“рудове право ”крањни > ѕравове визначенн¤ пон¤тт¤ оплати прац≥. —труктура ≥ функц≥њ зароб≥тноњ плати

‘ах≥вц≥ стверджують, що середн≥й р≥вень доход≥в з роз≠рахунку середньоњ зароб≥тноњ плати не даЇ можливост≥ нав≥ть нормально харчуватис¤, не говор¤чи вже про розширене в≥дтворюванн¤ робочоњ сили. ѕогане харчуванн¤ негативно впливаЇ на ф≥з≥олог≥ю орган≥зму людини та призводить до незворотних зм≥н у стан≥ здоров'¤ (”¤здовська ќ.¬.  уп≥≠вельна спроможн≥сть зароб≥тноњ плати прац≥вника промис≠ловост≥ ”крањни в 1990Ч1997 роках у контекст≥ визначен≠н¤ соц≥альних стандарт≥в//—оц≥альний захист. Ч 1998. Ч є6. Ч —. 55Ч60). “ому необх≥дним чинником забезпеченн¤ економ≥чного прогресу, прискоренн¤ економ≥чних реформ Ї п≥двищенн¤ ном≥нальноњ зарплати, њњ платоспроможност≥, що призведе до реального в≥дтворюванн¤ робочоњ сили Ч лю≠дини Ч не т≥льки головноњ руш≥йноњ сили вс¤коњ реформи, але, головним чином, ц≥л≥ будь-¤коњ реформи.

Ќа думку економ≥ст≥в, реальн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥ пост-соц≥ал≥стичних держав почалис¤ лише тод≥, коли середн¤ зарплата зросла до 300 долар≥в на м≥с¤ць (ѕол≥тика зароб≥т≠ноњ плати: потреби часу // ”р¤довий кур'Їр. Ч 1998. Ч є216-217. - 12 листопада).

ѕравильна орган≥зац≥¤ оплати прац≥, дотриманн¤ спра≠ведливих пропорц≥й, сп≥вв≥дношень, обл≥ку розм≥р≥в зароб≥т≠ноњ плати з умовами ≥ результатами прац≥ служать могутн≥м чинником стимулюванн¤ продуктивност≥ прац≥, зац≥кавленост≥ прац≥вника в п≥двищенн≥ результативност≥ та ¤кост≥ роботи. “ак, досл≥дженн¤, проведен≥ на предмет ви¤вленн¤ пр≥ори≠тет≥в у мотивац≥њ трудовоњ д≥¤льност≥ прац≥вник≥в на п≥дприЇм≠ствах р≥зних форм власност≥, показали, що головним пр≥ори≠тетом у прац≥ в сучасних умовах Ї оплата прац≥, зокрема висока зароб≥тна плата ( остишина “. ћотивац≥йн≥ основи оплати прац≥ на п≥дприЇмствах торг≥вл≥ р≥зних форм влас≠ност≥ // ”крањна: аспекти прац≥. Ч 1998. Ч є2. Ч —. 19).

Ќин≥ пол≥тика щодо грошових доход≥в населенн¤, у структур≥ ¤ких найб≥льшу питому вагу становить оплата прац≥, Ї одним ≥з найважлив≥ших напр¤мк≥в соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави ≥ маЇ охоплювати вс≥ верстви населенн¤, спри¤ти зростанню реальних доход≥в працюючого та непра≠цюючого населенн¤. ” ќсновних напр¤мах пол≥тики щодо грошових доход≥в населенн¤ ”крањни, схвалених ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 7 серпн¤ 1999 p. є969/99 (ќф≥ц≥й≠ний в≥сник ”крањни. Ч 1999. Ч є32) визначаЇтьс¤ нагальна потреба реформуванн¤ системи оплати прац≥, спр¤мованого на ≥стотне п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати.

ѕроведений анал≥з дозвол¤Ї сформулювати ще одну функц≥ю зароб≥тноњ плати Ч соц≥альну. ¬плив зарплати на ¤к≥сть робочоњ сили зд≥йснюЇтьс¤ не т≥льки безпосередньо, зарплата маЇ великий ≥ опосередкований вплив на розвиток соц≥альних процес≥в. јдже саме в≥д зароб≥тноњ плати зд≥й≠снюютьс¤ в≥драхуванн¤ Ч страхов≥ внески до р≥зних соц≥аль≠них фонд≥в, формуютьс¤ податки. “аким чином, зарплата ба≠гато в чому зумовлюЇ р≥вень охорони здоров'¤, соц≥ального забезпеченн¤, осв≥ти, п≥дготовки кадр≥в.

ѕотр≥бно визнати, що зароб≥тна плата Ї пров≥дним ≥нстру≠ментом соц≥альноњ пол≥тики. ¬она зумовлюЇ р≥вень соц≥аль≠ност≥ сусп≥льства, здатност≥ держави п≥дтримувати р≥вень ¤кост≥ житт¤ соц≥уму загалом ≥ кожноњ людини окремо.

1	2

Ќазва: ѕравове визначенн¤ пон¤тт¤ оплати прац≥. —труктура ≥ функц≥њ зароб≥тноњ плати
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1921 прочитано)