Ѕ≥олог≥¤ > —офора ¤понська, спориш звичайний, стокротки багатор≥чн≥

—офора ¤понська, спориш звичайний, стокротки багатор≥чн≥

—ќ‘ќ–ј яѕќЌ—№ ј
(¤понська акац≥¤)
Sophora japonica

Ћистопадне, до 30 м заввишки, дерево родини бобових. Ћистки чергов≥, непарно перист≥, з 3 - 8 парами листочк≥в, на коротких в≥дстовбурченоволосистих черешках; листочки видовжено ¤йцепод≥бн≥, зверху темно-зелен≥, з полиском, з≥споду - сизуват≥.  в≥тки двостатев≥, неправильн≥, у верх≥вкових гронах, з≥браних великими волот¤ми; в≥ночок метеликового типу, ¤сно-жовтий. ÷в≥тк у липн≥ - серпн≥. ѕл≥д - б≥б, на плодон≥жц≥, нерозкритий, чоткопод≥бний, м≥ж нас≥нинами з перет¤жками, заповненими жовтаво-зеленим клейким соком. ѕлоди дозр≥вають у жовтн≥ ≥ залишаютьс¤ на дерев≥ всю зиму.
Ѕатьк≥вщиною софори ¤понськоњ Ї  итай ≥ япон≥¤. Ќа територ≥њ ”крањни культивують ¤к декоративну ≥ ф≥томел≥оративну рослину.
«аготовл¤ють пуп'¤нки кв≥ток ≥ плоди софори. ѕуп'¤нки заготовл¤ють у сон¤чну погоду в к≥нц≥ бутон≥зац≥њ, коли нижн≥ кв≥тки в гронах починають розцв≥тати. ѕлоди софори збирають трохи недозр≥лими.
” пуп'¤нках ≥ молодих плодах софори м≥ститьс¤ значна к≥льк≥сть рутину.  р≥м того, в плодах Ї кемпферол, кверцетин та ≥нш≥ флавоноњди.
√оловною д≥ючою речовиною препарат≥в софори ¤понськоњ Ї рутин, ¤кий маЇ здатн≥сть ущ≥льнювати ст≥нки судин ≥ зменшувати њх ламк≥сть. «астосовують при г≥по- ≥ ав≥там≥нозах –, гемораг≥чн≥ д≥атези, крововиливи, кап≥л¤ротоксикоз, променева хвороба, септичний ендокардит, ревматизм, г≥пертон≥чна хвороба, гломерулонефрит, алерг≥чн≥ захворюванн¤, тромбопен≥чна пурпура, дл¤ проф≥лактики й л≥куванн¤ уражень кап≥л¤р≥в при застосуванн≥ антикоагул¤нт≥в, сал≥цилат≥в та миш'¤ковистих препарат≥в.
” народн≥й медицин≥ насто¤нку з плод≥в або пуп'¤нок софори ¤понськоњ вживають усередину при внутр≥шн≥х кровотечах р≥зного походженн¤ (дл¤ спиненн¤ або проф≥лактичною метою), стенокард≥њ, атеросклероз≥, цукровому д≥абет≥, г≥пертон≥чн≥й хвороб≥, ревматизм≥, д≥атезах, кап≥л¤ротоксикоз≥, тромбофлеб≥т≥, захворюванн¤х шлунково-кишкового тракту, хворобах печ≥нки, пригн≥чуЇ функц≥ю щитовидноњ залози (використовують при тиреотоксикоз≥).
як зовн≥шн≥й зас≥б насто¤нки застосовують при оп≥ках, в≥дмороженн¤х, туберкульоз≥ шк≥ри, вовчаку, фурункулах, карбункулах, гайморит≥, парапроктит≥, мастит≥, троф≥чних виразках, псор≥аз≥. ¬одний розчин насто¤нки 10% з пуп'¤нк≥в використовують при випад≥нн≥ волосс¤ (втирають у волосисту частину голови), при ¤чм≥нц¤х на оц≥ (робл¤ть компреси), при бол≥ зуб≥в ≥ запаленн≥ ¤сен (полощуть рот), при нежит≥ (закапують у н≥с), при грибкових захворюванн¤х шк≥ри й екзем≥ (робл¤ть ванночки).
¬нутр≥шньо використовують насто¤нку пуп'¤нок софори ¤понськоњ (готують на 70 % розчин≥ спирту у сп≥вв≥дношенн≥ 1:5) приймати по 30 крапель трич≥ на день п≥сл¤ њди; насто¤нку плод≥в (готують на 60% розчин≥ спирту ≥з св≥жих плод≥в у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, ≥з сухих - 1:2) приймати по 30 крапель трич≥ на день.
«овн≥шньо застосовують стерильн≥ пов'¤зки на рани, тампони, змазуванн¤ насто¤нкою з плод≥в або пуп'¤нок софори ¤понcькоњ (готують на 60 - 70% розчин≥ спирту). ƒл¤ промиванн¤ ран, примочок, компрес≥в.

—ѕќ–»Ў «¬»„ј…Ќ»…
(гус¤тник, кур¤ча трава, мор≥жок)
Polygonum aviculare

ќднор≥чна трав'¤ниста рослина родини гречкових. —тебло лежаче, розгалужене, до 25 см завдовжки. Ћистки чергов≥, ел≥птичн≥ або видовженоланцетн≥, ц≥локрањ, з коротким черешком.  в≥тки др≥бн≥, правильн≥, двостатев≥, по 2 - 5 у пазухах листк≥в, з простою п'¤тирозд≥льною зеленуватою, по краю рожевою або б≥лою оцв≥тиною. ÷в≥те з липн¤ до п≥зньоњ осен≥.
–осте по вс≥й територ≥њ ”крањни вздовж дор≥г, на подвр'¤х, см≥тниках ≥ пол¤х.
ƒл¤ виготовленн¤ галенових препарат≥в споришу використовують траву з≥брану п≥д час цв≥т≥нн¤.
” трав≥ споришу звичайного м≥ст¤тьс¤ дубильн≥ речовини, флавоноњди (ав≥кул¤рин, ≥зорамнетин, кверцетин, лютеол≥у, м≥рицетин) кумарини, сапон≥ни, алкалоњди, в≥там≥ни, сполуки кремн≥Ївоњ кислот, орган≥чн≥ кислоти, м≥кро- та макроелементи.
‘армаколог≥чн≥ фластвивост≥ галенових препарат≥в споришу звичайного обумовлен≥ на¤вн≥стю р≥зноман≥тних б≥олог≥чно активних речовин. √аленов≥ препарати рослини зменшують проникн≥сть ст≥нок судин ≥ п≥двищують здатн≥сть кров≥ до зс≥данн¤, перешкоджають утворенню сечових камен≥в, п≥двищують д≥урез, знижують артер≥альний тиск, посилюють скороченн¤ матки, ви¤вл¤ють антитоксичну, загальнотон≥зуючу д≥ю. «авд¤ки на¤вност≥ дубильних речовин, ¤к≥ мають антим≥кробн≥, протизапальн≥ ≥ в'¤жуч≥ властивост≥. ѕрепарати споришу позитивно впливають на функц≥ю шлунково-кишкового тракту.
«астосовують препарати спооришу звичайного при захворюванн¤ шлунково-кишкового тракту, серцево-судинноњ та дихальноњ системи, г≥пертон≥чн≥й хвороб≥, атеросклероз≥, кровотечах, при виснаженн≥. ћ≥сцево використовують галенов≥ препарати при захворюванн¤х шк≥ри.
¬нутр≥шньо - наст≥й трави (15 г сировини на 200 мл окропу насто¤ти 50 хв) пити по 50 мл трич≥ на день перед њдою.
«овн≥шньо - наст≥й трави (1:10) дл¤ промиванн¤ ран, дл¤ примочок при гемороњ, ванни при захворюванн¤х шк≥ри.

—“ќ –ќ“ » Ѕј√ј“ќ–≤„Ќ≤
(бiл¤вка, б≥лавка, бистрички, брехачка, вдовичка, в≥скрутка,
гомб≥чка, грiшпанки, керест, маргаритка багаторiчна, мар≥очки,
маЇтка, стократ, стокр≥тки, стокрутка, ц¤точка, сирiтка)
Bellis perennis

Ѕагаторiчна трав'¤ниста рослина родини айстрових. —тебло (квiткова стрiлка) пр¤мосто¤че до 25 см заввишки, безлисте. Ћистки в прикореневiй розетцi лопатчасто-¤йцепод≥бнi.  вiтки дрiбнi, зiбранi в кошики, крайовi - ¤зичковi, маточковi, однор¤днi, бiлi або рожевi; серединнi - трубчастi, двостатевi, жовтi. ÷вiте у квiтнi - червнi. ѕл≥д - сiм'¤нка.
–осте на луках, у га¤х.
«аготовл¤ють траву в перiод цвiтiнн¤.
“рава стокроток багатор≥чних мiстить сапонiни, флавони, глiкозиди (белiдин), смолистi речовини, ефiрну олiю, слиз, iнулiн, органiчнi кислоти (¤блучну, винну, щавелеву), м≥неральн≥ речовини.
√аленовi препарати стокроток багатор≥чних регулюють загальний обмiн речовин, мають жарознижувальну, в≥дхаркувальну, протизапальну, кровоспинну, сечогiнну, гепатопротекторну, жовчогiнну дiю.
ѕоказанн¤ми до призначенн¤ препарат≥в стокроток багатор≥чних Ї катари верхн≥х дихальних шл¤х≥в ≥ бронхiти з недостатн≥м в≥дходженн¤м харкотинн¤, бронхiальнiй астмi, запорах, хвороби печ≥нки ≥ жовчного м≥хура (холецистит, гепатит), цистит≥, маткових кровотечах, ревматизмi i подагрi. ѕри туберкульоз≥ легень потовчену до пилопод≥бного стану шкарлупу двох ¤Їць зм≥шують з порошком ≥з трави стокроток (1:1) ≥ випивають з молоком дв≥ч≥ на день.
¬нутрiшньо - настiй трави стокроток багатор≥чних (3 ч ложки на 200 мл окропу, настоювати 4 год) приймати по 2 ст ложки трич≥ на день.
«овнiшньо - настiй трави стокроток багатор≥чних (6 ч ложок на 200 мл окропу, настоювати 4 год) використовують ¤к компреси i примочки при ревматизмi, подагрi, тривалонезаживаючих виразках, ранах.

1

Ќазва: —офора ¤понська, спориш звичайний, стокротки багатор≥чн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (837 прочитано)