“рудове право ”крањни > ѕравов≥ питанн¤ орган≥зац≥њ виробничого навчанн¤
ѕравов≥ питанн¤ орган≥зац≥њ виробничого навчанн¤—тор≥нка: 1/4
ƒл¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, особливо молод≥, власник або уповноважений ним орган орган≥зовуЇ ≥ндив≥дуальне, бригадне, курсове або ≥нше виробниче навчанн¤ за рахунок п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ (ст. 201 «пѕ). ѕрофес≥йна п≥дготовка (навчанн¤) Ч оволод≥нн¤ пев≠ними навиками ≥ знанн¤ми за певною профес≥Їю або спе≠ц≥альн≥стю. ѕрофес≥¤ (латинською professio, в≥д profiteer Ч оголошую своЇю справою) Ч р≥д трудовоњ д≥¤льност≥, що ви≠магаЇ певноњ п≥дготовки ≥ що Ї, звичайно, джерелом ≥снуван≠н¤. –≥зновидом профес≥њ Ї спец≥альн≥сть. ¬ ”крањн≥ основний шл¤х отриманн¤ профес≥йноњ осв≥ти Ч навчанн¤ в профе≠с≥йно-техн≥чних та вищих закладах осв≥ти. ќднак практи≠куЇтьс¤ п≥дготовка ≥ курсове навчанн¤ роб≥тник≥в безпосе≠редньо на виробництв≥, ≥, зг≥дно з нормами чинного законо≠давства, зд≥йснюютьс¤ вони за рахунок п≥дприЇмства, уста≠нови ≥ орган≥зац≥њ. ѕ≥дготовка нових роб≥тник≥в Ч це про≠фес≥йне навчанн¤ людей, ¤к≥ не мали профес≥њ або спец≥аль≠ност≥. њх прийн¤то називати учн¤ми. як правило, на вироб≠ництв≥ готують кадри за спец≥альност¤ми, що не вимагають тривалих терм≥н≥в навчанн¤. ќсновними формами навчанн¤ Ї: ≥ндив≥дуальне, бригад≠не ≥ курсове навчанн¤. ѕри ≥ндив≥дуальн≥й форм≥ учн¤ при≠кр≥плюють до квал≥ф≥кованого прац≥вника або включають до складу робочоњ бригади, де його навчаЇ бригадир або ≥нший висококвал≥ф≥кований роб≥тник з числа член≥в бригади. ѕри бригадн≥й форм≥ навчанн¤ учн≥ об'Їднуютьс¤ в бригади, ¤к≥ очолюють бригадири (≥нструктори виробничого навчанн¤). ™ також спец≥альност≥, ¤к≥ вимагають б≥льш поглибленого вивченн¤ теоретичних знань. « ц≥Їю метою використовуютьс¤ курси, тобто проводитьс¤ курсове навчанн¤ особливо склад≠них профес≥й. “ерм≥ни виробничого навчанн¤ р≥зн≥, встанов≠люютьс¤ залежно в≥д профес≥њ, квал≥ф≥кац≥њ та загальноосв≥т- . ѕравов≥ питанн¤ орган≥зац≥њ виробничого навчанн¤ ƒл¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, особливо молод≥, власник або уповноважений ним орган орган≥зовуЇ ≥ндив≥дуальне, бригадне, курсове або ≥нше виробниче навчанн¤ за рахунок п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ (ст. 201 «пѕ). ѕрофес≥йна п≥дготовка (навчанн¤) Ч оволод≥нн¤ пев≠ними навиками ≥ знанн¤ми за певною профес≥Їю або спе≠ц≥альн≥стю. ѕрофес≥¤ (латинською professio, в≥д profiteer Ч оголошую своЇю справою) Ч р≥д трудовоњ д≥¤льност≥, що ви≠магаЇ певноњ п≥дготовки ≥ що Ї, звичайно, джерелом ≥снуван≠н¤. –≥зновидом профес≥њ Ї спец≥альн≥сть. ¬ ”крањн≥ основний шл¤х отриманн¤ профес≥йноњ осв≥ти Ч навчанн¤ в профе≠с≥йно-техн≥чних та вищих закладах осв≥ти. ќднак практи≠куЇтьс¤ п≥дготовка ≥ курсове навчанн¤ роб≥тник≥в безпосе≠редньо на виробництв≥, ≥, зг≥дно з нормами чинного законо≠давства, зд≥йснюютьс¤ вони за рахунок п≥дприЇмства, уста≠нови ≥ орган≥зац≥њ. ѕ≥дготовка нових роб≥тник≥в Ч це про≠фес≥йне навчанн¤ людей, ¤к≥ не мали профес≥њ або спец≥аль≠ност≥. њх прийн¤то називати учн¤ми. як правило, на вироб≠ництв≥ готують кадри за спец≥альност¤ми, що не вимагають тривалих терм≥н≥в навчанн¤. ќсновними формами навчанн¤ Ї: ≥ндив≥дуальне, бригад≠не ≥ курсове навчанн¤. ѕри ≥ндив≥дуальн≥й форм≥ учн¤ при≠кр≥плюють до квал≥ф≥кованого прац≥вника або включають до складу робочоњ бригади, де його навчаЇ бригадир або ≥нший висококвал≥ф≥кований роб≥тник з числа член≥в бригади. ѕри бригадн≥й форм≥ навчанн¤ учн≥ об'Їднуютьс¤ в бригади, ¤к≥ очолюють бригадири (≥нструктори виробничого навчанн¤). ™ також спец≥альност≥, ¤к≥ вимагають б≥льш поглибленого вивченн¤ теоретичних знань. « ц≥Їю метою використовуютьс¤ курси, тобто проводитьс¤ курсове навчанн¤ особливо склад≠них профес≥й. “ерм≥ни виробничого навчанн¤ р≥зн≥, встанов≠люютьс¤ залежно в≥д профес≥њ, квал≥ф≥кац≥њ та загальноосв≥т- 424 ньоњ п≥дготовки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ профес≥йного навчанн¤ на виробництв≥ роб≥тнику присвоюЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥¤ (розр¤д, категор≥¤) за профес≥Їю зг≥дно з тарифно-квал≥ф≥кац≥йним дов≥дником ≥ надаЇтьс¤ робота в≥дпов≥дно до набутоњ квал≥≠ф≥кац≥њ. ѕродуктивн≥сть прац≥ Ч це показник трудовоњ д≥¤ль≠ност≥ прац≥вник≥в. ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ч голов≠ний резерв зменшенн¤ вартост≥ продукц≥њ й витрат на њњ вироб≠ництво. ѕравильно й ефективно використовувати машини можуть лише люди, ¤к≥ мають належну техн≥чну п≥дготовку. Ќауково-техн≥чний прогрес, тобто поступальний розвиток науки ≥ техн≥ки, пред'¤вл¤Ї зростаюч≥ вимоги до р≥вн¤ осв≥≠ти, квал≥ф≥кац≥њ та в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в. вал≥ф≥≠кац≥йн≥ вимоги до роб≥тник≥в на виробництв≥ пост≥йно зрос≠тають. “ому отриман≥ прац≥вником профес≥йн≥ знанн¤ ≥ на≠вики пер≥одично вимагають поповненн¤ або оновленн¤, тоб≠то п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ або переп≥дготовки прац≥вника. ѕереп≥дготовка Ч це навчанн¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ вже ма≠ють профес≥ю, з метою здобутт¤ новоњ. ‘орми переп≥дготов≠ки прац≥вник≥в так≥ ж, ¤к ≥ при профес≥йн≥й п≥дготовц≥. вал≥ф≥кац≥¤ (в≥д латинського Qualis ¤кий за ¤к≥стю) Ч це р≥вень п≥дготовленост≥, м≥ра готовност≥ до будь-¤кого виду прац≥. вал≥ф≥кована прац¤ Ї складною працею, що вимагаЇ спец≥альноњ п≥дготовки, на¤вност≥ у прац≥вника навик≥в, ум≥нь та знань дл¤ виконанн¤ певних вид≥в роб≥т. «наченн¤ ≥ роль квал≥ф≥кованоњ прац≥ велике. ¬она створюЇ за одиницю часу б≥льшу варт≥сть, н≥ж неквал≥ф≥кована прац¤. ѕ≥д п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥њ розум≥Їтьс¤ профес≥йне навчанн¤, спр¤моване на посл≥довне вдосконаленн¤ профес≥й≠них знань, навик≥в ≥ ум≥нь з уже набутоњ профес≥њ. ѕер≥о≠дичн≥сть навчанн¤ з метою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ встанов≠люЇтьс¤ м≥н≥стерствами, а њњ тривал≥сть Ч в≥дпов≥дними на≠вчальними програмами. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ може зд≥йснюватис¤ ≥ з в≥дривом в≥д виробництва, при цьому вста≠новлен≥ так≥ м≥н≥мальн≥ державн≥ гарант≥њ: Ч збереженн¤ середньоњ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати за основним м≥сцем роботи за час навчанн¤; Ч оплата вартост≥ проњзду прац≥вника до м≥сц¤ навчанн¤ ≥ назад; Ч виплата добових за кожний день перебуванн¤ в дороз≥ у розм≥р≥, встановленому законодавством дл¤ службових в≥др¤джень. 425 ÷≥ та ≥нш≥ гарант≥њ ≥ компенсац≥њ передбачен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 червн¤ 1997 p. є695 "ѕро гарант≥њ ≥ компенсац≥њ дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ направл¤≠ютьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, п≥дготовки, навчанн¤ ≥нших профес≥й з в≥дривом в≥д виробництва" ( одекс за≠кон≥в про працю з постатейними матер≥алами / / Ѕюлетень законодавства та юридичноњ практики ”крањни. Ч .: ёр≥н-ком, 1997. Ч є11Ч12), а також ѕоложенн¤м про умови матер≥ального забезпеченн¤ ос≥б, направлених за кордон на навчанн¤, стажуванн¤, дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, затвердже≠ного постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 березн¤ 1996 p. є287 ≥з зм≥нами, внесеними постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 13 липн¤ 1998 p. є1079 («ѕ ”крањни. - 1996.- є8. - —т. 249; ѕрац¤ ≥ зарплата. - 1998. - є14). « метою вдосконаленн¤ п≥дготовки, переп≥дготовки ≥ п≥дви≠щенн¤ квал≥ф≥кац≥њ державних службовц≥в аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни затвердив зм≥ни ≥ доповненн¤ до постанов щодо п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ дер≠жавних службовц≥в (ѕро вдосконаленн¤ п≥дготовки, пере≠п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ державних службовц≥в: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1998 p.. є499 // ѕрац¤ ≥ зарплата. - 1998. - є9. - —. 6.). ѕ≥дви≠щенн¤ квал≥ф≥кац≥њ за акредитованими в установленому по≠р¤дку профес≥йними програмами зд≥йснюютьс¤ дл¤ держав≠них службовц≥в VЧVII категор≥й: 1) центральних орган≥в виконавчоњ влади Ч у вищих навчальних закладах в≥дпов≥дно до ѕерел≥ку вищих навчаль≠них заклад≥в з п≥дготовки та переп≥дготовки фах≥вц≥в орган≥в виконавчоњ влади та ринковоњ економ≥ки, затвердженого по≠становою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 липн¤ 1995 p. є560 з доповненн¤ми, внесеними постановою аб≥нету ћ≥н≥стра ”крањни в≥д 18 лютого 1998 p. є196, а також у п≥дпор¤дкованих зазначеним органам навчальних закладах п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ; 2) м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ч у рег≥ональних центрах п≥двищенн¤ квал≥≠ф≥кац≥њ державних службовц≥в, створених зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д «ќ травн¤ 1995 p. є398 "ѕро систему п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ дер≠жавних службовц≥в" та постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни в≥д 19 лютого 1996 p. є224 («ѕ ”крањни. - 1996. - є7. Ч —т. 223), або, в окремих випадках, у навчальних закладах; 426 3) слухач≥, ¤к≥ навчаютьс¤ за заочною формою, користу≠ютьс¤ п≥льгами, передбаченими дл¤ студент≥в вищих закла≠д≥в осв≥ти, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва. Ќа пер≥од п≥дготовки маг≥стерськоњ роботи њм надаЇтьс¤ додат≠кова в≥дпустка за м≥сцем роботи терм≥ном на два м≥с¤ц≥. “иповими вимогами квал≥ф≥кац≥йних характеристик про≠фес≥й квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, зайн¤тих на роботах висо≠кого квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ V ≥ VI розр¤д≥в VI-розр¤дноњ с≥тки, розробленими сп≥льно з ћ≥носв≥ти в≥дпов≥дно до «а≠кону "ѕро осв≥ту" та ласиф≥катора профес≥й ƒ 003-95, передбачено вищу або профес≥йно-техн≥чну осв≥ту в≥дпов≥д≠ного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ (молодший спец≥ал≥ст, квал≥ф≥кований роб≥тник), п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ ≥ стаж роботи за попередн≥м розр¤дом не менше одного року. ¬изначивши важлив≥сть профес≥йноњ п≥дготовки та пе≠реп≥дготовки прац≥вник≥в, особливо без в≥дриву в≥д вироб≠ництва, законодавець закр≥пив обов'¤зок власника (п≥дприЇм≠ства) орган≥зовувати профес≥йне навчанн¤. јле цей обов'¤≠зок треба розгл¤дати ¤к елемент правового статусу власни≠ка (п≥дприЇмства), один ≥з напр¤мк≥в соц≥альноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства («акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" в≥д 27 березн¤ 1991 p. (≥з зм≥н. та доп.)). р≥м того, законо≠давством передбачено р¤д вимог до орган≥зац≥њ та проведен≠н¤ виробничого навчанн¤, а також до пор¤дку наданн¤ п≥льг дл¤ даноњ категор≥њ прац≥вник≥в.
Ќазва: ѕравов≥ питанн¤ орган≥зац≥њ виробничого навчанн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1602 прочитано) |