‘≥лософ≥¤ > —≥м'¤. ‘ункц≥њ с≥м'њ

—≥м'¤. ‘ункц≥њ с≥м'њ

ќдин ≥з найважлив≥ших напр¤мк≥в сучасноњ демограф≥чноњ пол≥тики Ч плануванн¤ с≥м'њ.

ѕошуки оптимальних засоб≥в вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми ведутьс¤ ще з час≥в ѕлатона. јле ≥ сьогодн≥ вона належним чином не вир≥шена бодай теоретично.

Ќасамперед, з'¤суЇмо, що таке с≥м'¤. —≥м ¤ Ч це форма сп≥лкуванн¤, писав јр≥стотель у своњй прац≥ "ѕол≥тика". ™ досить багато й ≥нших визначень. јле необх≥дно звернути увагу передус≥м на те, що њњ виникненн¤ ≥ розвиток зумовлен≥ особливост¤ми природи людини. јр≥стотель писав, що необх≥дн≥сть спонукаЇ з'Їднуватись попарно тих, хто не може ≥снувати один без одного, Ч ж≥нку ≥ чолов≥ка з метою продовженн¤ потомства, ≥ це з'Їднанн¤ зумовлюЇтьс¤ не св≥домим р≥шенн¤м, а залежить в≥д природного прагненн¤, притаманного й ≥ншим живим ≥стотам ≥ рослинам, залишити п≥сл¤ себе ≥ншу под≥бну соб≥ ≥стоту.

—≥м'¤ Ч це одна з найважлив≥ших форм орган≥зац≥њ житт¤ людей, ¤ка маЇ фундаментальне значенн¤ ¤к дл¤ ≥ндив≥да, особистост≥, так ≥ дл¤ сусп≥льства. —≥м'¤ Ч це така сп≥льн≥сть людей, ¤ка спираЇтьс¤ на шлюбний союз, на родинн≥ зв'¤зки, на р≥зноман≥тн≥ в≥дносини м≥ж чолов≥ком ≥ дружиною, батьками ≥ д≥тьми, м≥ж самими д≥тьми, м≥ж ≥ншими членами с≥м'њ, ¤к≥ живуть разом ≥ сп≥льно ведуть господарство. Ўироко в≥доме визначенн¤ ‘.≈нгельсом с≥м'њ ¤к економ≥чноњ кл≥тини чи осередку сусп≥льства. —п≥льн≥сть господарства, економ≥чна об'Їднан≥сть, справд≥, Ї важливою складовою с≥м'њ. јле економ≥чн≥ ≥нтереси ≥ в≥дносини не вичерпують усього багатства с≥мейних зв'¤зк≥в ≥, наважимось стверджувати, в сучасних умовах у розвинутих крањнах, коли чолов≥к ≥ ж≥нка дос¤гають високого р≥вн¤ економ≥чноњ незалежност≥, економ≥чн≥ зв'¤зки перестають бути пров≥дною стороною житт¤ с≥м'њ, ≥накше не було б так багато розлучень. ƒобре в≥дом≥ випадки, коли до шлюбу вступають люди, здатн≥ самост≥йно забезпечити економ≥чну сторону свого житт¤. Ќе т≥льки економ≥чн≥ зв'¤зки об'Їднують людей у с≥м'ю, принаймн≥, не в першу чергу вони.

∆итт¤ с≥м'њ Ч це дуже складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ процеси або сторони житт¤ людини: б≥олог≥чн≥, економ≥чн≥, моральн≥, правов≥, психолог≥чн≥, естетичн≥, рел≥г≥йн≥ тощо. Ќа ц≥й п≥дстав≥ с≥м'¤ здатна виконувати так≥ своњ функц≥њ.

1. —≥м'¤ даЇ змогу створити найоптимальн≥ш≥ умови дл¤ в≥дтворенн¤ людини: народженн¤ дитини, догл¤ду за нею, вихованн¤, навчанн¤. —≥м'¤ зд≥йснюЇ своЇр≥дне накопиченн¤, перерозпод≥л ≥ передачу наступним покол≥нн¤м досв≥ду, знань, навичок найнеобх≥дн≥ших форм трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ взаЇмод≥њ ≥з навколишн≥м середовищем, сп≥лкуванн¤ ≥ сп≥впрац≥ з ≥ншими людьми. ÷е найдосконал≥ша форма веденн¤ власного господарства, побуту, в≥дпочинку (з досить ч≥тким розпод≥лом функц≥й, прав ≥ обов'¤зк≥в). —ильн≥ ≥ здоров≥ члени с≥м'њ працюють, малих ≥ нем≥чних догл¤дають, допомагають њм, п≥дтримують њх матер≥ально ≥ духовно.

2. —≥м'¤ даЇ змогу задовольнити значну частину ф≥зичних ≥ духовних потреб людини. ÷е найб≥льш над≥йний духовний притулок особи. јнгл≥йц≥ кажуть: "ћ≥й д≥м Ч мо¤ фортец¤". —≥м'¤, д≥м Ч це те м≥сце, те коло особист≥сно значимих людей, де кожного з нас чекають, любл¤ть, готов≥ зрозум≥ти ≥ допомогти, де Ї однодумц≥, друз≥, де панують взаЇмоповага, взаЇмна моральна ≥ правова в≥дпов≥дальн≥сть. ÷е певна сукупн≥сть людей, ¤к≥ живуть одне дл¤ одного, ¤к≥ в≥ддають своЇ житт¤ одне одному ≥ житт¤ ¤ких не просто сп≥льне, а значною м≥рою Їдине. „олов≥к ≥ дружина живуть одним житт¤м. ƒ≥ти Ч це ≥стотна частина житт¤ матер≥ ≥ батька. ∆итт¤ матер≥ ≥ батька Ч це ≥стотна частка житт¤ д≥тей. ѕричому ≥ матер≥ального, ≥ економ≥чного, ≥ духовного.

3. —≥м'¤ Ч це не т≥льки досконала форма орган≥зац≥њ сп≥льного житт¤ людей, це також один ≥з найвагом≥ших вим≥р≥в житт¤ особи, у ¤кому вона реал≥зуЇ дуже важлив≥ особист≥сн≥ ¤кост≥. “ак, особист≥сть може реал≥зувати своњ потенц≥њ ≥ задатки в сфер≥ матер≥ального виробництва, в науц≥, мистецтв≥, п≥дприЇмливост≥ тощо. јле бути добрим чолов≥ком чи ж≥нкою, дбайливим батьком чи мамою, д≥дом чи бабусею, бути хорошим сином, онуком, братом тощо Ч це теж особист≥сн≥ ¤кост≥ ≥ важлив≥ складов≥ житт¤ людини. ≤ людина, природно, прагне до цього. Ќормальна людина не може жити, не усв≥домлюючи себе у таких ¤кост¤х. ј тому с≥м'¤ Ч це не т≥льки сусп≥льна, а й особист≥сна ц≥нн≥сть. Ѕез с≥м'њ, с≥мейного, родинного житт¤ особа не може повною м≥рою реал≥зувати свою природу, особист≥сн≥ ¤кост≥ ≥ не може бути повною м≥рою щасливою.

—≥м'¤ Ч ≥сторична форма орган≥зац≥њ житт¤ людей. ѓњ форми ≥ функц≥њ зм≥нюютьс¤ ≥з розвитком виробництва, техн≥ки, технолог≥њ, сусп≥льних в≥дносин, культури в ц≥лому. —≥мейн≥ в≥дносини Ч це складова сусп≥льних в≥дносин, ≥ розвиток с≥м'њ Ч одна ≥з найважлив≥ших складових розвитку сусп≥льства, його культури.

ўодо ≥сторичних етап≥в розвитку с≥м'њ, Ї, принаймн≥, дв≥ найб≥льш загальн≥ точки зору. Ѕ≥льш≥сть фах≥вц≥в вважають, що на ранн≥х етапах розвитку сусп≥льства в умовах перв≥снообщинного ладу серед людей мали м≥сце неупор¤дкован≥ статев≥ стосунки. Ќа зм≥ну њм прийшов груповий шлюб, де одн≥Їю с≥м'Їю жили група чолов≥к≥в ≥ група ж≥нок. ѕ≥зн≥ше сформувавс¤ парний шлюб ≥, в≥дпов≥дно, виникла парна с≥м'¤.

“ут важливо зазначити, що досл≥дженн¤ ≥сторичних форм розвитку с≥м'њ Ч це дуже складне питанн¤. якихось безпосередн≥х даних про форми с≥м'њ у прадавн≥ часи немаЇ. —учасн≥ концепц≥њ Ч лише здогади, спроби реконструювати перв≥снообщинне сусп≥льство на п≥дстав≥ досл≥джень форм орган≥зац≥њ житт¤ племен, що перебувають на р≥вн≥ розвитку родового сусп≥льства. ѕевна частина науковц≥в вважають, що вже з самого початку ≥снуванн¤ виду Homo sapiens с≥м'¤ була парною.

–≥д спочатку в≥вс¤ по материнськ≥й л≥н≥њ, а п≥зн≥ше, з розвитком знар¤дь прац≥, технолог≥њ, виробництва, з розпод≥лом прац≥ м≥ж чолов≥ками ≥ ж≥нками, виникненн¤м приватноњ власност≥, по¤вою такоњ функц≥њ с≥м'њ, ¤к накопиченн¤ певних благ, багатства ≥ передача його спадкоЇмц¤м, виникаЇ р≥д по батьк≥вськ≥й л≥н≥њ.

як в≥домо, тривалий час взаЇмов≥дносини у сусп≥льств≥ м≥ж членами р≥зних сп≥льнот людей визначались њхн≥м майновим статусом, волод≥нн¤м власн≥стю. ” зв'¤зку з цим ≥ характер внутр≥с≥мейних зв'¤зк≥в значною м≥рою визначавс¤ на¤вн≥стю приватноњ власност≥, матер≥альною вигодою. «в≥дси шлюби "за розрахунками", "любов" за грош≥ тощо. ≤з розвитком сусп≥льства, зростанн¤м економ≥чноњ незалежност≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок так≥ кон'юнктурн≥ внутр≥с≥мейн≥ стосунки поступаютьс¤ м≥сцем ≥стинно людським, заснованим на коханн≥, поваз≥ ≥ високих духовних ц≥нност¤х. ÷е даЇ змогу стверджувати, що с≥м'¤ прогресуЇ ¤к в економ≥чному, так ≥ в моральному та правовому аспектах. —≥м'¤ все б≥льше перетворюЇтьс¤ в ≥нститут гармон≥йного поЇднанн¤ чолов≥ка, ж≥нки ≥ њхн≥х д≥тей.

ѕравда, вона ще не позбавлена багатьох колишн≥х вад, з'¤вл¤ютьс¤ й нов≥. ”рбан≥зац≥¤, м≥грац≥йн≥ процеси, можлив≥сть швидкого перем≥щенн¤ ¤к у межах крањни, так ≥ за њњ кордонами, майже повна анон≥мн≥сть особист≥сного житт¤ людини у м≥ст≥, радикальн≥ ≥ практично пост≥йн≥ зм≥ни у виробництв≥ внасл≥док Ќ“ѕ, вплив масовоњ культури, агресивноњ реклами, послабленн¤ д≥њ на житт¤ людини рел≥г≥йних норм, кризов≥ ситуац≥њ у розвитку сусп≥льства, висока напружен≥сть особист≥сного житт¤ Ч все це не спри¤Ї зм≥цненню с≥м'њ. Ѕагато молодих ≥ не т≥льки молодих людей не витримують таких навантажень. ÷е призводить до р≥зноман≥тних зрив≥в, розладу с≥мейного житт¤, зрад, розлучень. јле все сказане не заперечуЇ абсолютноњ ц≥нност≥ с≥м'њ, в≥дсутност≥ њй альтернатив, та њњ пост≥йного сходженн¤ на б≥льш високий р≥вень розвитку.

≤сторичн≥ типи в≥дтворенн¤ населенн¤, «акон ћальтуса

–озр≥зн¤ють три основн≥ ≥сторичн≥ типи в≥дтворенн¤ населенн¤.

јрхањчний. ѕритаманний родовому сусп≥льству. ¬важаЇтьс¤, що к≥льк≥сть народжуваних д≥тей тут не регулювалась, формувалась стих≥йно.

2. “радиц≥йний. ѕритаманний докап≥тал≥стичним, аграрним сусп≥льствам, а також тим, ¤к≥ перебували на ранн≥х стад≥¤х розвитку кап≥тал≥зму.  ≥льк≥сть народжуваних д≥тей регулювалас¤ нормами традиц≥й.  ожне нове покол≥нн¤ у с≥мейному житт≥ дотримувалось традиц≥й батьк≥в ≥ д≥д≥в.

3. —учасний, або рац≥ональний, тип в≥дтворенн¤ населенн¤. —кладавс¤ ≥ дом≥нуЇ в економ≥чно розвинутих крањнах.  ≥льк≥сть народжених д≥тей у с≥м'њ визначаЇтьс¤ св≥домим ≥ в≥льним вибором батьк≥в, рац≥ональною нормою.

«вичайно, у сучасному сусп≥льств≥ можна знайти не т≥льки рац≥ональний, а й традиц≥йний, ≥ нав≥ть архањчний типи в≥дтворенн¤ населенн¤. ‘ормуванн¤ дом≥нуючого типу в≥дтворенн¤ населенн¤ Ч процес незавершений. ¬≥н триваЇ ≥ сьогодн≥. —тан справ залежить в≥д типу культури, осв≥ти, умов житт¤ конкретних потенц≥йних батьк≥в.

 ожному етапов≥ розвитку сусп≥льства в≥дпов≥дають своњ показники не т≥льки народжуваност≥, а й тривалост≥ житт¤ людини, зм≥ни к≥лькост≥ населенн¤ на земн≥й кул≥ та його розселенн¤. « часом тривал≥сть житт¤ людини зростаЇ. “ак, у родовому сусп≥льств≥, ¤к в≥дзначають досл≥дники, тривал≥сть житт¤ була дуже низькою Ч близько 32 рок≥в. ёнак р≥дко дос¤гав зр≥лого в≥ку за житт¤ обох його батьк≥в. ” сучасних економ≥чно розвинутих крањнах тривал≥сть житт¤ людини в середньому становить близько 70-72 рок≥в.

“емпи зростанн¤ населенн¤ у родовому сусп≥льств≥ Ч зовс≥м незначн≥. ” рабовласницькому Ч дещо вищ≥. ” феодальному Ч ще вищ≥. ” кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥ зростанн¤ населенн¤ стаЇ надзвичайно ≥нтенсивним, в окремих рег≥онах спостер≥гаЇтьс¤ перенаселенн¤ ( итай, ≤нд≥¤, крањни середньоаз≥атського рег≥ону). ¬ ц≥лому картина зростанн¤ народонаселенн¤ на «емл≥ маЇ такий вигл¤д:

1	2

Ќазва: —≥м'¤. ‘ункц≥њ с≥м'њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1836 прочитано)