”крањнознавство > ƒив≥з≥¤ —— √аличина - правда ≥ м≥фи

ƒив≥з≥¤ —— √аличина - правда ≥ м≥фи

якраз на православне –≥здво один ≥з британських телеканал≥в продемонстрував документальний ф≥льм (принаймн≥, саме так ц¤ стр≥чка була за¤влена) про украњнську див≥з≥ю Ђ√аличинаї, ¤ка брала участь у ≤≤ —в≥тов≥й в≥йн≥ на боц≥ Ќ≥меччини. –езонанс був дуже великий. ≤ у ¬еликобритан≥њ, ≥ у ѕольщ≥, ≥ в ≤зрањл≥. јдже автори ф≥льму звинуватили во¤к≥в ƒив≥з≥њ у геноцид≥ пол¤к≥в, Їврењв, словак≥в та самих украњнц≥в. “им часом режисер ф≥льму ƒжул≥ан √енд≥ говорить, що його ф≥льм не Ї випадом проти украњнського народу. «а його словами, в≥н хоче лише показати дос≥ нев≥дом≥ стор≥нки ≥стор≥њ ≥ домогтис¤ суду над особами, винними у злочинах проти людства. ѕ≥сл¤ демонстрац≥њ ф≥льму голова багатопарт≥йноњ групи з боротьби проти в≥йськових злочин≥в лорд ƒжаннер написав листа м≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ ¬еликоњ Ѕритан≥њ ≥з закликом позбавити британського громад¤нства ≥ прит¤гти до суду во¤к≥в див≥з≥њ Ђ√аличинаї.

”крањнська ж влада поки що не висловила оф≥ц≥йну позиц≥ю з цього приводу. Ќе чекаючи, поки наша влада (¤ка дос≥ не спромоглас¤ визнати во¤к≥в ”ѕј нав≥ть повноправними учасниками II —в≥товоњ в≥йни) висловить свою позиц≥ю, в редакц≥њ Ђ”крањнського —ловаї з≥бралис¤ ≥сторик ¬≥ктор  ќ¬јЋ№, письменник ёр≥й ѕќ јЋ№„” , пол≥тологи —ерг≥й √–јЅќ¬—№ »… та ¬≥ктор  ј—ѕ–” , щоб обговорити не т≥льки зм≥ст самого ф≥льму, а й те, що залишилос¤ Ђза кадромї.Ч ўо ж ¤вл¤ла собою див≥з≥¤ Ђ√аличинаї? ” ф≥льм≥ наголошено, що Ђ√аличинаї Ч це див≥з≥¤ ——, йдетьс¤ про Ђесес≥вц≥в у Ѕритан≥њїЕ ёр≥й ѕокальчук: ѕовна назва див≥з≥њ Ђ√аличинаї Ч див≥з≥¤ Waffen SS Galitchina. Waffen Ч це Ђв≥йська ——ї або Ђзбро¤ ——ї. я весь час проводжу таку паралель. «а совЇтського пер≥оду ≥снували прикордонн≥ в≥йська Ќ ¬ƒ, ¤к≥ були п≥дпор¤дкован≥ Ќ ¬ƒ, але це не означаЇ, що вони були тими енкаведистами, ¤к≥ розстр≥лювали наших людей у таборах. √”Ћј√ був у п≥дпор¤дкуванн≥ Ќ ¬ƒ Ч ≥ прикордонники теж, але це р≥зн≥ реч≥, правда? —ерг≥й √рабовський: ѕ≥сл¤ перших рок≥в в≥йни з –ад¤нським —оюзом нацистська Ќ≥меччина гостро в≥дчула брак людських ресурс≥в дл¤ формуванн¤ бойових частин Ч попри те, що на —х≥дному фронт≥ у тилових, охоронних, зен≥тних частинах ¬ермахту служило понад м≥льйон совЇтських громад¤н, головним чином ≥з в≥йськовополонених.

√≥тлер, ¤к в≥домо, категорично заперечував проти формуванн¤ рос≥йськоњ та украњнськоњ арм≥њ та визнанн¤ словС¤нських народ≥в р≥вноправними з ар≥йц¤ми. “аЇмно в≥д фюрера були сформован≥ 21 нац≥ональна див≥з≥¤ п≥д ег≥дою ц≥Їњ самоњ Ђзброњ ——ї. ÷≥ зСЇднанн¤ не були власне есес≥вськими хоча б тому, що проти цього категорично заперечував сам рейхсфюрер ——. ÷е перше. ƒруге, на чому ¤ хочу одразу наголосити: див≥з≥йники Ђ√аличиниї висунули умову Ч Ђми не воюватимемо проти «аходу (тобто проти демократичних крањн), воюватимемо лише проти комун≥стичного тотал≥таризмуї. Ч ” ф≥льм≥ стверджуЇтьс¤, що в≥йська, под≥бн≥ до див≥з≥њ Ђ√аличинаї, складалис¤ ≥з фанатичних прихильник≥в нацизму. „ому все-таки украњнц≥ йшли до див≥з≥њ Ђ√аличинаї? ¬≥ктор  оваль: Ќаб≥р до ƒив≥з≥њ було оголошено 28 кв≥тн¤ 1943 року. “од≥ в ”крањн≥ не те що не було, а вже не могло бути прихильник≥в нацизму, бо на той час н≥мц≥ себе показали, ≥ н≥хто вже не мав жодних ≥люз≥й щодо нац≥онал-соц≥ал≥зму. ’то йшов до ƒив≥з≥њ? ѕро це красномовно говорить прокламац≥¤ губернатора √аличини ¬ехтера, ¤ка була видана вже п≥сл¤ початку набору. ” н≥й говорилос¤, що до Ђ√аличиниї будуть прийн¤т≥ вс≥ т≥, хто ховавс¤ в≥д моб≥л≥зац≥њ на роботи до Ќ≥меччини Ч Ђ≥ гр≥хи њм буде скасованої Ч ¤ повторюю досл≥вно. Ѕули, зв≥сно, ≥ патр≥оти, ¤к≥ хот≥ли утворити украњнську в≥йськову частину. “реба брати до уваги час, коли творилас¤ див≥з≥¤ Ч початок 1943 року. “од≥ н≥мц≥ в≥дбили наступ „ервоноњ арм≥њ, утворили фронт по р≥чц≥ ћ≥ус п≥д –остовом, контролювали  убань. Ќ≥мецьк≥ в≥йська сто¤ли недалеко в≥д ћоскви. «а цих умов пров≥д ”крањнського центрального ком≥тету (≥снувала така допомогова орган≥зац≥¤) домагавс¤ створенн¤ ¤коњсь украњнськоњ частини, ¤ка б могла п≥дсилити позиц≥ю ”крањни п≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни.

ќтже, див≥з≥йники зовс≥м не були прихильниками нацизму.ёр≥й ѕокальчук:  ≥лька рок≥в тому ¤ написав книжку про украњнц≥в ¬еликоњ Ѕритан≥њ. ≤ тод≥ ¤ дуже часто зустр≥чавс¤ з багатьма людьми, ¤к≥ були во¤ками див≥з≥њ Ђ√аличинаї. ÷е були сел¤нськ≥ п≥дл≥тки, юнаки, ¤к≥ йшли захищати ”крањну. яка там Ђнацистська ≥деолог≥¤ї? —ерг≥й √рабовський: ћотиви створенн¤, скаж≥мо, французькоњ чи голландськоњ див≥з≥й Ђзброњ ——ї та див≥з≥њ Ђ√аличинаї були надзвичайно р≥зними. якщо у «ах≥дн≥й ™вроп≥ ц≥ формуванн¤ справд≥ складалис¤ з ≥дейних симпатик≥в нацизму, то див≥з≥ю Ђ√аличинаї украњнськ≥ прихильники њњ створенн¤ в≥д початку розгл¤дали ¤к зародок майбутнього в≥йська незалежноњ ≥ в≥д Ќ≥меччини, ≥ в≥д –ос≥њ самост≥йноњ ”крањни, Ч на вз≥рець —≥чових —тр≥льц≥в, ¤к≥ стали ¤дром ”крањнськоњ арм≥њ п≥д час нац≥онально-визвольноњ революц≥њ. ƒо реч≥, не вс≥ украњнськ≥ пол≥тичн≥ сили схвалювали цю ≥дею. якраз у цей час розгорнулос¤ активне формуванн¤ ”крањнськоњ ѕовстанськоњ јрм≥њ. ѓњ кер≥вники обстоювали необх≥дн≥сть одночасноњ боротьби на два фронти, з обома тотал≥таризмами, ≥ вважали, що створенн¤м див≥з≥њ Ђ√аличинаї украњнська молодь вт¤гуЇтьс¤ у гру за чуж≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси. ѕроте ”ѕј активно використовувала пер≥од формуванн¤ ƒив≥з≥њ Ц з кв≥тн¤ 1943 по червень 1944 року Ч дл¤ вишколу в њњ лавах старшин повстанського в≥йська та здобутт¤ сучасноњ зброњ.Ч ” ф≥льм≥ стверджуЇтьс¤, що один з попередник≥в див≥з≥њ Ч батальйон ЂNachtigalї Ч брав участь у масовому знищенн≥ Їврењв у Ћьвов≥ у червн≥-липн≥ 1941 року. ¬≥ктор  оваль: ѕитанн¤ про нацистськ≥ зв≥рства ≥ тих, хто њх п≥дтримував, дуже докладно розгл¤далось упродовж Ќюрнберзького процесу 1946 року. јле жодним словом там не було згадано украњнських нац≥онал≥ст≥в, хоча це було б дуже бажано дл¤ совЇтськоњ сторони. ≤ це не дивно. ѕольськ≥ досл≥дники, першим з ¤ких був професор –≥шард –жецький, ви¤вили, хто саме вбивав у Ћьвов≥ 30 червн¤ 1941 року. ƒосл≥дники знайшли номер айнзацкоманди ——, ¤ка займалась ц≥Їю справою. ј батальйон ЂNachtigalї жодного в≥дношенн¤ до цих вбивств не мав. якихось же Ђ≥ншихї украњнських частин у Ћьвов≥ не було й бути не могло.÷е питанн¤ вдруге постало 1961-го року, коли н≥мецький публ≥цист јльберт Ќорден за¤вив, що у Ћьвов≥ 30 червн¤ 1941 року так≥ зв≥рства чинили украњнц≥. ÷¤ кампан≥¤ була спр¤мована проти м≥н≥стра ур¤ду ‘–Ќ “еодора ќберлендера, ¤кий у часи в≥йни був причетний до формуванн¤ украњнських батальйон≥в. ћовл¤в, ц¤ людина запл¤мована у кривавих злочинах. “им часом це був оф≥цер-фронтовик, ¤кий воював на —х≥дному фронт≥, Їдиним Ђзлочиномї ¤кого була ворож≥сть до комун≥зму. ≤ жодних злочин≥в п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни н≥ в≥н, н≥ частини, ¤кими в≥н командував, не вчинили. ” мене Ї п≥дстави стверджувати, що кампан≥¤ проти ќберлендера була ≥н≥ц≥йована з ћоскви, ≥ саме за наказом ћоскви до нењ приплели Ђзв≥рства украњнц≥вїЕ —ерг≥й √рабовський: якраз у той час Ч у 1961 роц≥ Ч в ”крањн≥ почав набувати сили рух Ђш≥стдес¤тник≥вї. ÷е з одного боку. « другого Ч продовжувало ≥снуванн¤ нац≥онал≥стичне п≥дп≥лл¤. Ћише один малов≥домий факт: того року у Ћьв≥вськ≥й област≥ було винесено на зас≥данн¤х закритих трибунал≥в 40 (!) смертних вирок≥в за ЂантисовЇтську д≥¤льн≥стьї. ќтож, треба було максимально дискредитувати украњнськ≥ нац≥ональн≥ сили в очах ¤к св≥тового загалу, так ≥ самих п≥дсовЇтських украњнц≥в.¬≥ктор  аспрук: Ќ≥ дл¤ кого не Ї секретом, що вже минуло п≥встол≥тт¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ≤≤ —в≥товоњ в≥йни. “реба сказати, що ≥ 50 рок≥в тому юристи-м≥жнародники не менш ретельно працювали над питанн¤м вини цих 1500 украњнц≥в. ≤, кр≥м того, ¤кщо справжн≥ в≥йськов≥ злочинц≥ переховувались п≥д чужими ≥менами ≥ не були доступн≥ ‘ем≥д≥, то ц≥ члени британського сусп≥льства пройшли юридичну процедуру натурал≥зац≥њ, прожили ст≥льки рок≥в доброчесними громад¤нами, ≥ ось тепер раптом це питанн¤ постало.Ќин≥ на нашу державу чинитьс¤ тиск, особливо з боку пророс≥йських сил, ¤к≥ домагаютьс¤ поверненн¤ ”крањни в зону впливу колишньоњ совЇтськоњ ≥мпер≥њ. ƒл¤ цього треба, насамперед, послабити нац≥ональн≥ украњнськ≥ сили. ≤ н≥що не Ї дл¤ такоњ антиукрањнськоњ роботи кращим, ан≥ж дискредитац≥¤ цих сил на м≥жнародн≥й арен≥. «вичайно, мине час, ≥ ц¤ кампан≥¤ буде визнана фальшованою. јле украњнськ≥й молод≥й незалежност≥ буде завдано значноњ шкоди. Ч “аким чином ми п≥д≥йшли до сакраментального питанн¤: кому ж виг≥дна скандальна кампан≥¤ навколо див≥з≥њ Ђ√аличинаї?

¬≥ктор  оваль: Ѕуча, ¤ка зн¤лас¤ зараз у св≥тов≥й прес≥ з приводу Ђ√аличиниї, сама по соб≥ мене не дивуЇ. якщо хтось ≥з во¤к≥в Ђ√аличиниї справд≥ заслужив кару, хай буде покараний, хто н≥ Ч хай спок≥йно живе. “≥льки ось що прикметно: лише  анада трич≥ розгл¤дала на судових процесах так зван≥ Ђзлочини див≥з≥њ Ђ√аличинаї. ÷е було у 1950-му роц≥, 1984-му ≥ в грудн≥ 1986-го року. ¬с≥ ц≥ суди щоразу приводили до висновку, що жодних воЇнних злочин≥в за див≥з≥Їю Ђ√аличинаї не булоЕ ” св≥т≥ ми маЇмо друз≥в, але маЇмо ≥ ворог≥в. ™ певн≥ сили, зац≥кавлен≥, щоб час в≥д часу збуджувати хвилю св≥тового обуренн¤ проти ”крањни Ч а не проти поодиноких украњнц≥в, котр≥ зараз доживають св≥й в≥к в јнгл≥њ чи в јвстрал≥њ. ≤ дуже прикро, що наш≥ висок≥ ур¤довц≥, та й ѕрезидент, не забезпечили себе пом≥чниками, ¤к≥ допомогли б њм порадами у так≥й ситуац≥њ ≥ дали г≥дну в≥дс≥ч под≥бним кампан≥¤м. ¬≥ктор  аспрук: Ќа сьогодн≥ на «аход≥ все голосн≥ше лунають заклики Ч ¤кщо не засудити юридично, то, принаймн≥, дати ≥сторичну оц≥нку злочинам Ќ ¬ƒ. ƒискредитац≥¤ во¤к≥в, ¤к≥ воювали на сторон≥ украњнських визвольних сил, в≥двол≥каЇ м≥жнародну громадськ≥сть в≥д м≥льйон≥в енкаведист≥в, що сьогодн≥ в ”крањн≥, –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥,  азахстан≥ за своњ Ђподвигиї отримують п≥двищен≥ персональн≥ пенс≥њ.ћи далек≥ в≥д думки ставити крапку у ц≥й ≥стор≥њ. “им б≥льше, ми не збираЇмос¤ захищати реальних воЇнних злочинц≥в. јле не може залишатис¤ без належноњ в≥дпов≥д≥ чергова спроба оббрехати украњнц≥в, звинувативши њх у вс≥х можливих ≥ неможливих злочинах. Ќехай це ≥ зроблено Ђдемократичнимиї методами.

1

Ќазва: ƒив≥з≥¤ —— √аличина - правда ≥ м≥фи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1448 прочитано)