‘≥нанси > ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах

¬провадженн¤ другоњ дом≥нуючоњ валюти св≥ту Ц Ївро Ц Ї поверненн¤м до звичайного стану м≥жнародних ф≥нанс≥в, при цьому сл≥д зазначити, що рег≥ональний характер дом≥нуванн¤ Ївро Ї природним та б≥льше в≥дпов≥даЇ ≥стор≥њ монетарних в≥дносин . ™вро вже в своЇму перв≥сному стан≥ Уне вкор≥ненеФ , тобто не маЇ потенц≥алу кризовоњ демонетизац≥њ, ¤ку перен≥с долар ≥з в≥дпов≥дною втратою вагомоњ частки дов≥ри. —еред сучасних, не вкор≥нених валют лише Ївро контролюЇтьс¤ наднац≥ональним органом. ћ≥жнародна валютна система з колективною валютою , побудована на наднац≥ональн≥й компетенц≥њ орган≥в грошовоњ пол≥тики, б≥льше пристосована до стаб≥льного та ефективного функц≥онуванн¤ , н≥ж валюта безконтрольноњ держави - ем≥тента . ќднак над нац≥ональний характер м≥жнародного монетарного пор¤дку, представленого Ївро, кр≥м переваг маЇ ≥ слабк≥ позиц≥њ. ѕотенц≥йною слабк≥стю Ївро вважаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть м≥цноњ державноњ влади за ц≥Їю валютою. ™вропейськ≥ пол≥тичн≥ органи ще не можуть конкурувати ≥з нац≥ональними владними ≥нституц≥¤ми [17,с.13-14]. ѕроте , чим б≥льша зона Їдиноњ валюти, тим краще вона д≥Ї ¤к антикризовий стаб≥л≥затор.

«начить г≥потеза монетарноњ регул¤ц≥њ Ї необх≥дною умовою збалансованого в≥дтворенн¤ та Їдиним виправданим макроеконом≥чним заходом субТЇктивного впливу на господарюванн¤ ”крањни в сучасних умовах.

2.2. ¬алютна система ”крањни

¬алюту та грош≥ часом у¤вл¤ють ¤к ≥дентичн≥ пон¤тт¤ , хоча всередин≥ крањни част≥ше використовуЇтьс¤ терм≥н Угрош≥Ф, а терм≥н УвалютаФ Ц зовн≥.

ѕеретворюючись у валюту , грош≥ приймають на себе додаткову функц≥ю Ц стають товаром , продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ , мають ц≥ну в грошових одиниц¤х ≥ншоњ крањни. «в≥дси випливаЇ, що валюта ¤к грошовий товар повинна мати не т≥льки внутр≥шнЇ, а й зовн≥шнЇ визнанн¤. ” св≥товому сп≥втовариств≥ маЇ ≥снувати дов≥ра до валюти того чи ≥ншого учасника м≥жнародних звТ¤зк≥в , тобто переконатись у тому, що њњ можна обминати на ≥нш≥ валюти [6,с.133]. Ќа практиц≥ валюти в≥льно перетинають кордони ≥ повертаютьс¤ назад.

ѕон¤тт¤ валюта використовуЇтьс¤ у таких значенн¤х:

нац≥ональна валюта Ц грошова одиниц¤ певноњ крањни або той чи ≥нший њњ тип;

≥ноземна валюта - грошов≥ знаки ≥ноземних держав≥ використовуютьс¤ у м≥жнародних розрахунках;

м≥жнародна валюта.

ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини Ц це сукупн≥сть валютно Ц грошових ≥ розрахунково Ц кредитних звТ¤зк≥в у св≥тогосподарськ≥й сфер≥, ¤к≥ виникають у процес≥ взаЇмного обм≥ну результатами д≥¤льност≥ нац≥ональних господарств.

Ќайважлив≥шим елементом м≥жнародних валютних в≥дносин виступаЇ валютна система.

¬алютна система Ц це державно Ц правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин. —л≥д розр≥зн¤ти нац≥ональну . рег≥ональну, м≥жнародну та св≥тову валютн≥ системи.

Ќац≥ональна валютна система Ц державно Ц правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин даноњ крањни з ≥ншими крањнами та м≥ждержавними ф≥нансовими ≥нститутами, за допомогою ¤ких зд≥йснюютьс¤ м≥жнародн≥ кредитно Ц розрахунков≥ операц≥њ, формуютьс¤ ≥ використовуютьс¤ валютн≥ резерви крањни.

ќсновн≥ елементи нац≥ональноњ валютноњ системи:

валютний паритет та режим курсу нац≥ональноњ валюти;

нац≥ональна валюта Ц грошова одиниц¤ крањни;

умови обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥нш≥ валюти Ц конвертован≥сть валюти;

форми та орган≥зац≥¤ м≥ждержавних розрахунк≥в;

статус нац≥ональних установ, ¤к≥ обслуговують ≥ регулюють валютн≥ в≥дносини [13,с.470-71].

¬алютою у валютн≥й систем≥ ”крањни Ї гривн¤.

ќдним ≥з найважлив≥ших елемент≥в валютноњ системи Ї конвертован≥сть нац≥ональноњ валюти.

 онвертован≥сть нац≥ональноњ валюти Ц важливий атрибут в≥дкритоњ економ≥ки. Ѕез конвертованост≥ неможлива свобода зовн≥шньоњ торг≥вл≥, оск≥льки товароЦвиробникЦекспортер не може в≥льно включатис¤ у р≥зноман≥тн≥ структури св≥тового ринку, у м≥жнародний под≥л прац≥, а покупець Ц ≥мпортер позбавл¤ютьс¤ можливост≥ задовольн¤ти платоспроможний попит на товари що ≥мпортуютьс¤.

 онвертован≥сть пол¤гаЇ у можливост≥ в≥льного обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥нш≥ валюти за оф≥ц≥йним курсом [15,с.73].

” рамках св≥товоњ валютноњ системи в≥льно в≥льноконвертованою вважаЇтьс¤ валюта т≥Їњ крањни, ¤ка вз¤ла на себе зобовТ¤занн¤ , передбачен≥ статутом ћ¬‘.

” св≥тов≥й практиц≥ розр≥зн¤ють повну та часткову , зовн≥шню ≥ внутр≥шню конвертован≥сть валют.

¬ ”крањн≥ завершуЇтьс¤ процес трансформац≥њ грошовоњ одиниц≥ Ц гривн≥ в режим≥ частковоњ (здеб≥льшого внутр≥шньоњ) конвертованост≥, що спри¤тиме припливу ≥ноземного кап≥талу, розбудови економ≥ки ”крањни, њњ поступов≥й ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥ку.

”крањна ¤к незалежна держава ще в серпн≥ 1992 року ратиф≥кувала ”году про м≥жнародний валютний фонд, уз¤вши на себе , таким чином , певн≥ зобовТ¤занн¤ щодо орган≥зац≥њ власноњ нац≥ональноњ валютноњ системи.

—учасний стан розвитку валютноњ системи в ”крањн≥ , забезпеченн¤ внутр≥шньоњ конвертованост≥ та дос¤гненн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти створили вс≥ передумови дл¤ того, щоб рада директор≥в ћ≥жнародного валютного фонду 8 травн¤ 197 року оголосила що наша крањна вз¤ла на себе зобовТ¤занн¤ зг≥дно з статтею ’≤≤≤ —татуту ћ¬‘ за забезпеченн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти з поточною конвертован≥стю, тобто на певн≥ валютн≥ операц≥њ чи на окрем≥ категор≥њ власник≥в кошт≥в режим конвертованост≥ не поширюЇтьс¤, запроваджуютьс¤ певн≥ обмеженн¤. ѕоточна конвертован≥сть передбачаЇ л≥берал≥зац≥ю зовн≥шньоњ торг≥вл≥[23,с.98-99].

”перше за роки незалежност≥ ”крањни ф≥зичн≥ особи та резиденти здобули право переказувати через украњнськ≥ повноважн≥ банки особист≥ кошти в ≥ноземн≥й валют≥ за меж≥ ”крањни за нетоварними операц≥¤ми.

 р≥м цього , громад¤ни та ≥ноземц≥ можуть переказувати за меж≥ ”крањни успадкован≥ кошти, грош≥ за продажу , спадщину та належне нерезиденту майно в ”крањн≥, прибутки в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну, кошти отриман≥ в оплату прац≥, прем≥њ, пенс≥њ, гонорари, нарахован≥ проценти, ≥ноземну валюту. ¬везену в ”крањну зг≥дно з чинним законодавством.

”мови куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти дл¤ резидент≥в та нерезидент≥в однаков≥.

ѕредставництва нерезидент≥в, ¤к≥ функц≥онують у наш≥й крањн≥ та на чињ поточн≥ рахунки в уповноважених украњнських банках надход¤ть кошти (в гривн¤х) в≥д зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ та в≥д проданоњ ≥ноземноњ валюти з власного валютного рахунку дл¤ утриманн¤ представництва, можуть:

отримувати проценти на залишки кошт≥в на цих рахунках;

купувати ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни дл¤ њњ наступного переказуванн¤ на рахунок юридичноњ особи Ц нерезидента [13,с.475].

ѕравильне впор¤дкуванн¤ валютноњ системи маЇ вир≥шальне значенн¤ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ валютного ринку.

2.3 ¬алютний ринок

—учасний валютний ринок Ц це не просто м≥сце валютних операц≥й. ÷е система р≥зних економ≥чних та орган≥зац≥йних в≥дносин м≥ж крањнами Ц учасниц¤ми з приводу зовн≥шньоњ торг≥вл≥, наданн¤ послуг. «алученн¤ ≥нвестиц≥й й ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ потребують обм≥ну та використанн¤ ≥ноземноњ валюти.

¬алютний ринок Ц розгалужена система ф≥нансово Ц юридичних ≥нститут≥в ≥ механ≥зм≥в, функц≥онуванн¤ ¤ких забезпечуЇ куп≥влю ≥ продаж ≥ноземних валют дл¤ обслуговуванн¤ ≥ноземних платеж≥в[13,с.490].

ќперац≥њ з ≥ноземною валютою на територ≥њ ”крањни зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно з чинним законодавством. яке визначаЇ, що учасниками валютного ринку в ”крањн≥ Ї певн≥ орган≥зац≥йн≥ структури (детальн≥ше висв≥тлено в розд≥л≥ 1).

ƒо валютних операц≥й належать:

операц≥њ з використанн¤м валютних ц≥нностей у м≥н≥мальному об≥гу ¤к засоб≥в платежу;

операц≥њ , повТ¤зан≥ з переказом ≥ пересиланн¤м за њњ меж≥ валютних ц≥нностей.

¬алютними ц≥нност¤ми на територ≥њ ”крањни вважаютьс¤:

¬алюта ”крањни.

ѕлат≥жн≥ документи й ≥нш≥ папери.

≤ноземна валюта.

ѕлат≥жн≥ документи й ≥нш≥ папери виражен≥ в ≥ноземн≥й валют≥.

ћонетарн≥ метали:

золото;

метали платинових груп.

ћодель валютного ринку можна зобразити граф≥чно , розгл¤даючи ≥ попит на валюту ¤к функц≥ю ц≥ни на нењ.

Ќа рис. 2.3.1 у точц≥ перетину кривих л≥н≥й попиту (N) ≥ пропозиц≥й (A) формуЇтьс¤ р≥вноважний валютний курс - (W) , коли пропозиц≥¤ валюти та попит на нењ зб≥гаютьс¤.

–ис. 2.3.1

–≥вновага на валютному ринку.

¬алютний ринок не може бути статичним Ц це суперечить його природ≥. Ќа ньому пост≥йно коливаютьс¤ курси залежно в≥д ситуац≥њ.

–ис. 2.3.1

¬исновки

ƒл¤ подальшого вдосконаленн¤ валютноњ системи ”крањни потр≥бно вир≥шити наступн≥ проблемн≥ завданн¤:

прискоренн¤ ринковоњ трансформац≥њ, забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ та ≥нтегруванн¤ ”крањни не до н≥¤кого ™≈ѕ ,а до ™вросоюзу;

в≥дпов≥дн≥сть умов кредитуванн¤ ”крањни м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами пр≥оритетами њњ економ≥чного та соц≥ального розвитку;

спр¤муванн¤ цих ресурс≥в на забезпеченн¤ економ≥чного розвитку. «ростанн¤ структурних перетворень, формуванн¤ розвиненого внутр≥шнього ринку та припиненн¤ практики њх використанн¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ поточних витрат;

моб≥л≥зац≥¤ та ефективне використанн¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових ресурс≥в;

дотриманн¤ економ≥чного обірунтуванн¤ ≥ загально визначених меж ≥ порог≥в р≥вн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥ в≥дпов≥дно до м≥жнародних критер≥њв платоспроможност≥ держави;

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9524 прочитано)