Українознавство > Шевченко Т.Г. - поет, художник, громадський діяч
Влітку 1859 року поет знову вирушає на батьківщину, зустрічається з друзями, ріднею, подовгу живе у них. 15 липня, поблизу Прохорівки, Шевченка заарештовують і відправляють спочатку до Черкас, потім у Мошни, а 30 липня — в Київ, у розпорядження губернатора І.Васильчикова. Звідти, через Москву, він повертається у Петербург. Ностальгія, туга за рідною землею не полишають великого Кобзаря. Восени він звертається до Варфоломія Шевченка з проханням купити матеріал для будівництва хати і знайти ділянку для неї. Влітку 1860 року знайомиться з Ликерою Полусмаковою і, як йому здається, зустрів ту жінку, яку шукав усе життя. Та побудувати сімейне щастя йому так і не судилося. З осені починає різко занепадати здоров’я поета. Та, навіть, хворим продовжує він малювати, писати вірші, листуватися. 25 лютого поет ще одержав вітальні телеграми з нагоди дня народження, а наступного дня, о 5-ій годині 30 хвилин ранку його вже не стало. 28 лютого відбувся похорон Тарас Григоровича Шевченка на Смоленському кладовищі Петербурга, а 10 травня його було перепоховано у Каневі, на Чернечій горі.
... возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово... Т.Шевченко
*
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!... Знать, од Бога І голос мой, і ті слова Ідуть меж люди!.. Т.Шевченко
— Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Т.Шевченко
В своїй хаті — своя правда, І сила, і воля. Т.Шевченко
Назва: Шевченко Т.Г. - поет, художник, громадський діяч
Дата публікації: 2005-03-24 (2180 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
