‘≥зкультура > —в¤та ≥ видовища √рец≥њ. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри

—в¤та ≥ видовища √рец≥њ. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри

” св¤тков≥ дн≥ греки влаштовували спортивн≥ змаганн¤ Ц ≥гри. Ќайзнаменит≥ш≥ були ≥гри в ќл≥мп≥њ, що лежить у мальовнич≥й долин≥ ѕелопоннесу. ≤гри проводилис¤ раз на чотири роки на честь «евса ќл≥мп≥йського; зв≥дси й походить њхн¤ назва.

Ќа ќл≥мп≥йських ≥грах найсильн≥ш≥ грецьк≥ атлети змагалис¤ з б≥гу, стрибк≥в, боротьби, киданн¤ диска, списа, кулачного бою. ќдин день призначали дл¤ змаганн¤ юнак≥в.

Ќайнебезпечн≥шими змаганн¤ми були перегони кол≥сниць, запр¤жених четвериками коней. “реба було 12 раз≥в обТњхати арену ≥подрому. ¬≥зники, сто¤чи на кол≥сниц¤х, правили к≥ньми.  ол≥сниц≥ шалено мчали ≥ нер≥дко зач≥плювалис¤ за поворотний стовп або за чуже колесо; на розбиту кол≥сницю нал≥тали ≥нш≥. ¬ одному ≥з зањзд≥в з 10 кол≥сниць розбилось 8.

—удд≥ нагороджували переможц≥в в≥нками з галузок маслинового дерева.  оли переможець повертавс¤ додому, усе населенн¤ м≥ста виходило йому назустр≥ч. Ќа знак того, що в≥н прославив свою батьк≥вщину, ставили його статую.

¬важалос¤, що змагатис¤ в ≥грах могли вс≥ в≥льн≥ елл≥ни. “а до ≥гор треба було готуватис¤ к≥лька рок≥в, а сел¤ни й рем≥сники не могли прид≥л¤ти спорту багато часу. “ому в ≥грах брали участь в основному заможн≥ люди.  упити б≥гових коней могли т≥льки найбагатш≥ греки. якось один дуже багатий аф≥н¤нин послав на змаганн¤ с≥м четверик≥в, ¤к≥ пос≥ли перше, друге ≥ четверте м≥сц¤. ѕереможцем на к≥нних змаганн¤х вважали власника коней, а не в≥зника, ¤кий ризикував своњм житт¤м ≥ ви¤вл¤в велику майстерн≥сть, правл¤чи к≥ньми.

∆≥нкам доступ на ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри було заборонено п≥д страхом смертноњ кари.

ƒл¤ грек≥в ќл≥мп≥¤ була св¤щенним м≥сцем. ” центр≥ њњ зд≥ймавс¤ величний храм, у ¤кому сто¤ла величезна стату¤ «евса, що њњ створив ‘≥д≥й. —тату¤ була виконана в т≥й сам≥й техн≥ц≥, що й стату¤ јф≥ни в ѕарфенон≥. Ќавколо храму «евса м≥стилис¤ ≥нш≥ споруди ≥ статуњ бог≥в, героњв та переможц≥в на ≥грах.

Ќа час ќл≥мп≥йських ≥гор припин¤лис¤ в≥йни в √рец≥њ. ƒес¤тки тис¤ч людей њхали до ќл≥мп≥њ на в≥зках ≥ верхи, йшли п≥шки, пливли на корабл¤х. Ќа ≥гри збиралис¤ гл¤дач≥ не т≥льки з самоњ √рец≥њ, а й з колон≥й. Ќавколо ќл≥мп≥њ виростало ц≥ле м≥сто з намет≥в. ўоб побачити змаганн¤, гл¤дач≥ с≥дали на пагорбах, ¤к≥ оточували долину. √учними криками вони п≥дбадьорювали атлет≥в, що змагалис¤.

Ќа ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри прињздили письменники й поети, щоб почитати своњ твори перед тис¤чами слухач≥в, ¤к≥ з≥бралис¤ з усього елл≥нського св≥ту. «а переказом, √еродот тут уперше читав уголос У≤стор≥юФ.

√реки л≥чили роки в≥д перший ќл≥мп≥йських ≥гор, ¤к≥, за переказом, були в 776 роц≥ до н.е.

ћинуло близько 2400 рок≥в з часу розкв≥ту грецькоњ культури, але вона справила такий величезний вплив на дальший розвиток культури в ц≥лому св≥т≥, що њњ значенн¤ ми в≥дчуваЇмо дос≥.

Ћюбов грек≥в до змагань, що прищеплювалась з ранн≥х дит¤чих рок≥в, залишалас¤ на все житт¤. «магалис¤ не лише атлети на аре≠нах, але й музики, сп≥ваки, художники, актори, промовц≥. –≥дко ¤кий тиждень минав без проведенн¤ поЇдинк≥в.

як переказують легенди, ц≥ змаганн¤ греки запозичили в≥д самих бог≥в, житт¤ ¤ких було сповнене в≥йнами, суперечками, подвигами. « легенд та м≥ф≥в ми знаЇмо про ≥снуванн¤ могутн≥х «евса, ѕосейдона, ѕлутона, јполлона, јртем≥ди, √ермеса, ƒ≥он≥са та ≥нших бог≥в. «ахоплюють ≥ вражають героњчн≥ вчинки њхн≥х д≥тей Ч√еракла, ѕромете¤, ѕерсе¤, ѕелопа, ѕар≥са, јх≥лла та ≥нших м≥ф≥чних дл¤, нас персонаж≥в.

—аме боги, ¤к переконують легенди, поклали початок ќл≥мп≥й≠ським ≥грам. ѕерш≥ змаганн¤ н≥бито влаштував сам «евс √ромовер≠жець на честь своЇњ перемоги над батьком  роном, ¤кий поњдав сво≠њх власних д≥тей, аби т≥ не заволод≥ли його троном.

Ќа легендарному ќл≥мп≥ перемогу виборювали бог мистецтв та св≥тла јполлон, покровитель мандр≥вник≥в ≥ крамар≥в √ермес, бог вина ƒ≥он≥с та ≥нш≥.

—еред героњв, ¤к≥ продовжили традиц≥њ бог≥в, називають то √еракла ≤дейського, то ѕелопа, ¤кий перем≥г сильного ≥ п≥дступного ≈нома¤, батька прекрасноњ √≥пподам≥њ. —тверджують, що саме на честь ѕелопа один з грецьких остров≥в д≥став назву ѕелопоннес.

¬ У≤л≥ад≥Ф √омера розпов≥даЇтьс¤, ¤к јх≥лл започаткував ≥гри, присв¤чен≥ пам'¤т≥ свого друга ѕатрокла, вбитого тро¤нцем √ектором. √ероњ змагалис¤ в њзд≥ на кол≥сниц¤х, кулачному боњ, звичай≠ному б≥гу, метанн≥ важкого диска, списа, стр≥льб≥ з лука. ѕоема √о≠мераЧ перше л≥тературне джерело, що розпов≥ло людству про спортивн≥ змаганн¤ в —тародавн≥й √рец≥њ.

ј ¤к було в сам≥й ќл≥мп≥њ, в долин≥ р≥ки јлфею, де жили та зма≠галис¤ прост≥ њњ мешканц≥? ’то перший запропонував проводити змаганн¤, ¤к≥ згодом привернули до себе загальну увагу?

¬ одному з джерел спов≥щаЇтьс¤, що ще у 884 роц≥ до н. е. прави≠тел≥ ≈л≥ди ≤ф≥т та —парти Ћ≥кург, стурбован≥ пост≥йними в≥йнами м≥ж своњми народами, уклали угоду про перемир'¤. Ќа честь ц≥Їњ по≠д≥њ було вир≥шено провести ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри.

ўе один документ також називаЇ цю дату, њњ п≥дтверджують й ≥нш≥ джерела. ¬≥домо, що в √рец≥њ задовго до ≤ф≥та та Ћ≥курга в≥д≠бувалис¤ р≥зноман≥тн≥ св¤та. ¬они здеб≥льшого присв¤чувались бо≠гин≥ ƒеметр≥, покровительниц≥ землероб≥в. ÷≥ св¤та та змаганн¤, без ¤ких греки не у¤вл¤ли свого житт¤, тривали м≥ж жнивами та збиранн¤м винограду.

Ћюдству в≥дома ще й хрон≥ка ћалаласа ≥з —≥р≥њ. ¬она згадуЇ ца≠р¤ —аула, ¤кий жив ще в XI в≥ц≥ до н. е. ¬≥н теж був палким при≠хильником р≥зноман≥тних змагань, серед ¤ких ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри зай≠мали не останнЇ м≥сце.

“а повернемос¤ знову до ≤ф≥та та Ћ≥курга. –азом вони виробили статут св¤щенного перемир'¤, вз¤вши за основу проведенн¤ ≥гор чо≠тирир≥чний цикл. Ќайголовн≥ша умова складеноњ угоди Ч заборона ус≥х в≥йськових д≥й. ѕорушник≥в ухвалено було карати великими грошовими штрафами, њх не допускали до змагань. ” т≥ часи це вва≠жалос¤ найб≥льшим приниженн¤м. ≤зольованих в≥д суперництва на аренах сторонилис¤ нав≥ть найближч≥ друз≥.

ћ≥сцем змагань було обрано долину р≥ки јлфею Ч ќл≥мп≥ю, де знаходивс¤ св¤щенний гай Ч јлт≥й. “ут в≥дбувалис¤ обр¤ди посв¤≠ченн¤ та вибори цар≥в, зд≥йснювались р≥зноман≥тн≥ культов≥ ритуа≠ли. «г≥дно з м≥фолог≥Їю тут знаходились могили ѕелопа ≥ “еракс≥па. јле найголовн≥шими торжествами вважалис¤ св¤та на честь «евса Ч наймогутн≥шого грецького бога.

ќднак учен≥ датою проведенн¤ перших ќл≥мп≥йських ≥гор обрали 776 р≥к до н. е. ѕереконав ус≥х ел≥дський математик та ф≥лософ ѕп-п≥й, ¤кий жив у V в≥ц≥ до н. е. ¬≥н прочитав на мармуров≥й дошц≥ ≥м'¤ першого ол≥мп≥йського чемп≥она. ÷е був звичайний кухар  оройб, переможець змагань з б≥гу. ƒо реч≥, через фонетичн≥ особли≠вост≥ мови р≥зних народ≥в та р≥зн≥ п≥дходи до тлумаченн¤ знак≥в на камен≥ ≥м'¤ ел≥дського кухар¤ вимовл¤Їтьс¤ та пишетьс¤ по-р≥зно≠му. Ќезм≥нним лишаЇтьс¤ лише кор≥нь слова УкорФ.

—аме з 776 року до н. е. √≥пп≥й склав список ус≥х переможц≥в ќл≥мп≥ад, що в≥дбулис¤ за два стол≥тт¤ до нього. «розум≥ло, що в цих списках багато б≥лих пл¤м. ÷е п≥дтверджуЇ випадок з ≥м'¤м першого чемп≥ону.

“ому √≥пп≥й напол¤гаЇ, що ≤гри, на ¤ких перем≥г  оройб, були ли≠ше 27-ми. “ак зазначено на камен≥. « них починаЇтьс¤ л≥топис ќл≥мп≥ад, оск≥льки в≥дсутн≥ в≥домост≥ про переможц≥в та програми попередн≥х змагань. ѕогодимос¤ з цим ≥ ми.

ѕ≥зн≥ше, у IV в≥ц≥ до н. е., списки переможц≥в, складен≥ √≥пп≥Їм, перев≥рив та доповнив великий јр≥стотель.

ўо ж ¤вл¤ли собою спортивн≥ споруди давньоњ ќл≥мп≥њ? ѕрове≠ден≥ вченими розкопки в середин≥ XVIII Ч на початку XIX стол≥ть показали, що там було п'¤ть стад≥он≥в, посл≥довно споруджених один за одним. ¬они мали вигл¤д пр¤мокутника або видовжену п≥д≠ковопод≥бну форму. ¬здовж арен розм≥щувались трибуни дл¤ гл¤≠дач≥в, ¤ких ≥нод≥ збиралос¤ до 50 тис¤ч.

«маганн¤ з б≥гу в≥дбувалис¤ не на крутих дор≥жках, ¤к це прий≠н¤то зараз, а по пр¤м≥й Ч туди ≥ назад. ѕо сус≥дству розм≥щувались м≥сц¤ дл¤ поЇдинк≥в борц≥в, метальник≥в, кулачних б≥йц≥в, ≥гор з м'¤чем. “ут були також лазн≥, к≥мнати дл¤ масажу, ≥нш≥ прим≥щен≠н¤. Ќеподал≥к височ≥ло к≥лька прим≥щень Уол≥мп≥йського селищаФ, де розташовувались атлети Ч учасники ≥гор.

«маганн¤ розпочиналис¤ урочистими парадами, рел≥г≥йними об≠р¤дами, посв¤ченн¤м у ранг ол≥мп≥йц≥в.

Ќа перших ќл≥мп≥адах спортсмени вели боротьбу з б≥гу на один стад≥й (зв≥дси Ч стад≥он). Ќе у вс≥х м≥сц¤х стад≥њ були однаков≥. Ќайб≥льший дор≥внював 192,27 метра ≥ практикувавс¤ саме в ќл≥м≠п≥њ. ƒопускають, що в≥н дор≥внював 600 ступен¤м «евса ≥ був в≥д≠м≥р¤ний самим √ераклом.

Ќам н≥чого нев≥домо про секунди атлет≥в п≥д час заб≥г≥в. ƒосить було прийти до ф≥н≥шу першим, щоб одержати лавровий в≥нок ≥ здо≠бути право запалити св¤щенний вогонь.

Ћ≥тературн≥ джерела розпов≥дають про ол≥мп≥йц≥в, ¤к≥ б≥гали швидше в≥д зайц¤. —партанець Ћадас, наприклад, б≥гав, не зали≠шаючи на п≥ску сл≥д≥в. ёний ѕол≥мнестор ≥з ћ≥лета легко наздога≠н¤в к≥з, ¤ких випасав на горах, ≥ нав≥ть ловив зайц≥в.

« ≥стор≥њ ми знаЇмо довжину в≥дстан≥ в≥д м≥стечка ћарафон до јф≥н Ч приблизно 42 к≥лометри. ѕершим цю дистанц≥ю подолав в≥домий з переказ≥в воњн полководц¤ ћ≥льт≥ада Ч ‘≥д≥пп≥д. ¬≥н по≠винен був пов≥домити своњх земл¤к≥в про блискучу перемогу њхнього в≥йська над персами. Ѕуло це у 490 роц≥ до н. е.  оли ‘≥д≥пп≥д приб≥г на м≥ську площу, в≥н зм≥г вимовити лише двоЇ сл≥в: Ући пере≠могли!Ф ≥ впав мертвий.

Ќе зл≥чити к≥лькост≥ спортсмен≥в, ¤к≥ долають сьогодн≥ марафон≠ську дистанц≥ю. “а славнозв≥сний ‘≥д≥пп≥д перед тим, ¤к виконати дорученн¤ полководц¤, зб≥гав через г≥рський перевалку —парту ≥ на≠зад, бивс¤ на пол≥ бою в перших лавах, де перебували найхоробр≥ш≥. —аме через це йому й доручили принести рад≥сну зв≥стку до јф≥н. Ќе кожному до снаги таке навантаженн¤!

1	2

Ќазва: —в¤та ≥ видовища √рец≥њ. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2266 прочитано)