‘≥зкультура > ≤ндив≥дуальне здоров'¤. —кладов≥ ≥ндив≥дуального здоров'¤. —пособи забезпеченн¤ власного здоров'¤. «доровий спос≥б житт¤

≤ндив≥дуальне здоров'¤. —кладов≥ ≥ндив≥дуального здоров'¤. —пособи забезпеченн¤ власного здоров'¤. «доровий спос≥б житт¤

‘≥зичне здоров'¤ Ч стан функц≥онуванн¤ орган≥зму людини ¤к живоњ системи, що характеризуЇтьс¤ повною њњ вр≥вноважен≥стю ≥з зовн≥шн≥м середовищем та в≥дсут≠н≥стю будь-¤ких виражених хворобливих зм≥н. ........

Ќеобх≥дною умовою здоров'¤ Ї його норма. ” кожноњ людини Ч сво¤ ф≥з≥олог≥ч≠на та патолог≥чна м≥ра в≥дхиленн¤ в≥д норми. Ќорма набула середньостатистичного (к≥льк≥сного) виразу, що певною м≥рою маЇ суб'Їктивний характер. “ак, .важлив≥ ф≥з≥≠олог≥чн≥ показники здоров'¤ (наприклад, роботи серц¤) можуть зм≥нюватись п≥д впливом сезонних, метеоролог≥чних та ≥нших фактор≥в. якщо у сп≥вв≥дношенн≥ двох про≠тилежностей Ч норми та патолог≥њ переважають елементи норми, людина залишаЇть≠с¤ практично здоровою.

—тан ф≥зичного здоров'¤ ≥ндив≥дуума встановлюЇтьс¤ за низкою антропометрич≠них, кл≥н≥чних, морфоф≥з≥олог≥чних, б≥ох≥м≥чних та ≥нших показник≥в з урахуванн¤м стат≥ та в≥ку ≥ залежить в≥д географ≥чних, метеоролог≥чних та соц≥альних фактор≥в.

—тан здоров'¤ населенн¤ оц≥нюЇтьс¤ за р¤дом основних комплексних показник≥в: захворюван≥сть, смертн≥сть, ф≥зичний розвиток, непрацездатн≥сть, середн¤ тривал≥сть житт¤ тощо.

” ст. 49  онституц≥њ ”крањни сказано: Ђ ожен маЇ право на охорону здоров'¤, медичну допомогу та медичне страхуванн¤.

ќхорона здоров'¤ забезпечуЇтьс¤ державним ф≥нансуванн¤м в≥дпов≥дних соц≥а≠льно-економ≥чних, медико-сан≥тарних ≥ оздоровчо-проф≥лактичних програм.

ƒержава створюЇ умови дл¤ ефективного ≥ доступного дл¤ вс≥х громад¤н медич≠ного обслуговуванн¤. ” державних ≥ комунальних закладах охорони здоров'¤ медична допомога безкоштовна; ≥снуюча мережа таких заклад≥в не може бути скорочена. ƒер≠жава спри¤Ї розвитков≥ л≥кувальних заклад≥в ус≥х форм власност≥.

ƒержава дбаЇ про розвиток ф≥зичноњ культури ≥ спорту, забезпечуЇ сан≥тарно-еп≥дем≥чне благополучч¤.

ѕ≥д загартовуванн¤м розум≥ють п≥двищенн¤ функц≥ональних можливостей орган≥зму п≥д д≥Їю комплексних фактор≥в (режиму дн¤, рац≥онального харчуванн¤, високоњ руховоњ активност≥ тощо). ” вузькому розум≥нн≥ загартовуванн¤ Ч це присто≠суванн¤ орган≥зму до д≥њ метеоролог≥чних фактор≥в Ч холоду, тепла, зм≥н атмосфер≠ного тиску, руху пов≥тр¤ тощо.

ƒл¤ забезпеченн¤ високого ефекту загартовуванн¤ проти холоду необх≥дно до≠тримуватись таких правил: ус≥ необх≥дн≥ процедури проводити систематично; посту≠пово зб≥льшувати ≥нтенсивн≥сть подразник≥в холоду; враховувати в≥к, стан орган≥зму, реакц≥њ на охолодженн¤.

ѕ≥д впливом подразник≥в холоду в≥дбуваЇтьс¤ звуженн¤ кровоносних судин у м≥≠сц≥ охолодженн¤ та њхнЇ рефлекторне розширенн¤ в ≥нших органах ≥ системах орган≥в (наприклад, у верхн≥х дихальних шл¤хах). ¬итрати тепла орган≥змом у даному м≥сц≥ зростають, що призводить до переохолодженн¤ орган≥зму ≥ знижуЇ його оп≥рн≥сть проти патогенних бактер≥й. ¬иникають Ђзастудн≥ї захворюванн¤.

ѕ≥д час загартовуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ складна перебудова всього орган≥зму. ѕри систематичному загартовуванн≥ з часом в≥дбуваЇтьс¤ потовщенн¤ рогового шару шк≥ри, зб≥льшенн¤ м≥цност≥ ст≥нок кап≥л¤р≥в, зменшенн¤ в 5-8 раз≥в к≥лькост≥ застуд≠них захворювань тощо. —л≥д пам'¤тати, що ефект загартуванн¤ р≥зко знижуЇтьс¤ вже через 5-6 дн≥в п≥сл¤ припиненн¤ загартовуванн¤ ≥ майже зникаЇ через 2 тижн≥.

«агартовуванн¤ пов≥тр¤м Ч найб≥льш поширений ≥ доступний метод загарто≠вуванн¤. ¬елике значенн¤ маЇ охолодженн¤ саме тих частин т≥ла, ¤к≥ звичайно закрит≥ од¤гом. ѕов≥тр¤н≥ ванни провод¤ть п≥д час активного в≥дпочинку, денного сну, перед купанн¤м тощо. “емпература пов≥тр¤ при перших пов≥тр¤них ваннах не повинна бути нижчою +18∞—, тривал≥стьЧ 1-3 хв. ѕоступово тривал≥сть ванн зб≥льшують до 10-15хв, а температуру знижують до +12-+14∞—. ƒуже корисним Ї сон на в≥дкритому пов≥тр≥. ѕевне значенн¤ дл¤ загартовуванн¤ проти холоду мають прогул¤нки в легкому од¤з≥, п≥дтриманн¤ на оптимальному р≥вн≥ м≥крокл≥мату прим≥щень.

«агартовуванн¤ водою поЇднують ≥з загартовуванн¤м пов≥тр¤м та особистою г≥≠г≥Їною. “ак, температуру води, ¤кою пропол≥скують зуби п≥сл¤ њж≥, потр≥бно поступо≠во знижувати в≥д +30-+33∞— до +13-+14∞—. ќбтиранн¤ т≥ла п≥сл¤ ранковоњ г≥мнасти≠ки починають ≥з к≥нц≥вок, щодн¤ зб≥льшуючи охолоджувану д≥л¤нку шк≥ри. Ўк≥ру зволожують ≥ндив≥дуальною лл¤ною рукавичкою (губкою), пот≥м витирають сухим рушником. ѕри перших обтиранн¤х температура води повинна бути не нижчою за +28∞—, кожн≥ наступн≥ 2-3 дн≥ њњ знижують на 1∞—, довод¤чи до +18-+13∞—.

¬одн≥ процедури зранку прискорюють включенн¤ орган≥зму до активноњ навчаль≠ноњ д≥¤льност≥. ћитт¤ ≥ обливанн¤ н≥г водою з≥ зниженою температурою можна проводити ≥ п≥д час веч≥рнього туалету, але не безпосередньо перед сном, оск≥льки це може перешкодити засипанню.

”л≥тку арсенал загартовуючих заход≥в значно розширюють. ƒо режиму дн¤ включають купанн¤, зб≥льшують у час≥ пов≥тр¤н≥ ванни, використовують сон¤чн≥ ванни, провод¤ть туристичн≥ походи.

—он¤чн≥ ванни розпочинають при температур≥ пов≥тр¤ не нижч≥й н≥ж +18-+20∞—, за швидкост≥ в≥тру 3-3,5 м/с. “ривал≥сть першоњ сон¤чноњ ванни 10-15 хв (кожну частину т≥ла опром≥нюють не б≥льше ¤к 1,5-2 хв). ўодн¤ або через день три≠вал≥сть ванн зб≥льшують на 5-ё хв, поступово довод¤чи њњ до 1,5-2 год.

 упанн¤ провод¤ть при температур≥ не нижч≥й, н≥ж: +18 —— перед прийманн¤м њж≥ або через 7,5-2 год. п≥сл¤ прийманн¤ њж≥. Ќайкращий час дл¤ купанн¤ з 10 год. до 13 год. “ривал≥сть першого купанн¤ становить 1-2 хв., поступово њњ довод¤ть до 18-20 хв.  упанн¤ не дозвол¤Їтьс¤ люд¤м ≥з хрон≥чними запальними процесами вуха, з активною фазою ревматизму та хрон≥чним нефритом.

¬иб≥р метод≥в загартовуванн¤ визначаЇтьс¤ особливост¤ми умов житт¤ та ≥ндив≥≠дуальними особливост¤ми орган≥зму людини.

1

Ќазва: ≤ндив≥дуальне здоров'¤. —кладов≥ ≥ндив≥дуального здоров'¤. —пособи забезпеченн¤ власного здоров'¤. «доровий спос≥б житт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (787 прочитано)