јрх≥тектура > –енесансна арх≥тектура Ћьвова (’VI Ц пер. пол. XVII ст.)

ўе б≥льш виразно гуман≥стичн≥ ≥дењ –енесансу про¤вл¤ютьс¤ в багаточисельн≥й надгробн≥й скульптур≥. ћагнатськ≥, шл¤хетськ≥, патриц≥анськ≥ роди вшановували пам'¤ть померлих багатими надгробками в храмах. Ќа в≥дм≥ну в≥д готичних, ренесансн≥ надгробки зображували людину не в стан≥ смерт≥, а в стан≥ сну, прагнули донести до потомк≥в не лише зовн≥шн≥ риси, але й характер, особист≥сть людини. ѕам'¤тники мали прославл¤ти, ув≥чнювати чесноти померлих, показувати не ниц≥сть, а г≥дн≥сть, неповторн≥сть людини. ¬ костел≥ дом≥н≥канц≥в у Ћьвов≥ збер≥гс¤ надгробок яна —вошовського роботи яна ѕф≥с≥ера. ѕомерлий зображений в рицарському обладунку, з сувоЇм в руц≥, ¤кий нагадуЇ про його посаду м≥ського п≥дкомор≥¤. ¬≥дкинувшись на подушки, —вошовський н≥би в≥дпочиваЇ, занурившись в сон. "¬исоке чоло над великими, прикритими важкими пов≥ками очима, пр¤мий н≥с, гарн≥ уста вирисовують образ розумноњ, поважноњ, сильноњ духом ≥ т≥лом людини". ¬ надгробку св. яна з ƒукл≥, скульптор ¬ойтех «ичливий майстерно п≥дкреслюЇ величний спок≥й, приховану силу ≥ енерг≥ю св¤того. √ероњзуюч≥ моменти дом≥нують в надгробку ∆олкевських в ∆овкв≥ роботи також «ичливого, сина арх≥тектора ¬ойтеха  ап≥носа. —тан≥слав та його син ян зображен≥ в повний зр≥ст, в рицарських латах, з мечами в руках, ¤к лицар≥, завжди готов≥ до бою. ¬ образ≥ —тан≥слава ∆олкевського, видатного полководц¤, ¤кий загинув у бою з турками п≥д ÷ецорою, скульптор вид≥л¤Ї поважн≥сть, мудр≥сть, внутр≥шню силу славетного полководц¤. ” статуњ ж сина яна вт≥люЇ ≥деал молодого безстрашного воњна. ƒосконале знанн¤ анатом≥њ, вм≥нн¤ передавати рух, висока майстерн≥сть в обробц≥ каменю дозвол¤ла льв≥вським скульпторам в≥ль.ю вт≥лювати в творах своњ задуми.

“реба в≥дм≥тити, що б≥льш≥сть льв≥вських скульптор≥в доби ренесансу походила з ≤тал≥њ, Ќ≥дерланд≥в, Ќ≥меччини, ѕольщ≥. ¬они принесли в ”крањну не т≥льки мистецтво скульптури, ¤ке набуло в цей час особливоњ досконалост≥, але й гуман≥стичн≥ ≥дењ, св≥тськ≥ сюжети скульптури. ѕор¤д з надгробною поступово розвивалась ≥ св≥тська скульптура: магнатськ≥ парки прикрашали стату¤ми, що зображували античних бог≥в, богинь, героњв, з'¤вивс¤ також скульптурний портрет.

«ах≥дн≥ впливи в≥д≥грали роль катал≥затора, ¤кий прискорював розвиток м≥сцевоњ художньоњ культури, збагачував њњ зм≥ст, вносив нов≥ засоби ≥ репертуар своњх форм. ¬ той же час характер льв≥вськоњ скульптури формували м≥сцев≥ традиц≥њ, ¤к≥ ставили перед митцем конкретн≥ завданн¤ ≥ вимоги. —аме вони визначали в≥дб≥р ≥мпортованих ≥ власних народних елемент≥в дл¤ кращого вираженн¤ ≥деал≥в ≤ ≥нтерес≥в сусп≥льства, що њх породило, вносили актуальне звучанн¤, нав≥ть у твори на рел≥г≥йну тематику.

1	2

Ќазва: –енесансна арх≥тектура Ћьвова (’VI Ц пер. пол. XVII ст.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2178 прочитано)