‘≥зкультура > янковський ѕетро - в≥домий укр. борець

янковський ѕетро - в≥домий укр. борець

"’рещеним батьком" в≥домого украњнського велета, чемп≥она св≥ту з боротьби полтавчанина ≤вана ѕ≥ддубного в к≥нц≥ ’≤’ - поч. ’’ стол≥ть звали борц¤ з ¬олин≥ ѕетра янковського. ѕриводом дл¤ цього став њхн≥й поЇдинок 1897 року в ‘еодос≥њ, коли ѕ≥ддубний здолав ус≥х борц≥в знаменитого цирку Ѕезкоровайного ≥ лише ѕетра янковського, хоч ¤к силкувавс¤, так ≥ не зм≥г покласти на лопатки. “у н≥чию з ѕ≥ддубним борц≥ вважали найб≥льшою перемогою янковського.

≤ван ћаксимович ѕ≥ддубний в≥домий усьому св≥ту ¤к непереможний борець. ј хто ж в≥н, янковський, що Їдиний висто¤в у поЇдинку з ним?

Ќародивс¤ в≥н 1861 року на хутор≥ ёзеф≥н, що об≥ч села √ородок поблизу пов≥тового Ћуцька. …ого мати ќксана - шанована с≥льська сп≥вачка ≥ ткал¤. Ѕатько ћихайло - ум≥лий тесл¤ ≥ хл≥бороб. јле з роду зб≥дн≥лих двор¤н, що колись ≥ козакували.

’ут≥р ёзеф≥н щойно започатковувавс¤ на родючому узл≥сс≥. “ут селилис¤ н≥мц≥ з дозволу рос≥йського цар¤. ¬ирубували л≥с, розорювали лани п≥д пос≥ви. —коро й школу поставили. ћалий ѕетро зростав серед д≥тей поселенц≥в. ¬ивчив мову. Ќав≥ть у школу њхню ходив. –ано й до плужка та тесл¤рства батько прилучив. ƒо всього мав хист.

“а серед ровесник≥в ѕетро вир≥зн¤вс¤ непом≥рною силою. Ќ≥хто не м≥г побороти. —коро й пора вечорниць прийшла, д≥вочих ≥ парубочих п≥сенних перегук≥в. ѕетро й тут вир≥зн¤вс¤ - так гарно в його руках скрипка в≥дтворювала чар≥вн≥ украњнськ≥ мелод≥њ. ј за силу ≥ вправн≥сть парубки прозвали його ¬едмедем.

“аким його й на арм≥йську службу покликали. Ќа 23-му роц≥ в≥н став воњном лейб-гвард≥њ уланського полку в ¬аршав≥, ¤ка тод≥ була часткою г≥гантськоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. «ак≥нчив полкову школу ≥з званн¤м унтер-оф≥цера.

“а не це привернуло до нього увагу. Ќа першому роц≥ служби з солдатами свого ескадрону побував у варшавському цирку. “ам велетень-борець припрошував когось з публ≥ки поборотис¤. «а перемогу пропонувалас¤ винагорода. ѕетро янковський попросив у полкового командира графа ѕотоцького дозволу пом≥р¤тис¤ силою. Ќе дозволив. ƒесь через р≥к знову довелос¤ бути в цьому ж цирку. ≤ знову борець припрошував до поЇдинку. Ќа цей раз граф махнув рукою.

- ≤ди. Ѕог з тобою, ¤кщо ризикуЇш.

¬ийшов на арену. ѕершим кинувс¤ на ѕетра велетень. “а янковський спритним маневром схопив його в оберемок. ѕ≥дн¤в. ¬≥дчув - тр≥щать к≥стки рук суперника. “ой просив в≥дпустити...

„и так було, чи ≥накше - але це опов≥дав найближчий друг ѕетра, земл¤к ≥з сус≥днього села ”сич≥ Ћюдомир ѕеткевич. ѕетро янковський переконавс¤ - ведмежоњ сили дл¤ боротьби не досить. ѕотр≥бна ще й техн≥ка боротьби.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йськовоњ служби янковського запросили до варшавського цирку. —початку виступав ¤к борець-любитель. ј з набутт¤м досв≥ду - ¤к профес≥онал. Ѕо ретельно вивчав методи богатирського поЇдинку. √астролюючи з цирком побував у  ишинев≥, ≥нших м≥стах. јдм≥н≥стратор московського цирку Ѕогданов переконав перењхати до ћоскви. “ут виступав разом з атлетом ¬ладиславом ѕетл¤с≥нським. Ќав≥ть п≥д одним ≥менем - ¤к побратими. ѕоказували чудод≥йн≥ зразки класичноњ, по¤сноњ боротьби, п≥дн¤тт¤ казково великоњ ваги з≥ штангами ≥ гир¤ми.

–азом з побратимом перењхав до ѕетербурга. “ут на ћихайл≥вськ≥й площ≥ м≥стилась орган≥зована в 1885 роц≥ атлетична школа л≥кар¤ ¬ладислава  раЇвського. ¬≥н сам неаби¤ку силу мав. ≤ вм≥нн¤ своњх учн≥в шл≥фував, часто сам борючись ≥з ними. Ќабут≥ в ц≥й школ≥ вм≥нн¤ ѕетл¤с≥нький, янковський та ≥нш≥ вражаюче демонстрували на л≥тн≥й естрад≥ саду "≈рм≥таж". “ут янковський установив своЇр≥дний рекорд: сид¤чи на п≥длоз≥, вижав на долон≥ правоњ руки вагову трипудову гирю. ÷ього н≥хто ≥нший не м≥г зробити. «а це волин¤нина нагородили великою ср≥бною медаллю.

“а все це не задовольн¤ло богатир¤ з циклоп≥чною силою. …ого вабили народн≥ ¤рмарки, де публ≥ка з с≥л, з рем≥сничих майстерень - близька йому за характером ≥ походженн¤м.

¬≥н залишаЇ столицю. ¬иступаЇ на ¤рмарках ѕоволж¤,  риму, в ≥нших м≥сц¤х. «ав≥тав ≥ в батьк≥вську хату, в р≥дн≥ пенати ёзеф≥на, √ородка, Ћуцька, де було чимало родич≥в...

Ћ≥топис богатирських поЇдинк≥в ѕетра янковського позначений багатьма блискучими перемогами. …ого борц≥вська б≥ограф≥¤ охоплюЇ майже 40 рок≥в. јтлети його прозвали "ѕапашею", бо в≥н справд≥ був н≥би старшиною борц≥вського товариства. ≤ вс≥ пам'¤тали, що його Їдиного не зм≥г у ‘еодос≥њ подолати нездоланний ≤ван ѕ≥ддубний.

≤м'¤ ≤вана янковського зустр≥чаЇтьс¤ в численних публ≥кац≥¤х к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤. ÷е в≥н розв≥нчав на нижньоновгородському ¤рмарку н≥мецького атлета ‘осса, ¤кого вважали дос≥ непереможним. ”м≥лим прийомом прослав на брезент≥ вин¤тково спритного болгарського борц¤, тод≥шнього чемп≥она св≥ту Ќ≥колу ѕетрова...

янковський в≥дм≥нно боровс¤ ≥ на по¤сах. ћ≥цн≥ по¤си, п≥дбит≥ м'¤ким войлоком, мали по боках дв≥ ручки. —уперники хапалис¤ за ц≥ ручки ≥ намагалис¤ кинути один одного навзнак.

ƒе¤кий час славу неперевершеного по¤сного борц¤ мав рос≥¤нин —туп≥н. …ого н≥хто не м≥г здолати.  азали, що в≥н щиглем м≥г убити людину. янковський ≥ його ризикнув викликати на поЇдинок. ≤ дв≥ч≥ п≥др¤д поклав хвалькуватого —туп≥на.

ѕридворний борець Ѕухарського ем≥ра √усейн також мав славу непереможного. янковський ≥ цього в поЇдинку прослав на килим≥, мов хустинку. ÷≥ перемоги "ѕапаш≥" наводили острах на багатьох ≥ноземних гастролер≥в-борц≥в.

Ѕезумовно, в янковського були й поразки, ≥ н≥чињ. 1901 року в —евастопол≥ знову в≥в боротьбу з ≤ваном ѕ≥ддубним. ѕолтавчанину довго не вдавалос¤ здолати волин¤нина. “а неспод≥ваним прийомом таки вдалос¤ покласти янковського. ” 1905 роц≥ в ѕетербурз≥ з≥бравс¤ цв≥т борц≥вськоњ ел≥ти вс≥Їњ ™вропи. “ут янковський з дес¤ти борц≥в здолав п'¤тьох. Ќа варшавських змаганн¤х у 1908 роц≥ наш земл¤к здобув верх аж над дев'¤тьма тод≥шн≥ми велетн¤ми, а з трьома заф≥ксована н≥чи¤. “ого ж року в ѕетербурз≥ в≥н здобув перемогу над ш≥стьма велетами.

ѕ≥д к≥нець 1908 року в московському театр≥ "јквар≥ум" з≥бралис¤ аж 17 найвидатн≥ших борц≥в. —еред них був ≥ ѕетро янковський. ¬≥н пров≥в тут 16 поЇдинк≥в, ≥ в кожному - перем≥г. «добув перший приз. –≥дко кому кр≥м ѕ≥ддубного таке вдавалос¤.

Ќаступного 1909 року янковський брав участь у семи найпрестижн≥ших борц≥вських змаганн¤х у ћоскв≥, Ќижньому Ќовгород≥, ярославл≥ та ≥нших м≥стах. ≤ всюди був призером. ” Ќижньому Ќовгород≥ мав аж 14 поЇдинк≥в з найв≥дом≥шими тод≥ силачами -  римовим, ћикулою, ѕетерсоном та ≥ншими. «долав ус≥х з великою перевагою. Ќа кольорових рекламних плакатах янковського зображували велетнем з могутн≥ми м'¤зистими грудьми, руками.  ругловидий. √арн≥ козацьк≥ вуса, п≥дкручен≥ вгору. ѕильний погл¤д карих очей, схожих на материн≥. Ќа безрукавц≥ б≥льше дес¤тка золотих ≥ ср≥бних нагород. ¬исота - 192 сантиметри. ¬ага - 146 к≥лограм≥в. ≤ п≥дпис - "”рсус ѕетро янковський - чемп≥он-атлет –ос≥њ, ѕольщ≥,  авказу, “уркестану".

¬ 1911 роц≥ янковському виповнилос¤ 50 рок≥в. «давалос¤ б досить поЇдинк≥в. “а в≥н ще був м≥цний, ¤к кореневище старого запорозького козацького дуба. ” петербурзькому цирку "ћодерн" ш≥сть найкращих борц≥в пробували покласти його. Ќе вдалос¤. ѕерем≥г волин¤нин.

«береглис¤ зв≥ти про зустр≥ч≥ атлет≥в ≥ за наступн≥ роки. "—тар≥ючий лев" янковський, ¤к жартували його суперники, ще не раз мав блискуч≥, престижн≥ перемоги, хоч здоров'¤ пом≥тно п≥дупало. Ќав≥ть у 1916 роц≥ ризикнув зустр≥тис¤ ≥з значно молодшим ≤ваном ѕ≥ддубним. ≤ хоч поступивс¤, але показав себе г≥дним суперником найсильн≥шого борц¤ св≥ту.

“а на зм≥ну старому покол≥нню атлет≥в-борц≥в виростала молода когорта. ≤ њй знадобивс¤ досв≥д не лише непереможного ≤вана ѕ≥ддубного, а й янковського. ¬ 1918-27 роках в≥н виступав уже ¤к судд¤ борц≥вських чемп≥онат≥в.

«ламав його не в≥к, а хвороба. Ќе стало янковського в 1932 роц≥. ¬олинськ≥ спортивн≥ кер≥вники давно вже мали нам≥р орган≥зувати змаганн¤ атлет≥в рег≥ону на приз свого земл¤ка ѕетра янковського. “а так ≥ не зд≥йснили його. ј варто було б.

¬икористана л≥тература

"”р¤довий кур'Їр". - 2003.03.13.

1

Ќазва: янковський ѕетро - в≥домий укр. борець
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (274 прочитано)