—трахуванн¤ > як≥ ≥ кого захищатиме загальнообов`¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤

як≥ ≥ кого захищатиме загальнообов`¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤

—траховикам, вочевидь, припав до душ≥ принцип перекладанн¤ в≥дпов≥дальност≥ за оплату страхових випадк≥в ≥з себе на п≥дприЇмства. «м≥ни до закону "ѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥", внесен≥ законом в≥д 22.02.2001 N 2272-≤≤≤ (що набрав чинност≥ 29.03.2001), в≥дтворили норму щодо оплати перших 5 дн≥в непрацездатност≥ внасл≥док виробничого травматизму чи профзахворюванн¤ за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства на кшталт закону N 2213-≤≤≤. ¬раховуючи, що базовий закон про страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ (дал≥ - закон N 1105-XIV) набрав чинност≥ з 1.04.2001, проанал≥зуЇмо окрем≥ його положенн¤, ¤к≥ дають у¤ву про "плюси" ≥ "м≥нуси" нововведенн¤, а також техн≥ку законотворенн¤.

Ќавантаженн¤ зростаЇ

Ѕезперечно, дл¤ "травмонебезпечних" п≥дприЇмств, тобто п≥дприЇмств з високим р≥внем виробничого травматизму, може видатис¤ "дешевшим" сплачувати п≥двищен≥ внески, н≥ж "регресн≥" та ≥нш≥ соц≥альн≥ виплати потерп≥лим. ўоправда, над≥њ тих кер≥вник≥в, хто розраховував на списанн¤ заборгованост≥ за цими виплатами за рахунок ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в, ¤к було передбачено абз.3 п.3 розд≥лу ’≤ "ѕрик≥нцев≥ положенн¤" закону N 1105-XIV, не справдилис¤. «аконом в≥д 22.02.2001 N 2272-≤≤≤ на ‘онд покладено обов'¤зок зд≥йснити в≥дпов≥дне погашенн¤ заборгованост≥ потерп≥лим та членам њхн≥х с≥мей лише зам≥сть п≥дприЇмств, що л≥кв≥дувалис¤ без правонаступництва. ≤ це - не найг≥рша новина.

Ќав≥ть новостворен≥ чи п≥дприЇмства, на ¤ких взагал≥ не трапилос¤ жодного нещасного випадку, зобов'¤зан≥ сплачувати 0,84% в≥д фонду оплати прац≥. Ќе будемо брати в розрахунок можлив≥сть 50%-оњ знижки, оск≥льки ч.9 ст. 47 закону N 1105-XIV передбачаЇ можлив≥сть позбавленн¤ ц≥Їњ знижки, "¤кщо на страхувальника впродовж календарного року накладавс¤ штраф за порушенн¤ законодавства про охорону прац≥" (¤к д≥¤тиме це уточненн¤ - стане зрозум≥лим з наведених дещо нижче повноважень страхових експерт≥в).

ќтже, на нин≥шньому етап≥ реформи соцстрахуванн¤ маЇмо зростанн¤ загального навантаженн¤ на фонд оплати прац≥, що з 1.07.2001 становитиме:
- ѕенс≥йний фонд - 32% + 2%;

"непрацездатн≥сть" - 2,5% + 0,5%;

"безроб≥тт¤" - 2,5% + 0,5%;

"травматизм" - 0,84% (м≥н≥мум).

- –азом - 37,84% + 3%.

” перерахунку на зарплату в 500 грн. маЇмо, що на 1 "чисту" гривню сл≥д сплатити податк≥в ≥ збор≥в (внеск≥в) 72,5 коп. ƒодамо до ц≥Їњ суми зб≥р на пенс≥йне страхуванн¤ з операц≥й, що не мають жодного стосунку до страхуванн¤ взагал≥ (куп≥вл¤ квартир, авто, валюти тощо), а також перспективи запровадженн¤ медичного страхуванн¤.  р≥м того, "неп≥льгове" п≥дприЇмство фактично сплачуЇ ще й 20% ѕƒ¬ з витрат на оплату прац≥ (у приклад≥ 34,5 коп. з 1 грн. "чистого" доходу прац≥вника). Ќаведен≥ розрахунки вигл¤дають ще б≥льш вражаючими дл¤ "ризикованих" виробництв, де внески на "травматизм" с¤гають 13,8%.

—трахексперт

ѕоповнюютьс¤ й лави перев≥р¤ючих. ¬≥дтепер страхов≥ експерти ‘онду мають право "безперешкодно та в будь-¤кий час в≥дв≥дувати п≥дприЇмства", "вимагати вжитт¤ економ≥чних санкц≥й або прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б" у раз≥ ви¤вленн¤ порушень законодавства про охорону прац≥ й нав≥ть виходити з поданн¤м "про заборону подальшоњ експлуатац≥њ робочих м≥сць, д≥льниць ≥ цех≥в, робота ¤ких загрожуЇ здоров'ю або життю прац≥вник≥в" (ст. 23 закону N 1105-XIV). Ќатом≥сть у ст. 50 цього закону в≥дсутн¤ нав≥ть згадка про в≥дпов≥дальн≥сть за запод≥¤ну шкоду внасл≥док зупиненн¤ виробництва. —ам ‘онд в≥дпов≥дальний лише перед застрахованими особами, а в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в ‘онду (в т.ч. - страхових експерт≥в) обмежена загальним формулюванн¤м та його зарплатою, ¤коњ навр¤д чи вистачить, аби за 10 рок≥в покрити збитки, що можуть бути завдан≥ його неправом≥рними д≥¤ми

„ому в закон≥ не в≥дтворено загальний принцип повного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за рахунок ‘онду (з наступним позовом до несумл≥нного експерта в пор¤дку регресу) - залишаЇтьс¤ загадкою. ’оча ц¤ прогалина, в силу ст. 441 ÷ив≥льного кодексу та ст. 56  онституц≥њ, не дозволить ‘ондов≥ уникнути такоњ в≥дпов≥дальност≥.

¬арто звернути увагу також на ч.12 ст. 47 закону, що передбачаЇ право орган≥в ‘онду проводити "планов≥ та позапланов≥ вињзн≥ перев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥". ¬ ч.13 ц≥Їњ статт≥ йдетьс¤ й про можлив≥сть ухваленн¤ нагл¤довою радою проведенн¤ щор≥чних та позапланових перев≥рок. «а лог≥кою ц≥ перев≥рки мали б проводитис¤ щодо д≥¤льност≥ самого ‘онду та його орган≥в, але в закон≥ таке уточненн¤ в≥дсутнЇ.

¬одночас об'Їктом перев≥рок "незалежними аудиторськими орган≥зац≥¤ми" (ц≥каво д≥знатис¤ перел≥к "залежних" аудитор≥в. - ѕрим. Ћ.—.) Ї сплата та ц≥льове використанн¤ збору. “обто за такого формулюванн¤ аудит начебто проходитимуть також ≥ платники збору.

як "виховний" зах≥д закон передбачаЇ можлив≥сть в≥днесенн¤ п≥дприЇмства "до ≥ншого, б≥льш високого класу профес≥йного ризику виробництва". ¬ ¤ких межах ≥ на ¤ких п≥дставах ірунтуватиметьс¤ поданн¤ страхексперта щодо зб≥льшенн¤ в≥дсотку в≥драхувань, ¤к ≥ р≥шенн¤ виконавчоњ дирекц≥њ ‘онду - в закон≥ ч≥тко не визначено. «азначено лише, що поданн¤ може вноситис¤ в раз≥ "систематичних порушень нормативних акт≥в про охорону прац≥". јле порушенн¤м може вважатис¤ й в≥дсутн≥сть журналу про проходженн¤ ≥нструктажу чи миючих засоб≥в у санвузл≥.

Ќе треба бути провидцем, аби передбачити бажанн¤ кер≥вництва п≥дприЇмства уникнути такоњ халепи, ¤к зб≥льшенн¤ в≥драхувань. “ак само, ¤к ≥ шл¤хи реал≥зац≥њ цього бажанн¤, враховуючи, що за кожним п≥дприЇмством закр≥плюватиметьс¤ "св≥й" експерт. „им б≥льше п≥дприЇмство ≥, в≥дпов≥дно, фонд оплати прац≥, тим б≥льшою буде конкуренц≥¤ м≥ж самими експертами за право контролювати стан охорони прац≥ на такому "клондайку".

ѕраво на безправ'¤

якщо права ‘онду та його представник≥в мало чим в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д повноважень ф≥скальних орган≥в (а за де¤ких обставин, нав≥ть ширш≥), то права "п≥доп≥чних" - страхувальник≥в-п≥дприЇмств та застрахованих прац≥вник≥в б≥льш розмит≥.

« пом≥ж п'¤ти пункт≥в, у ¤ких виписан≥ права роботодавц¤ (ч.1 ст. 45), жоден не можна назвати д≥Ївим. Ўанс бути обраним до правл≥нн¤ ‘онду ≥ долучитис¤ до управл≥нн¤ страхуванн¤м мають 15 представник≥в в≥д всеукрањнських об'Їднань роботодавц≥в, ¤к≥ працюють на громадських засадах. ўе п'¤ть можуть ув≥йти до нагл¤довоњ ради.

—еред ≥ншого правл≥нн¤ затвердить ѕоложенн¤ про поданн¤ ‘ондом на безповоротн≥й основ≥ ф≥нансовоњ допомоги п≥дприЇмства дл¤ розв'¤занн¤ гострих проблем з охорони прац≥. ќднак право на одержанн¤ такоњ допомоги серед прав роботодавц¤ не застережено. ўоправда, дозволили "вимагати в≥д ‘онду... виконанн¤ обов'¤зк≥в ‘онду". ј ¤кщо не вимагати?

“рет≥й пункт "прав" може стати й обов'¤зком досудового розгл¤ду спор≥в у спец≥альних ком≥с≥¤х ‘онду. ƒобре, що залишивс¤ п.5 ц≥Їњ частини, ¤ким роботодавц¤м все ж дозволили "захищати" своњ права та законн≥ ≥нтереси.. у тому числ≥ в суд≥". ѕро ≥снуванн¤  онституц≥њ автори закону, мабуть, забули.

Ќарешт≥, ¤кщо роботодавець реал≥зуЇ своЇ право за п.4 "брати участь у визначенн≥ йому знижок чи надбавок до страхового тарифу, то, ¤к зазначено вище, це не означатиме, що його право на знижку буде схвально сприйн¤то у ‘онд≥. ≤ в к≥нцевому результат≥ надто непоступливих можуть перевести до вищого класу ризик≥в (≥ збор≥в, в≥дпов≥дно).

«≥ставимо ц≥ права хоча з обов'¤зком за п.5 ч.2 ст. 45 закону, що зобов'¤зуЇ "безоплатно" створювати вс≥ необх≥дн≥ умови дл¤ роботи на п≥дприЇмств≥ представник≥в ‘онду". як≥ умови можуть видатис¤ "необх≥дними" представников≥, доведе практика сп≥лкуванн¤ (можливо, саме в≥д умов залежатиме подальша ф≥нансова спроможн≥сть п≥дприЇмства).

÷≥каво лише, чи дозвол¤ть податк≥вц≥ в≥днести ц≥ "безоплатн≥ умови" на валов≥ витрати?

ƒопомога ≥з санкц≥¤ми

Ќе викликаЇ подиву по¤ва серед обов'¤зк≥в потерп≥лого л≥куватис¤ лише в тих закладах чи у медичних прац≥вник≥в, з ¤кими ‘онд уклав угоди на медичне обслуговуванн¤ (п.2 ст. 144 закону). ¬ розвинених крањнах практика плати за л≥куванн¤ сприймаЇтьс¤ ¤к звичайна р≥ч. ћоже, ми спроможемос¤ уникнути й зворотного боку л≥куванн¤ з гарантованою оплатою. якщо зважати на стан медичного забезпеченн¤ та р≥вень оплати прац≥ в державних закладах, кошти ‘онду "зайвими" не будуть. √оловне, аби укладанн¤ цих угод було прозоре.

¬одночас ст. 53 закону застер≥гаЇ, що застрахована особа несе в≥дпов≥дальн≥сть за невиконанн¤ своњх обов'¤зк≥в. —еред них: знати ≥ виконувати вимоги законодавства про охорону прац≥, дотримуватис¤, зокрема правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку, а також л≥куватис¤ у визначених ‘ондом закладах, не ухил¤тис¤ в≥д виконанн¤ вказ≥вок, спр¤мованих на ¤кнайшвидше поверненн¤ до трудовоњ д≥¤льност≥. ѕоки що в "чинному законодавств≥" немаЇ ≥нших заход≥в впливу на порушника, кр≥м догани та зв≥льненн¤. јле, безперечно, що з часом так≥ санкц≥њ з'¤вл¤тьс¤, ≥, не виключено, - матер≥ального характеру.

як, до реч≥, з'¤вилас¤ норма щодо оплати перших 5 дн≥в непрацездатност≥ за рахунок п≥дприЇмств. „и сл≥д вважати такий зах≥д "санкц≥Їю" за виробничий травматизм, нев≥домо. ѕроте н≥хто не виключав ≥з закону ст. 25, зг≥дно з ¤кою "ус≥ види страхових виплат ≥ соц≥альних послуг застрахованим та особам, ¤к≥ перебувають на њх утриманн≥... провад¤тьс¤ ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в за рахунок кошт≥в цього ‘онду".

1	2

Ќазва: як≥ ≥ кого захищатиме загальнообов`¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1044 прочитано)