“рудове право ”крањни > —истеми оплати прац≥

—истеми оплати прац≥

ѕ≥д системою оплати прац≥ розум≥Їтьс¤ спос≥б обчислен≠н¤ розм≥р≥в винагороди, належноњ виплати прац≥вникам в≥дпо≠в≥дно до витрат прац≥, а в р¤д≥ випадк≥в ≥ до њњ результат≥в.

Ќа п≥дприЇмств≥ системи оплати прац≥ встановлюютьс¤ в колективному договор≥. ѕереведенн¤ прац≥вник≥в на ≥ншу систему оплати прац≥ Ї зм≥ною ≥стотних умов прац≥ й вима≠гаЇ попередженн¤ прац≥вник≥в за 2 м≥с¤ц≥.

ѕрактика виробила дв≥ основн≥ системи, ¤к≥ застосовуютьс¤ ¤к в "чистому" вигл¤д≥, так ≥ з р≥зними модиф≥кац≥¤≠ми, Ч почасову ≥ в≥др¤дну системи оплати прац≥.

ѕри почасов≥й систем≥ розм≥р зароб≥тноњ плати визна≠чаЇтьс¤ залежно в≥д тривалост≥ в≥дпрацьованого часу ≥ квал≥≠ф≥кац≥њ прац≥вника.

¬≥др¤дна система передбачаЇ визначенн¤ зароб≥тку за≠лежно в≥д фактичного вироб≥тку продукц≥њ належноњ ¤кост≥.

ѕочасова система може мати три п≥двиди: погодинна, поденна, пом≥с¤чна. ѕрац¤ оплачуЇтьс¤ за фактично в≥дпра≠цьований час: години, дн≥, м≥с¤ць. ѕри щом≥с¤чн≥й оплат≥ розм≥р окладу не залежить в≥д к≥лькост≥ робочих дн≥в у м≥с¤ц≥.

¬≥др¤дна система також маЇ дек≥лька р≥зновид≥в. ѕр¤ма в≥др¤дна Ч зароб≥ток п≥драховуЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ в≥др¤дноњ розц≥нки на к≥льк≥сть придатноњ продукц≥њ. Ќепр¤ма в≥др¤дна застосовуЇтьс¤ дл¤ допом≥жних роб≥тник≥в (наприк≠лад, ремонтник≥в), розм≥р зарплати залежить в≥д результат≥в прац≥ прац≥вник≥в основного виробництва, ¤ке обслуговують допом≥жн≥ прац≥вники. ¬≥др¤дно-прогресивна Ч оплата за продукц≥ю у межах норми проводитьс¤ за незм≥нними роз≠ц≥нками, а за продукц≥ю понад норму Ч за прогресивно зрос≠таючими розц≥нками.

¬≥др¤дна система може бути ≥ндив≥дуальною або колек≠тивною, залежно в≥д способу орган≥зац≥њ прац≥. ≤ндив≥дуаль≠на в≥др¤дна система застосовуЇтьс¤ на виробнич≥й д≥льниц≥, де забезпечений ч≥ткий обл≥к прац≥ окремих прац≥вник≥в.  олективна в≥др¤дна встановлюЇтьс¤ за загальними резуль≠татами прац≥ бригади. ѕри цьому розпод≥л зароб≥тку про≠вадитьс¤ ≥з застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥ ( “”). Ќа п≥дприЇмствах приймаютьс¤ локальн≥ положенн¤ про  “”, встановлюютьс¤ конкретн≥ показники, пор¤док обчисленн¤ зароб≥тку. ¬раховуЇтьс¤ також ≥ квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вника. –озм≥р зароб≥тноњ плати не може бути нижчим встановле≠ного розм≥ру м≥н≥мальноњ зарплати.

«астосовуЇтьс¤ також ≥ така система ¤к акордна оплата прац≥ Ч винагорода за виконанн¤ комплексу роб≥т (об'Їкт буд≥вництва). ќстаточний розрахунок провадитьс¤ за акорд≠ним нар¤дом п≥сл¤ прийн¤тт¤ всього обс¤гу роб≥т, про що складаЇтьс¤ акт.

«аруб≥жний досв≥д св≥дчить про переважне застосуванн¤ почасовоњ оплати прац≥ в р≥зних њњ модиф≥кац≥¤х: погодинна (чиста), погодинна з колективним прем≥юванн¤м, погодинна з ≥ндив≥дуальним прем≥юванн¤м. √оловною умовою виплати зарплати Ї виконанн¤ повного обс¤гу роб≥т, розрахованого на основ≥ прогресивних норматив≥в витрат прац≥.

ќсновними напр¤мами соц≥альноњ пол≥тики на 1997Ч 1998 роки передбачено, починаючи з 1999 p., поступове за≠провадженн¤ погодинноњ системи оплати прац≥ ≥з застосу≠ванн¤м м≥н≥мального розм≥ру погодинноњ зарплати.

1

Ќазва: —истеми оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (725 прочитано)