“ехн≥чн≥ науки > ќрган≥зац≥¤ транспортних перевезень

√раничний розм≥р в≥дпов≥дальност≥ зал≥зниць у раз≥ незбереженн¤ в ц≥лост≥ перевезених вантаж≥в у  ќ“≤‘ визначений у розрахункових одиниц¤х ћ≥жнародного валютного фонду - —ѕ« (17 —ѕ« або 51 старий золотий франк за 1 кг маси брутто). ѕередбачено також, що спричинен≥ простроченн¤м доставл¤нн¤ збитки в≥дшкодовуютьс¤ вантажовласников≥ в межах триразових пров≥зних платеж≥в.

’оча —–—– не був учасником  ќ“≤‘, проте њњ положенн¤, службов≥ ≥нструкц≥њ й ≥нш≥ нормативн≥ документи використовувалис¤ ≥ продовжують застосовуватис¤ при перевезенн¤х наших зовн≥шньоторговельних вантаж≥в у крањни «ах≥дноњ ™вропи ≥ з цих крањн в ”крањну.

ћ≥ж соц≥ал≥стичними крањнами ™вропи й јз≥њ була укладена багатосторонн¤ транспортна конвенц≥¤ - ”года про м≥жнародне вантажне сполученн¤ (”ћ¬—). ¬ ”ћ¬— визначаютьс¤ терм≥ни доставл¤нн¤ вантаж≥в, установлюютьс¤ пров≥зн≥ платеж≥ на дорогах крањн в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤ за ставками внутр≥шн≥х тариф≥в, а п≥д час сл≥дуванн¤ дорогами транзиту - за транзитними тарифами. ¬≥дпов≥дальн≥сть зал≥зниць за незбережен≥сть вантажу настаЇ у раз≥ на¤вност≥ вини перев≥зника, ¤ку часто повинен довести вантажовласник. Ќа в≥дм≥ну в≥д  ќ“≤‘, максимум в≥дпов≥дальност≥ в ”ћ¬— не встановлено ≥ в≥дшкодуванн¤ виплачуЇтьс¤ перев≥зником у межах справжньоњ вартост≥ вантажу, зазначеноњ в рахунку постачальника, чи оголошеноњ його ц≥нност≥. ѕошкодженн¤ ≥ незбережен≥сть вантажу мають бути п≥дтверджен≥ комерц≥йним актом. ” раз≥ простроченн¤ доставки зал≥зниц¤ сплачуЇ штраф, що становить певний в≥дсоток в≥д пров≥зноњ плати.

”кладенн¤ договору м≥жнародних перевезень вантаж≥в зг≥дно з положенн¤ми ”ћ¬— оформл¤Їтьс¤ накладною в≥дпов≥дноњ форми. Ќакладна ”ћ¬— маЇ п'¤ть аркуш≥в:

* перший аркуш - ориг≥нал накладноњ (супроводжуЇ вантаж до станц≥њ призначенн¤ ≥ видаЇтьс¤ одержувачу разом ≥з п'¤тим аркушем ≥ вантажем);

* другий аркуш - дорожн¤ в≥дом≥сть (Ї документом зал≥зниц≥, залишаЇтьс¤ в пункт≥ призначенн¤; видаЇтьс¤ ст≥льки в≥домостей, ск≥льки дор≥г беруть участь у перевезенн≥);

* трет≥й аркуш - дубл≥кат накладноњ (видаЇтьс¤ в≥дправнику п≥сл¤ укладенн¤ договору перевезенн¤);

* четвертий аркуш - аркуш переданн¤ вантажу (супроводжуЇ в≥дправленн¤ до станц≥њ призначенн¤, залишаЇтьс¤ в пункт≥ призначенн¤);

* п'¤тий аркуш - пов≥домленн¤ про прибутт¤ вантажу (супроводжуЇ в≥дправленн¤ до станц≥њ призначенн¤, видаЇтьс¤ одержувачу разом з ориг≥налом ≥ вантажем).

‘орма зал≥зничноњ накладноњ за ”ћ¬— в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д аналог≥чного документа за  ќ“≤‘. “ому при оформленн≥ перевезенн¤ ≥з —Ќƒ, коли частина шл¤ху проходитиме через Ївропейськ≥ крањни, накладна ”ћ¬— оформл¤Їтьс¤ до прикордонноњ станц≥њ зал≥зниц≥ крањни, сум≥жноњ з —Ќƒ, де накладна ”ћ¬— буде переоформлена в накладну  ќ“≤‘. “ака ж процедура провадитьс¤ на прикордонних станц≥¤х ≥ при в≥дправленн≥ товар≥в у крањни —Ќƒ. ѕри м≥жнародних перевезенн¤х розрахунковою валютою тариф≥в Ї швейцарський франк.  р≥м накладноњ, ≥з вантажем в≥дправл¤ють в≥дпов≥дн≥ товаророзпор¤дч≥ документи.

ќстанн≥м часом виникла тенденц≥¤ до переходу багатьох центральних ≥ сх≥дноЇвропейських крањн в≥д ”ћ¬— до  ќ“≤‘. « 1 с≥чн¤ 1991 р. зал≥зниц≥ ”горськоњ –еспубл≥ки, „еськоњ ≥ —ловацькоњ республ≥к денонсували ”ћ¬—.

ј¬“ќћќЅ≤Ћ№Ќ≤ ѕ≈–≈¬≈«≈ЌЌя

ќсновним документом в автомоб≥льних перевезенн¤х Ї товаротранспортна накладна (Road Way Bill), що виконуЇ функц≥њ: договору перевезенн¤; товаророзпор¤дчого документа; розписки перев≥зника. «м≥ст в≥домостей, що вказуютьс¤ в накладн≥й, визначаЇтьс¤  онвенц≥Їю про догов≥р м≥жнародного перевезенн¤ вантаж≥в автомоб≥льним транспортом ( ƒѕ¬) в≥д 1956 p., учасником ¤коњ був —–—–.

Ќакладна складаЇтьс¤ в≥дправником у чотирьох прим≥рниках (два - дл¤ перев≥зника ≥ по одному - дл¤ продавц¤ ≥ покупц¤), п≥дписуЇтьс¤ в≥дправником ≥ перев≥зником. ѕ≥сл¤ прибутт¤ вантажу дл¤ розвантаженн¤ до покупц¤ останн≥й повинен зазначити час прибутт¤ автомоб≥л¤ п≥д розвантаженн¤ та в≥дбутт¤ з розвантаженн¤, п≥дписати накладну ≥ поставити свою печатку.

јвтотранспортом можуть зд≥йснюватис¤ зб≥рн≥ перевезенн¤ в≥д р≥зних вантажов≥дправник≥в р≥зних товар≥в або парт≥й товар≥в. якщо вантаж маЇ бути завантажений на к≥лька транспортних засоб≥в або потр≥бно перевезти р≥зн≥ вантаж≥ чи парт≥њ вантаж≥в, складаЇтьс¤ ст≥льки накладних, ск≥льки транспортних засоб≥в використовуЇтьс¤ або ск≥льки вантаж≥в або парт≥й вантаж≥в перевозитьс¤.

јвтомоб≥льн≥ тарифи встановлюютьс¤ в розрахунку за перевезенн¤ одн≥Їњ тонни вантажу залежно в≥д в≥дстан≥ ≥ можуть передбачати певн≥ надбавки, знижки ≥ штрафи з установленоњ суми.

 р≥м автотранспортноњ накладноњ, ≥з вантажем в≥дправл¤ють товаророзпор¤дч≥ документи: пакувальний лист, в≥двантажувальн≥ специф≥кац≥њ, сертиф≥кати ¤кост≥ й ≥нш≥ документи, необх≥дн≥ дл¤ ввозу товару в крањну покупц¤ та перетинанн¤ транзитних крањн.

ѕќ¬≤“–яЌ≤ ѕ≈–≈¬≈«≈ЌЌя

ќсновним документом в ав≥аперевезенн¤х Ї ав≥анакладна (AirWayBill), що виконуЇ функц≥њ договору пов≥тр¤ного перевезенн¤; товаророзпор¤дчого документа; розписки јерофлоту в прийн¤тт≥ вантажу до перевезенн¤; митноњ декларац≥њ. јв≥анакладна заповнюЇтьс¤ в≥дправником п≥д час здаванн¤ вантажу ≥ вручаЇтьс¤ одержувачу. ¬она складаЇтьс¤ з трьох ориг≥нал≥в ≥ дев'¤ти коп≥й. ѕерший прим≥рник ориг≥налу з пом≥ткою "дл¤ перев≥зника" п≥дписуЇтьс¤ в≥дправником ≥ вручаЇтьс¤ перев≥знику. ƒругий прим≥рник ≥з пом≥ткою "дл¤ одержувача", п≥дписуЇтьс¤ в≥дправником ≥ перев≥зником ≥ вручаЇтьс¤ одержувачу. “рет≥й ориг≥нал ≥з пом≥ткою "дл¤ в≥дправника" п≥дписуЇтьс¤ перев≥зником ≥ повертаЇтьс¤ в≥дправнику.  оп≥њ вручаютьс¤ в≥дправнику, одержувачу, перев≥знику, в аеропорти в≥дправленн¤ та призначенн¤ ≥ митницю.

ƒл¤ ав≥аперевезенн¤ ав≥анакладна - такий самий документ, що й коносамент при морських перевезенн¤х. ѕроте Ї ≥стотн≥ розходженн¤. јв≥анакладна не Ї зворотним документом, њњ не можна ≥ндосувати (передати ≥нш≥й особ≥ за допомогою передавального п≥дпису), вона не може бути документом, що засв≥дчуЇ право власност≥ на вантаж ¤к такий. ¬ ав≥анакладн≥ немаЇ ориг≥налу, переданого вантажоодержувачу дл¤ над≥ленн¤ його правом волод≥нн¤ товаром. ¬антаж в≥ддаЇтьс¤ в розпор¤дженн¤ названого вантажоодержувача п≥сл¤ пред'¤вленн¤ ним документ≥в, що засв≥дчують його особу, п≥дписаноњ квитанц≥њ ≥ сплати необх≥дних збор≥в.

 оли пов≥тр¤ним шл¤хом в≥дправл¤ютьс¤ вантаж≥ р≥зних в≥дправник≥в, то головний вантажов≥дправник виписуЇ своЇму агентов≥ в к≥нцевому пункт≥ прибутт¤ не звичайну накладну, а зведену - ≥з вказ≥вкою на кожну окрему парт≥ю товару. ѕ≥сл¤ прибутт¤ вантажу агент передаЇ його окремими парт≥¤ми в розпор¤дженн¤ вантажоодержувач≥в, зазначених у зведен≥й ав≥анакладн≥и. як ≥ в коносамент≥, в ав≥анакладн≥и маЇ бути детальна ≥нформац≥¤ про вантажоодержувача ≥ про перевезений товар.

ѕлата за ав≥афрахт звичайно обчислюЇтьс¤ за масою в к≥лограмах, при цьому маса округлюЇтьс¤ на п≥вк≥лограма у б≥льшу сторону.  оли сп≥вв≥дношенн¤ маси й обс¤гу вантажу перевищуЇ 6 (дл¤ ¬еликобритан≥њ - 5), тод≥ плата ст¤гуЇтьс¤ виход¤чи з обс¤гу вантажу.

 р≥м ав≥анакладноњ, з товаром в≥дправл¤ють необх≥дн≥ товаророзпор¤дч≥ документи.

2. ≈колог≥чн≥ проблеми

м≥жнародноњ транспортноњ системи

“ранспортний фактор Ї одним з найважлив≥ших, бо в≥н посилюЇ д≥ю попередн≥х фактор≥в: його складова у структур≥ витрат нер≥дко дуже висока. «алежно в≥д розм≥р≥в транспортних витрат розм≥щенн¤ виробництва т¤ж≥Ї або до сировини, або до споживача.

„астка транспортних витрат на одиницю вантажу залежить в≥д його вартост≥ й способу транспортуванн¤. ƒешев≥ вантаж≥ перевозити на велик≥ в≥дстан≥ невиг≥дно, бо транспортн≥ витрати не лише стають сп≥вставними з варт≥стю продукц≥њ, але й можуть перевершити њњ. «деб≥льшого частка транспортних витрат у цих випадках становить 25% ≥ б≥льше.

“им засобом у вартост≥ дорогих вантаж≥в частка транспортних витрат не перевершуЇ 0,1-1,5%.

ƒешев≥ вантаж≥ доц≥льно в≥дправл¤ти тими видами транспорту, ¤к≥ забезпечують нижчу варт≥сть перевезенн¤, одиниц≥ вантажу. ÷е передус≥м, водний ≥ трубопров≥дний транспорт. јле морськ≥ й р≥чков≥ шл¤хи не завжди прокладен≥ там, де це зручно з погл¤ду народного господарства, до того ж р≥чки замерзають, тому масов≥ перевезенн¤ вантаж≥в зд≥йснюЇтьс¤ переважно зал≥зничним та автомоб≥льним транспортом. ѕри цьому сипк≥ м≥неральн≥ вантаж≥, л≥с, де¤к≥ види с≥льгосппродукц≥њ перевоз¤ть здеб≥льшого на зал≥зниц≥, а компактн≥, малогабаритн≥ Ц автомоб≥льним транспортом. ¬ин¤ток становить с≥льськогосподарська сировина, ¤ка перевозитьс¤ на невелик≥ в≥дстан≥ автомоб≥льним транспортом. Ќарешт≥, вантаж далекого сл≥дуванн¤ в≥дправл¤Їтьс¤, ¤к правило, зал≥зницею, а ближнього - автомоб≥льним транспортом.

јвтомоб≥льним транспортом, ¤к вже згадувалос¤, в≥дправл¤ють компактн≥ малогабаритн≥ вантаж≥, переважно у контейнерах. ¬≥н перевозить неметалом≥стку машинобуд≥вну продукц≥ю, тканин, од¤г, взутт¤, продовольство, а також с≥льськогосподарську сировину на велик≥ в≥дстан≥.

¬плив транспортного фактора даЇтьс¤ взнаки не лише через варт≥сть перевезень, але й через безпечн≥сть територ≥њ транспортним сполученн¤м. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ у конф≥гурац≥њ транспортноњ мереж≥, ц≥льност≥ дор≥г, скерованост≥ основних вантаж≥в. „им вищий економ≥чний розвиток рег≥ону, тим розвинен≥шою у ньому повинна бути мережа транспортних шл¤х≥в.

Ќаш час характеризуЇтьс¤ небаченими масштабами розвитку транспортних перевезень Ц ¤к вантаж≥в, так ≥ пасажир≥в. «начна частина цих перевезень Ї безпосередньою складовою частиною процесу виробництва Ц промислового й с≥льськогосподарського. Ќадзвичайна моб≥льн≥сть властива й люд¤м. «ростають швидк≥сть ≥ перевезень, а зараз ≥ масштаби еколог≥чноњ шкоди. ¤коњ води завдають природ≥. ќдин з еколог≥чних закон≥в Ѕ.  оммнера гласить, що за все потр≥бно платити Ц за зростаючий обТЇм вантажоперевезень, за швидк≥сть ≥ комфорт Ц великою к≥льк≥стю пального й матер≥ал≥в, забрудненн¤м практично вс≥х земних сфер. “ак, лише один сучасний реактивний пасажирський л≥так прот¤гом восьмигодинного польоту з ™вропи в јмерика УзТњдаЇФ в≥д 50 до 75 т кисню, викидаючи в атмосферу дес¤тки тонн вуглекислого газу, окис≥в азоту й ≥нших шк≥дливих сполук. Ћегковий автомоб≥ль У¬олгаФ забираЇ з пов≥тр¤ кисню в 100 раз≥в, а вантаж≥вка «≤Ћ-130 у 200 раз≥в б≥льше, н≥ж одна людина. јвтомоб≥л≥ Ї винуватц¤ми 40% забруднень атмосфери великих м≥ст, у тому числ≥ й  иЇва. ѕ≥драховано, що ¤кби зТЇднати вс≥ вихлопн≥ труби автомоб≥л≥в, ¤к≥ б≥гають вулиц¤ми  иЇва, в одну трубу, то утворитьс¤ злов≥сний кратер д≥аметром 25 м, з ¤кого вивергаЇтьс¤ 110 тис. т шк≥дливих газ≥в на р≥к. —права пог≥ршуЇтьс¤ ще й тим, що автомоб≥льн≥ викиди концентруютьс¤ в приземному шар≥ пов≥тр¤ Ц саме в зон≥ нашого диханн¤, особливо наших д≥тей. ƒо того ж наш≥ в≥тчизн¤н≥ автомоб≥л≥ еколог≥чно набагато Убрудн≥ш≥Ф багатьох зах≥дних моделей: вони витрачають б≥льше пального на 100 км, а отже, б≥льше й забруднюють пов≥тр¤, використовують етилований бензин, њхн≥ двигуни часто бувають погано в≥дрегульованими ≥ дають б≥льше шк≥дливих викид≥в тощо.

1	2	3	4

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ транспортних перевезень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2002 прочитано)