“рудове право ”крањни > ѕон¤тт¤ та класиф≥кац≥¤ суб'Їкт≥в трудового права

ѕон¤тт¤ та класиф≥кац≥¤ суб'Їкт≥в трудового права

¬ юридичн≥й л≥тератур≥ п≥д суб'Їктами права розум≥ють учасник≥в сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ на основ≥ чинного зако≠нодавства визнаютьс¤ волод≥льц¤ми суб'Їктивних прав ≥ в≥дпов≥дних обов'¤зк≥в. ѕ≥д суб'Їктами трудового права ро≠зум≥ють учасник≥в ≥ндив≥дуальних ≥ колективних трудових в≥дносин, ¤к≥ на основ≥ чинного законодавства мають трудов≥ права ≥ в≥дпов≥дн≥ обов'¤зки. ќсновними суб'Їктами трудово≠го права Ї прац≥вник ≥ власник п≥дприЇмства, установи, орга≠н≥зац≥њ або уповноважений ним орган чи ф≥зична особа Ч роботодавець ¤к сторони трудових в≥дносин.

—уб'Їкти трудового права Ч б≥льш широке пон¤тт¤, н≥ж суб'Їкти трудового правов≥дношенн¤. як зазначаЇ профе≠сор M.I. ћатузов, пон¤тт¤ "суб'Їкти права" ≥ "суб'Їкти право≠в≥дносин" в принцип≥ р≥внозначн≥, хоча в л≥тератур≥ з цього приводу робл¤тьс¤ певн≥ застереженн¤. ѕо-перше, конкрет≠ний громад¤нин ¤к пост≥йний суб'Їкт права не може бути одночасно учасником ус≥х правов≥дносин; по-друге, новона≠роджен≥, малол≥тн≥ д≥ти, душевнохвор≥ особи, будучи суб'Їкта≠ми права, не Ї суб'Їктами б≥льшост≥ правов≥дносин; по-третЇ, правов≥дносини Ч не Їдина форма реал≥зац≥њ права (“еори¤ государства и права:  урс лекций / ѕод ред. Ќ.». ћатузова и ј.¬. ћалько. Ч ћ.: ёристъ, 1997. Ч —. 482). —уб'Їктами трудового права Ї: п≥дприЇмство, установа, орган≥зац≥¤; тру≠довий колектив; профсп≥лковий орган п≥дприЇмства, устано≠ви, орган≥зац≥њ або ≥нший уповноважений на представництво трудовим колективом орган; соц≥альн≥ партнери на держав≠ному, галузевому, рег≥ональному р≥вн¤х в особ≥ представник≥в в≥дпов≥дних об'Їднань профсп≥лок або ≥нших представни≠цьких орган≥зац≥й труд¤щих ≥ об'Їднань власник≥в або упов≠новажених ними орган≥в; державн≥ органи; м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади ≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

¬ загальн≥й теор≥њ держави ≥ права суб'Їкти права роз≠под≥л¤ютьс¤, перш за все, на ≥ндив≥дуальн≥ й колективн≥ (“ео≠ри¤ государства и права:  урс лекций / ѕод ред. Ќ.». ћатузова и ј.¬. ћалько. Ч ћ.: ёристъ, 1997. Ч —. 483). «а≠лежно в≥д вид≥в сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ Ї предметом трудо≠вого права, суб'Їкт≥в даноњ галуз≥ права можна класиф≥кува≠ти на: 1) суб'Їкти ≥ндив≥дуальних трудових в≥дносин (≥нди≠в≥дуальн≥ суб'Їкти трудового права); 2) суб'Їкти колектив≠них трудових в≥дносин (колективн≥ суб'Їкти трудового пра≠ва); 3) ≥нш≥ суб'Їкти трудового права.

якщо суб'Їктами ≥ндив≥дуальних трудових в≥дносин Ї роботодавець ≥ найманий прац≥вник, то суб'Їктний склад ко≠лективних трудових в≥дносин ≥нший Ч це роботодавц≥, орган≥≠зац≥њ роботодавц≥в ≥ њхн≥ об'Їднанн¤ (”крањнський союз про≠мисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в, —оюз орендар≥в та промисловц≥в ”крањни, —оюз малих, середн≥х ≥ приватизованих п≥дприЇмств ”крањни, јсоц≥ац≥¤ роботодавц≥в торг≥вл≥ та комерц≥йноњ сфери економ≥ки ”крањни та ≥н.). –азом з п'¤тьома ≥ншими об'Їднанн¤ми ц≥ об'Їднанн¤ 5 листопада 1998 року утвори≠ли  онфедерац≥ю роботодавц≥в ”крањни; трудов≥ колективи, профсп≥лки та њхн≥ об'Їднанн¤; виборн≥ органи профсп≥лко≠вих орган≥зац≥й, ≥нш≥ уповноважен≥ на представництво тру≠довим колективом органи; органи соц≥ального партнерства (Ќац≥ональна рада соц≥ального партнерства, Ќац≥ональна служба посередництва ≥ примиренн¤); примирн≥ органи з вир≥шенн¤ трудових спор≥в та ≥н. ” цей час законодавче не визначений статус таких суб'Їкт≥в, ¤к орган≥зац≥њ роботодавц≥в та њхн≥ об'Їднанн¤. ўе не створено законодавчу основу дл¤ функц≥онуванн¤ стор≥н соц≥ального партнерства, њхньоњ взаЇ≠мод≥њ. ѕотребуЇ законодавчого визначенн¤ правовий статус трудових колектив≥в у сучасних умовах (за в≥дсутност≥ «а≠кону ”крањни "ѕро трудов≥ колективи" продовжуЇ д≥¤ти «акон —–—– "ѕро трудов≥ колективи ≥ п≥двищенн¤ њх рол≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми" в≥д 17 червн¤ 1983 p., ¤кий не в≥дпов≥даЇ вимогам сьогоденн¤;

положенн¤ «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво в ”крањн≥" щодо д≥¤льност≥ трудового колективу також потребують зм≥н. ƒо ≥нших суб'Їкт≥в трудового права сл≥д в≥днести органи державного нагл¤ду ≥ контролю за додержанн¤м законодав≠ства про працю, охорону здоров'¤ на виробництв≥; державну службу зайн¤тост≥; ≥нш≥ державн≥ органи; м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

—уб'Їкт≥в трудового права над≥лено правовим статусом, до зм≥сту ¤кого вход¤ть так≥ основн≥ елементи:

1) трудова правосуб'Їктн≥сть;

2) основн≥ (статутн≥) трудов≥ права й обов'¤зки;

3) юридичн≥ гарант≥њ цих прав ≥ обов'¤зк≥в;

4) в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ трудових обов'¤зк≥в.

1

Ќазва: ѕон¤тт¤ та класиф≥кац≥¤ суб'Їкт≥в трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (846 прочитано)