‘≥зкультура > ¬иб≥р м≥сц¤ дл¤ б≥вуака та харчуванн¤ в поход≥

¬иб≥р м≥сц¤ дл¤ б≥вуака та харчуванн¤ в поход≥

ѕлан

–озбитт¤ б≥вуака

”кладанн¤ рюкзака

ќр≥Їнтуванн¤

’арчуванн¤ в поход≥

√≥г≥Їна туриста

ѕиттЇвий режим

1. “уристи повинн≥ вм≥ти знаходити безпечне ≥ зручне дл¤ в≥дпочинку м≥сце. ƒл¤ вс¤кого б≥ваку вибирають захищене в≥д в≥тру, р≥вне, сухе м≥сце, неподал≥к в≥д ¤кого Ї дрова ≥ вода. Ќа об≥дн≥й привал потр≥бно розташовуватис¤ в т≥н≥, на н≥чл≥г Ч на р≥вн≥й площадц≥ з м'¤ким ірунтом.

” горах таб≥р не можна розташовувати там, де можуть бути каменепади, лавини, зсуви, гр¤зьов≥ потоки. Ќе можна розбивати б≥вак у висохлому русл≥ г≥рськоњ р≥ки або на обм≥лин≥ в г≥рськоњ води, тому що вноч≥ дощ може р≥зко п≥дн¤ти р≥вень води або викликати гр¤зьовий пот≥к.

” тайз≥ не сл≥д улаштовувати таб≥р у густому чагарнику або в хвойних зарост¤х через небезпеку виникненн¤ л≥совоњ пожеж≥ ≥ через комар≥в. “реба дивитис¤ за тим, щоб поблизу не ви¤вилос¤ сухих, п≥дгнилих дерев, що може повалити в≥тер. ћ≥сце н≥чл≥гу краще вибирати в р≥дкому хвойному л≥с≥, де ірунт засипаний опалою сухою хвоЇю, а г≥лки дерев не можуть зайн¤ти в≥д багатт¤.

” степу сто¤нку робл¤ть за пагорком, у балц≥, щоб укритис¤ в≥д в≥тру, у п≥вн≥чних тундрових районах б≥льш суха д≥л¤нка може вийти на р≥чкових терасах, кам'¤нистих або п≥щаних п≥двищенн¤х ірунту. ” р≥ки (п≥д час водного походу) таб≥р треба розбивати недалеко в≥д води, краще на берез≥, ранком осв≥тлюваному сонцем.

ѕлощадку дл¤ н≥чного б≥ваку починають догл¤дати за 15Ч 20 хв. до зупинки.

2. ќсобливе значенн¤ в туристських походах маЇ правильне укладанн¤ рюкзака. ¬≥н повинний бути вит¤гнутий у висоту, не мати форми м≥хура, не в≥дкидатис¤ назад, а привалюватис¤ до спини, тод≥ плеч≥ будуть полегшен≥ за рахунок переносу навантаженн¤ на м'¤зи спини ≥ попереку.

–юкзак кладетьс¤ спинкою на землю. «вичайно рекомендуЇтьс¤ укладати по спинц≥ ≥ на самому дн≥ рюкзака досить товстим шаром м'¤к≥ реч≥, а пот≥м на дн≥ Ч важк≥. Ќамет у чохл≥ м≥цно зм≥цнюЇтьс¤ поверх клапана б≥л¤ к≥льц¤, ≥накше рюкзак утрачаЇ правильне балансуванн¤. ѕо ц≥й же причин≥ не можна завантажувати задн≥ кишен≥ важкими речами або прив'¤зувати позад рюкзака цебра, черевики й ≥н. ¬ага рюкзака повинна в≥дпов≥дати силам туриста.

3.  ожен турист повинний ум≥ти визначати сторони обр≥ю по м≥сцевих предметах ≥ р≥зних ознаках.

«наход¤чись у л≥с≥, можна ор≥Їнтуватис¤ по л≥совпор¤дних стовпах. ” сучасних великих л≥сових господарствах прос≥ки прорубують у напр¤мку п≥вн≥ч-п≥вдень, сх≥д-зах≥д.  вартали, утворен≥ прос≥ками, нумерують ≥з заходу на сх≥д, йдучи в≥д п≥вноч≥ до п≥вдн¤. “аким чином, до п≥вноч≥ буде звернена та сторона л≥совпор¤дного стовпа, на ¤к≥й знаход¤тьс¤ менш≥ за значенн¤м номера квартал≥в.

ѕро напр¤мок стор≥н обр≥ю можна судити по розташуванню церковного в≥втар¤, що знаходитьс¤ в сх≥дн≥й сторон≥ в православних церков ≥ в зах≥дноњ Ч у костьол≥в. ’рести на куполах розташован≥ в напр¤мку п≥вн≥ч Ч п≥вдень, причому п≥дн¤тий к≥нець нижньоњ поперечини звернений до п≥вноч≥.

–≥зний ступ≥нь осв≥тленост≥ сонцем п≥вденноњ ≥ п≥вн≥чноњ стор≥н дерев ≥ ≥нших м≥сцевих предмет≥в дозвол¤Ї судити про напр¤мок п≥вн≥ч Ч п≥вдень. “ак, кора окремих дерев буваЇ груб≥ше ≥ звичайно покрита мохом з п≥вн≥чноњ сторони. —товбури сосон покриваютьс¤ темною вторинною к≥ркою з п≥вн≥чноњ сторони, особливо добре пом≥тноњ п≥сл¤ дощу.  ора бер≥з св≥тл≥ше ≥ м≥стить менше тр≥щин ≥ темних пл¤м з п≥вдн¤. ягоди, фрукти при дозр≥ванн≥ ран≥ш офарблюютьс¤ з п≥вденноњ сторони. Ќавесн≥ сн≥г швидше сходить на п≥вн≥чних схилах ¤р≥в ≥ з п≥вденноњ сторони дерев ≥ схил≥в дах≥в.

≤снують ≥ ≥нш≥ ознаки (наприклад, мурашники ≥ гн≥зда степових бдж≥л розташован≥ з п≥вденноњ сторони дерева або каменю). ќднак ус≥ ц≥ способи дають можлив≥сть лише приблизно судити про сторони обр≥ю, ≥ при користуванн≥ ними не сл≥д обмежуватис¤ лише одним з них, а взаЇмно перев≥р¤ти.

4. √отуючись у туристський пох≥д розрахунок продукт≥в необх≥дно вести виход¤чи ≥з середньоњ норми продукт≥в у день на людину ≥ пот≥м помножити цю цифру на к≥льк≥сть турист≥в ≥ дн≥в. –екомендуЇтьс¤ приблизно наступний наб≥р продукт≥в на людину в день (у грамах): хл≥б чорний Ч 300, хл≥б б≥лий Ч 300 (або сухар≥ Ч 250, або борошно пшенична Ч 270), м'¤сн≥ консерви Ч 125 (у тому числ≥: м'¤сна тушонка Ч 50, бефстроганов Ч 10, паштет м'¤сний Ч 20, бруньки в томат≥ Ч 10, печ≥нка смажена Ч 10, ковбасний фарш Ч 15, паштет печ≥ночний Ч 100, ковбаса нап≥вкопчена Ч15, масло вершкове Ч 20, масло топлене Ч 20, ол≥¤ рослинна Ч10, молоко згущене Ч 25 (або молоко сухе Ч 15), р≥жки, макарони Ч 60, рис Ч 25, крупа манна Ч15, горох (концентрат) Ч 50, крупа гречана Ч 25, крупа пшон¤на Ч 35, картопл¤ сухий Ч 20, овоч≥ сух≥ Ч 10, цукор, п≥сок Ч 130, цукерки льод¤ники Ч 10, чай Ч 2, кава Ч 10, какао Ч 5, с≥ль Ч 40.

 р≥м цього, корисно захопити на людину на весь пох≥д по 100м картопл¤ного борошна, 100Ч250г, томатного соусу, 10Ч20г чорного перцю ≥ 5Ч10г лаврового листа. якщо в пох≥д беруть борошно, то на щодн¤ на групу потр≥бн≥ 5Ч10 м сухих др≥ждж≥в.

≤стотне значенн¤ в поход≥ маЇ режим харчуванн¤. –озпор¤док дн¤ повинний передбачати двох-триразове гар¤че харчуванн¤ в день. ’арчуватис¤ всухом¤тку не допустиме. ÷е може привести до порушенн¤ травленн¤ ≥ захворюванню шлунка. ѕродукти в поход≥ легко забруднюютьс¤ ≥ вживанн¤ њх у њжу без кип'¤т≥нн¤ приведе до кишкових ≥нфекц≥й. ƒо того ж при тривалому харчуванн≥ всухом¤тку губитьс¤ апетит.

4. Ќа маршрут≥ турист повинний ретельно стежити за порожниною рота ≥ п≥дтримувати чистоту т≥ла. ѕотр≥бно добре промивати м≥сц¤, що п≥ддаютьс¤ посиленому пот≥нню (п≥д пахвами, у пахових складках, м≥ж пальц¤ми н≥г). ќсобливо важливий догл¤данн¤ за ногами. ўоденне митт¤ њх холодною водою по зак≥нченн≥ переходу Ч т≥льки необх≥дна г≥г≥Їн≥чна процедура, але й ≥стотна умова закалюванн¤ орган≥зму, попередженн¤ потертостей.

—он¤чн≥ ванни варто приймати в перш≥й половин≥ дн¤ (до полудн¤). ѕоки на т≥л≥ не утворитьс¤ засмага, тривал≥сть њх не повинна перевищувати 10Ч15 хв. ƒл¤ кращого опром≥ненн¤ треба кожн≥ 3Ч5 хв. зм≥нювати положенн¤ т≥ла, щоб сонце висв≥тлювало те спину, то груди. ѕ≥сл¤ перебуванн¤ на сонц≥ потр≥бно в≥дпочити в т≥н≥, бажано викупатис¤.

ќдин ≥з кращих засоб≥в загартовуванн¤ Ч купанн¤. ќднак њм також не сл≥д зловживати. „асте купанн¤ (особливо в жарку погоду) без достатнього в≥дпочинку стомлюЇ орган≥зм. як правило, у день переходу треба купатис¤ не б≥льш двох раз≥в (другий раз Ч наприк≥нц≥ шл¤ху). “≥льки при нещадн≥й жарк≥й погод≥ можна викуповуватис¤ додатково.  упатис¤ бажано не ран≥ше, н≥ж через 1,5Ч2 години п≥сл¤ њж≥.

Ќе вм≥ючих користуватис¤ ≥з сокирою треба перед походом навчити рубанню. –убати треба так, щоб у випадку промаху або в≥дхиленн¤ сокири уб≥к лезо або обух не вдарив по ноз≥. Ќоги варто розставл¤ти ширше, не ставити њх у напр¤мку удару. ѕ≥д час рубанн¤ необх≥дно стежити, щоб сокира не з≥скочила ≥з сокирища, змах робити так, щоб по л≥н≥њ польоту сокирища або сокири, що вирвалос¤ з рук, не знаходилис¤ люди. –убанн¤ треба робити осторонь в≥д товариш≥в.

Ќе можна класти сокиру без чохла п≥д клапан рюкзака, тому що п≥д час руху в≥н може вислизнути ≥ вразити ногу.  раще пом≥стити його усередину рюкзака або м≥цно прив'¤зати п≥д клапаном.

ѕолум'¤ багатт¤, окр≥п у цебрах, гар¤ча њжа в казанках можуть запод≥¤ти сильн≥ оп≥ки. Ќе можна готувати на багатт≥ без од¤гу, що захищаЇ т≥ло. –оздувати багатт¤ треба не наближаючи обличч¤ до полум'¤, а розмахуючи сорочкою або шторм≥вкою.

ѕосуд з гар¤чим супом, чаЇм, киселем н≥коли не потр≥бно ставити серед людей. ¬≥н повинен вис≥ти над вогнем, сто¤ти у самого багатт¤ або розм≥щатис¤ на спец≥ально улаштован≥й дл¤ цього поперечин≥ осторонь в≥д нього.

÷ебра ≥ казанки, що вис¤ть над вогнем, треба пересувати або зн≥мати рукою, од¤гненоњ в рукавицю або чим-небудь обгорненоњ.

¬ин¤ткове значенн¤ в туристському поход≥ маЇ питна вода. Ќедол≥к у н≥й швидше ≥ сильн≥ше виснажуЇ орган≥зм, чим недол≥к у њж≥. Ќа один туриста в поход≥ потр≥бно води приблизно 3 л у день (включаючи витрату на готуванн¤ њж≥, при ¤кому частина води випаровуЇтьс¤).

¬ода може м≥стити хвороботворн≥ м≥кроби, тому њњ потр≥бно кип'¤тити, а в сирому вид≥ пити т≥льки з джерел. Ќа привал у р≥ки варто розташовуватис¤ вище за теч≥Їю в≥д населеного пункту, по можливост≥ на протилежному берез≥. «абруднену, особливо болотну, воду перед кип'¤т≥нн¤м можна обробити дек≥лькома кристалами марганцевого кал≥ю: при цьому на дно ос≥дають руд≥ хлопь¤, а вода св≥тл≥шаЇ. ћожна також отф≥льтровати воду, виривши на низькому берез≥ (краще в п≥ску) неглибоку ¤мку так, щоб у нењ насочилас¤ вода. ѕерш≥ к≥лька порц≥й води треба вичерпати, п≥сл¤ чого вона буде б≥льш-менш чистою.  ип'¤чену воду треба мати в табор≥ значний запас. ” водному поход≥ треба з ранку заготовити питво на весь день, тому що вдень не завжди буваЇ можливо скип'¤тити воду.

ѕочинаючий турист, особливо в жарку пору почуваючи спрагу, часто споживаЇ надлишкову к≥льк≥сть води, але чим б≥льше в≥н п'Ї, тим б≥льше утрачаЇ вологи ≥ солей з потом ≥ тим б≥льше хочетьс¤ йому пити. “ому доц≥льно п≥д час ранкового сн≥данку напитис¤ досита; близько 0,5 л р≥дини приходитьс¤ на об≥д; увечер≥, п≥сл¤ зак≥нченн¤ денного переходу, можна пити вдосталь.

” шл¤ху краще не пити, а при сильн≥й спраз≥ прополоскати рот ≥ випити 1Ч2 ковтки води. ¬гамовуЇ спрагу п≥дкислена вода.

1

Ќазва: ¬иб≥р м≥сц¤ дл¤ б≥вуака та харчуванн¤ в поход≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (627 прочитано)