Ѕ≥олог≥¤ > —труктура ≥ ф≥з≥олог≥¤ нервовоњ системи

—труктура ≥ ф≥з≥олог≥¤ нервовоњ системи

Ќервова система маЇ швидше ускладнену г≥столог≥чну структуру. ÷е включаЇ: нейрони, ¤к≥ Ї ≥ндив≥дуальними нервовими осередками м≥кроскоп≥чноњ структури; нерви, ¤к≥ Ї макроскоп≥чноњ структури; мозок, ¤кий Ї центром регулюванн¤ ≥ координац≥Їю активност≥ т≥ла; спинний мозок, ¤кий Ї колоною нервовоњ тканини; мен≥нг≥т, ¤кий Ї трьома шарами звТ¤зуючоњ тканини, мембран, ¤к≥ оточують центральну нервову систему, тобто мозок ≥ спинний мозок.

–озм≥р ≥ форма нейрона залежить в≥д довжини ≥ ц≥лого р¤ду сприйн¤тливих волокон в≥дгалуженн¤, ¤к≥ викликаютьс¤ дендритом. Ќервова хвил¤ ≥мпульсу проходить дендрит ≥ дос¤гаЇ т≥ла осередку ≥ ¤дра осередку. јксон несе ≥мпульс далеко т≥ла осередку. јксони покрит≥ тканиною п≥д назвою футл¤р м≥Їл≥н, ¤кий даЇ б≥лу по¤ву до нервового волокна. Ќефримма Ї ще одн≥Їю покришкою аксона. ÷е Ї перетинковим футл¤ром, ¤кий Ї за межами футл¤ра м≥Їл≥ну на нервових осередках перифер≥йних нерв≥в. ≤мпульси передан≥ в≥д одного нейрона до ≥ншого через к≥нц¤, терм≥нальних волокон охоплюючи прост≥р м≥ж ними ¤кий Ї викликаний синапсом.

”чен≥ вважають, що там стосуютьс¤ 12 м≥ль¤рд≥в нервових осередк≥в, ¤к≥ виконують функц≥ю координац≥њ людськоњ активност≥ скр≥зь в т≥л≥. ћи можемо дивитис¤, думати, чути, розмовл¤ти, щоб в≥дпов≥сти на б≥ль, температуру, дотик, ≥ т.п. завд¤ки активност≥ т≥ла, контрольованого нервовою системою. «овн≥шн≥ стимули ≥ внутр≥шн≥й х≥м≥чний пом≥чник ацетинхолф≥н допомагаЇ в передач≥ нервових ≥мпульс≥в. «овн≥шн≥ рецептори (шк≥ра, вуха, оч≥, нирки) ≥ внутр≥шн≥ рецептори (в мТ¤зах ≥ кровоносних судинах) одержують ≥ передають нервов≥ ≥мпульси до нервових осередк≥в, а пот≥м до спинного мозку ≥ мозку.

ћозок Ї одн≥Їю з самих складних структур, ¤к≥ завжди конструюютьс¤ за природою. «овн≥шн¤ нервова тканина головного мозку, в≥домого ¤к мозкова кора, складаЇтьс¤ з складок ≥ хребт≥в, ¤к≥ форма п≥дн¤ла частини, в≥дом≥ ¤к звивина ≥ жолобки, в≥дом≥ ¤к тр≥щини. ¬ межах мозку Ї чотири безперервн≥ западини, або канали, шлуночки, ¤к≥ м≥ст¤ть спинномозкову р≥дину. ÷¤ р≥дина захищаЇ мозок ≥ спинний мозок в≥д потр¤с≥нн¤. –≥дина може братис¤ через порожню голку, ¤ка встановлена в рег≥он≥ л≥соматер≥алу спинноњ колони дл¤ д≥агнозу або дл¤ зменшенн¤ тиску на мозок. ÷е процедура називаЇтьс¤ спинним або поперековим пробоЇм.

“аламус г≥поталамус Ї двома ≥ншими частинами мозку. “аламус Ц це к≥льк≥сть с≥роњ речовини мозку, ¤ка формуЇ б≥чн≥ ст≥ни д≥енцефалону, ¤к≥ залучен≥ в передач≥ ≥ ≥нтеграц≥њ де¤ких сенсор≥в. ÷е контролюЇ стимули, ¤к≥ ми одержуЇмо за допомогою припиненн¤ одних ≥ зб≥льшенн¤ ≥нших. “≥лоталанус Ї частиною мозку, ¤кий утворив низ з третього шлуночка, ≥ регулюЇ багато основних функц≥й т≥ла, наприклад сон, апетит, температура ≥ де¤к≥ емоц≥њ (страх ≥ задоволенн¤).

 оли загальноприйн¤т≥ ≥мпульси стимул≥в визнан≥, ≥нтерпретують, п≥дсумовують ≥ анал≥зуютьс¤ в межах центральноњ частини нервовоњ системи (мозок) вони остаточно зм≥нен≥ ≥ послан≥ у форм≥ специф≥чних замовлень до р≥зних частин ≥ орган≥в людського т≥ла. ƒосл≥дники визначили де¤к≥ област≥ в мозку, ¤к≥ контролюють баченн¤, слух, рухи ≥ емоц≥њ людського ≥снуванн¤.

1

Ќазва: —труктура ≥ ф≥з≥олог≥¤ нервовоњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (822 прочитано)