“ехн≥чн≥ науки > “ехн≥ка та виробництво 20-30 рр. ’’ стол≥тт¤

“ехн≥ка та виробництво 20-30 рр. ’’ стол≥тт¤

” п≥сл¤воЇнний пер≥од (1919-1929 pp.) техн≥чний розвиток диктували —Ўј, американська економ≥ка була на п≥днесенн≥: —Ўј виробл¤ли промислових товар≥в набагато б≥льше, н≥ж ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥меччина, япон≥¤ разом.

÷¤ крањна домоглас¤ таких усп≥х≥в тому, що вона першою вз¤ла курс на переобладнанн¤ основних засоб≥в виробництва. ќбновл¤лис¤ основн≥ галуз≥ економ≥ки: х≥м≥чна, електрична, приладобуд≥вна, автомоб≥льна, рад≥отехн≥чна. —тандартизац≥¤, тобто масовий випуск деталей, вузл≥в, став звичайним ¤вищем у верстатобуд≥вн≥й, автомоб≥льн≥й та ≥нших галуз¤х. —истема “ейлора, чи конвеЇризац≥¤, дала змогу п≥дприЇмц¤м наситити товарами нац≥ональний ≥ св≥товий ринки.

ѕромислово-ф≥нансов≥ групи –окфеллера, ƒюпона, ћеллона процв≥тали. ўодо темп≥в розвитку не мали соб≥ р≥вних нафтова, автомоб≥льна, електротехн≥чна галуз≥ промисловост≥. якщо до першоњ св≥товоњ в≥йни —Ўј в≥дставали по вивозу кап≥талу в≥д р¤ду крањн ™вропи, то у 20-х роках, випередивши вс≥х, зб≥льшили його у 5 раз≥в. “ак≥ промислов≥ г≥ганти, ¤к "ƒженерал ≈лектрик", "‘орд", "ƒженерал ћоторе" почали буд≥вництво завод≥в-ф≥л≥й у багатьох крањнах св≥ту. ¬они збудували за кордоном дес¤тки завод≥в у крањнах Ћатинськоњ јмерики, ™вропи,  анад≥. ƒо великоњ депрес≥њ (1929 p.) зах≥дна п≥вкул¤ в≥дчувала на соб≥ ф≥нансовий вплив монопол≥й —Ўј. Ќаприк≥нц≥ 1929 p. американський кап≥тал контролював 1/3 г≥рничорудноњ промисловост≥  анади. јмериканц≥ зайн¤ли перш≥сть ≥ у св≥тов≥й торг≥вл≥. ¬икористовуючи плани ƒауеса, ёнга, вони вз¤ли п≥д св≥й контроль промисловий потенц≥ал Ќ≥меччини.

якщо ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина домоглис¤ в≥дносноњ стаб≥л≥зац≥њ лише в 1924 p., то —Ўј зум≥ли подолати потр¤с≥нн¤ насл≥дк≥в першоњ св≥товоњ в≥йни уже в 1920 p. « того часу ≥ до 1929 p. в —Ўј продовжувалос¤ невпинне економ≥чне п≥днесенн¤. „ист≥ прибутки монопол≥й —Ўј дос¤гли 55,5 млрд дол., або в 1,5 раза б≥льше, н≥ж у роки першоњ св≥товоњ в≥йни. Ѕудувалис¤ нов≥ фабрики ≥ заводи. ¬иплавленн¤ стал≥ зросло з 49 до 61,7 млн т, видобуток нафти Ч з 723 до 1007 млн барел≥в, виробництво електроенерг≥њ Ч 371,4 до 116,7 млрд к¬т/год. Ќа фон≥ розорених в≥йною ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, особливо Ќ≥меччини, —Ўј були процв≥таючою крањною, ¤ка виробл¤ла промисловоњ продукц≥њ на 10% б≥льше, н≥ж ус≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни разом. Ќа початку 1929 p. јмерика давала 48% св≥тового промислового виробництва. ” тому самому роц≥ у —Ўј випущено 5337 тис. автомашин, що в≥њ раз≥в б≥льше, н≥ж до в≥йни. Ќайб≥льше њх продукували на заводах "‘орд", " райслер" та "ƒженерал ћоторе" (82%).

«росла роль —Ўј у св≥товому експорт≥ кап≥талу. ≤нвестиц≥йн≥ вкладенн¤ —Ўј за кордоном дос¤гли в 1929 p. 27,7 млрд дол., з них в Ћатинську јмерику Ч 3462 млн дол.,  анаду Ч 2010 млн дол.. «ах≥дну ™вропу Ч 1353 млн дол. Ќа той самий час американськ≥ монопол≥њ повн≥стю п≥дпор¤дкували соб≥ 14 крањн Ћатинськоњ јмерики (з 20, що тод≥ були незалежними державами). јмериканськ≥ б≥знесмени в≥дсунули англ≥йських кап≥таловкладник≥в в  анад≥ на другий план, њхн≥ ≥нвестиц≥њ в ц≥й крањн≥ перевищували англ≥йськ≥ в 4,5 раза, 1/3 г≥рничорудних п≥дприЇмств та фабрик стали власн≥стю —Ўј, 73 % мексиканськоњ нафти опинилис¤ в руках американських корпорац≥й. ¬они також швидко проникли в Ївропейськ≥ крањни. ” 1928 p. "ƒженерал ћоторс" в≥дкрила автомоб≥льн≥ заводи у 18 м≥стах ™вропи,  анади, Ћатинськоњ јмерики, "‘орд"Ч у ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ, ƒан≥њ, ≤рланд≥њ. ¬еликобритан≥¤ вперше за 300 рок≥в поступилас¤ перш≥стю у св≥тов≥й торг≥вл≥ —Ўј.

ѕрискореними темпами розвивалис¤ й ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥ —Ўј, зокрема рад≥отехн≥чна, побутовоњ техн≥ки (пилососи, холодильники, пральн≥ машини тощо).

–озвиток економ≥ки ¬еликобритан≥њ п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни, на противагу —Ўј, в≥дбувавс¤ пов≥льн≥ше. Ћише в 1929Ч1930 pp. було дос¤гнуто довоЇнного р≥вн¤. ќсновний кап≥тал не оновлювавс¤, або цей процес в≥дбувавс¤ спок≥йно, непом≥тно. ” р¤д≥ галузей (наприклад, в металург≥йн≥й, вугледобувн≥й, суднобуд≥вн≥й, текстильн≥й) нав≥ть в≥дчувавс¤ спад. Ћише завд¤ки ≥нвестиц≥¤м держави пом≥тне пожвавленн¤ в≥дбувалос¤ в ав≥ац≥йн≥й, автомоб≥льн≥й, електротехн≥чн≥й промисловост≥. ќднак нов≥ галуз≥ становили лише 10% усього обс¤гу ≥ндустр≥њ ¬еликобритан≥њ. —аме цим можна по¤снити зменшенн¤ частки крањни у св≥товому промисловому виробництв≥ з 15% у 1913 p. до 10% у 1929 p.

“ехн≥чне в≥дставанн¤ р¤ду галузей спричинило втрату конкурентоспроможност≥ англ≥йських товар≥в на св≥товому ринку. японц≥ переважали англ≥йц≥в у торг≥вл≥ текстильними виробами, н≥мц≥ та пол¤ки Ч за експортом кам'¤ного вуг≥лл¤, американц≥ Ч продукц≥Їю найнов≥ших галузей промисловост≥. Ќа св≥товому ринку англ≥йськ≥ товари в≥дзначалис¤ довгов≥чн≥стю, високою ¤к≥стю. ќднак попит на них був обмежений, оск≥льки виготовлен≥ вони на старому обладнанн≥ з великими витратами.  онвеЇрна система, що прискорювала масове, дешеве виробництво товар≥в, у ¬еликобритан≥њ не набула належного розвитку.

≈коном≥чна криза 1929Ч1933 pp. ви¤вилас¤ св≥товою. ¬она порушила вс≥ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки, призв≥вши до масового скороченн¤ промислового виробництва, ≥нших галузей економ≥ки майже вс≥х держав. ѕочалас¤ вона в —Ўј восени 1929 p., дал≥ в Ћатинськ≥й јмериц≥, «ах≥дн≥й ™вроп≥, ≥нших крањнах јз≥њ та јфрики.

ƒл¤ Ќ≥меччини, ¤к ≥ дл¤ —Ўј, економ≥чна криза 1929-1933 pp. була катастроф≥чною. ƒос¤гнувши за допомогою плану ƒауеса в промисловому виробництв≥ довоЇнного р≥вн¤, крањна знову опинилас¤ в глибок≥й господарськ≥й розрус≥. ¬же в 1932 p. виробництво скоротилос¤ на 50%. Ѕанкрутами стали понад «ќ тис. др≥бних виробник≥в. ѕоловина невеликих п≥дприЇмств не працювала. Ћише на 25 % були завантажен≥ автомоб≥льна, машинобуд≥вна, на 20 % Ч буд≥вельна, металург≥йна галуз≥. ќдночасно криза руйнувала с≥льське господарство. –озор¤лис¤ мал≥ та велик≥ ферми, њхн≥ доходи не дос¤гали й «ќ % в≥д р≥вн¤ 1929 p. ¬ 1928 Ч1932 pp. було продано з торг≥в 560 тис. га сел¤нськоњ земл≥. ” крањн≥ нал≥чувалос¤ майже 8 млн безроб≥тних. Ќазр≥вав соц≥альний вибух. Ќ≥меччина не мала змоги сплачувати репарац≥њ.

ѕередбачаючи небезпеку виникненн¤ другоњ св≥товоњ в≥йни, ¬еликобритан≥¤ наприк≥нц≥ 30-х рок≥в налагодила випуск високо¤к≥сних бойових л≥так≥в, корабл≥в, артилер≥њ, ≥нших вид≥в зброњ та боЇприпас≥в до нењ.

–озвиток економ≥ки ‘ранц≥њ у 30-х роках не був схожий на поступ англ≥йськоњ, н≥мецькоњ, американськоњ. ¬≥н ви¤вивс¤ особливо пов≥льним, зат¤жним. «аст≥й у головних галуз¤х був тривал≥шим пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами. «береглос¤ др≥бне виробництво, де працювало 40% роб≥тник≥в та службовц≥в. ÷е були в основному висококвал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥ найр≥зноман≥тн≥ших профес≥й (парфюмери, ювел≥ри, дегустатори тощо).

япон≥¤, ¤к ≥ Ќ≥меччина, виходила з економ≥чноњ кризи 1929-1933 pp. шл¤хом м≥л≥таризац≥њ. ѕ≥сл¤ встановленн¤ окупац≥йноњ влади в ћаньчжур≥њ вона розпочала загарбанн¤ китайських територ≥й. ” 1937 p. њй вдалос¤ захопити де¤к≥ пров≥нц≥њ на п≥вноч≥, а згодом Ч ≥ в ≥нших частинах  итаю. ¬≥йна набула зат¤жного характеру. Ќа нењ япон≥¤ витрачала понад 80 % державного бюджету, що покривавс¤ за рахунок ем≥с≥њ паперових грошей. ўоб випустити дес¤тки тис¤ч л≥так≥в, танк≥в, гармат, суден, ≥нших вид≥в зброњ, потр≥бен був метал. “≥льки за 1931Ч1938 pp. його виплавили б≥льше у 10 раз≥в. «ростали потужност≥ ≥нших галузей, що працювали на в≥йну: х≥м≥чноњ Ч у 2 рази, електротехн≥чноњ Ч у 3, виробництва зброњ Ч у 5 раз≥в. јвтомоб≥лебуд≥вна галузь забезпечувала арм≥ю вантаж≥вками.

—кладний ≥ суперечливий шл¤х господарського розвитку пройшли крањни св≥ту в м≥жвоЇнний пер≥од. ¬≥дбудова економ≥ки, њњ п≥днесенн¤ чергувалис¤ з кризами, в тому числ≥ св≥товою. Ѕезперечним л≥дером стали —Ўј, ¤к≥ не мали соб≥ р≥вних в аграрному сектор≥, промисловост≥, ф≥нансов≥й сфер≥. Ќе завжди стаб≥льно, а ≥нод≥ драматично розвивалос¤ господарство Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ та япон≥њ. “раг≥чною стор≥нкою в ≥стор≥њ людства була друга св≥това в≥йна, що завдала нечуваних страждань сотн¤м м≥льйон≥в жител≥в земл≥.

1

Ќазва: “ехн≥ка та виробництво 20-30 рр. ’’ стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (631 прочитано)