн≥й попит т≥льки формуЇтьс¤, а реальн≥ доходи населенн¤ зростають надто пов≥льно аби г≥дно п≥дтримати виробник≥в. “орг≥вл¤ ж дозвол¤Ї субТЇктам хоз¤йнуванн¤ зводити к≥нц≥ з ƒѕј” та розраховуватис¤ за банк≥вськими кредитами.

«рештою включивс¤ в дискус≥ю ≥ прем'Їр-м≥н≥стр ”крањни јнатол≥й  ≥нах. ¬≥н звернув увагу публ≥ки на те, що станом на 1 листопада 2000 р. за р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ 23,3%, кредитн≥ ставки комбанк≥в становили 34%, тод≥ ¤к на 1 листопада цього року за р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ 3,9%, кредитн≥ ставки комбанк≥в становл¤ть 21%.

¬≥дверто кажучи, автор повн≥стю под≥л¤Ї погл¤ди прем'Їра. Ќу, майже по-лен≥нськи! - ≥нфл¤ц≥¤ впала - знижуй ставки! јле вони чомусь не знижуютьс¤. –еальн≥ процентн≥ ставки по депозитах упродовж останн≥х рок≥в залишалис¤ негативними, а ставки по кредитах - надвисокими. ” 2001 р. вперше ставс¤ перех≥д до позитивноњ величини реальноњ ставки по депозитах (ном≥нальна ставка становила за п≥дсумками 8 м≥с¤ц≥в 12,6% при ≥нфл¤ц≥њ 3,3%). јле водночас сталос¤ р≥зке зростанн¤ реальноњ процентноњ ставки по кредитах (24,9% у середньому по гривневих ≥ доларових кредитах за той самий пер≥од). “обто, фактично реальна процентна ставка ви¤вилась утрич≥ вищою в≥д р≥вн¤ 2000 р.

„ому ж так? “а тому, що Ќацбанк погл¤д≥в прем`Їра (пам`¤таЇте, Ђ≥нфл¤ц≥¤ впала - знижуй проценти по кредитахї) поки що не под≥л¤Ї, мисл¤чи приблизно так: Ђ«нижу ставки - зросте ≥нфл¤ц≥¤, ≥ в н≥й звинуват¤ть менеї. —правд≥, при ≥нфл¤ц≥њ на 1 листопада на р≥вн≥ 3,9% обл≥кова ставка ЌЅ” становить 15%, ≥ банк уперто не пом≥чаЇ економ≥чних передумов дл¤ зниженн¤ ставки.

јле найц≥кав≥ше в тому, що зовс≥м не в ставц≥ Ќацбанку справа. ¬с≥м в≥домо, що отриманн¤ доступу до ресурс≥в украњнського центробанку справа багатоскладова, ризикова ≥ дл¤ багатьох вельми неприЇмна. ≤ це влаштовуЇ ЌЅ”, ¤кий може з чистою сов≥стю в≥драпортувати про наданн¤ доступу до ресурс≥в комбанкам, ¤к≥, виходить, чомусь цими ресурсами погано користуютьс¤.

“епер виникаЇ питанн¤, нав≥що це ЌЅ”? –≥вень монетизац≥њ економ≥ки, тобто насиченост≥ економ≥ки грошима, ¤к ≥ ран≥ше, продовжуЇ бажати кращого - 18,6% в 2000 р. ≥ 19,2% за 8 м≥с¤ц≥в 2001 р. јле саме ц≥ Ђњжаков≥ рукавиц≥ї Ќацбанку дозвол¤ють тримати низький р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

ј вже цей низький р≥вень, хоч ¤к це парадоксально..., непр¤мо п≥дтримуЇ висок≥ кредитн≥ ставки комбанк≥в. «а липень-серпень 2001 р. у фактичних ц≥нах було вироблено ¬¬ѕ на 54,% б≥льше, н≥ж за с≥чень-лютий, прир≥ст грошовоњ маси ћ2 становив за цей час лише 25, %. “аким чином, попри ≥стотне зб≥льшенн¤ грошових агрегат≥в в 2001 р., њх зростанн¤ в≥дстаЇ в≥д зб≥льшенн¤ попиту на грош≥. ƒеф≥цит грошей в економ≥ц≥ ж, ¤к в≥домо, робить ц≥ну кредиту вищою.

≤де¤ ж зб≥льшенн¤ Ќацбанком обс¤г≥в ем≥сс≥њ адекватно до темп≥в зростанн¤ ¬¬ѕ вигл¤даЇ (зважаючи на досв≥д 97-98 рок≥в та за умови наближенн¤ вибор≥в) дуже непопул¤рною ≥ нав≥ть загрозливо. јдже кероване зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ практично неможливо за в≥дсутност≥ вичерпного перел≥ку ринкових ≥нституц≥й та, власне, достатнього р≥вн¤ б≥знескультури. ’оча, можливо, саме вона була б б≥льш природньою дл¤ економ≥ки ¤ка надто пов≥льно переходить на енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ. ƒо того ж насиченн¤ грошима економ≥ки могло б зупинити руйн≥вне дл¤ в≥дчизн¤ного експорту укр≥пленн¤ гривн≥, ¤кий, ¤к не крути, Ї чи не найголовн≥шим джерелом наповненн¤ бюджету.

ѕроте Ќацбанк п≥дзв≥тен та п≥дконтрольний. Ќа гор≥ зараз ≥нфл¤ц≥¤ не потр≥бна, а механ≥зм≥в дл¤ абсорбуванн¤ виникаючих у результат≥ Їм≥сс≥њ надлишк≥в гривн≥ у ЌЅ” замало.

” результат≥ недостатн≥ обс¤ги кредитуванн¤ економ≥ки гальмують зб≥льшенн¤ грошових пропозиц≥й ≥ хоч коло замикаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥¤ не росте ≥ це задов≥льн¤Ї б≥льш≥сть. ѕроте нав≥що говорити про недол≥ки не пропонуючи конкретних заход≥в дл¤ зм≥ни становища.

ќднак гостре око ѕрем'Їра Ђзас≥клої, що неподобства з≥ ставками в≥дбуваютьс¤ не т≥льки через один чинник, а через ц≥лий Ђр¤д негативних чинник≥вї на кшталт: низька кап≥тал≥зац≥¤ украњнськоњ банк≥вськоњ системи, фактичне усуненн¤ з украњнського ринку ≥ноземних банк≥в, велик≥ невиробнич≥ витрати в≥тчизн¤них банк≥в, в≥дсутн≥сть нормальноњ конкуренц≥њ в банк≥вському сектор≥, недорозвинен≥сть фондового ринку, висок≥ ризики ≥, ¤кщо в≥рити –ейтеру Ђв≥дсутн≥сть ринкового механ≥зму конвертац≥њ ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥ в майновуї.

ќсобливу увагу хот≥лас¤ б звернути на аргументи - недопущенн¤ ≥ноземних банк≥в ≥ в≥дсутн≥сть ринкового механ≥зму конвертац≥њ ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥ в майнову.

 оли прем'Їр говорив про ≥ноземн≥ банки, то, мабуть, мав на уваз≥, що кредит≥в, ¤к≥ видаютьс¤ ≥ноземними банками, усе ще замало. ќчевидно, повед≥нка ”кр—иббанку ≥ јльфа-банку, ¤к≥ здатн≥ видати непосильн≥ украњнським банкам суми кредиту п≥д прийн¤тн≥ш≥ в≥дсотки ≥ вже фактично п≥д≥м'¤ли п≥д себе весь цв≥т прибутковоњ банк≥вськоњ кл≥Їнтури крањни, його не насторожують. ј поширювана загроза, що виходить в≥д неукрањнського ћ≥кроф≥нансового банку, ¤кий вишкр≥баЇ демп≥нговими ц≥нами б≥льш-менш над≥йних позичальник≥в у сфер≥ малого ≥ м≥кроб≥знесу, прем'Їров≥ загрозою не видаЇтьс¤. ≤ справд≥, крањна у нас пристойна, законодавство нормальне, а от банки не дуже хорош≥ - тому необх≥дно покликати чуж≥ - хорош≥.

 ап≥тал, безперечно, не буваЇ поганим чи хорошим. ѕрих≥д будь-¤кого кап≥талу позитивний факт, але забуваючи про його походженн¤ можна легко опинитис¤ в дуже п≥кантному становищ≥ незалежност≥ - тобто, становищ≥, коли в≥д ур¤ду н≥чого не залежатиме.

Ќе менш ц≥кавим силог≥змом прем'Їра Ї ≥де¤ в≥дсутност≥ Ђринкового механ≥зму в≥дпов≥дальност≥ї. јле ¤к≥ тут можуть бути Ђринков≥ механ≥змиї, коли позиц≥¤ украњнських суд≥в до украњнських же банк≥в однозначна - позичальник завжди маЇ б≥льше прав, н≥ж кредитор. „ерез те спостер≥гаЇтьс¤ така скурпульозн≥сть банк≥в при ухваленн≥ р≥шень про кредит. ¬исок≥ ризики ≥ в≥дсутн≥сть д≥ючих законодавчо закр≥плених прав кредитодавц≥в змушують банки перестраховуватис¤, бути жад≥бними, а ≥нколи обманщиками, що н≥¤к не п≥двищуЇ дов≥р'¤ населенн¤ до системи в ц≥лому. ≤ н≥¤ких особливих ринкових механ≥зм≥в в≥дпов≥дальност≥.

“аким чином, в ”крањн≥, з ус≥х бок≥в, збер≥гаЇтьс¤ неспри¤тлива ситуац≥¤ дл¤ зб≥льшенн¤ кредитуванн¤ реального сектора економ≥ки. ¬она характеризуЇтьс¤ значною потенц≥йною потребою економ≥ки в кредитних ресурсах на фон≥ неплатоспроможност≥ б≥льшост≥ п≥дприЇмств. ¬лада цього б≥льше не може не пом≥чати. јле коли, ¤к ≥ ким буде проведено реформу украњнськоњ банк≥вськоњ системи, обт¤женоњ вс≥ма вищезазначеними вадами ≥, за оц≥нкою ѕрезидента, "найслабк≥шоњ на всьому постсоц≥ал≥стичному простор≥", нев≥домо. ƒл¤ цього треба небагато - об'Їднати зусилл¤ ур¤ду, Ќац≥онального банку ≥ парламенту з тим, щоб розробити ≥ прийн¤ти р¤д кардинальних зм≥н до чинного законодавства у ф≥нансов≥й ≥ банк≥вськ≥й сферах...

1

Ќазва: ”крањнська влада критикуЇ украњнськ≥ банки ≥... Ќ≥чого не пропонуЇ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (328 прочитано)