“ехн≥чн≥ науки > јвтоматизац≥¤ у деревообробц≥

ѕри робот≥ на звичайних циклових автоматах, що Ї характерним устаткуванн¤м початковоњ фази автоматизац≥њ, оператор разом з автоматом утворить безрефлексну автоматичну систему (мал. 1.2.,в). ¬она працюЇ так само, ¤к ≥ попередн¤, тобто не забезпечуЇ оптимального ходу процесу дл¤ кожноњ загот≥вл≥. ” даному випадку оператор зв≥льнений в≥д особистоњ участ≥ в процес≥. ” зв'¤зку з цим його вплив на х≥д обробки кожноњ окремоњ загот≥вл≥ втрачаЇтьс¤ ц≥лком.

ѕерех≥д в≥д рефлексних виробничих систем за участю людини до безрефлексного (особливо до автоматичного) полегшив умови ≥ п≥двищив продуктивн≥сть прац≥. ќднак були пред'¤влен≥ п≥двищен≥ вимоги до загот≥вл≥, до верстата, ≥ звичайно, до орган≥зац≥њ виробництва.

ƒл¤ б≥льш високоњ стад≥њ розвитку автоматизац≥њ характерне прагненн¤ зв≥льнитис¤ в≥д п≥двищених вимог до процесу, пред'¤влених безрефлексними автоматами. ÷е дос¤гаЇтьс¤ впровадженн¤м рефлексних автомат≥в, що реагують на виробничий процес, тобто систем автоматичного регулюванн¤.

 онцентрац≥¤ операц≥й

Ќа початков≥й стад≥њ механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ в промисловому виробництв≥ найб≥льшим поширенн¤м користалис¤ однооперац≥йн≥ машини. ¬они в≥др≥зн¤лис¤ простотою конструкц≥њ, швидким переналагодженн¤м ≥ можлив≥стю використанн¤ в р≥зноман≥тних випадках виробництва. ќднак однооперац≥йн≥ машини малопроизводительны; кр≥м того, у великому виробництв≥ вони ≥стотно ускладнювали керуванн¤ сильно диференц≥йованим процесом. ”се це вже давно викликало прагненн¤ до концентрац≥њ операц≥й на одн≥й машин≥. ¬икористанн¤ багатооперац≥йних машин не т≥льки знижуЇ трудом≥стк≥сть виготовленн¤ продукц≥њ, але ≥ спрощуЇ орган≥зац≥ю виробництва.

 онцентрац≥¤ операц≥й дос¤гаЇтьс¤ багатошпиндельною (багато≥нструментальна) ≥ багатоопозиц≥йною обробкою.

Ѕагатошпиндельною (багато≥нструментальною) називають одночасну обробку детал≥ в≥дразу дек≥лькома ≥нструментами, установленими на р≥зних шпиндел¤х в одн≥й позиц≥њ обробки. “иповий приклад такоњ обробки Ч р≥зн≥ багатопильн≥, кругопильн≥ верстати, двох-, трьох- ≥ чотириб≥чн≥ повздошно-фрезерн≥, багатошпиндельн≥ свердлильн≥ ≥ т.д. ясно, що в результат≥ такоњ концентрац≥њ р≥зальних ≥нструмент≥в продуктивн≥сть верстата зростаЇ. якщо операц≥њ, виконуван≥ кожним шпинделем, однаков≥, зб≥льшенн¤ числа шпиндел≥в у п раз при тих же режимах обробки ≥ часу неодружених ход≥в зб≥льшуЇ циклову продуктивн≥сть машини в п раз.

Ѕагатошпиндельна однопознц≥йна обробка доц≥льна т≥льки при одночасному виконанн≥ операц≥й на детал≥. якщо по ¤ких-небудь розум≥нн¤х потр≥бно посл≥довне виконанн¤ операц≥њ р≥зними чи шпиндел¤ми ¤кщо вс≥ шпиндел≥ не можуть бути розм≥щен≥ в одн≥й позиц≥њ обробки, однопозиц≥йну обробку зам≥н¤ють багатоопозиц≥йною.

ћногопозиционной називаЇтьс¤ одночасна обробка дек≥лькох деталей дек≥лькома ≥нструментами в р≥зних позиц≥¤х. “аким чином, при многопозиционной обробц≥ концентрац≥¤ обробки п≥двищуЇтьс¤ шл¤хом перетворенн¤ однопозиц≥йноњ машини в многопозиционную, що складаЇтьс¤ з р¤ду технолог≥чних агрегат≥в.

Ѕагатопозиц≥йна обробка виконуЇтьс¤ трьома видами агрегатированн¤ машин; посл≥довним р≥вноб≥жним ≥ паралельно-посл≥довноњ (зм≥шаним ).

1.4 ¬иб≥р ≥ обірунтуванн¤ вибору контрольно-вим≥рювальних прилад≥в, регул¤тор≥в ≥ апаратури управл≥нн¤.

Ѕункерн≥ живильники. Ѕункерн≥ живильн≥ пристроњ застосовують звичайно ¤к засобу довгострокового харчуванн¤ машини заготуванн¤ми. Ѕункер ¤вл¤Ї собою Їмн≥сть дл¤ розм≥щенн¤ у досить великоњ к≥лькост≥ загот≥вель, величина ¤кого п визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м ≥нтервалу “3 часи м≥ж завантаженн¤ми повноњ Їмност≥ бункера до циклового часу “ц обробки детал≥:

де Ч коеф≥ц≥Їнт запасу, що враховуЇ можлив≥сть в≥дхиленн¤ ≥нтервалу “з.

Ѕункерн≥ живильники застосовуютьс¤ дл¤ завантаженн¤ малогабаритних деталей: ол≥вц≥в, котушок, с≥рник≥в ≥ т.д.

Ўтабельн≥ живильники. ÷≥ пристроњ призначен≥ дл¤ поштучноњ видач≥ загот≥вель з≥ штабел¤. ¬они широко застосовуютьс¤ в сучасних потокових виробництвах на первинних д≥л¤нках технолог≥чних процес≥в: поперечного чи подовжнього розкрою, подовжнього фрезеруванн¤ матер≥алу ≥ т.п. ” деревообробц≥ одержали поширенн¤ штабельн≥ живильники з вертикальним ≥ похилим л≥фтами ≥ без л≥фта, з транспортером на п≥длоз≥.

∆ивильник з вертикальним л≥фтом звичайно застосовують при укладанн≥ матер≥алу у штабель з≥ шпаци¤ми . “акий штабель установлений на платформ≥ л≥фта. Ќад штабелем маютьс¤ ланцюгов≥ живильники з шипами упорами. ѕри њхньому перем≥щенн≥ в напр¤мку стр≥лки верхн≥й шар матер≥алу надходить до ролик≥в подовжнього транспортера , а шпац≥њ до ролик≥в. Ќа подовжньому транспортер≥ матер≥ал перем≥щаЇтьс¤ по стр≥лц≥ .

∆ивильник з похилим л≥фтом б≥льш зручний, тому що в≥н не вимагаЇ напр¤мку, необх≥дного дл¤ живильника з вертикальним л≥фтом.

ѕ≥д час роботи л≥фт знаходитьс¤ в похилому положенн≥, у зв'¤зку з чим верхн≥й шар матер≥алу зсковзуЇ по стр≥лц≥ на поперечний приводний транспортер, а з його по стр≥лц≥ на ролик подовжнього транспортера. ѕоступове розвантаженн¤ л≥фта зд≥йснюЇтьс¤ п≥дйомом його платформи г≥дроцил≥ндром .

ѕоворот л≥фта у вертикальне неробоче положенн¤ виробл¤Їтьс¤ г≥дроцил≥ндром.  оли л≥фт знаходитьс¤ в цьому положенн≥ ≥ його платформа опущена, завантажуЇтьс¤ черговий штабель загот≥вл≥ приводом на земл≥ - рольгангом.

∆ивильник з земельним транспортером ѕј-3 (¬Ќ»»ƒћаш) призначений дл¤ завантаженн¤ бруск≥в, планок на повздошно-обробн≥ прох≥дн≥ верстати.

ѕакет загот≥вель автонавантажувачем чи ≥ншим транспортним засобом укладаЇтьс¤ на ланцюговий земельний транспортер.  оли транспортер включений, пакет загот≥вель перем≥щаЇтьс¤ в напр¤мку стр≥лки , при цьому його передн≥й край розвалюЇтьс¤ ≥ загот≥вл≥ скидаютьс¤ в Їмн≥сть, утворену похилою площиною ≥ ланцюгами похилого елеватора. «ахопленн¤ ланцюг≥в цього елеватора захоплюють загот≥вл≥ ≥ транспортують њх у напр¤мку стр≥лки з≥ швидк≥стю до горизонтального столу з рем≥нними прискорювачами транспортерами. ÷≥ транспортери подають загот≥вл≥ по стр≥лц≥ з≥ швидк≥стю до направл¤ючого л≥н≥йц≥, паралельно ¤кий з≥ швидк≥стю перем≥щаютьс¤ ланцюги подовжн≥ завантажувальн≥ транспортери.  оли черговий упор цього транспортера п≥д≥йде до торц¤ загот≥вл≥, вона почне завантажуватис¤ у верстат у напр¤мку стр≥лки √ и дал≥ буде проходити через верстат з≥ швидк≥стю подач≥ верстата јгрегати автоджерела привод¤тьс¤ в д≥ю трьома окремими приводами: приводом наземного транспортера; приводом похилого елеватора ≥ рем≥нного прискорювального транспортера ≥ приводом ланцюгового завантажувального транспортера.

∆ивильник обладнаний ще одним фотоелементом, що контролюЇ правильну ор≥Їнтац≥ю загот≥вель на захопленн¤х елеватора. ѕри неправильн≥й ор≥Їнтац≥њ фотореле видаЇ команду електромагн≥тному скидачу на видаленн¤ такоњ загот≥вл≥.

∆ивильником можна завантажувати загот≥вл≥ довжиною в≥д 400 до 2000 м, шириною в≥д 30 до 150 мм, товщиною в≥д 30 до 60 мм у верстат з≥ швидк≥стю подач≥ в≥д 10 до 40 м/хв.

ћагазинн≥ живильники призматичних ≥ цил≥ндричних загот≥вель

ћагазинн≥ живильники в деревообробц≥ одержали найб≥льш широке поширенн¤. ѓхн≥й пристр≥й насамперед залежить в≥д схеми видач≥ загот≥вл≥ з магазина. ¬ автоматизованих

перем≥щуваним штовхальником х≥д ¤кого трохи б≥льше в≥дстан≥ в≥д магазина до приводних вал≥в живильника. ” де¤ких живильник≥в зам≥сть штовхальника застосовують безупинно рухаЇтьс¤ т¤говий орган з упорами (ланцюг, ремен≥) чи нав≥ть без упор≥в, наприклад рифлену гумову стр≥чку, чи орган, що д≥Ї на б≥чну крайку.

ѕеревага магазин≥в з нижн≥м розвантаженн¤м пол¤гаЇ в можливост≥ невпинноњ роботи автомата, оск≥льки магазин поповнюЇтьс¤ зверху п≥д час розвантаженн¤.

—хема застосовуЇтьс¤ в живильниках, призначених дл¤ завантаженн¤ щит≥в у механ≥зми верстат≥в, що подають, не перешкоджаючому горизонтальному завантаженню (вальцьов≥, гусеничн≥ й ≥н.). “ому що р≥вень розвантаженн¤ повинний збер≥гатис¤ пост≥йним, ц≥ живильники обладнаютьс¤ п≥дн≥мальним механ≥змом , п≥дн≥маючий пакет п≥сл¤ вивантаженн¤ кожноњ загот≥вл≥ на њњ товщину.

—хеми, застосовуютьс¤ в живильниках дл¤ завантаженн¤ загот≥вель (часто щит≥в) на ланцюгов≥ органи, що подають, з упорами . ƒл¤ захопленн¤ листового матер≥алу використовуютьс¤ вакуум-присоси, а дл¤ щит≥в користаютьс¤ також б≥чними захопленн¤ми.

 р≥м схеми, на конструктивний пристр≥й живильника впливаЇ вид його д≥њ: короткочасна чи довгострокове, форма ≥ розм≥ри матер≥алу, що завантажуЇтьс¤, ≥ напр¤мок його видач≥ Ч подовжнЇ чи поперечне. ѕо цих ознаках магазинн≥ живильники можна класиф≥кувати в≥дпов≥дно до схеми.

ƒо деталей призматичноњ форми в≥днос¤тьс¤ дошки, бруски ≥ планки. ƒо цил≥ндричних деталей можна в≥днести кругл≥ ц≥пки, колоди, чураки й округл≥ детал≥ неправильноњ форми.

ћагазинн≥ живильники поперечноњ видач≥ деталей. ÷≥ "магазини призначен≥ дл¤ завантаженн¤ загот≥вель на поперечно-обробн≥ прох≥дн≥ верстати, наприклад пильн≥ ≥ шипорезно-рамн≥, а також на верстати позиц≥йноњ обробки: свердлильн≥, фрезерн≥, токарськ≥, лущильн≥, лентов≥ й ≥н.

∆ивильник працюЇ разом з механ≥змом, що подаЇ, (конвеЇром) того верстата, на ¤кому в≥н установлений.

Ќижн¤ з загот≥вель магазина спираЇтьс¤ на направл¤юч≥ , розташован≥ на невелику величину вище р≥вн¤ ланок конвеЇра . «авд¤ки цьому загот≥вл¤ вивантажуЇтьс¤ з магазина т≥льки п≥сл¤ захопленн¤ њњ упорами ланок конвеЇра. –егулюванн¤ магазина на висоту загот≥вл≥ виробл¤Їтьс¤ перем≥щенн¤м щитка ; при цьому розм≥р повинний бути на 3Ч5 мм б≥льше .  рок м≥ж упорами повинний забезпечувати над≥йне укладанн¤ загот≥вель на напр¤мн≥.

1	2	3

Ќазва: јвтоматизац≥¤ у деревообробц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1604 прочитано)