“рудове право ”крањни > “арифна система

“арифна система

ќсновою правового регулюванн¤ оплати прац≥ Ї тариф≠на система, ¤ка ¤вл¤Ї собою систему державних норма тип≥в, що встановлюють вих≥дн≥ розм≥ри оплати прац≥. «а допомогою тарифноњ системи зд≥йснюЇтьс¤ диференц≥ац≥¤ оплати прац≥ залежно в≥д складност≥, ступен¤ шк≥дливост≥, важкост≥, ≥нтенсивност≥, сусп≥льноњ значущост≥ прац≥ й квал≥≠ф≥кац≥њ прац≥вника.

ќсновними елементами тарифноњ системи Ї: тарифн≥ ставки, тарифн≥ с≥тки, схеми посадових оклад≥в, тариф≠но-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики (дов≥дники).

“арифн≥ ставки (погодинн≥, денн≥, м≥с¤чн≥) виражають розм≥р оплати прац≥ на р≥зних видах роб≥т за одиницю часу (година, день, м≥с¤ць) залежно в≥д квал≥ф≥кац≥йного розр¤ду прац≥вника.

ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро Їдин≥ та≠рифн≥ умови оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загаль≠ними (наскр≥зними) профес≥¤ми ≥ посадами" були затвер≠джен≥ тарифн≥ умови, ¤к≥ були рекомендован≥ сторонам √ене≠ральноњ тарифноњ угоди ¤к предмет колективних переговор≥в. ¬они були затверджен≥ “арифною угодою 1993 p. «г≥дно з даним актом розм≥р тарифноњ ставки (окладу) ≤ тарифного розр¤ду визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.

ѕотр≥бно врахувати, що тарифн≥ ставки роб≥тник≥в-в≥др¤д≠ник≥в, прац¤ ¤ких Ї б≥льш ≥нтенсивною, н≥ж прац¤ роб≥тник≥в-погодинник≥в, встановлюютьс¤ в б≥льш високому розм≥р≥ (приблизно на 7Ч8%).

“арифн≥ ставки також можуть зб≥льшуватис¤ залежно в≥д шк≥дливих умов прац≥. “ак, наприклад, постановою  аб≥≠нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д «ќ червн¤ 1998 p. є982 "ѕро доплати ≥ компенсац≥њ особам, ¤к≥ працюють у зон≥ в≥дчу≠женн¤ ≥ зон≥ безумовного (обов'¤зкового) в≥дселенн¤ п≥сл¤ повного в≥дселенн¤ жител≥в" передбачено, що в пер≥од з 1 с≥чн¤ 1998 p. до 1 с≥чн¤ 2000 p. особам, ¤к≥ пост≥йно працюють у зон≥ в≥дчуженн¤, провадитьс¤ доплата у розм≥р≥ тарифноњ ставки (посадового окладу).

“арифна с≥тка Ч шкала (схема), за допомогою ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ в оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в за≠лежно в≥д складност≥ роботи та њх квал≥ф≥кац≥њ, тобто забез≠печуЇтьс¤ б≥льш висока оплата прац≥ за б≥льш складну роботу.

ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 2 лютого 1993 p. запропонована ™дина тарифна с≥тка оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) про≠фес≥¤ми ≥ посадами. “арифна с≥тка складаЇтьс¤ з розр¤д≥в, тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в ≥ груп тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в.

“арифний розр¤д Ч це показник ступен¤ складност≥ роботи, що виконуЇтьс¤, ≥ р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника. “арифна ставка ≤ розр¤ду встановлюЇ розм≥р оплати прац≥ найпрост≥шоњ роботи: чим складн≥ший вид роботи, тим ви≠щий тарифний розр¤д.

«а допомогою тарифноњ с≥тки встановлюЇтьс¤ сп≥вв≥дно≠шенн¤ тарифних ставок м≥ж розр¤дами. “арифн≥ ставки (оклади) ≥нших, б≥льш високих, розр¤д≥в ≥ груп визначають≠с¤ множенн¤м тарифноњ ставки (окладу) ≤ розр¤ду на та≠рифний коеф≥ц≥Їнт в≥дпов≥дного розр¤ду груп тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в.

ќднак цим не вичерпуютьс¤ можливост≥ диференц≥ац≥њ тарифноњ с≥тки.  ожному з II по XI тарифний розр¤д в≥дпо≠в≥даЇ 2 групи, а з XII по XV Ч 3 групи тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в. ¬иход¤чи з цих груп, дл¤ кожного тарифного розр¤ду вста≠новлюютьс¤ в≥дпов≥дно 2 або 3 ф≥ксованих розм≥ри тариф≠них ставок (оклад≥в).  онкретний розм≥р ф≥ксованих тариф≠них ставок (оклад≥в) прац≥вникам одного розр¤ду встанов≠люЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х з ураху≠ванн¤м результат≥в роботи.

«а допомогою тарифноњ с≥тки визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношен≠н¤ тарифних ставок крайн≥х розр¤д≥в (тобто д≥апазон та≠рифноњ с≥тки). ” цей час д≥апазон тарифноњ с≥тки за першою групою тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в м≥ж ≤ ≥ XV розр¤дом стано≠вить 1:4,01. ÷е означаЇ, що прац≥вник, ¤кий працюЇ за XV розр¤дом матиме тарифну ставку у 4,01 раза б≥льшу, н≥ж прац≥вник ≤ розр¤ду.

ƒосв≥д крањн з розвиненою ринковою економ≥кою св≥дчить про активне використанн¤ тарифноњ системи ¤к ≥нструмента диференц≥ац≥њ оплати прац≥. «астосовуютьс¤ њњ р≥зн≥ модиф≥≠кац≥њ. —кладов≥ елементи тарифноњ системи визначаютьс¤ конкретною ф≥рмою на догов≥рн≥й основ≥ м≥ж роботодавц¤≠ми ≥ найманими прац≥вниками з дотриманн¤м державних гарант≥й ≥ умов угод, п≥д д≥ю ¤ких п≥дпадаЇ та або ≥нша ф≥рма. ѕереважно застосовуЇтьс¤ Їдина тарифна с≥тка дл¤ роб≥т≠ник≥в, фах≥вц≥в ≥ службовц≥в. ” цьому ви¤вл¤Їтьс¤ ун≥ф≥кую-чий п≥дх≥д до тариф≥кац≥њ р≥зних категор≥й працюючих, зни≠женн¤ конфронтац≥њ м≥ж "син≥ми" ≥ "б≥лими" ком≥рц¤ми при формуванн≥ тарифних умов оплати прац≥ на виробничо≠му р≥вн≥.

’арактерною рисою сучасного п≥дходу до тарифноњ сис≠теми Ї зб≥льшенн¤ д≥апазону тарифноњ с≥тки. “ак, в амери≠канськ≥й автомоб≥льн≥й корпорац≥њ Ford Motors застосовуЇть≠с¤ 23-ступ≥нчата тарифна с≥тка («аруб≥жний досв≥д матер≥≠ального стимулюванн¤ персоналу // ”крањна: аспекти прац≥. Ч 1998. Ч є1. Ч —.17). ÷е дозвол¤Ї ширше враховувати квал≥ф≥кац≥ю прац≥вник≥в, результативн≥сть њх прац≥.

¬ ”крањн≥ прац¤ службовц≥в оплачуЇтьс¤ на основ≥ схем посадових оклад≥в. ќднак новою межею Ї прагненн¤ ун≥ф≥≠кац≥њ п≥дходу в орган≥зац≥њ прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. “ак, вказаною постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є74 в≥д 2 лютого 1993 p. затверджений Їдиний перел≥к загальних (наскр≥зних) профес≥й роб≥тник≥в ≥ службовц≥в з в≥днесен≠н¤м до розр¤д≥в Їдиноњ тарифноњ с≥тки, а також ѕерел≥к по≠сад службовц≥в загальних (наскр≥зних) профес≥й, д≥апазон тарифних розр¤д≥в в≥д ≤ до XV. “аким чином застосовуЇтьс¤ XV-розр¤дна Їдина тарифна с≥тка дл¤ роб≥тник≥в ≥ служ≠бовц≥в профес≥й, що Ї загальними у народному господарств≥.

“ариф≥кац≥¤ роб≥т ≥ роб≥тник≥в проводитьс¤ на п≥дпри≠Їмств≥. ѕрисвоЇнн¤ роб≥тнику квал≥ф≥кац≥йного розр¤ду або його п≥двищенн¤ провадитьс¤ за за¤вою прац≥вника, ¤ка роз≠гл¤даЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥йною ком≥с≥Їю.  ом≥с≥¤ перев≥р¤Ї тео≠ретичн≥ знанн¤ роб≥тника ≥ здачу проб. –≥шенн¤ про при≠своЇнн¤ приймаЇ власник або уповноважений ним орган за погодженн¤м з профкомом. «а грубе порушенн¤ технолог≥ч≠ноњ дисципл≥ни та ≥нш≥ серйозн≥ порушенн¤, ¤к≥ спричинили пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, роб≥тников≥ може бути зниже≠но квал≥ф≥кац≥ю на ≤ розр¤д терм≥ном до 3 м≥с¤ц≥в. ѕоновлен≠н¤ розр¤ду провадитьс¤ в пор¤дку присвоЇнн¤. ѕрац≥внику гарантуЇтьс¤ збереженн¤ присвоЇного розр¤ду. –озр¤д вхо≠дить в умови трудового договору. ќтже, в≥н може зм≥нюва≠тис¤ лише за угодою стор≥н.

якщо прац≥вник не справл¤Їтьс¤ з роботою за присвоЇним йому розр¤дом, власник повинен запропонувати йому ≥ншу, менш квал≥ф≥ковану, роботу з присвоЇнн¤м в≥дпов≥дно≠го розр¤ду. «а незгодою прац≥вника власник маЇ право роз≥≠рвати трудовий догов≥р за п. 2 ст. 40  «пѕ ”крањни.

«агальна перетариф≥кац≥¤ розр¤д≥в може мати м≥сце лише в зв'¤зку з докор≥нними зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва, наприклад, при зм≥н≥ проф≥лю п≥дприЇмства, введенн≥ нового тарифно-квал≥ф≥кац≥йного дов≥дника. ѕод≥бн≥ випадки Ї зм≥нами ≥стотних умов прац≥ й повинн≥ провадитис¤ за пра≠вилами ч. « ст. 32  «пѕ. ѕрац≥вник повинен бути попередже≠ний про так≥ зм≥ни за 2 м≥с¤ц≥. якщо прац≥вник не згоден продовжувати роботу в нових умовах прац≥, то в≥н може бути зв≥льнений за п. 6 ст. 36  «пѕ.

 онкретний розм≥р окладу службовц¤ встановлюЇтьс¤ власником в≥дпов≥дно до посади ≥ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника при укладенн≥ трудового договору (контракту). «а загаль≠ним правилом власник в односторонньому пор¤дку не може знизити посадовий оклад. «ниженн¤ можливе лише за ре≠зультатами атестац≥њ ≥ в межах "вилки" окладу за даною посадою, передбаченою штатним розкладом п≥дприЇмства.

ѕрац≥вник маЇ право вимагати оплати за роботу, що фактично виконуЇтьс¤, ¤кщо в≥н за наказом вважаЇтьс¤ на ≥нш≥й посад≥.

“арифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники (“ ƒ) ¤вл¤ють со≠бою систематизован≥ перел≥ки роб≥т ≥ профес≥й, що викорис≠товуютьс¤ на виробництв≥.

“ ƒ Ї елементом тарифноњ системи ≥ виконують роль своЇр≥дного зразка, еталона профес≥йних вимог за р≥зними посадами ≥ роботами. “ак≥ вимоги под≥л¤ютьс¤ на три гру≠пи: вимоги теоретичних знань, вимог практичних навик≥в, ступ≥нь квал≥ф≥кац≥йноњ п≥дготовки (р≥вень осв≥ти, необх≥д≠ний м≥н≥мальний стаж роботи).

«астосовуютьс¤ два види “ ƒ: загальний ≥ галузевий. «а допомогою загального “ ƒ забезпечуЇтьс¤ Їдн≥сть у тариф≥≠кац≥њ однор≥дних роб≥т, що виконуютьс¤ прац≥вниками на≠скр≥зних профес≥й, незалежно в≥д в≥домчоњ належност≥ та форми власност≥ п≥дприЇмства.

√алузев≥ “ ƒ м≥ст¤ть перел≥ки вс≥х профес≥й (роб≥т), ¤к≥ застосовуютьс¤ в дан≥й галуз≥, та њх квал≥ф≥кац≥йн≥ характе≠ристики.

” цей час в ”крањн≥ ведетьс¤ активна п≥дготовка норма≠тивно-правових акт≥в у ц≥й сфер≥. ÷е надзвичайно трудом≥стка робота, оск≥льки науково-техн≥чний прогрес пост≥йно спричи≠н¤Ї виникненн¤ нових профес≥й ≥ спец≥альностей. «м≥нюЇтьс¤, ускладнюЇтьс¤ зм≥ст традиц≥йних профес≥й. « 1 с≥чн¤ 1996 p. був введений у д≥ю  ласиф≥катор профес≥й ƒ  003-95, за≠тверджений наказом ƒержстандарту ”крањни в≥д 27 липн¤ 1995 p. є257; затверджений ≥ введений в д≥ю наказом ƒерж≠стандарту ”крањни в≥д 22 жовтн¤ 1996 p. є441  ласиф≥ка≠тор ”крањни " ласиф≥кац≥¤ вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ ƒ 009-96"; затверджен≥ випуски 07, 11, 16, 57, 25, 61, 05, 35 ƒов≥дник≥в квал≥ф≥кац≥йних характеристик профес≥й прац≥в≠ник≥в; випуск 01 ƒов≥дника "ѕрофес≥њ прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї за≠гальними дл¤ вс≥х вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥". ¬сього пла≠нуЇтьс¤ 88 випуск≥в ƒов≥дника.

¬имоги за конкретною посадою, роботою знаход¤ть свою конкретизац≥ю в трудовому договор≥, в посадов≥й ≥нструкц≥њ, що затверджуЇтьс¤ власником.

Ќе можна не пом≥чати тенденц≥њ, властивоњ ринковим в≥дносинам, до розширенн¤ зм≥сту трудового договору. Ќе випадково в ст. 21  «пѕ трудовий догов≥р визначений ¤к угода про роботу без вказ≥вки на профес≥ю, спец≥альн≥сть, посаду. ≤ншими словами, розширен≥ права власника щодо визначенн¤ кола обов'¤зк≥в, об'Їму ≥ характеру роботи кон≠кретного прац≥вника. ≤нша посада може ≥ не "вписатис¤" в централ≥зован≥ перел≥ки ≥ характеристики. ќчевидно, це при≠родний стан речей, ≥ з цим не можна не погодитис¤. ƒо чого призводить прагненн¤ все передбачати наперед в трудових в≥дносинах? ƒо ≥гноруванн¤ встановлених правил. ≤ вс≥м в≥дом≥ випадки з практики, коли прац≥вник перебуваЇ на одн≥й посад≥, а виконуЇ абсолютно ≥нш≥ функц≥њ, або прац≥в≠ник за родом роботи реально обслуговуЇ грошов≥ або то≠варн≥ ц≥нност≥, а власник не маЇ права укласти з ним догово≠ру про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть через те, що та≠коњ посади (роботи) не передбачено у централ≥зованому перел≥ку, затвердженому ще за час≥в —–—– у 1977 р. ” су≠часних умовах, коли визнан≥ права власник≥в, централ≥зо≠ван≥ квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики за своњм юридичним значенн¤м повинн≥ носити рекомендац≥йний характер.

1	2

Ќазва: “арифна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1618 прочитано)