‘≥зкультура > ¬плив спорту на вихованн¤ ≥нтелектуальних, моральних ¤костей

¬плив спорту на вихованн¤ ≥нтелектуальних, моральних ¤костей

У—порт Ї орган≥чною частиною ф≥зичноњ культури, особливою сферою ви¤вленн¤ та ун≥ф≥кованого пор≥вн¤нн¤ дос¤гнень людей у певних видах ф≥зичних вправ, техн≥чноњ, ≥нтелектуальноњ та ≥ншоњ п≥дготовки шл¤хом змагальноњ д≥¤льност≥Ф (статт¤ ≤ «акону ”крањни Уѕро ф≥зичну культуру ≥ спортФ).

—порт Ї ефективним засобом ф≥зичного вихованн¤. …ого ц≥нн≥сть визначаЇтьс¤ стимулюючим впливом на поширенн¤ ф≥зичноњ культури серед р≥зних верств населенн¤, ≥ в цьому план≥ спорт маЇ м≥жнародне значенн¤.

јле в≥н не зводитьс¤ лише до ф≥зичного вихованн¤. —порт маЇ самост≥йне загальнокультурне, педагог≥чне, естетичне та ≥нш≥ значенн¤. ÷е особливо стосуЇтьс¤ Увеликого спортуФ.  р≥м того, р¤д вид≥в спорту взагал≥ не Ї д≥йовим засобом ф≥зичного вихованн¤, або маЇ до нього лише опосередковане в≥дношенн¤ (наприклад, шахи). « ≥ншого боку, ф≥зичне вихованн¤ не може обмежуватись лише спортом, ≥ в≥н не може розгл¤датись ¤к ун≥версальний зас≥б ф≥зичного вихованн¤, тому що ставить п≥двищен≥, часто граничн≥ вимоги до функц≥ональних можливостей орган≥зму людей, њх в≥ку, стану здоровТ¤ ≥ р≥вн¤ п≥дготовленост≥.

—учасний спорт займаЇ важливе м≥сце ¤к у ф≥зичн≥й, так ≥ духовн≥й культур≥ сусп≥льства. як сусп≥льному ¤вищу йому притаманн≥ р≥зноман≥тн≥ соц≥альн≥ функц≥њ.

¬изначальною функц≥Їю спорту Ї змагальна функц≥¤. «магальн≥й д≥¤льност≥ в спорт≥ властиве гостре (але не антагон≥стичне) суперництво, ч≥тка реіламентац≥¤ взаЇмод≥й учасник≥в змагань, ун≥ф≥кац≥¤ змагальних д≥й, умов њх виконанн¤ ≥ способ≥в оц≥нки дос¤гнень. ¬се це обумовлено в≥дпов≥дними (локальними, нац≥ональними, м≥жнародними) спортивними класиф≥кац≥¤ми та правилами змагань.

Ѕезпосередн¤ мета змагальноњ д≥¤льност≥ в спорт≥ Ч дос¤гненн¤ найвищого результату, вираженого в умовних показниках перемоги над суперником, або в ≥нших показниках, прийн¤тих умовно ¤к критер≥й дос¤гнень. «магальна д≥¤льн≥сть допомагаЇ ви¤вл¤ти резервн≥ можливост≥ людини.

¬иховна функц≥¤ передбачаЇ, з одного боку, п≥двищенн¤ ефективност≥ змагальноњ д≥¤льност≥, з другого Ч спри¤Ї всеб≥чному вихованню соц≥ально активноњ особистост≥. ќднак, спортивна д≥¤льн≥сть сама по соб≥ бажаного виховного ефекту не забезпечуЇ. ¬плив спорту може мати ¤к позитивний, так ≥ негативний ефект.

‘ункц≥¤ п≥двищенн¤ ф≥зичноњ активност≥ передбачаЇ п≥дготовку до р≥зних вид≥в сусп≥льноњ д≥¤льност≥ ≥ покликана спри¤ти всеб≥чному розвитку людини, удосконалювати њњ ф≥зичн≥ ≥ духовн≥ зд≥бност≥, розширювати арсенал життЇво важливих рухових ум≥нь, п≥двищувати њх над≥йн≥сть у складних умовах.

ќздоровча ≥ рекреац≥йно-культурна функц≥њ спр¤мован≥ на зм≥цненн¤ здоровТ¤ людей, забезпеченн¤ активного в≥дпочинку, формуванн¤ естетичних смак≥в.

¬иробнича функц≥¤ дозвол¤Ї спри¤ти п≥двищенню продуктивност≥ прац≥ через згуртуванн¤ виробничих колектив≥в, встановленн¤ спри¤тливого психолог≥чного м≥крокл≥мату, впровадженн¤ норм ≥ правил здорового способу житт¤.

ѕ≥знавальна функц≥¤ передбачаЇ використанн¤ спортивноњ д≥¤льност≥ ¤к модел≥ дл¤ вивченн¤ ф≥зичних ≥ псих≥чних можливостей людського орган≥зму в екстремальних умовах.

¬идовищна функц≥¤, з одного боку, задовольн¤Ї прагненн¤ великоњ к≥лькост≥ людей одержати емоц≥йний зар¤д ¤к учасник≥в змагань у рол≥ вбол≥вальник≥в, з другого Ч створюЇ прекрасн≥ умови дл¤ просв≥тницькоњ роботи з метою залученн¤ широкоњ аудитор≥њ гл¤дач≥в до регул¤рних зан¤ть ф≥зичними вправами.

≈коном≥чна функц≥¤ пол¤гаЇ в самозабезпеченн≥ ф≥нансо≠вими засобами розвитку спорту. ƒжерелом ф≥нансуванн¤ можуть бути: спортивн≥ лотерењ, виробнича ≥ видавнича д≥¤ль≠н≥сть, реклама ≥ атрибутика, комерц≥йн≥ спортивн≥ заходи тощо.

‘ункц≥¤ пол≥пшенн¤ взаЇморозум≥нн¤ м≥ж народами ≥ державами. “ут доречно навести слова з Уќди спортуФ ѕ.-ƒе  убертена:

Уќ спорт, ти Ч мир!

“и встановлюЇш хорош≥, добр≥,

дружн≥ стосунки м≥ж народами.

“и Ч згода.

“и зближуЇш людей, ¤к≥ прагнуть Їдност≥Ф.

ѕрестижна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що усп≥хи в розвитку спорту та перемоги спортсмен≥в п≥дн≥мають престиж окремих людей ≥ колектив≥в, реі≥он≥в ≥ держави загалом.

«алежно в≥д р≥вн¤ розвитку спорту (масовий, великий спорт, ол≥мп≥йський ≥ профес≥йний) певн≥ функц≥њ можуть про¤вл¤тись у б≥льш≥й, або в менш≥й м≥р≥.

” спортивн≥й д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють: базову частину, що репрезентована д≥¤льн≥стю атлет≥в, та управл≥нсько-орган≥зац≥йн≥, науково-методичн≥, медичн≥, матер≥ально-техн≥чн≥ ≥ кадров≥ служби, що забезпечують њх ефективне функц≥онуванн¤.

—ьогодн≥ в св≥т≥ функц≥онуЇ багато вид≥в спорту, ¤к≥ не п≥ддаютьс¤ точному обл≥ку. √оловними з них Ї ол≥мп≥йськ≥, обТЇднан≥ в ћ≥жнародн≥ спортивн≥ федерац≥њ, ¤ких нал≥чуЇтьс¤ близько семидес¤ти. Ќац≥ональна спортивна класиф≥кац≥¤ ”крањни обТЇднуЇ б≥л¤ пТ¤тидес¤ти ол≥мп≥йських вид≥в спорту ≥ б≥льше ста ≥нших вид≥в спорту.

—учасний етап розвитку характеризуЇтьс¤ тенденц≥Їю до по¤ви нових вид≥в спорту. ¬они Ї насл≥дком техн≥чного прогресу (наприклад, водно-лижний спорт, фристайл тощо).

Ѕагаточисельн≥сть вид≥в спорту вимагаЇ њх класиф≥кац≥њ. «а нац≥ональною спортивною класиф≥кац≥Їю ”крањни вс≥ види спорту под≥л¤ютьс¤ на ол≥мп≥йськ≥, неол≥мп≥йськ≥, нетрадиц≥йн≥, види спорту дл¤ ос≥б з вадами слуху, мови й опорно-рухового апарата, ол≥мп≥йськ≥ види спорту дл¤ спортсмен≥в-≥нвал≥д≥в з порушенн¤м зору, в≥йськово-техн≥чн≥ та в≥йськово-прикладн≥ види спорту, профес≥йно-прикладн≥ види спорту.

¬ основ≥ класиф≥кац≥њ може лежати будь-¤ка з ознак вид≥в спорту. ¬ажливою Ї класиф≥кац≥¤ залежно в≥д того, за рахунок чого дос¤гають результату в тому чи ≥ншому вид≥ спорту. «а ц≥Їю ознакою розр≥зн¤ють:

1) види спорту, дос¤гненн¤ в ¤ких залежить переважно в≥д рухових можливостей учасник≥в змагань;

2) види, в ¤ких результат залежить переважно в≥д ум≥нн¤ користуватис¤ спец≥альними техн≥чними засобами;

3) види, в ¤ких результат залежить переважно в≥д ум≥нн¤ користуватись спец≥альною зброЇю;

4) види, в ¤ких сп≥вставл¤ють результати модельно-конструкторськоњ д≥¤льност≥;

5) види, в ¤ких дос¤гають результату за рахунок абстрактно-лог≥чного мисленн¤.

1

Ќазва: ¬плив спорту на вихованн¤ ≥нтелектуальних, моральних ¤костей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1376 прочитано)