Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

“ехн≥чн≥ науки >  ривошипно-шатунний механ≥зм, зварювальн≥ мости та њх обладнанн¤


 ривошипно-шатунний механ≥зм, зварювальн≥ мости та њх обладнанн¤

—тор≥нка: 1/2

ƒо кривошипно-шатунного механ≥зму багатоцил≥ндрових двигу≠н≥в належать так≥ детал≥: Х картер (блок цил≥ндр≥в) з головкою й ущ≥льнювальними прокладками; Х поршнева група (поршн≥, порш≠нев≥ к≥льц¤, поршнев≥ пальц≥); Х шатуни; Х кол≥нчастий вал; Х ма≠ховик; Х п≥ддон картера.

 артер (рис. 1) Ч це найб≥льша й найскладн≥ша деталь двигуна, ¤к правило, коробчастого перер≥зу, що править за опору дл¤ робочих деталей та механ≥зм≥в ≥ захищаЇ њх в≥д забрудненн¤. ≤нод≥ цил≥ндри виготовл¤ютьс¤ разом ≥з картером, тод≥ ц¤ деталь називаЇтьс¤ блок-картером.

Ѕлок цил≥ндр≥в в≥дливають ≥з чавуну або алюм≥н≥Ївих сплав≥в. ” блок уставл¤ють г≥льзи, ¤к≥ безпосередньо обмиваютьс¤ охолод≠ною р≥диною й тому називаютьс¤ Ђмокримиї. ” верхню частину г≥льз, виготовлених ≥з с≥рого чавуну, дл¤ п≥двищенн¤ короз≥йноњ ст≥й≠кост≥ та зменшенн¤ спрацюванн¤ запресовують вставки з≥ спец≥аль≠ного антикороз≥йного чавуну. ”щ≥льненн¤ г≥льз цил≥ндр≥в у верхн≥й частин≥ блока зд≥йснюЇтьс¤ сталеазбестовими прокладками головок блока, а в нижн≥й частин≥ Ч м≥дними прокладками. ¬ерхн≥ кромки г≥льз мають виступати над площиною блока цил≥ндр≥в на 0,02... ...0,09 мм.

” середн≥й частин≥ блока Ї поперечн≥ перегородки. ѕлощину роз≠н¤тт¤ картера опущено нижче в≥д ос≥ кол≥нчастого вала дл¤ наданн¤ блоку потр≥бноњ жорсткост≥. ѕо ос≥ блока на ст≥нц≥ коробки штовхач≥в, а також у передн≥й та задн≥й ст≥нках блока Ї отвори дл¤ п≥дшип≠ник≥в розпод≥льного вала.

ƒвигуни з ”-под≥бним розташуванн¤м цил≥ндр≥в («»Ћ-130, «ћ«-53-12) мають дв≥ головки з алюм≥н≥Ївого сплаву на кожен р¤д. ” двигун≥  амј«-740 кожний цил≥ндр (≥з восьми) маЇ свою головку. ¬ карбюраторних двигунах у головках блок≥в, в≥длитих з алюм≥н≥Ївих сплав≥в, розташовано камери згор¤нн¤, в ¤ких зроблено р≥зьбов≥ отвори дл¤ св≥чки запалюванн¤, а в дизел¤х Ч отвори дл¤ форсунок, впускн≥ й випускн≥ канали, а також запресовано с≥дла й напр¤мн≥ втулки клапан≥в. Ќапр¤мн≥ втулки виготовл¤ють ≥з спечених матер≥а≠л≥в.

√оловки кр≥пл¤тьс¤ до блока цил≥ндр≥в шпильками через сталеазбестов≥ прокладки. ћомент зат¤гуванн¤ шпильок Ч 73...78 Ќ-м. «верху головки закрито кришками, що кр≥пл¤тьс¤ гайками й ущ≥льнюютьс¤ гумовими прокладками. ¬ головках блока всередин≥ вико≠нано сорочку охолодженн¤, ¤ка каналами сполучаЇтьс¤ ≥з сорочкою охолодженн¤ блока.

” розвал≥ блока встановлюЇтьс¤ верхн¤ кришка блока цил≥ндр≥в, виготовлена з алюм≥н≥Ївого сплаву. ¬ кришц≥ Ї впускн≥ трубопроводи, що обмиваютьс¤ охолодною р≥диною дл¤ п≥д≥гр≥ванн¤ пальноњ сум≥ш≥. «верху кришка маЇ площадку з двома отворами дл¤ встанов≠ленн¤ карбюратора.

–ис. 1.

 артер V-под≥бний восьмицил≥ндрового двигуна «ћ«-53 з головкою правого р¤ду цил≥ндра ≥ детал≥ кривошипно-шатунного механ≥зму:

1 Ц блок цил≥ндр≥в; 2 Ц кришка розпод≥льних шестерень; 3 Ц прокладка; 4 Ц головка блока цил≥ндр≥в; 5,9,10 Ц отвори дл¤ охолодноњ р≥дини; 6,8 Ц впускн≥ канали; 7 Ц камера згор¤нн¤; 11 Ц с≥дло клапана; 12 Ц г≥льза цил≥ндра

ƒо поршневоњ групи належать: поршн≥, поршнев≥ к≥льц¤ та порш≠нев≥ пальц≥.

ѕоршень Ч це металевий стакан, днищем повернутий догори, ¤кий сприймаЇ тиск газ≥в ≥ передаЇ його через поршневий палець ≥ шатун на кол≥нчастий вал. ¬ерхн¤, п≥дсилена частина поршн¤ нази≠ваЇтьс¤ головкою, а нижн¤, напр¤мна Ч юбкою. ѕриливки у ст≥нках юбки, що призначаютьс¤ дл¤ встановленн¤ поршневого пальц¤, на≠зивають бобишками.

ѕоршн≥ в≥длито з алюм≥н≥Ївого сплаву й по б≥чн≥й поверхн≥ по≠крито тонким шаром олова дл¤ кращого припрацюванн¤.

ёбки поршн≥в у поперечному перер≥з≥ мають форму ел≥пса (б≥ль≠ша частина цього ел≥пса розташовуЇтьс¤ в площин≥, перпендикул¤р≠н≥й до ос≥ поршневого пальц¤), а в поздовжньому Ч форму зр≥заного ≥ конуса з б≥льшою основою по нижн≥й кромц≥ поршн¤. ¬ нижн≥й частин≥ юбки зроблено вир≥зи дл¤ противаг кол≥нчастого вала.

ѕаралельно поздовжн≥й ос≥ двигуна в бобишках поршн¤ зробле≠но отвори дл¤ встановленн¤ поршневого пальц¤. ќтв≥р п≥д нього зм≥≠щено на 1,5 мм праворуч по ходу автомоб≥л¤. ÷им зменшуЇтьс¤ тиск на ст≥нку цил≥ндра, а отже, зб≥льшуЇтьс¤ терм≥н служби цил≥ндро-поршневоњ групи. ƒл¤ правильного складанн¤ поршн¤ ≥з шатуном на днищах б≥льшост≥ поршн≥в вибито стр≥лку з написом Ђ”передї. Ќаголовках поршн≥в Ї канавки: верхн≥ Ч дл¤ компрес≥йних к≥лець, нижн≥ Ч дл¤ оливозн≥мних. ѕо колу канавок п≥д оливозн≥мн≥ к≥льц¤ виконано отвори дл¤ в≥дведенн¤ оливи, що зн≥маЇтьс¤.

ѕоршнев≥ к≥льц¤ запоб≥гають прориву газ≥в кр≥зь зазор м≥ж юбкою поршн¤ та ст≥нкою цил≥ндра, а також слугують дл¤ видал¤нн¤ зайвоњ оливи з≥ ст≥нок цил≥ндра, щоб не допустити потра≠пл¤нн¤ њњ в камеру згор¤нн¤. «азор у замку компрес≥йних к≥лець ста≠новить (0,4 ±0,1) мм. ¬с≥ к≥льц¤ виготовл¤ють з чавуну, за вин¤тком оливозн≥мних, ¤к≥ виконуютьс¤ складеними Ч з двох плоских стале≠вих к≥лець ≥ двох розширник≥в (осьового та рад≥ального). ¬ерхн≥ ком≠прес≥йн≥ к≥льц¤ покривають пористим хромом.

 омпрес≥йн≥ к≥льц¤ встановлюють на поршн≥ так, щоб виточки на њхн≥й внутр≥шн≥й поверхн≥ були повернут≥ вгору.  ≥льц¤, що не п≥дл¤гають хромуванню, покривають по зовн≥шн≥й поверхн≥ тонким шаром олова дл¤ кращого припрацюванн¤. ¬становлюючи к≥льц¤ на поршень, њхн≥ стики (замки) сл≥д розташовувати п≥д кутом 90∞ один до одного.

ѕоршневий палець слугуЇ дл¤ шарн≥рного з'Їднанн¤ поршн¤ з шатуном ≥ може мати найр≥зноман≥тн≥ш≥ конструктивн≥ форми. ƒл¤ зменшенн¤ маси пальц≥в њх, ¤к правило, виконують порожнистими.

ѕоршнев≥ пальц≥ виготовл¤ють з вуглецевих цементованих та азотованих сталей, а також ≥з високовуглецевих сталей, ¤к≥ п≥ддають≠с¤ ≥ндукц≥йному гартуванню струмами високоњ частоти. ¬ окремих випадках дл¤ п≥двищенн¤ м≥цност≥ пальц¤ його п≥ддають термох≥м≥ч≠н≥й обробц≥ й пол≥рують зовн≥шню поверхню. ƒвосторонн¤ цементац≥¤ п≥двищуЇ м≥цн≥сть пальц¤ на 15...20 %, а двостороннЇ азотуван≠н¤ - на 35...45 %.

ƒл¤ обмеженн¤ осьового зм≥щенн¤ пальц¤ в поршн≥ використо≠вують р≥зн≥ способи. Ќаприклад, застосовують пальц≥ плаваючого типу. “акий палець не закр≥плюють н≥ в бобишках поршн¤, н≥ у верх≠н≥й головц≥ шатуна. ¬≥д осьових перем≥щень його утримують стопор≠н≥ пружинн≥ к≥льц¤, встановлен≥ в канавках, ¤к≥ проточено в отворах бобишок поршн¤. ѕлаваючий палець може повертатис¤ в бобишках, завд¤ки чому в≥н спрацьовуЇтьс¤ р≥вном≥рн≥ше.

Ўатун (рис. 2), що передаЇ зусилл¤ в≥д поршн¤ на кол≥нчастий вал, маЇ двотавровий перер≥з, виготовл¤Їтьс¤ з легованоњ або вугле≠цевоњ стал≥ штампуванн¤м ≥ складаЇтьс¤ з верхньоњ головки, стержн¤ та нижньоњ головки.

” верхню головку шатуна запресовуЇтьс¤ бронзова втулка п≥д поршневий палець. ƒл¤ п≥дведенн¤ мастила до тертьових поверхонь у головц≥ та втулц≥ зроблено отвори.

Ќижн¤ головка шатуна розн≥мна (площина розн¤тт¤ перпендику≠л¤рна до ос≥ шатуна). ¬ н≥й Ї отв≥р дл¤ викиданн¤ оливи на ст≥нку цил≥ндра та кулачки розпод≥льного вала. ƒо нижньоњ головки двома болтами кр≥питьс¤ кришка.

«а шатунн≥ п≥дшипники правл¤ть тонкост≥нн≥ сталеалюм≥н≥Їв≥ вкладиш≥. ¬≥д зм≥щенн¤ вони втримуютьс¤ виступами, ¤к≥ вход¤ть у в≥дпов≥дн≥ пази на шатун≥ й кришц≥.

ƒл¤ правильного складанн¤ шатунно-поршневоњ групи Ї познач≠ки: на стержн¤х шатун≥в Ч каталожний номер шатуна, а на кришц≥ - виступ, ¤к≥ мають бути повернут≥ в один б≥к дл¤ першогоЧчетвер≠того шатун≥в Ч назад, а дл¤ п'¤тогоЧвосьмого Ч вперед.

–ис. 2

Ўатун:

1 Ц кришка нижньоњ головки; 2 Ц вусики, що ф≥ксують вкладиш≥; 3 Ц нижн¤ головка; 4 Ц втулка верхньоњ головки; 5 Ц верхн¤ головка; 6 Ц стержень шатуна; 7 Ц болт ≥з гайкою дл¤ кр≥пленн¤ кришки нижньоњ головки; 8 Ц вкладиш≥ нижньоњ головки

«ат¤гувати гайки болт≥в шатуна сл≥д за допомогою динамоме≠тричного ключа. ћомент зат¤гуванн¤ Ч 68...75 Ќ -м.

 ол≥нчастий вал, що сприймаЇ зусилл¤ в≥д шатун≥в ≥ передаЇ його на маховик, в≥дливаЇтьс¤ з магн≥Ївого чавуну й складаЇтьс¤ з таких елемент≥в (рис 3.): носка 5, кор≥нних шийок 7, шатунних шийок 10, щ≥к з противагами 9 та фланц¤ 12 дл¤ кр≥пленн¤ маховика.

 ор≥нн≥ й шатунн≥ шийки вала загартовуютьс¤ струмами високоњ частоти. ¬ щоках вала просвердлено канали дл¤ п≥дведенн¤ оливи в≥д кор≥нних п≥дшипник≥в до оливних порожнин у шатунних шийках. ќливн≥ порожнини правл¤ть за додатков≥ гр¤зевловлювач≥ (ловушки). √р¤зьов≥ частинки в≥дцентровою силою в≥дкидаютьс¤ до пери≠фер≥њ порожнин, а чиста олива кр≥зь отвори подаЇтьс¤ в шатунн≥ п≥д≠шипники.

Ќа носку кол≥нчастого вала кр≥пл¤тьс¤ храповик 1 пусковоњ руко≠¤тки, шест≥рн¤ 4 привода механ≥зму газорозпод≥лу та шк≥в 2 привода вентил¤тора й вод¤ного насоса.  ор≥нними п≥дшипниками кол≥н≠частого вала Ї сталев≥ тонкост≥нн≥ вкладиш≥, за конструкц≥Їю анало≠г≥чн≥ шатунним. ћомент зат¤гуванн¤ болт≥в кришок кор≥нних п≥д≠шипник≥в Ч 100...110 Ќ-м.

¬≥д осьових перем≥щень кол≥нчастий вал утримуЇтьс¤ двома ста≠левими упорними шайбами 6 ≥ 8, залитими антифрикц≥йним спла≠вом, ¤к≥ встановлено по обидва боки переднього кор≥нного п≥дшип≠ника. —тороною, залитою антифрикц≥йним сплавом, передн¤ шайба маЇ бути повернута до шест≥рн≥, а задн¤ Ч до буртика шийки вала. ƒопустиме осьове перем≥щенн¤ кол≥нчастого вала становить 0,07...0,17 мм. ƒл¤ ущ≥льненн¤ переднього к≥нц¤ кол≥нчастого вала в кришц≥ розпод≥льних шестерень встановлюютьс¤ гумовий самоп≥дтискний сальник та оливов≥дбивна тарель 3. «адн≥й к≥нець кол≥нчас≠того вала ущ≥льнюЇтьс¤ сальником з азбестовоњ набивки, встановле≠ним у пазах блока та задн≥й кришц≥.  р≥м того, на задньому к≥нц≥ кол≥нчастого вала Ї оливоскидальний греб≥нь 11 ≥ оливов≥дв≥дна сп≥≠ральна канавка 13.

12

Ќазва:  ривошипно-шатунний механ≥зм, зварювальн≥ мости та њх обладнанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (905 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
debt reduction - cheap fioricet - airfare airlines - decision debt - internet banking - consolidation consumer - car easy
Page generation 0.129 seconds
Хостинг от uCoz