‘≥зика > ≤нтерференц≥¤ св≥тла

—пр¤муЇмо вузький пучок б≥лого св≥тла на одну з граней тригранноњ призми. «аломлюючись у призм≥, пучок даЇ на екран≥ видовжене зображенн¤ щ≥лини з ¤скравим райдужним чергуванн¤м кольор≥в Ч спектр.  райн≥ми з боку заломлюючого ребра призми ви¤вл¤ютьс¤ промен≥ червоного св≥тла. ѕор¤д з ними будуть промен≥ оранжев≥, пот≥м жовт≥, дал≥ зелен≥, блакитн≥, син≥ ≥, нарешт≥, ф≥олетов≥ (з боку основи призми).

ѕоставимо на шл¤ху промен≥в, ¤к≥ пройшли кр≥зь першу призму, другу таку саму призму, розм≥щену паралельно перш≥й, але з заломлюючим кутом, поверну тим у протилежний б≥к. ћи д≥станемо знову пучок б≥лого св≥тла. “ак≥ досл≥ди були проведен≥ у св≥й час ≤сааком Ќьютоном, ¤кий д≥йшов висновку, що б≥ле св≥тле маЇ складну структуру ≥ складаЇтьс¤ ≥з св≥тла р≥зних кольор≥в. Ќьютон умовно под≥лив суц≥льний спектр на с≥м д≥л¤нок р≥зних кольор≥в: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, син≥й ≥ ф≥олетовий. ƒругий важливий висновок Ќьютона пол¤гав у тому, що св≥тле р≥зного кольору характеризуЇтьс¤ р≥зними показника≠ми заломленн¤ в даному середовищ≥. Ќайб≥льший по≠казник заломленн¤ в скл≥ мають ф≥олетов≥ промен≥, най≠менший Ч червон≥. ¬≥домо, що р≥зниц¤ в показниках заломленн¤ обумовлена р≥зницею в швидкост¤х поши≠ренн¤ хвиль. “ому можна сказати, що св≥тло р≥зного кольору маЇ р≥зну швидк≥сть поширенн¤ в даному середовищ≥.

«алежн≥сть показника заломленн¤ (а, отже, ≥ швид≠кост≥ св≥тла) в≥д його кольору називають дисперс≥Їю св≥тла.

–озкладанн¤м б≥лого св≥тла на кольори внасл≥док за≠ломленн¤ по¤снюЇтьс¤ виникненн¤ райдуги. Ќехай на завислу у пов≥тр≥ краплю води падаЇ сон¤чний пром≥нь. Ќа меж≥ пов≥тр¤ Ч вода в≥дбуваЇтьс¤ заломленн¤ про≠мен≥в. ѕри певному кут≥ пад≥нн¤ на внутр≥шн≥й поверхн≥

крапл≥ в≥дбуваЇтьс¤ повне в≥дбиванн¤ промен≥в всереди≠ну крапл≥. ¬≥дбит≥ промен≥, заломлюючись повторно на меж≥ вода Ч пов≥тр¤, виход¤ть з крапл≥. ќск≥льки ф≥олетов≥ промен≥ заломлюютьс¤ сильн≥ше, н≥ж червон≥, то п≥сл¤ виходу з крапл≥ вони розход¤тьс¤: червон≥ проме≠н≥ утворюють з падаючим променем кут близько 43∞, а ф≥олетов≥ Ч близько 41∞.

—он¤чн≥ промен≥ можна вважати паралельними. “од≥ виходить, що в≥д безл≥ч≥ краплинок, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ на поверхн≥ конуса з кутом при вершиш aч= 43∞, в око спосте≠р≥гача потрапл¤тимуть червон≥ промен≥, а в≥д крапель з поверхн≥ конуса з кутом при вершин≥ aф = 41∞ Ч ф≥оле≠тов≥. –ешта кольор≥в райдуги розм≥щаютьс¤ м≥ж ними.

«нанн¤ складноњ структури б≥лого св≥тла даЇ можли≠в≥сть по¤снити походженн¤ р≥зноман≥тних барв у при≠род≥, кольори р≥зних т≥л.  ол≥р непрозорого т≥ла ви≠значаЇтьс¤ сум≥шшю промен≥в тих кольор≥в, ¤к≥ воно в≥дбиваЇ. якщо т≥ло р≥вном≥рно в≥дбиваЇ промен≥ вс≥х кольор≥в, то при осв≥тленн≥ б≥лим св≥тлом воно здаЇтьс¤ б≥лим. „ервоне т≥ло з падаючого на нього б≥лого св≥тла в≥дбиваЇ головним чином червон≥ промен≥, а решту поглинаЇ; голубе т≥ло в≥дбиваЇ голуб≥ промен≥ ≥ т. д.

 ол≥р прозорого т≥ла визначаЇтьс¤ складом того св≥т≠ла, ¤ке проходить кр≥зь нього. якщо, наприклад, трава й лист¤ дерев здаютьс¤ нам зеленими тому, що з ус≥х падаючих на них сон¤чних промен≥в вони в≥дбивають лише зелен≥, то зелений кол≥р скла обумовлений тим, що воно пропускаЇ промен≥ лише зеленого кольору, а решту поглинаЇ.

? 1. „им по¤снюЇтьс¤ розкладанн¤ б≥лого св≥тла на кольоров≥ промен≥? 2. ўо називаЇтьс¤ дисперс≥Їю св≥тла? 3. Ќа скл¤ну призму спр¤муЇмо пром≥нь червоного чи зеленого св≥тла. „и спостер≥гати≠метьс¤ розкладанн¤ цього св≥тла на ¤к≥сь кольоров≥ промен≥?

1	2

Ќазва: ≤нтерференц≥¤ св≥тла
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1896 прочитано)