“рудове право ”крањни > ѕравовий статус профсп≥лок у сфер≥ трудових в≥дносин

ѕравовий статус профсп≥лок у сфер≥ трудових в≥дносин

«г≥дно з  онституц≥Їю ”крањни громад¤ни мають право на участь у профес≥йних сп≥лках з метою захисту своњх тру≠дових ≥ соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в. ѕрофес≥йн≥ сп≥лки Ї громадськими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ об'Їднують гро≠мад¤н, пов'¤заних сп≥льними ≥нтересами за родом њх про≠фес≥йноњ д≥¤льност≥. ѕрофсп≥лки створюютьс¤ без поперед≠нього дозволу на основ≥ в≥льного вибору њх член≥в. ”с≥ профе≠с≥йн≥ сп≥лки мають р≥вн≥ права (ст. 36  онституц≥њ ”крањни).

ѕовноваженн¤ профсп≥лок регламентуютьс¤ «аконом ”крањ≠ни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права ≥ гарант≥њ д≥¤льност≥", прий≠н¤тим ¬ерховною –адою ”крањни 15 вересн¤ 1999 p. ”с≥ ≥нш≥ законодавч≥ акти у ц≥й сфер≥ застосовуютьс¤ у частин≥, що не суперечить цьому «аконов≥. ÷е Ч  «пѕ (статт≥ 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160, 161,193,226;глава II" олек≠тивний догов≥р"), «акони ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди", "ѕро охорону прац≥", "ѕро оплату прац≥".

«г≥дно ≥з «аконом "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права ≥ гаран≠т≥њ д≥¤льност≥" профес≥йна сп≥лка визначаЇтьс¤ ¤к добров≥льна, неприбуткова громадська орган≥зац≥¤, ¤ка об'ЇднуЇ громад¤н, пов'¤заних сп≥льними ≥нтересами за родом њх профес≥йноњ (трудовоњ) д≥¤льност≥ (навчанн¤) (ст. 1).

ћетою д≥¤льност≥ профсп≥лок Ї представництво, зд≥йсненн¤ та захист трудових, соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в член≥в профсп≥лки (ст. 2). «аборон¤Їтьс¤ будь-¤ке обмежен≠н¤ прав чи встановленн¤ переваг при укладанн≥, зм≥н≥ або припиненн≥ трудового договору в зв'¤зку з належн≥стю або неналежн≥стю до профсп≥лок чи певноњ профсп≥лки, вступом до нењ або виходом ≥з нењ.

ѕрофсп≥лки у своњй д≥¤льност≥ незалежн≥ в≥д орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ро≠ботодавц≥в, ≥нших громад¤нських орган≥зац≥й, пол≥тичних парт≥й, њм не п≥дзв≥тн≥ ≥ не п≥дконтрольн≥.

ѕриналежн≥сть або неприналежн≥сть до профсп≥лок не спричин¤Ї ¤ких-небудь обмежень трудових, соц≥ально-еконо≠м≥чних, пол≥тичних, особистих прав ≥ свобод громад¤н, гаран≠тованих  онституц≥Їю ”крањни й ≥ншими нормативно-пра≠вовими актами ”крањни.

ѕрофсп≥лки д≥ють в≥дпов≥дно до законодавства та своњх статут≥в, ¤к≥ приймаютьс¤ з'њздами, конференц≥¤ми, установ≠чими або загальними зборами член≥в профсп≥лки в≥дпов≥д≠ного р≥вн¤ ≥ не повинн≥ суперечити законодавству ”крањни.

Ћегал≥зац≥¤ (оф≥ц≥йне визнанн¤) профсп≥лок, њх об'Їднань Ї обов'¤зковою та зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом њх реЇстрац≥њ.

«аслуговуЇ бути вид≥леним принципове положенн¤ про те, що у питанн¤х колективних ≥нтерес≥в прац≥вник≥в проф≠сп≥лки зд≥йснюють представництво та захист ≥нтерес≥в прац≥в≠ник≥в незалежно в≥д њх членства у профсп≥лках.

«аборон¤Їтьс¤ обумовлювати прийн¤тт¤ громад¤н на роботу або службу, просуванн¤ по робот≥, оплату прац≥, а також зв≥льненн¤ з роботи або служби залежн≥стю в≥д член≠ства в профсп≥лках.

÷е положенн¤ ви¤вл¤Їтьс¤, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства незалежно в≥д того, чи Ї вони членами проф≠сп≥лки, ≥ Ї обов'¤зковими ¤к дл¤ власника, так ≥ дл¤ прац≥в≠ник≥в п≥дприЇмства (ст. 9 «акону ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди").

” питанн¤х ≥ндив≥дуальних прав й ≥нтерес≥в профсп≥лки зд≥йснюють представництво ≥ захист своњх член≥в у пор¤дку, передбаченому законодавством. Ќаприклад, ст. 43-1  «пѕ дозвол¤Ї зд≥йснити зв≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ативи власника без попередньоњ згоди профсп≥лкового органу прац≥вника, ¤кий не Ї членом профсп≥лки, д≥ючоњ на п≥дприЇмств≥.

ќсновним завданн¤м профсп≥лок Ї представництво ≥ за≠хист ≥нтерес≥в прац≥вник≥в перед власником. ¬иход¤чи з цих задач, основними функц≥¤ми д≥¤льност≥ профсп≥лок висту≠пають захисна ≥ представницька, ¤к≥ доповнюютьс¤ кон≠трольними повноваженн¤ми за додержанн¤м законодавства про працю, ¤к≥ було збережено у новому закон≥.

ѕрава профсп≥лок класиф≥куютьс¤ за наступними гру≠пами: права щодо встановленн¤ на виробничому, рег≥ональ≠ному, галузевому, державному р≥вн¤х колективних умов прац≥;

права в галуз≥ застосуванн¤ чинного законодавства про пра≠цю; права щодо контролю за додержанн¤м трудового законо≠давства. “ак, профсп≥лков≥ органи виступають в≥д ≥мен≥ тру≠дового колективу при укладенн≥ колективного договору на п≥дприЇмств≥; об'Їднанн¤ профсп≥лок Ї стороною √енераль≠ноњ, рег≥ональноњ, галузевоњ угоди, маЇ право на веденн¤ колек≠тивних переговор≥в з роботодавц¤ми та њхн≥ми об'Їднанн¤ми;

зд≥йснюють контроль за дотриманн¤м колективного догово≠ру; дають згоду на зв≥льненн¤ прац≥вник≥в з ≥н≥ц≥ативи влас≠ника. –оботодавець зобов'¤заний узгодити з профкомом пра≠вила внутр≥шнього трудового розпор¤дку, ¤кий у подальшо≠му п≥дл¤гаЇ затвердженню трудовим колективом. « профко≠мом п≥дприЇмства мають бути також узгоджен≥ граф≥ки зм≥нност≥, в≥дпусток, введенн¤ п≥дсумованого обл≥ку робочо≠го часу. ƒл¤ залученн¤ прац≥вник≥в до надурочноњ роботи, роботи у вих≥дн≥ дн≥ власник зобов'¤заний отримати згоду профкому; умови оплати прац≥ на п≥дприЇмствах, де не укла≠даЇтьс¤ колективний догов≥р, власник зобов'¤заний погоди≠ти з профсп≥лковим органом; заходи заохоченн¤ застосову≠ютьс¤ власником сп≥льно або за погодженн¤м з профкомом. «аконодавство м≥стить й ≥нш≥ права профсп≥лок у сфер≥ тру≠дових в≥дносин, а також додатков≥ гарант≥њ дл¤ виборних профсп≥лкових прац≥вник≥в (ст. 252  «пѕ). ÷≥ гарант≥њ мо≠жуть бути конкретизован≥ й доповнен≥ на р≥вн≥ конкретного п≥дприЇмства.

«аслуговуЇ на увагу така проблема. “радиц≥йно з рад¤н≠ських час≥в мова йшла лише про права профсп≥лок. ÷е зро≠зум≥ло, адже профсп≥лки пройшли складний шл¤х в≥д ство≠ренн¤ перших орган≥зац≥й до визнанн¤ њх прав м≥жнародним сп≥втовариством. Ќе все було гладко на цьому шл¤ху. « ро≠ками профсп≥лки втратили св≥й авторитет, захисна функц≥¤ багато в чому перетворилас¤ на декларац≥ю про нам≥ри, проф≠сп≥лки не см≥ли суперечити парт≥йним органам, закривали оч≥ на порушенн¤ прав прац≥вник≥в, профсп≥лков≥ функц≥о≠нери зросталис¤ з адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмств ≥ по сут≥ зд≥йснювали вже ≥ншу, не властиву профсп≥лкам, функц≥ю Ч виробничу. Ќедосконале трудове законодавство багато в чому створювало дл¤ цього правову основу. "ѕриручали" профсп≥лкових л≥дер≥в, зокрема, прем≥юванн¤м залежно в≥д виконанн¤ виробничого плану тощо. ≤стор≥ю знец≥ненн¤ ра≠д¤нських профсп≥лок просл≥дкував один з корифењв науки трудового права професор –.«. Ћ≥вшиць (див. Ћившиц –.«. “рудовое законодательство: насто¤щее и будущее. Ч ћ.: Ќаука, 1989. - 192с.).

«а роки незалежност≥ в ”крањн≥ та ≥нших крањнах —Ќƒ в≥дбулос¤ в≥дродженн¤ профсп≥лок. —ьогодн≥ профсп≥лков≥ л≥дери ≥ вчен≥ уважно вивчають св≥товий досв≥д профсп≥лко≠вого руху. ѕрофсп≥лки значно актив≥зували свою захисну функц≥ю ≥ впливають д≥йовим чином на законотворчу д≥¤ль≠н≥сть щодо реал≥зац≥њ економ≥чних реформ (див. ¬плив проф≠сп≥лок на соц≥альну спр¤мован≥сть економ≥чних реформ в ”крањн≥ // ”крањна: аспекти прац≥. Ч 1998. Ч є1. Ч —. 29-37).

” той же час залишаЇтьс¤ р¤д питань, що вимагають ви≠р≥шенн¤ у напр¤м≥ закр≥пленн¤ такого правового статусу профсп≥лок, ¤кий в≥дпов≥дав би ринковим в≥дносинам.

ƒо таких належать закр≥пленн¤ на законодавчому р≥вн≥ не т≥льки прав, а й обов'¤зк≥в профсп≥лкових орган≥в; розв'¤≠занн¤ питанн¤ про майнову в≥дпов≥дальн≥сть профсп≥лок за невиконанн¤ своњх обов'¤зк≥в, визначенн¤ ф≥нансових дже≠рел дл¤ такоњ в≥дпов≥дальност≥. ” «акон≥ ”крањни "ѕро ко≠лективн≥ договори ≥ угоди" передбачаЇтьс¤ ≥ндив≥дуальна в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, котр≥ представл¤ють трудовий колек≠тив. ћабуть, цього недостатньо. јле ≥ ц¤ норма не застосо≠вуЇтьс¤. ÷≥каво д≥знатис¤, що за кордоном, у законодавств≥ крањн ™вропи, —Ўј, де профсп≥лковий рух набув визнанн¤, передбачаютьс¤ обов'¤зки профсп≥лок, а також майнова в≥дпов≥дальн≥сть за рахунок кошт≥в профсп≥лкових орган≥в.  р≥м цього, передбачаЇтьс¤ також адм≥н≥стративна ≥ крим≥≠нальна в≥дпов≥дальн≥сть профсп≥лкових функц≥онер≥в.

Ќеобх≥дно передбачити правов≥ засоби, ¤к≥ забезпечують незалежн≥сть профсп≥лок в≥д п≥дприЇмц≥в. ќчевидно, корис≠ним може ви¤витис¤ досв≥д —Ўј, ƒан≥њ, законодавством ¤ких заборонено включати до складу профсп≥лки, що складаЇть≠с¤ з найманих прац≥вник≥в, ос≥б, котр≥ належать до адм≥н≥страц≥њ, нав≥ть найнижчоњ ланки (див.  иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 132). ≤ншими словами, повинна бути додержана чисто≠та представництва стор≥н, в ≥ншому випадку профсп≥лкова д≥¤льн≥сть втрачаЇ свою сутн≥сну спр¤мован≥сть ≥ знову-таки перетворюЇтьс¤ на декларац≥ю.

¬ умовах демократ≥њ, плюрал≥зму актуальним Ї питанн¤ недопущенн¤ монопол≥зац≥њ профсп≥лок, закр≥пленн¤ за ними права бути Їдиними представниками ≥нтерес≥в прац≥вник≥в. “ут необх≥дно поставити крапки над "≥", все ж потр≥бно визнати, що ¤кими б важливими не були профсп≥лки, вони лише Ч посередники. √оловними ф≥гурами в економ≥ц≥, у виробничих в≥дносинах залишаютьс¤ власники (роботодавц≥, п≥дприЇмц≥) ≥ найман≥ прац≥вники (трудовий колектив). ѕрагненн¤ визнати профсп≥лковий орган стороною колек≠тивного договору не т≥льки неправильне по сут≥, але ≥, зреш≠тою, суперечить правам профсп≥лок. јдже укладенн¤ колек≠тивних угод Ч це не просто кампан≥¤ з ознаками демократ≥њ, головною метою Ї њх реальне виконанн¤ ≥ повна в≥дпов≥≠дальн≥сть стор≥н за таке виконанн¤. ясно, що саме трудовий колектив Ї головним виконавцем умов колективного договору ≥ повинен нести повну в≥дпов≥дальн≥сть за таке виконанн¤.

« викладеного випливаЇ висновок про необх≥дн≥сть не≠гайного прийн¤тт¤ «акону про трудов≥ колективи ≥ визна≠ченн¤ правового статусу цього важливого колективного суб≠'Їкта соц≥ально-трудових в≥дносин.

1

Ќазва: ѕравовий статус профсп≥лок у сфер≥ трудових в≥дносин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (825 прочитано)