“рудове право ”крањни > ћ≥жгалузев≥ та галузев≥ принципи трудового права

ћ≥жгалузев≥ та галузев≥ принципи трудового права

ѕравов≥ принципи под≥л¤ютьс¤ м≥ж собою не т≥льки за зм≥стом, але й за глибиною, ступенем охопленн¤ правовоњ матер≥њ.

«алежно в≥д того, що в одн≥й, дек≥лькох чи у вс≥х галуз¤х права д≥ють в≥дпов≥дн≥ принципи, њх можна под≥лити на основн≥ (загальн≥), м≥жгалузев≥ ≥ галузев≥.

ƒо основних (загальних) принцип≥в належать т≥, що д≥ють у рамках вс≥Їњ системи права, наприклад, принцип законност≥.

ћ≥жгалузев≥ принципи - це т≥, що розповсюджуютьс¤ на дек≥лька галузей права. ƒо м≥жгалузевих принцип≥в в≥днос¤тьс¤, наприклад, принцип свободи прац≥, що вт≥люЇтьс¤ в тих галуз¤х права, ¤к≥ певним чином повТ¤зан≥ за працею (цив≥льне, адм≥н≥стративне).

“рудове право регулюЇ в≥дносини, що виникають не з примусовоњ прац≥, а характеризуютьс¤ свободою прац≥.[1] «а кого нормами прац≥вник може в≥льно укладати ≥ в будь-¤кий час розривати трудовий догов≥р; в≥н не обмежений у вибор≥ п≥дприЇмства, п≥д час д≥й даного договору працедавець не може вимагати виконанн¤ роботи не передбаченоњ останн≥м.

ѕершим серед рад¤нських вчених вийти за рамки свободи прац≥ про¤вл¤Їтьс¤ не т≥льки у свобод≥ трудового договору, а й охоплюЇ важлив≥ трудов≥ права роб≥тник≥в та службовц≥в, ¤к≥ закр≥плено законом. —ьогодн≥ переважна б≥льш≥сть вчених в галуз≥ трудового права в≥днос¤ть свободу прац≥ до принципу всього трудового права.

ѕринцип свободи прац≥ знаходить св≥й про¤в в таких положенн¤х:

- людина волод≥Ї нев≥дТЇмним та виключним правом в≥льно розпор¤джатис¤ своњми зд≥бност¤ми до прац≥, ¤ка забезпечуЇтьс¤ державою;

- людина не може залучатис¤ до примусовоњ або обовТ¤зковоњ прац≥ за вин¤тком п≥дстав, передбачених з законами ”крањни, що в≥дпов≥дають м≥жнародним положенн¤м з цього питанн¤;

- людина може в≥льно обрати види та форму д≥¤льност≥ (робота за трудовим договором, п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, робота у власному господарств≥);

- законодавством заборон¤Їтьс¤ необірунтована в≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу;

- у пер≥од виконанн¤ роботи за трудовим договором власник не маЇ права вимагати роботи, не передбаченоњ трудовим договором.

- роз≥рванн¤ трудового договору ¤к з боку прац≥вника, так за згодою стор≥н не може обмежуватись;

- дл¤ захисту порушеного права на свободу прац≥ чи свободу трудового договору ≥ прац≥вник ≥ власник п≥дприЇмства над≥л¤Їтьс¤ правом звертатис¤ до компетентних орган≥в влади (судовоњ та адм≥н≥стративноњ).

ћ≥жгалузев≥ принципи пов'¤зан≥ з працею називаютьс¤ принципами правового регулюванн¤ прац≥.

√алузев≥ принципи трудового права ¤вл¤ють собою конкретизац≥ю цих м≥жгалузевих принцип≥в трудових в≥дносин ≥ норм, що њх регулюють.

¬арто звернути увагу й на те, що в  онституц≥њ ”крањни можуть закр≥плюватись т≥льки м≥жгалузев≥ принципи, а можуть ≥ м≥жгалузев≥, ≥ галузев≥ одночасно.

 онституц≥¤ ”крањни закр≥плюЇ наступн≥ принципи правового регулюванн¤ прац≥:

1. —вобода прац≥ ≥ можлив≥сть в≥льно розпор¤джатис¤ своњми зд≥бност¤ми до прац≥ ≥ заборона примусовоњ прац≥.

2. ѕраво на охорону здоров'¤.

3. ѕраво на осв≥ту.

4. ѕраво на об'Їднанн¤.

5. ѕраво на захист прав ≥ свобод вс≥ма способами не забороненими законом.

6. ѕраво на винагороду за працю без будь-¤коњ дискрим≥нац≥њ.

7. ѕраво на в≥дпочинок.

”с≥ вказан≥ принципи об'ЇднуЇ те, що вони розповсюджуютьс¤ на вс≥х громад¤н ≥ про¤вл¤ютьс¤ у вс≥х галуз¤х права, ¤к≥ певною м≥рою регулюють в≥дносини, пов'¤зан≥ з працею.

«г≥дно з  онституц≥Їю 1978 року вс≥ громад¤ни були зобовТ¤зан≥ дотримуватись дисципл≥ни прац≥.  онституц≥¤ 1996 року такого принципу не м≥стить. ќднак сп≥льна прац¤ з необх≥дн≥стю передбачаЇ узгоджен≥сть, вимагаЇ ≥ дисципл≥ни[2] у д≥юч≥й  онституц≥њ ”крањни перел≥к обов'¤зк≥в сформульований кр≥зь призму можливост≥ реал≥зац≥њ наданих громад¤нам прав та свобод. ѕри цьому зазначаЇтьс¤, що зд≥йсненн¤ прав ≥ свобод ≥нших ос≥б.

јнал≥з правових положень  «пѕ та ≥нших законодавчих акт≥в ”крањни дозвол¤Ї визначити так≥ принципи трудового права: принцип свободи прац≥, принцип р≥вноправност≥ в галуз≥ прац≥; принцип догов≥рного характеру прац≥; принцип визначеност≥ трудових функц≥й; принцип стаб≥льност≥ трудових в≥дносин; принцип матер≥альноњ зац≥кавленост≥ в результатах прац≥; принцип безпеки прац≥; принцип участ≥ трудових колектив≥в ≥ профсп≥лок у вир≥шенн≥ питань встановленн¤ умов прац≥ ≥ зд≥йсненн¤ контролю за додержанн¤м законодавства про працю; принцип свободи об'Їднанн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх прав ≥ свобод: принцип матер≥ального забезпеченн¤ у раз≥ непрацездатност≥, настанн¤ старост≥, при хвороб≥ ≥ у зв'¤зку з материнством.

Ќазван≥ принципи лежать в основ≥ правового регулюванн¤ ус≥х вид≥в трудових в≥дносин. ¬они пронизують усе трудове право, Ї кер≥вними положенн¤ми чинного трудового законодавства.

¬исновок: ™дн≥сть принцип≥в трудового права не виключаЇ диференц≥ац≥ю у правовому регулюванн≥ ¤к окремих вид≥в трудових в≥дносин. “ака диференц≥ац≥¤ обумовлюЇтьс¤ особливост¤ми застосуванн¤ прац≥ в р≥зних галуз¤х народного господарства в орган≥зац≥њ прац≥ або в характер≥ виробництва. —аме диференц≥ац≥¤ при Їдност≥ принцип≥в Ї одн≥Їю з ≥стотних рис правового регулюванн¤ прац≥ в ”крањн≥.

«м≥ст ≥ конкретизац≥¤ галузевих принцип≥в трудового права.

ѕринцип свободи прац≥. —вобода завжди пол¤гаЇ у можливост≥ вибору повед≥нки. —вобода прац≥ про¤вл¤Їтьс¤ в добров≥льному св≥домому обранн≥ конкретних форм застосуванн¤ прац≥. ѕри цьому повинн≥ враховуватис¤ особист≥ ¤кост≥ людини: покликанн¤, здатн≥сть, профес≥йна п≥дготовлен≥сть, осв≥та, а також сусп≥льна потреба.

ѕраво на працю реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом укладенн¤ трудового договору. —утн≥сть цього договору пол¤гаЇ в тому, що це угода, ¤ка укладаЇтьс¤ прац≥вником про трудову д≥¤льн≥сть, виконанн¤ ним роботи за певною спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю або посадою.[3]

ƒл¤ прац≥вника свобода укладенн¤ трудового договору означаЇ повну можлив≥сть обирати соб≥ м≥сце ≥ вид роботи з урахуванн¤м власних ≥нтерес≥в, знань ≥ нам≥р≥в.

ѕринцип р≥вноправност≥ в галуз≥ прац≥. ¬ систем≥ принцип≥в, закр≥плених  онституц≥Їю ”крањни, важливе м≥сце належить р≥вност≥ громад¤н. –≥вноправн≥сть, що грунтуЇтьс¤ на сусп≥льн≥й р≥вност≥ вс≥х людей означаЇ, що кожному члену сусп≥льства надаютьс¤ р≥вн≥ з ≥ншими його членами юридичн≥ можливост≥.

¬ажливим чинником р≥вност≥ Ї наданн¤ ж≥нкам однаковоњ з чолов≥ками можливост≥ брати участь в економ≥чному ≥ соц≥альному житт≥, усуненн¤ дискрим≥нац≥њ в ус≥х аспектах трудовоњ д≥¤льност≥.

ѕринцип догов≥рного характеру прац≥. «аконодавство про працю визначаЇ, що трудов≥ в≥дносини виникають за взаЇмною згодою стор≥н. “рудовий догов≥р, за допомогою ¤кого оформлюютьс¤ трудов≥ в≥дносини, одночасно Ї ≥ регул¤тором цих в≥дносин, оск≥льки договором визначаютьс¤ умови застосовуванн¤ прац≥, взаЇмн≥ права ≥ обов'¤зки.

¬≥дпов≥дно до ст. 21  «пѕ трудовим договором визнаЇтьс¤ угода м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом чи ф≥зичною особою, за ¤кою прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, а друга сторона - виплачувати йому зароб≥тну плату ≥ забезпечувати необх≥дн≥ умови прац≥.

јбсолютноњ свободи при вибор≥ конкретного робочого м≥сц¤ немаЇ. Ћише в окремих випадках, визначених законом, власники п≥дприЇмств зобов'¤зан≥ укласти трудовий догов≥р з прац≥вником, а в≥дмова в цьому може бути оскаржена в суд≥.

√ромад¤ни мають право безоплатно здобути вищу осв≥ту в державних ≥ комунальних навчальних закладах на конкурентн≥й основ≥.

√ромад¤нам, ¤к≥ належать до нац≥ональних меншин в≥дпов≥дно до закону гарантуЇтьс¤ право на навчанн¤ р≥дною мовою, чи на вивченн¤ р≥дноњ мови у державних ≥ комунальних навчальних закладах, або через нац≥ональн≥ культурн≥ товариства.

¬≥дпов≥дно до статт≥ 13 ћ≥жнародного пакту про економ≥чн≥, соц≥альн≥ ≥ культурн≥ права  онституц≥¤ визнаЇ право на осв≥ту за кожною людиною, незалежно в≥д њњ стат≥, раси, нац≥ональност≥, соц≥ального ≥ майнового стану, роду та характеру зан¤ть, св≥тогл¤дних переконань, належност≥ до парт≥й, ставленн¤ до рел≥г≥њ, стану здоров'¤ та ≥нших обставин.

«г≥дно з ст.44  онституц≥њ ”крањни, т≥, хто працюЇ, мають право на страйк дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в.

ѕор¤док зд≥йсненн¤ права на страйк встановлюЇтьс¤ законом з урахуванн¤м необх≥дност≥ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки, охорони здоров'¤, прав ≥ свобод ≥нших людей.

Ќ≥хто не може бути примушений до участ≥ або до неучаст≥ у страйку.

«аборона страйку можлива лише на п≥дстав≥ закону.

«акр≥пленн¤  онституц≥Їю ”крањни права прац≥вник≥в на страйк Ї в≥дтворенн¤м в н≥й положень статт≥ 8 ћ≥жнародного пакту про економ≥чн≥, соц≥альн≥ ≥ культурн≥ права.

ѕраво на страйк належить лише тим, хто працюЇ, ≥ може бути використане ними дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в, що порушуютьс¤ роботодавцем, у тому числ≥ ≥ державою. —трайк Ї кращим засобом вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту). —трайк не допускаЇтьс¤, ¤кщо в≥н створюЇ загрозу життю ≥ здоров'ю людей, а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х зал≥зничного ≥ м≥ського громадського транспорту (включаючи метро).

 онституц≥¤ не передбачаЇ можливост≥ страйку працюючих з пол≥тичними вимогами. “ому такий страйк буде незаконним ≥ не може бути допущений.  онституц≥¤ встановлюЇ основи пор¤дку зд≥йсненн¤ права на законний страйк, вимагаючи урахуванн¤ страйкуючим необх≥дност≥ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки, охорони здоров'¤, прав ≥ свобод громад¤н.

1	2

Ќазва: ћ≥жгалузев≥ та галузев≥ принципи трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1827 прочитано)