“ехн≥чн≥ науки >  ол≥сн≥ гальмов≥ механ≥зми

 ол≥сн≥ гальмов≥ механ≥зми

” гальмових системах автомоб≥л≥в здеб≥льшого застосовуютьс¤ фрикц≥йн≥ гальмов≥ механ≥зми, принцип д≥њ ¤ких грунтуЇтьс¤ на ви≠никненн≥ гальм≥вних сил унасл≥док терт¤ обертових деталей об не-обертов≥. «а формою обертовоњ детал≥ кол≥сн≥ гальмов≥ механ≥зми под≥л¤ють на: Х барабанн≥ (з г≥дравл≥чним чи пневматич≠ним приводом); Х дисков≥.

Ѕарабанний гальмовий механ≥зм з г≥дравл≥чним приводом (рис. 1, а) складаЇтьс¤ з двох колодок 2 з фрикц≥йними накладками, встановле≠них на опорному диску 3. Ќижн≥ к≥нц≥ колодок шарн≥рне закр≥плен≥ кол≥сн≥ барабанн≥ гальмов≥ механ≥зми: на опорах 5, а верхн≥ через сталев≥ сухар≥ впираютьс¤ в поршн≥ роз≠тискного кол≥сного цил≥ндра 1. —т¤жна пружина 6 притискаЇ колод≠ки до поршн≥в цил≥ндра /, забезпечуючи зазор м≥ж колодками та гальмовим барабаном 4 в неробочому положенн≥ гальма.  оли р≥ди≠на з привода надходить у кол≥сний цил≥ндр 1, його поршн≥ розход¤≠тьс¤ й розсувають колодки до стиканн¤ з гальмовим барабаном, ¤кий обертаЇтьс¤ разом ≥з маточиною колеса.

–ис.1.  ол≥сн≥ барабанн≥ гальмов≥ механ≥зми:

а Ч з г≥дравл≥чним приводом; б Ч ≥з пневматичним; / Ч кол≥сний цил≥ндр; 2Ч галь≠м≥вн≥ колодки; 3 Ч опорний диск; 4 Ч гальмовий барабан; 5 Ч шарн≥рн≥ опори; 6, 11 Ч ст¤жн≥ пружини; 7Ч розтискний кулак; 8 Ч важ≥ль; 9 Ч пневматична галь≠мова камера; 10 Ч ексцентриков≥ пальц≥

” розгл¤нут≥й конструкц≥њ барабанного гальма передн¤ й задн¤ за ходом руху колодки спрацьовуютьс¤ нер≥вном≥рно, оск≥льки п≥д час руху вперед у момент гальмуванн¤ передн¤ колодка працюЇ проти обертанн¤ колеса й притискуЇтьс¤ до барабана з б≥льшою силою, н≥ж задн¤. “ому, аби запоб≥гти нер≥вном≥рному спрацьовуванню перед≠ньоњ й задньоњ колодок, передню накладку робл¤ть довшою, н≥ж зад≠н¤, або рекомендують м≥н¤ти м≥сц¤ми колодки через певний строк. ¬ ≥нш≥й конструкц≥њ барабанного механ≥зму опори колодок розм≥щу≠ють на протилежних сторонах гальмового диска й привод кожноњ ко≠лодки виконують в≥д окремого г≥дроцил≥ндра. ÷им дос¤гають б≥ль≠шого гальм≥вного моменту й р≥вном≥рного спрацьовуванн¤ колодок на кожному колес≥, обладнаному за такою схемою.

–ис. 2.  ол≥сний дисковий гальмовий механ≥зм:

а Ч у збор≥; б Ч розр≥з по ос≥ кол≥сних гальмових цил≥ндр≥в; / Ч гальмовий диск; 2Ч шланги; 3Ч поворотний важ≥ль; 4Ч сто¤к передньоњ п≥дв≥ски; 5Ч гр¤зезахисний диск; 6 Ч клапани випусканн¤ пов≥тр¤; 7 Ч шпилька кр≥пленн¤ колодок; 8, 9 Ч половинки скоби; 10 Ч гальм≥вна колодка; 11 Ч канал п≥дведенн¤ р≥дини; 12, 13 Ч в≥дпов≥дно малий ≥ великий поршн≥

Ѕарабанний гальмовий механ≥зм ≥з пневматичним приводом (рис. 1, б) в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д механ≥зму з г≥дравл≥чним приводом конструкц≥Їю розтискного пристрою колодок. ” ньому дл¤ розве≠денн¤ колодок використовуЇтьс¤ розтискний кулак 7, що приво≠дитьс¤ в д≥ю важелем 8, посадженим на в≥сь розтискного кулака. ¬а≠ж≥ль в≥дхил¤Їтьс¤ зусилл¤м, що виникаЇ у пневматичн≥й гальмов≥й камер≥ 9, ¤ка працюЇ в≥д тиску стисненого пов≥тр¤. ѕри в≥дгальмову-ванн≥ колодки повертаютьс¤ у вих≥дне положенн¤ п≥д д≥Їю ст¤жноњ пружини //. Ќижн≥ к≥нц≥ колодок закр≥плено на ексцентрикових пальц¤х 10, ¤к≥ забезпечують регулюванн¤ зазора м≥ж нижн≥ми час≠тинами колодок та барабаном. ¬ерхн≥ частини колодок при регулю≠ванн≥ зазора п≥двод¤тьс¤ до барабана за допомогою черв'¤чного ме≠хан≥зму.

 ол≥сний дисковий гальмовий механ≥зм (рис. 6) ≥з г≥дроприводом складаЇтьс¤ з гальмового диска 1, ¤кий закр≥плено на маточин≥ коле≠са. √альмовий диск обертаЇтьс¤ м≥ж половинками 8 ≥ 9 скоби, при≠кр≥пленоњ до сто¤ка 4 передньоњ п≥дв≥ски. ¬ кожн≥й половинц≥ скоби виточено пази п≥д кол≥сн≥ цил≥ндри з великим 13 ≥ малим 12 поршн¤≠ми.

ѕ≥сл¤ натисканн¤ на гальмову педаль р≥дина з головного гальмо≠вого цил≥ндра шлангами 2 перет≥каЇ в порожнини кол≥сних цил≥нд≠р≥в ≥ передаЇ тиск на поршн≥, ¤к≥, перем≥щуючись з двох бок≥в, при≠тискають гальм≥вн≥ колодки 10 до диска 1, завд¤ки чому й в≥дбу≠ваЇтьс¤ гальмуванн¤.

ѕ≥сл¤ в≥дпусканн¤ педал≥ тиск р≥дини в привод≥ спадаЇ, поршн≥ 13 ≥ 12 п≥д д≥Їю пружност≥ ущ≥льнювальних манжет ≥ осьового битт¤ диска в≥дход¤ть в≥д нього, й гальмуванн¤ припин¤Їтьс¤.

≈ксплуатац≥¤ будь-¤кого автомоб≥л¤ допускаЇтьс¤ лише за умови справност≥ його гальмовоњ системи.

√альмова система потр≥бна на автомоб≥л≥ дл¤ зниженн¤ йо≠го швидкост≥, зупинки й утримуванн¤ на м≥сц≥.

√альм≥вна сила виникаЇ м≥ж колесом та дорогою й спр¤мована проти напр¤му обертанн¤ колеса, тобто перешкоджаЇ його обертан≠ню. ћаксимальне значенн¤ гальм≥вноњ сили на колес≥ залежить в≥д можливостей механ≥зму, ¤кий створюЇ цю силу, в≥д навантаженн¤, що припадаЇ на колесо, та в≥д коеф≥ц≥Їнта зчепленн¤ з дорогою. «а

умови однаковост≥ вс≥х фактор≥в, що визначають силу гальмуванн¤, ефективн≥сть гальмовоњ системи залежатиме насамперед в≥д особли≠востей конструкц≥њ механ≥зм≥в, ¤к≥ гальмують автомоб≥ль.

Ќа сучасних автомоб≥л¤х дл¤ п≥двищенн¤ безпеки руху встанов≠люють к≥лька гальмових систем, що за призначенн¤м под≥л¤≠ютьс¤ на: Х робочу; Х запасну; Х сто¤нкову; Х допом≥жну.

–обоча гальмова система використовуЇтьс¤ в ус≥х режи≠мах руху автомоб≥л¤ дл¤ зниженн¤ його швидкост≥ до повноњ зупин≠ки. ¬она приводитьс¤ в д≥ю зусилл¤м ноги вод≥¤, що прикладаЇтьс¤ до педал≥ ножного гальма. ≈фективн≥сть д≥њ робочоњ гальмовоњ систе≠ми найб≥льша пор≥вн¤но з ≥ншими типами гальмових систем.

«апасна гальмова система призначаЇтьс¤ дл¤ зупинки автомоб≥л¤ в раз≥ в≥дмови робочоњ гальмовоњ системи. ¬она справл¤Ї меншу гальм≥вну д≥ю на автомоб≥ль, н≥ж робоча система. ‘ункц≥њ за≠пасноњ системи може виконувати справна частина робочоњ гальмовоњ системи (найчаст≥ше) або сто¤нкова система.

—то¤нкова гальмова система призначаЇтьс¤ дл¤ утри≠муванн¤ зупиненого автомоб≥л¤ на м≥сц≥, щоб не допустити його са≠мочинного рушанн¤ (наприклад, на схил≥).  еруЇ сто¤нковою галь≠мовою системою вод≥й рукою за допомогою важел¤ ручного гальма.

ƒопом≥жна гальмова система використовуЇтьс¤ у вигл¤≠д≥ гальма-упов≥льнювача на автомоб≥л¤х великоњ вантажоп≥дйомност≥ (ћј«,  рј«,  амј«) дл¤ зменшенн¤ навантаженн¤ на робочу галь≠мову систему в раз≥ тривалого гальмуванн¤, наприклад на довгому спуску в г≥рськ≥й або пагорист≥й м≥сцевост≥.

¬загал≥ гальмова система складаЇтьс¤ з гальмових механ≥зм≥в та њхнього привода (рис. 6.14).

√альмов≥ механ≥зми п≥д час роботи системи не дають обертатис¤ колесам, унасл≥док чого м≥ж колесами та дорогою виникаЇ гальм≥вна сила, ¤ка зупин¤Ї автомоб≥ль. √альмов≥ механ≥зми 2 розм≥щуютьс¤ безпосередньо на передн≥х ≥ задн≥х колесах автомоб≥л¤.

√альмовий привад передаЇ зусилл¤ в≥д ноги вод≥¤ на гальмов≥ ме≠хан≥зми. ¬≥н складаЇтьс¤ з головного гальмового цил≥ндра 5 з педал≠лю 4 гальма, г≥дровакуумного п≥дсилювача 1 ≥ трубопровод≥в 3, запо≠внених р≥диною.

ѕрацюЇ гальмова система так. ” момент натисканн¤ на педаль гальма поршень головного цил≥ндра тисне на р≥дину, ¤ка перет≥каЇ до кол≥сних гальмових механ≥зм≥в. ќск≥льки р≥дина практично не стискаЇтьс¤, то, перет≥каючи трубами до гальмових механ≥зм≥в, вона передаЇ зусилл¤ натисканн¤. √альмов≥ механ≥зми перетворюють це зусилл¤ на оп≥р обертанню кол≥с, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ гальмуванн¤. якщо педаль гальма в≥дпустити, р≥дина перетече назад до головного галь≠мового цил≥ндра, й колеса розгальмуютьс¤. √≥дровакуумний п≥дси≠лювач 7 полегшуЇ керуванн¤ гальмовою системою, оск≥льки створюЇ додаткове зусилл¤, що передаЇтьс¤ на гальмов≥ механ≥зми кол≥с.

ƒл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ гальмових систем автомоб≥л≥в у при≠вод≥ застосовують р≥зн≥ пристроњ, ¤к≥ дають змогу зберегти пра≠цездатн≥сть системи в раз≥ њњ частковоњ в≥дмови. “ак, на автомоб≥л≥ √ј«-24 Ђ¬олгаї застосовують розд≥льник, ¤кий автоматично вими≠каЇ несправну частину гальмового привода в момент виникненн¤ в≥дмови п≥д час гальмуванн¤.

“ут розгл¤нуто принцип д≥њ гальмовоњ системи г≥дравл≥чним при≠водом. якщо в привод≥ гальмовоњ системи використовуЇтьс¤ стисне≠не пов≥тр¤, то такий привод називаЇтьс¤ пневматичним, а ¤кщо жорстк≥ т¤ги або металев≥ троси Ч механ≥чним.

1

Ќазва:  ол≥сн≥ гальмов≥ механ≥зми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (638 прочитано)