“рудове право ”крањни > ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у профес≥йно-техн≥чних закладах осв≥ти

ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у профес≥йно-техн≥чних закладах осв≥ти

ѕрофес≥йно-техн≥чна осв≥та Ч це система п≥дготовки квал≥ф≥кованих робочих кадр≥в дл¤ галузей народного гос≠подарства в профес≥йно-техн≥чних закладах осв≥ти, тобто здо≠бутт¤ громад¤нами профес≥й в≥дпов≥дно до њх зд≥бностей, ≥нтерес≥в. ќсновною ланкою системи профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти Ї профес≥йно-техн≥чн≥ училища. ”перше вони з'¤ви≠лис¤ в 1959 p. ≥ ведуть п≥дготовку квал≥ф≥кованих прац≥в≠ник≥в дл¤ р≥зних галузей народного господарства на баз≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти ≥ базовоњ загальноњ серед≠ньоњ осв≥ти. ƒо профес≥йно-техн≥чних заклад≥в осв≥ти нале≠жать: профес≥йно-художн≥ училища, вищ≥ профес≥йно-техн≥чн≥ училища та ≥нш≥ види заклад≥в. Ќа виконанн¤ ст. 26 «акону ”крањни "ѕро профес≥йно-техн≥чну осв≥ту" ћ≥нпрац≥ з ћ≥н≠осв≥ти ”крањни розроблено ≥ затверджено сп≥льним наказом в≥д 31 грудн¤ 1998 p. є201/469 ѕоложенн¤ про пор¤≠док квал≥ф≥кац≥йноњ атестац≥њ та присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥њ особам, ¤к≥ здобувають профес≥йно-техн≥чну осв≥ту. „инн≥сть ѕоложенн¤ поширено на профес≥йно-техн≥чн≥ та ≥нш≥ навчаль≠н≥ заклади, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ на ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ здобувають у них профес≥йно-техн≥чну осв≥ту. ¬оно визначаЇ Їдиний пор¤док орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ате≠стац≥њ та присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥њ особам, що запоб≥гаЇ по¤в≥ на ринку прац≥ роб≥тник≥в, п≥дготовка ¤ких не в≥дпов≥даЇ вимогам державних стандарт≥в.

ќсобам, ¤к≥ завершили повний курс первинноњ профес≥й≠ноњ п≥дготовки й усп≥шно пройшли квал≥ф≥кац≥йну атеста≠ц≥ю, за р≥шенн¤м квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ присвоюЇтьс¤ ква≠л≥ф≥кац≥¤ "квал≥ф≥кований роб≥тник" з набутоњ профес≥њ, спе≠ц≥альност≥, спец≥ал≥зац≥њ в≥дпов≥дного розр¤ду (класу, кате≠гор≥њ) ≥ видаЇтьс¤ диплом встановленого зразка.  вал≥ф≥≠кац≥йн≥ розр¤ди (класи, категор≥њ) з набутих профес≥й, що присвоЇн≥ особам за результатами квал≥ф≥кац≥йноњ атестац≥њ, Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й.

ќсобам, ¤к≥ завершили повний курс навчанн¤ в акреди≠тованому вищому профес≥йному училищ≥, ≥ншому профес≥йно-навчальному заклад≥ III атестац≥йного р≥вн¤ й усп≥шно пройшли квал≥ф≥кац≥йну атестац≥ю, за р≥шенн¤м квал≥ф≥ка≠ц≥йноњ ком≥с≥њ може присвоюватис¤ квал≥ф≥кац≥¤ "молодший спец≥ал≥ст" ≥ видаватис¤ диплом встановленого зразка (ѕоло≠женн¤ про осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ (ступеневу осв≥ту), затверджене постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 1998р. є65).

Ќа¤вн≥сть веч≥рн≥х в≥дд≥лень профес≥йно-техн≥чних закла≠д≥в осв≥ти дозвол¤Ї прац≥вникам поЇднувати роботу з на≠вчанн¤м.

1.1. ¬становленн¤ скороченого робочого часу ƒл¤ даноњ категор≥њ прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤ скоро≠чений робочий тиждень або скорочена тривал≥сть щоденноњ роботи з≥ збереженн¤м зароб≥тноњ плати у встановленому пор¤дку.

1.2. Ќаданн¤ додатковоњ оплачуваноњ в≥дпустки ѕрац≥вникам, котр≥ усп≥шно навчаютьс¤ на веч≥рн≥х в≥дд≥ленн¤х профес≥йно-техн≥чних заклад≥в осв≥ти, надаЇть≠с¤ додаткова оплачувана в≥дпустка дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в загальною тривал≥стю 35 календарних дн≥в про≠т¤гом року. Ќа час додатковоњ в≥дпустки у зв'¤зку з навчан≠н¤м, за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн¤ зароб≥тна плата за основним м≥сцем роботи. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що ран≥ше така в≥дпустка була тривал≥стю до 30 робочих дн≥в прот¤гом року з≥ збереженн¤м за прац≥вником 50% середньоњ зароб≥т≠ноњ плати за основним м≥сцем роботи, але не нижче встанов≠леного м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати. «аконом ”крањ≠ни в≥д 18 вересн¤ 1998 p. к≥льк≥сть п≥льг зб≥льшено.

1.3. ќбмеженн¤ надурочних роб≥т

Ќадурочна робота Ч це робота понад установлену три≠вал≥сть робочого часу. «аборон¤Їтьс¤ залучати до надуроч≠них роб≥т у дн≥ зан¤ть прац≥вник≥в, що навчаютьс¤ без в≥дри≠ву в≥д виробництва в профес≥йно-техн≥чних закладах осв≥ти. —тосовно прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д вироб≠ництва у вищих навчальних закладах, то правило про забо≠рону залучати њх до надурочних роб≥т у дн≥ зан¤ть може бути передбачено колективним договором.

1.4. „ас наданн¤ щор≥чних в≥дпусток

ѕрац≥вникам, котр≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д вироб≠ництва в закладах осв≥ти, щор≥чн≥ в≥дпустки можуть, за њх бажанн¤м, приЇднуватис¤ до часу настановчих зан¤ть, вико≠нанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в, часу п≥дготовки та захисту дипломного проекту та ≥нших роб≥т, передбачених навчальною програмою. ѕраво вимагати при≠Їднанн¤ щор≥чноњ в≥дпустки до сес≥њ мають прац≥вники ≥ в тих випадках, коли вони не мають доказ≥в про те, що усп≥ш≠но навчаютьс¤.

 р≥м того, право на щор≥чну в≥дпустку, ¤ка буде приЇдна≠на до часу настановчих зан¤ть, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в тощо, повною тривал≥стю за перший р≥к роботи виникаЇ до настанн¤ 6-м≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на дано≠му п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ. ” цьому випадку право на щор≥чну в≥дпустку мають т≥льки т≥ прац≥вники, котр≥ усп≥шно навчаютьс¤, та т≥льки за умови њњ приЇднанн¤ до часу проведенн¤ навчальних заход≥в.

1

Ќазва: ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у профес≥йно-техн≥чних закладах осв≥ти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (299 прочитано)