‘≥нанси > Ѕюджетний деф≥цит

ћал. 1. ќрган≥зац≥йн≥ засади функц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в

¬их≥дн≥ ф≥нансов≥ категор≥њ Ц доходи ≥ видатки. ƒоходи одного з субТЇкт≥в завжди Ї видатками ≥ншого.

’арактерн≥ ознаки ф≥нанс≥в:

обм≥нно-розпод≥льний характер;

рух вартост≥ в≥д одного субТЇкта до ≥ншого;

грошова форма в≥дносин;

формуванн¤ доход≥в ≥ зд≥йсненн¤ видатк≥в;

екв≥валентний (за призначенн¤м) характер обм≥ну та розпод≥≠лу ≥ неекв≥валентний перерозпод≥лу.

ќсновними у ф≥нансах Ї в≥дносини розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу. ¬≥дносини обм≥ну в пр¤м≥й форм≥ складаютьс¤ м≥ж юридичними ≥ ф≥зичними особами з приводу куп≥вл≥-продажу товар≥в ≥ послуг. –а≠зом з тим у в≥дносинах розпод≥лу можна пом≥тити елементи обм≥ну, а у в≥дносинах обм≥ну Ц ознаки розпод≥лу. Ќаприклад, податки мож≠на розгл¤дати ≥ ¤к метод перерозпод≥лу доход≥в юридичних та ф≥≠зичних ос≥б, ≥ ¤к плату сусп≥льства держав≥ за виконанн¤ нею уста≠новлених функц≥й ≥ наданн¤ в≥дпов≥дних послуг: ск≥льки заплатили, ст≥льки й отримали. ” будь-¤ких в≥дносинах обм≥ну можлив≥ елементи перерозпод≥лу доход≥в, оск≥льки ц≥ни, ¤к правило, в≥дхил¤ютьс¤ в≥д ре≠альноњ вартост≥ товар≥в та послуг; —л≥д памТ¤тати, що в чистому вигл¤д≥ обм≥н та розпод≥л ≥ перерозпод≥л Ц це т≥льки науков≥ абстракц≥њ. ” ре≠альному житт≥ все набагато складн≥ше ≥ провести ч≥тке розмежуванн¤ в≥дносин досить важко, по-перше, ≥ навр¤д чи доц≥льно, по-друге.

‘≥нанси Ї життЇво важливою системою в економ≥ц≥ та сусп≥ль≠ств≥ в ц≥лому. Ќалагоджен≥ ф≥нансов≥ в≥дносини виступають запору≠кою нормальноњ життЇд≥¤льност≥.

—утн≥сть кожноњ економ≥чноњ категор≥њ детально розкриваЇ≠тьс¤ в њњ функц≥¤х, ¤к≥ характеризують сусп≥льне призначенн¤ даноњ категор≥њ.

‘≥нанси виконують дв≥ функц≥њ:

розпод≥льну;

контрольну.

—уть розпод≥льноњ функц≥њ пол¤гаЇ в тому, що ф≥нанси виступа≠ють ≥нструментом розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ. ѕричому вони Ї основним розпод≥льним ≥нструментом.  р≥м них, хоч ≥ в значно об≠межених рамках, насамперед у сфер≥ перерозпод≥лу, цю функц≥ю можуть виконувати ц≥ни. ѕричому перерозпод≥л в≥дбуваЇтьс¤ внас≠л≥док так званого перекосу ц≥н, коли на товари ≥ послуги одних га≠лузей вони вищ≥ в≥д вартост≥, а на ≥нш≥ товари ≥ послуги Ц нижч≥. “обто перерозпод≥л за допомогою ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ не тому, що ц≥≠нам ц≥леспр¤мовано властива така функц≥¤, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно ≥ неповно виконують функц≥ю вим≥≠ру вартост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ц≥н ф≥нанси насамперед призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ розпод≥лу вартост≥ ¬¬ѕ.

 р≥м того, розпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ ¬¬ѕ може в≥дбува≠тис¤ в результат≥ крим≥нальних порушень Ц крад≥жок, зловжи≠вань службовим становищем, розкраданн¤ майна п≥дприЇмств дер≠жавного сектора, уникненн¤ в≥д сплати податк≥в та ≥н. ќднак, це не економ≥чн≥ методи, ≥ вони Ї предметом ≥ншоњ науки Ц право≠знавства.

3. ѕлатеж≥ за ресурси

¬иробничо-господарська д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ пов'¤≠зана ≥з залученн¤м значних матер≥альних ресурс≥в. ≈фективн≥сть њх вико≠ристанн¤ справл¤Ї безпосередн≥й вплив на результати ф≥нансово-госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ¬ ефективному використанн≥ цих ресур≠с≥в за≥нтересоване й сусп≥льство в ц≥лому. « метою ефективн≥шого вико≠ристанн¤ ресурс≥в, що Ї в розпор¤дженн≥ або у власност≥ суб'Їкт≥в госпо≠дарюванн¤, держава може встановлювати в≥дпов≥дн≥ податков≥ платеж≥.

ƒо платеж≥в за ресурси, передбачених податковим законодавст≠вом ”крањни дл¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤, можна в≥днести: плату (податок) за землю; податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в; податок на нерухоме майно (нерухом≥сть); зб≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в (л≥совий податок, плата за воду, плата за корисн≥ копалини); зб≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середовища.

¬плив цих платеж≥в на результати ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств дос¤гаЇтьс¤ через розпод≥л прибутку ≥ формуванн¤ соб≥вартост≥. «меншенн¤ суми вказаних платеж≥в ¤кщо вони зд≥йснюютьс¤ за рахунок прибутку, зб≥льшуЇ обс¤г чистого прибутку. якщо вказан≥ платеж≥ в≥днос¤тьс¤ на соб≥вар≠т≥сть, то њх скороченн¤ зменшуЇ поточн≥ витрати господарськоњ д≥¤льност≥, що в к≥нцевому п≥дсумку зб≥льшуЇ обс¤г прибутку.

ѕлату за землю введено з метою формуванн¤ ресурс≥в дл¤ ф≥нан≠суванн¤:

Ч заход≥в з рац≥онального використанн¤ й охорони земл≥, п≥д≠вищенн¤ родючост≥ грант≥в;

Ч в≥дшкодуванн¤ власникам земл≥ ≥ землекористувачам витрат, ¤к≥ пов'¤зан≥ з веденн¤м господарства на земл¤х г≥ршоњ ¤кост≥;

Ч розвитку ≥нфраструктури населених пункт≥в.

ѕор¤док обчисленн¤ ≥ сплати податку на землю регулюЇтьс¤ «а≠коном ”крањни Ђѕро плату за землюї в≥д 19.06.1996 p.

ѕлата за землю ст¤гуЇтьс¤ у вигл¤д≥ земельного податку або орендноњ плати ≥ встановлюЇтьс¤ залежно в≥д грошовоњ оц≥нки земл≥. ¬ласники земл≥ сплачують земельний податок. «а земельн≥ д≥л¤нки, передан≥ в оренду, ст¤гуЇтьс¤ орендна плата.

ќб'Їктом плати за землю Ї земельна д≥л¤нка, що перебуваЇ у влас≠ност≥ або користуванн≥ (у т≥м числ≥ й на умовах оренди). ѕлатниками Ї власники земл≥ та землекористувач≥ (в тому числ≥ орендар≥).

—т¤гуючи плату за землю, дотримуютьс¤ такого розмежуванн¤: земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤ (придатн≥ дл¤ с≥льсько≠господарського виробництва або призначен≥ дл¤ ц≥Їњ мети); земл≥ населених пункт≥в (у межах населених пункт≥в, встановлених зако≠нодавством).

ѕлата за землю с≥льськогосподарського призначенн¤. —тавки зе≠мельного податку встановлено з одного гектара с≥льськогоспо≠дарських уг≥дь у в≥дсотках в≥д грошовоњ оц≥нки цих уг≥дь.

ѕлата за земл≥ населених пункт≥в. —тавки земельного податку встановлено в розм≥р≥ 1% в≥д грошовоњ оц≥нки земл≥. якщо грошовоњ оц≥нки земельних д≥л¤нок не проведено, то використовуютьс¤ сере≠дн≥ ставки земельного податку (у коп≥йках за 1 м2). ÷≥ ставки дифе≠ренц≥йовано залежно в≥д к≥лькост≥ населенн¤ в населеному пункт≥: вони зб≥льшуютьс¤ з≥ зб≥льшенн¤м його к≥лькост≥.

ѕередбачено також застосуванн¤ п≥двищених коеф≥ц≥Їнт≥в до встановлених ставок у населених пунктах курортних зон „орномор≠ського узбережж¤, г≥рських ≥ приг≥рських районах  арпат, в ≥нших рекреац≥йних районах.

ћ≥сцев≥ ради можуть диференц≥ювати ≥ затверджувати ставки (виход¤чи ≥з середн≥х ставок) податку залежно в≥д м≥сцезнаходжен≠н¤ земельноњ д≥л¤нки на територ≥њ населеного пункту та њњ функц≥о≠нального використанн¤.

« 1 липн¤ 1997 року ставки податку на землю було п≥двищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених «аконом Ђѕро плату за землюї.

ƒжерела ≥ пор¤док сплати земельного податку. ёридичн≥ особи самост≥йно обчислюють суму земельного податку щор≥чно за ста≠ном на 1 с≥чн¤ ≥ до 1 лютого надають в≥дпов≥дн≥ дан≥ податков≥й ад≠м≥н≥страц≥њ. ѕодаток нараховуЇтьс¤ з дн¤ виникненн¤ права власнос≠т≥ або права користуванн¤.

ўодо знов уведених земельних д≥л¤нок розрахунки податку зд≥йснюютьс¤ прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ виникненн¤ права власност≥ або користуванн¤ д≥л¤нкою.

якщо земельна д≥л¤нка, що на н≥й розм≥щено буд≥влю, перебуваЇ у сп≥льн≥й власност≥ к≥лькох юридичних ос≥б, земельний податок нарахову≠Їтьс¤ кожному з них, пропорц≥йно до його частки власност≥ на буд≥влю.

ѕлата за землю надходить на рахунок м≥сцевих бюджет≥в. —тру≠ктурно-лог≥чну схему податку на землю зображено на рис. 1.

–озм≥р, умови ≥ терм≥ни внесенн¤ орендноњ плати за землю вста≠новлюютьс¤ за згодою учасник≥в договору оренди Ч орендодавц¤ (власника) та орендар¤.

—уб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ сплачують земельний податок за рахунок њхнього прибутку. ќдночасно земельний податок вклю≠чаЇтьс¤ до складу валових витрат. ќтже, в≥н зменшуЇ суму оподат≠кованого прибутку, а в≥дтак ≥ податку на прибуток.  р≥м того, дл¤ п≥дприЇмств, основною д≥¤льн≥стю ¤ких Ї виробництво с≥льськогос≠подарськоњ продукц≥њ, сума нарахованого податку на прибуток змен≠шуЇтьс¤ на суму податку на землю, що використовуЇтьс¤ в с≥льсько≠господарському оборот≥.

«а несвоЇчасну сплату земельного податку ст¤гуЇтьс¤ пен¤ в розм≥р≥ 0,3% суми заборгованост≥ за кожний день несплати. –озм≥р пен≥ за несвоЇчасне внесенн¤ орендноњ плати передбачаЇтьс¤ в дого≠вор≥ оренди: однак вона не повинна перевищувати розм≥ру пен≥ за несвоЇчасну сплату податку на землю.

 ошти, що надход¤ть в≥д ст¤гненн¤ податку, спр¤мовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ буд≥вництва, реконструкц≥њ, ремонту та утриманн¤ ав≠томоб≥льних шл¤х≥в загального користуванн¤, проведенн¤ природо≠охоронних заход≥в на водоймищах. ѕодаток зараховуЇтьс¤ в бю≠джети м≥сцевого самовр¤дуванн¤. —труктурно-лог≥чну схему подат≠ку на транспортн≥ засоби зображено на рис. 3.

ѕор¤док обчисленн¤ ≥ сплати податку на транспортн≥ засоби регу≠люЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро податок ≥з власник≥в транспортних за≠соб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥вї в≥д 18 лютого 1997 p.

ѕлатниками податку Ї п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи (юри≠дичн≥ особи) Ч власники транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в.

«г≥дно ≥з законодавством об'Їктами оподаткуванн¤ Ї автомоб≥л≥ (легков≥, вантажн≥, спец≥ального призначенн¤); кол≥сн≥ трактори; мото≠цикли, ¤хти, судна парусн≥, човни моторн≥ ≥ катери. Ќе оподатковують≠с¤: трактори на гусеничному ходу; машини та механ≥зми дл¤ с≥льсько≠господарських роб≥т; автомоб≥л≥ швидкоњ допомоги та пожежн≥;

транспортн≥ засоби (п≥дйомн≥ й самох≥дн≥), що використовуютьс¤ на за≠водах, складах, у портах дл¤ перевезенн¤ вантаж≥в на коротк≥ в≥дстан≥.

1	2	3

Ќазва: Ѕюджетний деф≥цит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5598 прочитано)