‘≥зика > ≤скровий розр¤д

≤скровий розр¤д

ѕриЇднаЇмо кульов≥ електроди до батарењ конденсатор≥в — ≥ почнемо зар¤джати конденсатори з допомогою електричноњ машини. ¬ м≥ру зар¤дженн¤ конденсатор≥в зб≥льшуватиметьс¤ р≥зниц¤ потенц≥ал≥в м≥ж електродами, а отже ≥ напружен≥сть пол¤ в газ≥. ѕоки напружен≥сть пол¤ невелика, в газ≥ не можна пом≥тити н≥¤ких зм≥н. јле при достатн≥й напруженост≥ пол¤ м≥ж електродами з'¤вл¤Їтьс¤ електрична ≥скра. √аз поблизу ≥скри нагр≥ваЇтьс¤ до високоњ температури ≥ розширюЇтьс¤, через що виникають звуков≥ хвил≥, ≥ ми чуЇмо характерний тр≥ск.

ќписана форма газового розр¤ду називаЇтьс¤ ≥скровим розр¤дом. ѕри наставанн≥ ≥скрового розр¤ду газ раптом, стрибком, втрачаЇ своњ ≥золююч≥ властивост≥ ≥ стаЇ добрим пров≥дником. Ќапружен≥сть пол¤, при ¤к≥й настаЇ ≥скровий розр¤д маЇ р≥зне значенн¤ в р≥зних газах ≥ залежить в≥д њх стану (–, t0).

ѕри задан≥й напруз≥ м≥ж електродами напружен≥сть пол¤ тим менша, чим дал≥ електроди один в≥д одного. “ому чим б≥льша в≥дстань м≥ж електродами, тим б≥льша потр≥бна напруга м≥ж ними, щоб настав ≥скровий проб≥й газу. ÷¤ напруга Ї напругою пробою.

¬иникненн¤ пробою по¤снюЇтьс¤ так. ” газ≥ завжди Ї ¤кась к≥льк≥сть ≥он≥в та електрон≥в, ¤к≥ виникають в≥д випадкових причин. јле звичайно число њх наст≥льки незначне, що газ практично не проводить електрики. ѕри пор≥вн¤но невеликх значенн¤х напруженост≥ пол¤, ¤к≥ бувають при вивченн≥ несамост≥йноњ пров≥дност≥ газ≥в, ≥они, що рухаютьс¤ в електриному пол≥, стикаютьс¤ з нейтральними молекулами газу так само, ¤к стикаютьс¤ пружн≥ кул≥. ѕри кожному з≥ткненн≥ частинка, що рухаЇтьс¤, передаЇ частинц≥, ¤ка перебуваЇ в спокоњ, частину своЇњ к≥нетичноњ енерг≥њ, ≥ обидв≥ частинки п≥сл¤ удару розл≥таютьс¤, але н≥¤к внутр≥шньо не зм≥нюютьс¤. ѕроте при достатн≥й напруженост≥ пол¤ к≥нетична енерг≥¤ нагромадженн¤ ≥оном у пром≥жку м≥ж двома з≥ткненн¤ми, може бути достатньою, щоб ≥он≥зувати нейтральну молекулу при з≥ткненн≥. ”творюЇтьс¤ новий негативний електрон ≥ позитивно зар¤джений залишок Ц ≥он. ÷е процес ударноњ ≥он≥зац≥њ.

”творен≥ п≥д впливом ударноњ ≥он≥зац≥њ електрони та ≥они зб≥льшують к≥льк≥сть зар¤д≥в у газ≥, причому, в свою чергу, починають рухатис¤ п≥д впливом електричного пол¤ ≥ можуть спричинити ударну ≥он≥зац≥ю нових атом≥в. “аким чином, цей процес Дп≥дсилюЇ сам себеФ ≥ ≥он≥зац≥¤ в газ≥ швидко дос¤гаЇ дуже значноњ величини. ”се ¤вище аналог≥чне сн≥гов≥й лавин≥ у горах, дл¤ зародженн¤ ¤коњ буваЇ досить маленькоњ грудки сн≥гу. “ому описаний процес був названий ≥онною лавиною. ”творенн¤ ≥онноњ лавини ≥ Ї процесом ≥скровою пробою, а м≥н≥мальна напруга, при ¤к≥й виникаЇ ≥онна лавина, Ї напругою пробою.

Ќаприклад, блискавка Ц красиве, але небезпечне ¤вище природи саме ¤вл¤Ї собою ≥скровий розр¤д в атмосфер≥. √р≥м, що виникаЇ п≥сл¤ блискавки, маЇ таке саме походженн¤, ¤к ≥ тр≥ск при проскакуванн≥ лабораторноњ ≥скри. —аме пов≥тр¤ всередин≥ каналу блискавки сильно роз≥гр≥ваЇтьс¤ ≥ розширюютьс¤, через що й виникають звуков≥ хвил≥. ÷≥ хвил≥, в≥дбиваючись в≥д хмар, г≥р тощо, часто створюють тривалу луну Ц гурк≥т грому.

ќтже, при ≥скровому розр¤д≥ ми можемо спостер≥гати багато ц≥кавих ¤вищ природи.

—писок використаноњ л≥тератури:

≈лементарний п≥дручник ф≥зики Ц за редакц≥Їю академ≥ка √.—. Ћандеберга, “ќћ ≤≤. Д≈лектрика ≥ магнетизмФ,  ињв 1967 р.

1

Ќазва: ≤скровий розр¤д
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (578 прочитано)