—трахуванн¤ > ‘≥нансовий аспект д≥¤льност≥ страхових компан≥й в ”крањн≥

‘≥нансовий аспект д≥¤льност≥ страхових компан≥й в ”крањн≥

—трахуванн¤ - одна з трьох сфер ф≥нансовоњ системи. —трахуванн¤ зв'¤зане з розпод≥лом сукупного сусп≥льного продукту ≥ частини нац≥онального багатства. ƒл¤ страхуванн¤ в той же час характерн≥ економ≥чн≥ в≥дносини т≥льки по перерозпод≥лу доход≥в ≥ нагромаджень, зв'¤заних з в≥дшкодуванн¤м матер≥альних ≥ ≥нших утрат. “аким чином, страхуванн¤ зв'¤зане з ≥мов≥рносним рухом грошовоњ форми власност≥. —траховий випадок може ≥ не наступити.

ƒл¤ страхуванн¤ характерн≥ вс≥ ознаки ф≥нанс≥в, але воно маЇ ≥ своњ в≥дм≥тн≥ ознаки:

¬иникають перерозпод≥льн≥ в≥дносини, обумовлен≥ на¤вн≥стю страхового ризику ¤к ≥мов≥рност≥ ≥ можливост≥ настанн¤ страхового випадку, здатного нанести матер≥альний ≥ ≥нший збиток.

ƒл¤ страхуванн¤ характерн≥ замкнут≥ перерозпод≥льн≥ в≥дносини м≥ж його учасниками, зв'¤зан≥ ≥з сол≥дарним розпод≥лом суми збитку одного чи дек≥лькох суб'Їкт≥в на вс≥х суб'Їкт≥в, залучених у страхуванн¤. ÷ей замкнутий розпод≥л засновано на ≥мов≥рност≥ того, що число постраждалих господарств звичайно менше числа учасник≥в страхуванн¤. як правило, число потерп≥лих повинне бути ≥стотно менше числа застрахованих. ƒл¤ орган≥зац≥њ замкнутого розпод≥лу збитку створюЇтьс¤ грошовий страховий фонд, сформований за рахунок внеск≥в вс≥х учасник≥в. –озм≥р страхового внеску представл¤Ї частку кожного з них у розпод≥л≥. “аким чином, чим ширше коло учасник≥в, тим менше сума страхового внеску ≥ вони б≥льш доступн≥. ќбов'¤зкове страхуванн¤ ут¤гуЇ найб≥льше число учасник≥в, отже менше страховий тариф ≥ ризик.

—трахуванн¤ передбачаЇ перерозпод≥л збитку в час≥ й у територ≥альному розр≥з≥.

’арактерною рисою страхуванн¤ Ї в≥дносна безповоротн≥сть мобил≥зуЇмих засоб≥в.

ƒ≥¤льн≥сть страхових компан≥й ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќсновною в≥дм≥нн≥стю страхового б≥знесу, Ї прагненн¤ страховоњ компан≥њ приймати на себе ризики р≥зних суб'Їкт≥в господарюванн¤. ѕри цьому найб≥льш важливим аспектом веденн¤ страхового б≥знесу Ї здатн≥сть компан≥њ об'Їктивно оц≥нювати ≥ керувати ризиками. ≤снуЇ безпосередн≥й зв'¤зок м≥ж ризиками, прийн¤тими страховою компан≥Їю (страховими ризиками), ≥ ризиками властив≥ веденню страховоњ д≥¤льност≥.

«а даними м≥н≥стерства статистики ”крањни в 2001 роц≥ на украњнському страховому ринку працюють б≥льш 200 страхових компан≥й. ¬ умовах конкуренц≥њ, що п≥дсилюЇтьс¤, на ринку страхових послуг, виникаЇ об'Їктивна необх≥дн≥сть адекватноњ оц≥нки д≥¤льност≥ страхових компан≥й, анал≥зу њхньоњ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, ≥ ступен¤ над≥йност≥. ќб'Їктивний анал≥з дозволить визначити л≥дер≥в ≥ аутсайдер≥в ”крањнського ринку страхових послуг, що Ї досить важливим при всеб≥чному розширенн≥ спектра вид≥в страхуванн¤, пропонованих страховими компан≥¤ми.

–ейтинги страхових компан≥й, що публ≥куютьс¤ пер≥одичними виданн¤ми ”крањни, ¤к правило, заснован≥ на ранжируванн≥ страхових компан≥й по загальному обс¤гу актив≥в, величин≥ балансового прибутку, оплаченому статутному фонду ≥ т.д. ѕод≥бний п≥дх≥д до ранжируванн¤ страхових компан≥й не в≥дбиваЇ реального ф≥нансового стану компан≥й. ¬ умовах стр≥мко розвиваючогос¤ ринку страхових послуг, контрагентам ≥ потенц≥йним ≥нвесторам страхових компан≥й важливо мати представленн¤ про поточний ф≥нансовий стан компан≥њ, прогнозах њњ майбутньоњ д≥¤льност≥.

≤снуюч≥ методики оц≥нки ф≥нансового стану, застосовуван≥ дл¤ анал≥зу д≥¤льност≥ торгових, виробничих, банк≥вських ≥ ≥нших п≥дприЇмств, у силу специф≥ки страховоњ д≥¤льност≥ незастосовн≥ дл¤ анал≥зу страхових компан≥й

ѕроведенн¤ анал≥зу д≥¤льност≥ страховоњ компан≥њ неможливо без анал≥зу страхового портфел¤, оц≥нки достатност≥ кап≥талу компан≥њ ≥ сформованих резерв≥в. ѕри розрахунку нормативних показник≥в платоспроможност≥ страховоњ компан≥њ, визначених у закон≥ ”крањни "ѕро страхуванн¤" робитьс¤ р¤д допущень, що можуть впливати на результат, ≥ проводитьс¤ не досить глибока оц≥нка ф≥нансових поток≥в страховоњ компан≥њ. ј саме детальна оц≥нка запасу платоспроможност≥ дозвол¤Ї оц≥нити ризик банкрутства страховоњ компан≥њ.

јнал≥з страховоњ компан≥њ може проводитис¤ з боку ≥нвестора, або страхувальника. ≤ в т≥м ≥ в ≥ншому випадку анал≥зуЇтьс¤ ступ≥нь над≥йност≥ страховоњ компан≥њ. ” випадку оц≥нки страховоњ компан≥њ ≥з боку страхувальника над≥йн≥сть страховоњ компан≥њ зводитьс¤ до ризику виконанн¤ страховоњ компан≥њ уз¤тих на себе зобов'¤зань. ѕри оц≥нц≥ страховоњ компан≥њ ≥з боку потенц≥йного ≥нвестора над≥йн≥сть страховоњ компан≥њ анал≥зуЇтьс¤ з позиц≥њ ≥нвестиц≥йного ризику. ¬ обох випадках настанн¤ ризикового випадку, нездатн≥сть страховоњ компан≥њ виконати прийн¤т≥ на себе зобов'¤занн¤, веде до втрати або ≥нвестиц≥йних вкладень, або страхових платеж≥в. —трахов≥ платеж≥ в загальному випадку менше н≥ж ≥нвестиц≥йн≥ вкладенн¤, однак, при цьому страхувальник одержуЇ додатковий збиток в≥д настанн¤ ризикового випадку, ризики по ¤кий перекладалис¤ на страхову компан≥ю.

≤ в т≥м ≥ ≥ншому випадку, при проведенн≥ анал≥зу, значну роль грають так≥ фактори ¤к репутац≥¤ страховика на ринку страхових послуг, квал≥ф≥кац≥¤ персоналу, динам≥ка зростанн¤ доход≥в, рентабельн≥сть, ¤к≥сть ≥ ступ≥нь диверсиф≥ц≥йованост≥ страхового портфел¤.  лючовим фактором, при проведенн≥ анал≥зу, Ї достатн≥сть л≥кв≥дних актив≥в ≥ на¤вн≥сть над≥йних програм перестрахуванн¤, а також р≥вень достатност≥ власного кап≥талу (власних актив≥в у т.ч. л≥кв≥дних). ћетою анал≥зу, проведеного з позиц≥њ визначенн¤ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ страховоњ компан≥њ, Ї оц≥нка р≥вн¤ рентабельност≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в.

Ќа¤вн≥сть програм перестрахуванн¤ необх≥дно оц≥нювати з боку достатност≥ застосуванн¤ перестрахуванн¤. „ерез в≥дсутн≥сть об'Їктивноњ (небалансовоњ) ≥нформац≥њ вкрай складно оц≥нити ризик над≥йност≥ страхових компан≥й, у ¤ких були перестрахован≥ ризики. ѕри цьому ступ≥нь прийн¤тност≥ страхових сум, необх≥дно оц≥нювати виход¤чи з власних засоб≥в страховоњ компан≥њ, а також резерв≥в (у тому числ≥ ≥ резерв≥в не зароблених прем≥й). „им б≥льше страхова сума власного утриманн¤, тим б≥льше ризик, прийн¤тий на себе страховою компан≥Їю, ≥ тем б≥льше повинна бути сума засоб≥в, що покривають цей ризик. «асоби, що покривають ризик, страховоњ компан≥њ складаютьс¤ з техн≥чних резерв≥в ≥ власних засоб≥в. ¬ ≥деальному вар≥ант≥, ризик повинний покриватис¤ сумами резерв≥в.

√овор¤чи, що адекватн≥сть страхових тариф≥в необх≥дно розгл¤дати разом з величиною засоб≥в, що Ї гарант≥Їю виконанн¤ страховою компан≥Їю страхових зобов'¤зань, маЇтьс¤ на уваз≥ адекватн≥сть величини зб≥льшенн¤ нетто-тариф≥в за прийн¤тий на себе компан≥Їю ризик, р≥вню ризику, зв'¤заному з неспри¤тливим в≥дхиленн¤м в≥дносноњ частоти настанн¤ страхового випадку. « одн≥Їњ сторони така ризикова надбавка через резерви зароблених прем≥й переноситьс¤ на власний кап≥тал компан≥њ, з ≥ншоњ сторони на¤вн≥сть достатнього обс¤гу засоб≥в, дл¤ покритт¤ ризик≥в може дозволити страхов≥й компан≥њ зневажити ризиковою надбавкою (або знизити њњ), ≥ в прагненн≥ до зм≥цненн¤ позиц≥њ на ринку страхових послуг, знизити тарифи. ƒемп≥нгов≥ тарифи в цьому випадку можуть бути адекватн≥ р≥вню прийн¤того ризику, ¤кщо ризик покриваЇтьс¤ ≥ншими засобами, ¤кими розташовуЇ страхова компан≥¤.

—трахова д≥¤льн≥сть - один ≥з самих прибуткових вид≥в св≥тового б≥знесу. —траховики стаб≥льно займають передов≥ позиц≥њ серед 1000 компан≥й, що мають найб≥льш вражаюч≥ ф≥нансов≥ результати за п≥дсумками ф≥нансового року.

” 1998 р. ш≥сть страхових компан≥й входили в список 50 найб≥льших компан≥й св≥ту. ” розвинутих крањнах страхуванн¤ Ї одним з найважлив≥ших сектор≥в нац≥ональноњ економ≥ки ≥ забезпечуЇ перерозпод≥л 8-12% ¬¬ѕ. «агальний обс¤г надходжень у бюджети цих крањн в≥д страховоњ галуз≥ з≥ставимо з обс¤гом в≥дпов≥дних надходжень банк≥вськоњ системи. јкумульован≥ через страхуванн¤ засоби Ї джерелом значних ≥нвестиц≥й у нац≥ональну економ≥ку цих держав, причому в багатьох з них в≥дпов≥дними законами закр≥плен≥ принципи використанн¤ страхових ресурс≥в переважно дл¤ ≥нвестуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки.

”крањнський страховий ринок у пор≥вн¤нн≥ з крањнами з розвинутою економ≥кою, де в≥н розвиваЇтьс¤ б≥льш 100 рок≥в, ще т≥льки набираЇ силу. ” той же час страхуванн¤ сьогодн≥, напевно, Їдина галузь економ≥ки ”крањни, у ¤к≥й уже к≥лька рок≥в в≥дзначаЇтьс¤ стаб≥льне зростанн¤ основних показник≥в обороту. Ќе став виключенн¤м ≥ минулий 2001 р≥к, прот¤гом ¤кого спостер≥галос¤ ≥стотне перевищенн¤ темп≥в росту надходжень страхових платеж≥в над темпами ≥нфл¤ц≥њ.

—ума страхових платеж≥в по ус≥х видах страхуванн¤ склала близько 800 млн. грн. (193% в≥д обс¤гу 2000 р.) ќбс¤г страхових платеж≥в, сплачених перестраховикам, склав б≥льш 238 млн. грн., у т.ч. нерезидентам - 132,9 млн. грн. (у 2000 р. - в≥дпов≥дно 63 млн. ≥ 36,7 млн. грн.). ” 2001 р. р≥ст страхових резерв≥в перевищував надходженн¤ страхових платеж≥в (в≥дпов≥дно 280% ≥ 193%). —трахов≥ резерви за станом на 01.01.02 р. складають 447,7 млн. грн. (за станом на 01.01.01 р. - 159,8 млн. грн.). Ѕалансовий прибуток страховик≥в зб≥льшивс¤ в 2001 р. у пор≥вн¤нн≥ з 2000 р. у 1,9 рази ≥ склав майже 180 млн. грн., у т.ч. 128 млн. грн. - прибуток в≥д страховоњ д≥¤льност≥. «б≥льшивс¤ на 26% прибуток в≥д ≥нвестуванн¤ тимчасово в≥льних засоб≥в - 37 млн. грн.

ќбс¤г оплачених статутних фонд≥в страховик≥в на 1 с≥чн¤ 2002 р. склав 150,5 млн. грн., що в 1,4 рази б≥льше в пор≥вн¤нн≥ з 2001 р. —ередн≥й статутний фонд, перел≥чений у Ївро, зменшивс¤ з 252 тис. Ївро за станом на 1.01.01 р. до 151 тис. Ївро за станом на аналог≥чне число 2002 р. Ќа початку поточного року з 254 страховик≥в, що працюють на страховому ринку ”крањни, т≥льки в 92 статутний фонд перевищував 100 тис. Ївро - статутний м≥н≥мум в≥дпов≥дно до законодавства). ” структур≥ страхових послуг частка страхових платеж≥в по добров≥льних видах складаЇ 89,3% в≥д загальноњ суми страхових платеж≥в (особисте страхуванн¤ - 9,2%, у т.ч. страхуванн¤ житт¤ - 1,6%; майнове страхуванн¤ - 71,2%; страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥, кр≥м обов'¤зкового, - 8,9%), по обов'¤зковому страхуванню - 10,7%. —трахов≥ платеж≥, отриман≥ в≥д громад¤н, складають близько 130 млн. грн. (16%). ¬иплати страхових сум ≥ страхового в≥дшкодуванн¤ складають 177 млн. грн. (особисте страхуванн¤ - 29,4%, у тому числ≥ страхуванн¤ житт¤ - 7,4%; майнове страхуванн¤ - 50,4%; страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ (кр≥м обов'¤зкового) - 10,1%; обов'¤зкове страхуванн¤ - 1%; державне обов'¤зкове страхуванн¤ - 9,1%). —ума виплат страхувальникам-громад¤нам складаЇ 83 млн. грн. (47%).

1	2

Ќазва: ‘≥нансовий аспект д≥¤льност≥ страхових компан≥й в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2245 прочитано)