“ехн≥чн≥ науки > ћатер≥ально-техн≥чна база транспорту

ћатер≥ально-техн≥чна база транспорту

1. ћатер≥ально-техн≥чна база транспорту

ƒо складу матер≥ально-техн≥чноњ бази св≥товоњ транспортноњ системи вход¤ть: мережа шл¤х≥в сполучен≠н¤ (сухопутних, водних, пов≥тр¤них, електронних), рухомий склад ус≥х вид≥в транспорту, транспортн≥ корпорац≥њ, що орган≥зують комерц≥йну та ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть у ц≥й галуз≥.

–обота транспорту становить матер≥альну основу географ≥чного ≥ м≥жнародно≠го под≥лу прац≥. “ранспорт забезпечуЇ зв'¤зки м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м, задовольн¤Ї потреби населенн¤ в перевезенн¤х, маЇ велике оборонне значенн¤.

«а обс¤гом ≥ структурою транспортних перевезень визначають р≥вень розвитку та особливост≥ структури господарства крањни чи рег≥ону, а за конф≥гурац≥Їю транспорт≠ноњ мереж≥ - особливост≥ та законом≥рност≥ розм≥щенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

«а видами роботи транспорт под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ галуз≥ - вантажний та пасажирський, за видами використанн¤ можливостей навколишнього середовища - на сухопутний, водний (морський та р≥чковий) ≥ пов≥тр¤ний, за видами вико≠ристанн¤ засоб≥в пересуванн¤ - на зал≥зничний, автомоб≥льний, трубопров≥дний, гужовий, в'ючний тощо. –озр≥зн¤ють роботу транспорту в межах держави (внутр≥шн≥ перевезенн¤, на мор≥ - каботажн≥ перевезенн¤) та м≥жнародн≥ перевезенн¤.

«агальна довжина автомоб≥льних, зал≥зничних, водних (без морських), пов≥т≠р¤них шл¤х≥в становить близько 30 млн умовних к≥лометр≥в. (ѕропускна спро≠можн≥сть умовного к≥лометра п≥д час перевезенн¤ вантаж≥в така ж сама, ¤к у од≠ного к≥лометра однокол≥йноњ зал≥зниц≥.) Ќайб≥льша густота транспортноњ мереж≥ сформувалас¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ (—Ўј, ћексика,  анада), в ™вроп≥, включаю≠чи ≥ райони ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, в —х≥дн≥й јз≥њ (особливо в япон≥њ та —х≥дному  итањ), на п≥востров≥ ≤ндостан (≤нд≥¤, ѕакистан) та на п≥вдн≥ ≥ сход≥ ѕ≥вденноњ јмерики.

–ухомий склад транспорту св≥ту в 90-т≥ роки становив к≥лька м≥льйон≥в вагон≥в та сотн≥ тис¤ч локомотив≥в, понад 600 тис. автомоб≥л≥в, 80 тис. корабл≥в. “ранспортн≥ засоби пост≥йно удосконалюютьс¤. Ќа зал≥зниц¤х дос¤гнуто швид≠кост≥ руху 250-300 км/год. ¬агонний парк поповнюЇтьс¤ вагонами великоњ вантажоп≥дйомност≥ та комфортабельними пасажирськими вагонами. ¬ автомоб≥льному транспорт≥ впроваджуютьс¤ все б≥льш комфортн≥ та еколог≥чно чист≥ модел≥ легко≠вих машин з пор≥вн¤но малими витратами пального на к≥лометр проб≥гу. ћорсь≠кий комерц≥йний флот поповнюЇтьс¤ ¤к новими суднами великоњ вантажоп≥дйом≠ност≥ - супертанкерами (150-250 тис. тонн ≥ б≥льше), балкерами (дл¤ насипних вантаж≥в), так ≥ спец≥ал≥зованими корабл¤ми найнов≥ших клас≥в - контейнерово≠зами, ролкерами (дл¤ перевезенн¤ автомоб≥л≥в та ≥ншоњ техн≥ки), л≥хтеровозами, морськими автомоб≥льними та зал≥зничними паромами тощо. ѕ≥двищилась ванта≠жоп≥дйомн≥сть та швидк≥сть л≥так≥в цив≥льноњ ав≥ац≥њ. —учасн≥ л≥таки здатн≥ пере≠возити 250-500 пасажир≥в або понад 50 тонн вантажу на в≥дстань 3,5-10 тис. к≥ло≠метр≥в з≥ швидк≥стю 800-900 км/год. ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 20 тис. цив≥льних аеропорт≥в (т≥льки в —Ўј - 15 тис.), де¤к≥ з них мають пропускну здатн≥сть понад 200-300, нав≥ть понад 1000 рейс≥в за добу. ¬ —Ўј найб≥льш≥ аеропорти „и≠каго, ƒалласа, Ћос-јнджелеса, —ан-‘ранциско, ≥м. ƒж.  еннед≥ в Ќью-…орку, в ™вроп≥ - ‘ранкфурта та Ћондона, в јз≥њ - Ќар≥та в “ок≥о та —≥нгапура.

 ≥льк≥сть зайн¤тих роботою на транспорт≥ в економ≥чно розвинутих крањнах ≥ в крањнах, що розвиваютьс¤, становить 6-7 % економ≥чно активного населенн¤.

—ухопутн≥ види транспорту в р≥зних крањнах ≥ рег≥онах св≥ту ма≠ють своњ особливост≥, пов'¤зан≥ з розм≥рами територ≥њ, характером розм≥щенн¤ насе≠ленн¤, р≥внем розвитку економ≥ки, сп≥вв≥дношенн¤м роботи окремих вид≥в транс≠порту та загальним обс¤гом його роботи. «алежно в≥д цих особливостей розр≥зн¤ють к≥лька тип≥в транспортних систем.

Ќайвищий р≥вень розвитку мають рег≥ональн≥ транспортн≥ системи п≥вн≥чно≠американського типу (—Ћ≤ј,  анада, јвстрал≥¤). ƒл¤ них характерн≥ мереж≥ ви≠соко¤к≥сних автомоб≥льних шл¤х≥в та зал≥зниць, добре оснащен≥ аеропорти та сучасн≥ морськ≥ порти. “ут однаково високий р≥вень розвитку вс≥х вид≥в транспорту, але ключовими в пасажирських перевезенн¤х Ї пов≥тр¤ний (на далек≥ в≥дстан≥) та автомоб≥льний (рег≥ональн≥ перевезенн¤), а у вантажних - поЇднанн¤ роботи авто≠моб≥льного ≥ зал≥зничного транспорту. ¬елику роботу виконують також трубо≠пров≥дний, внутр≥шн≥й водний та каботажний морський транспорт.

“ранспортн≥ системи Ївропейського типу («ах≥дна та ÷ентральна ™вропа, япон≥¤) мають найгуст≥шу у св≥т≥ мережу вс≥х вид≥в транспорту, особливо авто≠шл¤х≥в та зал≥зниць. «ал≥зниц≥ на основних напр¤мах електриф≥кован≥; на швид≠к≥сних маг≥страл¤х пасажирськ≥ поњзди розвивають швидк≥сть понад 200 км/год. ќбс¤ги роботи зал≥зничного, автомоб≥льного, водного (р≥чкового та кабо≠тажного морського) транспорту пропорц≥йн≥, але у вантажних перевезенн¤х б≥льше значенн¤ маЇ автомоб≥льний транспорт, а в пасажирських - зал≥зничний. ѕов≥тр¤≠ний транспорт забезпечуЇ зовн≥шн≥ пасажирськ≥ перевезенн¤.

“ранспортна система крањн —Ќƒ сформувалас¤ за час≥в —–—– ≥ поки що збер≥гаЇ певн≥ риси Їдност≥, њњ просторовий каркас утворюЇ мережа зал≥зниць, доповнена л≥н≥¤ми трубопровод≥в ≥ на окремих напр¤мах водними комун≥кац≥¤ми. —поконв≥чна проблема цього рег≥ону, зокрема –ос≥њ, та крањн ÷ентральноњ јз≥њ - недостатн≥й роз≠виток автомоб≥льних шл¤х≥в ≥ низька њх ¤к≥сть. “ак, у б≥льшост≥ район≥в —иб≥ру можна д≥статис¤ до м≥сц¤ т≥льки л≥таком або водою. ” вантажооборот≥ основ≠не м≥сце належить зал≥зниц≥, у пасажирських перевезенн¤х на далек≥ в≥дстан≥ зал≥зниц≥ ≥ пов≥тр¤ному транспорту, а в прим≥ських - зал≥зниц≥ ≥ автомоб≥льному. ¬елику комерц≥йну роботу виконуЇ морський флот.

“ранспортна система аз≥атського типу (вс≥ крањни јз≥њ кр≥м япон≥њ та Ђдалекосх≥дних тигр≥вї). ќсновну транспортну роботу тут виконують зал≥зниц≥, однак, на Ѕлизькому —ход≥ дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ автомоб≥льний транспорт, а в приморських районах, особливо в ѕ≥вденно-—х≥д-н≥й јз≥њ, збер≥гаЇ значенн¤ каботажне судноплавство. Ќайгуст≥ша мережа транспортних шл¤х≥в ≥ найб≥льш≥ розм≥ри перевезень характерн≥ дл¤ сх≥дних район≥в  итаю, ≤нд≥њ, ѕакистану, “уреччини.

“ранспортна система Ћатинськоњ јмерики в р≥зних њњ частинах неоднаково розвинута. —тал≥ мереж≥ комун≥кац≥й мають т≥льки Ѕразил≥¤, ћексика, јргентина, „ил≥, острови ¬ест-≤нд≥њ. ѕереважають дороги, що сполучають глибинн≥ райони плантац≥йних господарств або м≥сц¤ видобутку корисних копалин з портами чи столиц¤ми. ѕовноводн≥ р≥чки континенту використовуютьс¤ в транспортному сполученн≥ недостатньо. ¬≥ддален≥ райони материка все ще важкодоступн≥.

“ранспортна система јфрики, ¤к ≥ Ћатинськоњ јмерики, також значно ди≠ференц≥йована. ÷≥лком стал≥ транспорт≠н≥ системи в п≥вн≥чн≥й та п≥вденн≥й час≠тиш континенту, троп≥чна јфрика все ще залишаЇтьс¤ важкодоступним рег≥о≠ном. ” багатьох м≥стах основою транс≠портних зв'¤зк≥в Ї р≥чки або грунтов≥ до≠роги, зал≥зниць мало або немаЇ зовс≥м.

ћорський транспорт за≠безпечуЇ 4/5 обс¤гу роботи транспорту св≥ту за вантажооборотом ≥, отже, в≥д≥граЇ вагому роль у м≥жнародному под≥л≥ прац≥. ¬с≥, нав≥ть сухопутн≥ крањни, намагаютьс¤ мати св≥й флот, а 2/3 його тоннажу зосереджено п≥д пра≠порами 10 крањн (мал. «ќ). —еред них специф≥чне м≥сце належить крањнам Ђзручногої прапора. Ђ«ручногої, тому що там - п≥льговий режим оподаткуван≠н¤, дешева робоча сила, менш≥ вимоги до техн≥ки безпеки. —удновласники роз≠винутих крањн, користуючись цими пе≠ревагами, приписують своњ судна до порт≥в крањн з≥ Ђзручнимї прапором дл¤ одержанн¤ прибутк≥в. ƒо таких крањн належать, наприклад, Ћ≥бер≥¤, ѕанама, Ѕагамськ≥ ќстрови (Ѕагами),  ≥пр, ћальта, ‘≥л≥пп≥ни. ¬одночас Ї група держав, дл¤ ¤ких послуги морського транспорту - значне джерело надходженн¤ валюти, наприклад, √рец≥¤, Ќорвег≥¤, —≥нгапур тощо.

¬ажлива особлив≥сть роботи морського транспорту пол¤гаЇ в тому, що ќкеан - Їдиний прост≥р: морськ≥ дороги в ньому практично безмежн≥. ќднак, окрем≥ аква≠тор≥њ —в≥тового океану далеко нер≥внозначн≥ дл¤ транспортних зв'¤зк≥в. Ќа форму≠ванн¤ напр¤м≥в ≥ ≥нтенсивн≥сть використанн¤ морських шл¤х≥в впливають ≥ гео≠граф≥чн≥ чинники (конф≥гурац≥¤ береговоњ л≥н≥њ, кл≥матичн≥ умови, на¤вн≥сть при≠родних або штучних проход≥в тощо), а також розташуванн¤ ≥ господарська спе≠циф≥ка територ≥й, що в≥дправл¤ють та одержують вантаж≥, на¤вн≥сть оснащених порт≥в тощо.

ѕров≥дну роль у св≥товому судноплавств≥ в≥д≥граЇ басейн јтлантичного океа≠ни. ¬исокий р≥вень розвитку крањн по обидва боки ѕ≥вн≥чноњ јтлантики ≥ активн≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки держав ™вропи та ѕ≥вн≥чноњ јмерики визначили формуванн¤ тут потужних поток≥в вантаж≥в. Ќин≥ на јтлантичний океан припа≠даЇ 1/2 (разом ≥з —ередземномор'¤м майже 3/5) св≥тових морських перевезень. √о≠ловн≥ шл¤хи зв'¤зують порти ™вропи ≥ —Ўј, а також ≥дуть в≥д порт≥в ™вропи на п≥вдень до узбережж¤ ѕ≥вденноњ јмерики та навколо јфрики в ≤нд≥йський океан ≥ в≥д порт≥в —Ўј в зону  арибського мор¤ ≥ дал≥ або в “ихий океан (через ѕа≠намський канал) або в ѕ≥вденну јтлантику.

≤нтенсивно використовуЇтьс¤ —ередземне море, на берегах ¤кого розташован≥ порти ѕ≥вденноњ ™вропи, ѕ≥вн≥чноњ јфрики ≥ Ѕлизького —ходу. ¬ —ередземний басейн через Ѕосфор ≥ ƒарданелли мають вих≥д ≥ корабл≥ ”крањни.

Ќа басейн “ихого океану припадаЇ приблизно 1/4 св≥тових морських переве≠зень. Ќайгуст≥ша мережа морських шл¤х≥в сполучаЇ порти япон≥њ, –еспубл≥ки  о≠ре¤, —≥нгапура, а також  итаю. ¬≥д узбережж¤ —х≥дноњ јз≥њ та япон≥њ морськ≥ до≠роги прол¤гають до порт≥в —Ўј, јвстрал≥њ, крањн ѕ≥вденноњ јз≥њ.

¬ ≤нд≥йському океан≥, на ¤кий припадаЇ менш ¤к 1/6 перевезень, основними Ї шл¤хи транспортуванн¤ нафти з ѕерськоњ затоки в ™вропу та япон≥ю ≥ морськ≥ шл¤хи, що ≥дуть вздовж п≥вденного узбережж¤ јз≥њ. њ

1	2

Ќазва: ћатер≥ально-техн≥чна база транспорту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (907 прочитано)