“ехн≥чн≥ науки > ћатер≥али дл¤ р≥зьби та ≥нкрустац≥њ

“ехн≥ка ≥нкрустац≥њ пол¤гаЇ в тому, що на п≥дготовленому вироб≥ розм≥чують орнамент. –≥зц¤ми зарубують по контуру розм≥чен≥ елементи. «а допомогою вибирач≥в вибирають гн≥з≠да, ¤к≥ формою в≥дпов≥дають майбутн≥м елементам. «а фор≠мою гн≥зд вир≥зають вставки ≥з форн≥ру. ‘орн≥р Ч це тонень≠к≥ пластинки дерева завтовшки 2,5-3 мм, нар≥зан≥ з п≥д≥брано≠го за кольором матер≥алу дерева. ћатер≥ал дл¤ пластинок ба≠жано п≥дбирати з т≥Їњ самоњ породи, що й виготовлений вир≥б.

якщо з ¤вора Ч то ¤воров≥, ¤кщо з груш≥ Ч то грушев≥. ÷е в тому випадку, коли форн≥р п≥дфарбовуЇмо. ѕластинки нар≥зу≠ють в рад≥альному напр¤мку, тод≥ вони краще просочуютьс¤ фарбою п≥д час проварюванн¤, легко обробл¤ютьс¤. ќкр≥м чорного п≥дфарбованого форн≥ру, дл¤ ≥нкрустац≥њ бажано вжи≠вати природний кол≥р деревини: червону грушу, коричневу сливу, б≥лий ¤в≥р, ¤блуню та ≥нш≥ породи. ¬иконана з природних вставок ≥нкрустац≥¤ довго збер≥гаЇ початковий кол≥р.

≤нкрустац≥¤ може виконуватись не т≥льки дерев'¤ними встав≠ками, а й металом, перламутром, б≥сером та ≥ншими матер≥а≠лами, кожен з ¤ких маЇ своњ технолог≥чн≥ особливост≥. “ому розгл¤немо стисло кожну техн≥ку окремо.

≤Ќ –”—“ј÷≤я ƒ≈–≈¬ќћ ѕќ ƒ≈–≈¬”

≤нкрустац≥ю деревом по дереву рекомендуЇтьс¤ виконувати в такому технолог≥чному пор¤дку. —початку розм≥чуЇмо ши≠лом весь орнамент на вироб≥. ¬иконуЇмо ≥нкрустац≥ю одним тоном. ƒл¤ вироб≥в ≥з св≥тлоњ деревини використовуЇмо тем≠ний форн≥р, чорний фарбований, червону грушу або сливу. ƒл¤ вироб≥в ≥з темноњ деревини Ч ¤воровий форн≥р або ≥нший св≥тлий.

—першу бажано викласти велик≥ вставки, ¤к≥ пот≥м маЇмо ўе раз перекладати, за ними Ч менш≥, пот≥м перекладаЇмо велик≥. Ќа великих часом пом≥щаютьс¤ ц≥л≥ мотиви Ч Ђкв≥т≠каї, Ђружаї, Ђхрестикиї та ≥нш≥. ѕеред перекладанн¤м ≥ншими кольорами поверхню акуратно зачищуЇмо.

¬ к≥нц≥ ≥нкрустуЇмо по¤ски, ¤к≥ замикають орнамент. ѕри перекладанн≥ дек≥лька раз≥в р≥знокольоровими вставками за≠чищуЇмо всю ≥нкрустац≥ю цикл≥ною та стамескою. ўоб уник≠нути р≥зкого контрасту чорне-б≥ле, а добитис¤ плавного м'¤ко≠го переходу, ≥нкрустуЇмо в так≥й посл≥довност≥: чорний Ч тем≠но-коричневий, св≥тло-коричневий або червона груша, б≥лий, ћожна ≥ в зворотному напр¤мку.

ѕ≥дготовлен≥ вставки щ≥льно п≥дган¤ютьс¤. Ќе бажано ро≠бити пом≥тний нахил ст≥нок вставки, тому що при забиванн≥ вони не утримуютьс¤ в гн≥зд≥, њх мовби викидаЇ, тому нахил маЇ бути мало пом≥тний.

ѕри зарубуванн≥ гн≥зд р≥зець треба тримати строго верти≠кально, нав≥ть з ухилом на гн≥здо, щоб ст≥нки гн≥зда були пр¤≠мими. ¬с≥ дерев'¤н≥ вставки ≥нкрустуютьс¤ в гн≥здах на клею.

¬ставки повинн≥ м≥цно прил¤гати до ст≥нок ≥ до дна гн≥зда, тому що при перекладанн≥ њх ≥ншим кольором вони тр≥скають≠с¤. ѕерекладаютьс¤ вставки тод≥, коли клей повн≥стю висох. ѕри ≥нкрустац≥њ мотив≥в Ђбан≥ї, Ђментел≥ї, ¤к≥ об'Їднан≥ в стр≥ч≠ковий р¤д, викладаЇмо трикутники через один.  оли клей п≥дсохне, зак≥нчуЇмо р¤д повн≥стю. ¬ к≥нц≥ вир≥внюЇмо основу й ≥нкрустуЇмо по¤сок, пот≥м Ч головки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥нкрустац≥њ велик≥ виступи зн≥маЇмо стамескою всю площину вир≥внюЇмо цикл≥ною, зачищуЇмо склопапером ≥ покриваЇмо пол≥турою чи лаком. ƒл¤ кращоњ наочност≥ технолог≥ю виконанн¤ ≥нкрустац≥њ складних мотив≥в винесе≠но окремими малюнками.

1. Ђ олосокї, Ђпше≠ничкаї, Ђфасулькаї Ч найб≥льш поширений мо≠тив у гуцульськ≥й р≥зьб≥ та ≥нкрустац≥њ. ћаЇ своњ тех≠нолог≥чн≥ особливост≥ ви≠конанн¤. ƒл¤ ≥нкрустац≥њ цих мотив≥в бажано мати два р≥зц≥ Ђпшеничкаї, один менший дл¤ затинанн¤ гн≥зд, другий б≥льший дл¤ вир≥зу≠ванн¤ вставок. ѕри в≥дсутност≥ таких можна користуватис¤ й одним. ѕри ≥нкрустац≥њ Ђколоскаї необх≥дно зарубувати гн≥зда та вставл¤ти вставки через одну, щоб не попсувати перегоро≠док, почекавши коли п≥дсохне клей. ÷е важливо тод≥, коли елементи колоска сто¤ть близько один до одного. ¬ставки вир≥заЇмо ≥з заготовленоњ смужки форн≥ру.

2. ≤нкрустац≥¤ трикутник≥в ≥ круг≠лоњ, що поЇднан≥ в один орнамен≠тальний мотив. ¬иконуЇтьс¤ даний мотив в так≥й посл≥довност≥. ѕо рисунку орнаменту п≥дбираютьс¤ свердла-борики, ¤ких дл¤ ≥нкрус≠тац≥њ завжди повинна бути пара Ч Ђзавертачї ≥ Ђобвертачї. «авертачем висвердлюють гн≥зда, пот≥м парним йому обвертачем вир≥зу≠ютьс¤ вставки ≥з п≥дготовленого форн≥ру ≥ укладаютьс¤ в п≥дготовлен≥ гн≥зда на клей.  ружечки укладаютьс¤ в гн≥зда так, волокна ≥шли паралельно основ≥ трикутника. ѕот≥м зарубуЇтьс¤ трикутник, вибираЇтьс¤ гн≥здо, точно за розм≥ром гн≥зда вир≥зуЇтьс¤ вставка, прим≥рюЇтьс¤ ≥ вставл¤Їтьс¤ у гн≥здо на клей.

3. Ђ учер≥ї Ч складний орнаментальний мотив. ћоже виступати ¤к самост≥йний орнамент у смуз≥, на тарел¤х. ¬иконуЇтьс¤ в два прийоми, спершу ≥нкрустуютьс¤ по¤ски, що утворюють трикутники, пот≥м Ч головки кучер≥в. ≤нкрустац≥¤ кружечка описана вище.

4. Ђ√ачкиї, Ђрачкиї. Ќа в≥дм≥ну в≥д кучер≥в складають≠с¤ лише з по¤ск≥в. ≤нкрусту≠ютьс¤ в посл≥довност≥, пока≠зан≥й на малюнку. ѕр¤мим р≥зцем затинають по контуру розм≥ченого мотиву, вибирачами вибирають гн≥здо. «а розм≥рами гн≥зда п≥дготовл¤≠ють по¤ски, прим≥рюють ≥ вставл¤ють у гн≥здо на клей. ќсновн≥ по¤ски повинн≥ пере≠тинати навхрест одн≥ одних, а вусики з'Їднуватис¤ по д≥а≠гонал≥.

5. ЂЅан≥ї, Ђментел≥ї Ч мотив дуже поширений у гуцуль≠ськ≥й р≥зьб≥ та ≥нкрустац≥њ. —кладаЇтьс¤ ≥з трикутника, їклинц¤", на вершину ¤кого поставлено кружечок. —першу ≥нкрусту≠ють трикутники через один тому, що коли зарубати ≥ вибрати њх вс≥ п≥др¤д, ослаблюютьс¤ гостр≥ к≥нц≥ ≥ основи трикутник≥в виход¤ть неоднаков≥.  оли викладен≥ вс≥ клинц≥, ≥н≠крустуЇтьс¤ по¤сок, що завершуЇ основу мотиву, тод≥ виходить, що основа клинц≥в обр≥зана р≥вно на одн≥й л≥н≥њ. Ќа вершинах клинц≥в ≥нкрустуютьс¤ кру≠жечки, центри ¤ких пови≠нн≥ йти точно по одн≥й пр¤≠м≥й.

6. Ђ ружечокї, або Ђкруглаї, Ч доповнюючий мотив, часто служить дл¤ орган≥зац≥њ центральноњ частини орнаменту. ѕе≠рекладанн¤ кружечк≥в ≥ншими кольорами робитьс¤ п≥сл¤ пов≠ного висиханн¤ клею. “ехнолог≥¤ виконанн¤ описана вище.

1	2

Ќазва: ћатер≥али дл¤ р≥зьби та ≥нкрустац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (694 прочитано)