Українознавство > Факти русифікації України

1905 рік.

Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.

1906 і 1907 рік.

Закриття 'Просвіти' в Одесі та Миколаєві.

1908 рік.

Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.

1910 рік.

Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.

1914 рік.

Указ Миколи І про заборону української преси.

1919 рік.

Після завоювання України більшовиками - знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень - триста тисяч.

1921 - 1923 роки.

Голод на Україні.

1922 рік.

Ліквідація 'Просвіт' на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.

1929 рік.

Арешт українських науковців та духовенства - заміщення їх російськомовними.

1932 рік.

Спланована та здійснена за підтримкою, чи пак з мовчазної згоди 'світового співтовариства', акція ліквідації українського народу. В Україні, яка володіє 40% світового чорнозему, умертвлено голодом до 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. У містах введено карткову систему та паспорти.

1933 рік.

Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

1938 рік.

Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.

1939 рік.

Після 'визволення' Західної України - закриття частини українських і відкриття російських шкіл.

1940 рік.

Депортація населення Галичини у Сибір.

1946 рік.

Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу про затвердження українського правопису, наближеного до російського.
Голод на Україні.

1947 рік.

Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.

1949 рік.

Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3% комуністів на ХVІ з'їзді партії. На цілину - в Казахстан та Сибір - вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.

1958 рік.

Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17.ІV.1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.

1961 рік.

ХХІІ з'їзд КПРС - нова програма партії про 'злиття націй' в єдиний радянський, тобто російський, народ.

1962 рік.

Репресії проти захисників української мови.

1970 рік.

Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.

1972 рік.

Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.

1975 рік.

Нова цензура 'Кобзаря' Т.Шевченка.

1978 рік.

Колегія Міносвіти УРСР. Директива 'Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах'.

1979 рік.

Ташкентська конференція - 'Російська мова - мова дружби народів'.

1983 рік.

Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу 'Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік'. Доплата за російську мову викладання 15% та поділ класів.

1989 рік.

Постанова ЦК КПРС 'Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі' (російську). Те ж у проекті Конституції М.Горбачова.

1990 рік.

Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за росіиською мовою статус офіційної на всій території Союзу.

1994 рік.

Намагання надати російській мові статус офіційної в незалежній, вільній, суверенній, самостійній Україні.

1995 рік.

Алма-Ата. Спільний науковий простір (тобто російський) для СНД.

Унікальне за своїм цинізмом явище світового масштабу - нищення української мови у Росії як імперській, так, іще гірше, - у Росії комуністичній.

Тим часом прогресивний світ зовсім інакше дивиться на цю справу. Так, у Франції за допомогою комп'ютеризації встановлено, що українська мова є однією з найстаріших мов і однією з найкращих світових.

Мудра Японія, яка після Другої світової війни, будучи переможеною, всі зусилля і фонди надала освіті і за два десятиліття стала однією з найпередовіших держав світу, довідавшись про таку значимість української мови, негайно запровадила в Токійському університеті вивчення українськоі мови.

А так званий 'старший брат', який упродовж віків тільки те й робив, що нищив чужі землі і цілі народи, 'визволяв' чужі території, неспроможний повністю знищити великий український народ, з усією ненавистю і люттю накинувся на чарівну українську мову, яка входить у п'ятірку найкращих мов світу, з метою повного її знищення. Тож недаремно за Росією, яка, до речі, вкрала у нас саму назву держави, закріпилась 'слава' тюрми народів, комуністичного пекла.

1	2

Назва: Факти русифікації України
Дата публікації: 2005-03-24 (1129 прочитано)