Ѕ≥олог≥¤ > —учасн≥ еколог≥чн≥ проблеми, що постають перед людським сусп≥льством

—учасн≥ еколог≥чн≥ проблеми, що постають перед людським сусп≥льством

—пец≥ал≥сти ќќЌ, учен≥-екологи в≥домих м≥жнародних ≥ нац≥ональних природоохоронних орган≥зац≥й на п≥дстав≥ наукового анал≥зу матер≥ал≥в про особистост≥ й тенденц≥њ демограф≥чного, соц≥ально-економ≥чного розвитку сусп≥льства й насл≥дк≥в науково-техн≥чноњ революц≥њ, даних про стан ≥ перспективи використанн¤ природних ресурс≥в, а також про стан ≥ динам≥ку забруднень геосфер ≥ стан б≥осфери здобули дуже невт≥шн≥ висновки.

ѕог≥ршенн¤ стану б≥льшост≥ екосистем б≥осфери, ≥стотне зменшенн¤ б≥опродуктивност≥ й б≥ор≥зноман≥тност≥, катастроф≥чне виснаженн¤ ірунт≥в ≥ м≥неральних ресурс≥в за небаченоњ забрудненост≥ поверхн≥ «емл≥; г≥дросфери й атмосфери повТ¤зан≥ з ≥нтенсивним зростанн¤м чисельност≥ населенн¤ планети та розвитком науково-техн≥чного прогресу прот¤гом останн≥х 50 рок≥в. —аме необх≥дн≥сть задоволенн¤ дедал≥ б≥льших потреб людського сусп≥льства призвела до г≥гантського розширенн¤ масштаб≥в господарськоњ д≥¤льност≥, зм≥н у пропорц≥¤х св≥тового господарства, у виробничих потужност¤х, техн≥ц≥ й технолог≥¤х, асортимент≥ продукц≥њ, виробничому й особистому споживанн≥. ћодел≥ виробництва й споживанн¤, що склалис¤ в св≥т≥, перестали в≥дпов≥дати умовам нормального сп≥в≥снуванн¤ людини й природи.

ƒо розвитку глобальноњ еколог≥чноњ й т≥сно повТ¤заноњ з нею соц≥ально-економ≥чноњ кризи, ¤к≥ сьогодн≥ загрожують ≥снуванню нашоњ цив≥л≥зац≥њ, призвели, образно кажучи, два ДвибухиФ Ц демограф≥чний, тобто р≥зке зростанн¤ чисельност≥ населенн¤ за останнЇ стол≥тт¤, й промислово-енергетичний, а також причинен≥ ними катастроф≥чн≥ ресурсопоглинанн¤ й продукуванн¤ в≥дход≥в. «а висновками експерт≥в, некероване зростанн¤ населенн¤ планети Ц головна причина розвитку глобальноњ еколог≥чноњ кризи, ¤ка спричинила решту криз (виснаженн¤ ресурс≥в, забрудненн¤ геосфер, негативн≥ кл≥матичн≥ зм≥ни тощо).

ќдною з еколог≥чних проблем Ї зростанн¤ к≥лькост≥ м≥ст-г≥гант≥в, що стали найб≥льшими та найнебезпечн≥шими забруднювачами довк≥лл¤ й згубниками природи, њњ Драковими пухлинамиФ.

Ќерегульований прир≥ст населенн¤, котрий призв≥в до розширенн¤ енерговиробництва, що спричинило так≥ негативн≥ насл≥дки, ¤к: активне забрудненн¤ природи, випаданн¤ кислотних дощ≥в, утворенн¤ озонових Дд≥рФ, парникового ефекту.

¬ивченн¤ динам≥ки споживанн¤ людством м≥неральних ресурс≥в показало, що десь, через 200-250 рок≥в на «емл≥ ск≥нчатьс¤ запаси нафти, вуг≥лл¤, горючих сланц≥в ≥ торфу.

¬ раз≥ збереженн¤ сучасних промислових та енергетичних технолог≥й приблизно за цей самий пер≥од буде вичерпано до 2/3 запас≥в кисню в атмосфер≥ планети за одночасного неухильного зниженн¤ темп≥в його в≥дтворенн¤ зеленими рослинами (внасл≥док деградац≥њ б≥осфери, зменшенн¤ площ≥ л≥с≥в, б≥ор≥зноман≥тност≥, б≥омаси ≥ б≥опродуктивност≥ взагал≥).

¬ажливою еколог≥чною проблемою Ї ≥ забрудненн¤ атмосфери р≥зними х≥м≥чними викидами промислового характеру, а також забрудненн¤ водойм. ќдн≥Їю з найгостр≥ших еколог≥чних проблем людства в найближч≥ дес¤тил≥тт¤ залишаЇтьс¤ необх≥дн≥сть демонтажу сотень блок≥в ј≈—, ¤к≥ в≥дпрацювали св≥й ресурс, транспортуванн¤ й безпечне похованн¤ твердих ≥ р≥дких рад≥оактивних в≥дход≥в.

¬чен≥ стверджують, що прот¤гом найближчих 20-30 рок≥в через техногенн≥ зм≥ни в навколишньому середовищ≥ св≥т може втратити б≥льш ¤к 1 млн вид≥в рослин ≥ тварин. Ѕ≥олог≥чна р≥зноман≥тн≥сть Ц це запорука ст≥йкост≥, витривалост≥ ¤к окремих екосистем. “ак ≥ б≥осфери в ц≥лому. ќсь чому зменшенн¤ б≥ор≥зноман≥тност≥ Ц це серйозна втрата б≥осфери, одна з головних еколог≥чних проблем сьогоденн¤.

≈колог≥чною проблемою Ї ≥ спустелюванн¤. «а даними ќќЌ, понад 900 млн чолов≥к проживають у посушливих зонах нашоњ планети, земл≥ ¤ких потерпають в≥д спустелюванн¤.

√лобальн≥ негативн≥ б≥олог≥чн≥ й кл≥матичн≥ зм≥ни (спустелюванн¤, деградац≥¤ ірунт≥в, б≥осфери, зменшенн¤ б≥ор≥зноман≥тност≥, почаст≥шанн¤ кислотниих дощ≥в, розвиток

л≥совими пожежами, утворенн¤м ≥ рухом ураган≥в, п≥щаних бур та ≥нших стих≥йних ≥ техногенних катастроф≥чних ¤вищ глобального масштабу.

ƒан≥ еколог≥чного мон≥торингу стають ефективним ≥нструментом охорони природи лише в тому раз≥, ¤кщо вони доступн≥ широким масам населенн¤ завд¤ки засобам масовоњ ≥нформац≥њ.

ƒан≥ мон≥торингу мають допомагати в пошуку шл¤хи оптим≥зац≥њ взаЇмин людини й природи. —танц≥њ стеженн¤ розм≥щуютьс¤ в еколог≥чно чистих районах, спостереженн¤ за станом довк≥лл¤ можуть бути наземними й за допомогою л≥так≥в, гел≥коптер≥в, супутник≥в, косм≥чних корабл≥в, метеоролог≥чних ракет.

—ьогодн≥, використовуютьс¤ вс≥ види еколог≥чного мон≥торингу на вс≥х р≥вн¤х у всьому св≥т≥. ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво помагаЇ зд≥йснювати глобальний еколог≥чний мон≥торинг, а його дан≥ обробл¤ютьс¤ в спец≥альних м≥жнародних центрах ≥ передаютьс¤ дл¤ вивченн¤ та ухваленн¤ р≥шень у спец≥альн≥ еколог≥чн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ при ќќЌ, ур¤дами найб≥льших крањн св≥ту. « 1991 року в межах ”крањни виховуЇтьс¤ програма системного еколог≥чного мон≥торингу парникового ефекту й зб≥льшенн¤ розм≥р≥в озонових Дд≥рФ в атмосфер≥) в≥дбуваютьс¤ через неконтрольовану, не узгоджену ≥з законами житт¤ й природи д≥¤льн≥сть людини.

≈колог≥чною проблемою Ї ≥ загибель водних екосистем. ¬еличезна к≥льк≥сть отруйних речовин, що накопичуютьс¤ навколо м≥ст, промислових центр≥в, винос¤тьс¤ поверхневими та ірунтовими водами в р≥чку, а зв≥дти в мор¤ й океани. ƒо них додаютьс¤ забруднювач≥. ўо перенос¤тьс¤ в≥тром, нафтопродукти в≥д авар≥й танкер≥в та в≥д роботи нафтопромисл≥в.

ќстанн≥м часом багато проблем у людства виникло також у звТ¤зку з безжал≥сною експлуатац≥Їю земельних уг≥дь. ” всьому св≥т≥ швидкими темпами в≥дбуваЇтьс¤ деградац≥¤ й ероз≥¤ ірунт≥в.

¬еличезну тривогу в св≥т≥ викликаЇ перезабрудненн¤ атмосфери шк≥дливими газами, що призводить до зб≥льшенн¤ площ озонових Дд≥рФ та активац≥њ розвитку парникового ефекту. ѕерше ¤вище спричинило зниженн¤ захисноњ д≥њ озонового шару в≥д сон¤чного ультраф≥олетового випром≥нюванн¤. ј парниковий ефект приводить до потепл≥нн¤ кл≥мату, таненн¤ льодовик≥в, п≥двищенн¤ р≥вн¤ —в≥тового океану, нав≥ть деградац≥њ екосистем окремих район≥в суш≥. ѕрирода потребуЇ розумного, рац≥онального використанн¤ ресурс≥в. Ќа сьогодн≥ вже в ус≥х крањнах усв≥домлена необх≥дн≥сть охорони б≥осфери в ≥нтересах подальшого ≥снуванн¤ людства.

≈колог≥чний мон≥торинг.

” звТ¤зку з≥ зб≥льшенн¤м негативного впливу на довк≥лл¤ вс≥х вид≥в людськоњ д≥¤льност≥ останн≥ми роками виникла потреба в орган≥зац≥њ пер≥одичних ≥ безперервних довгострокових спостережень, в оц≥нках становища в ц≥лому.  онтролюютьс¤ еколог≥чн≥ умови ¤к навколо окремих обТЇкт≥в Ц забруднювач≥в, так ≥ в межах район≥в, рег≥он≥в, континент≥в, ус≥Їњ планети. —клалас¤ ц≥ла система таких досл≥джень, спостережень ≥ операц≥й, ¤ку назвали еколог≥чними мон≥торингами.

ќсновна мета мон≥торингу Ц обТЇктивна оц≥нка стану довк≥лл¤, його складових у межах досл≥джувальних територ≥й, аби залежно в≥д ц≥Їњ оц≥нки приймати правильн≥ р≥шенн¤ щодо охорони природи, рац≥онального використанн¤ њх ресурс≥в.

Ќайважлив≥ше питанн¤ еколог≥чного мон≥торингу:

за чим спостер≥гати?

¤к спостер≥гати?

коли спостер≥гати?

¤к≥ головн≥ еколог≥чн≥ параметри ф≥ксувати?

¤к≥ висновки щодо пол≥пшенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ можна зробити?

—ьогодн≥ п≥д еколог≥чним мон≥торингом розум≥ють систему спостережень, оц≥нки ≥ контролю стану довк≥лл¤ дл¤ виробленн¤ заход≥в на його захист, рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в, передбаченн¤ критичних еколог≥чних ситуац≥й та запоб≥ганн¤ њм прогнозуванн¤ масштаб≥в можливих зм≥н.

ќрган≥зац≥¤, нагромадженн¤, обробка й поширенн¤ даних мон≥торингу мають забезпечити необх≥дною ≥нформац≥Їю дл¤ розвТ¤занн¤ управл≥нческих задач на р≥зних р≥вн¤х Ц в≥д окремого обТЇкта до великого рег≥ону чи вс≥Їњ планети, бо вс≥ три р≥вн¤ повТ¤зан≥ м≥ж собою. Ќа локальному р≥вн≥ Ц це стеженн¤ за конкретними обТЇктами, њхн≥м ресурсом Ц та енергоспоживанн¤м, складом та обс¤гами забруднень довк≥лл¤, контроль за дотриманн¤м закон≥в про охорону природи.

Ќа рег≥ональному р≥вн≥ (басейни великих р≥чок, водосховищ, географ≥чн≥ або еколог≥чн≥ райони чи рег≥они) Ц це ви¤вленн¤ шл¤х≥в м≥грац≥њ забруднювальних речовин, зТ¤суванн¤ обс¤г≥в токсикант≥в, що м≥грують, головних джерел забрудненн¤ середовища в рег≥он≥, виб≥р пост≥йних станц≥й еколог≥чного контролю, визначенн¤ головних еколог≥чних завдань, складанн¤ рег≥ональних план≥в охорони природи.

Ќа глобальному р≥вн≥ Ц це спостереженн¤ за станом озонового шару, розвитком парникового ефекту, формуванн¤м ≥ випаданн¤м кислотних дощ≥в, станом г≥дросфери планети,

1

Ќазва: —учасн≥ еколог≥чн≥ проблеми, що постають перед людським сусп≥льством
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1534 прочитано)